Постанова

від 06.12.2011 по справі 2а-1870/6826/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/6826/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі позивач, ПП ОСОБА_4М.) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми (далі відповідач, ДПІ в м.Суми) за №0000191711/0/41768 від 26.05.2011р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 393 грн. 00 коп., в тому числі за грудень 2009 року на суму 379 грн., за січень 2010 року на суму 2014 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що зменшення суми бюджетного відшкодування податковим органом здійснено у зв'язку з тим, що за наслідками проведеної перевірки ДПІ в м.Суми було встановлено, що за грудень 2009 року позивачем неправомірно було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з контрагентами : ТОВ «Матеко», ТОВ ТВК «Рона Маркет» та ТОВ «Калина Восток», а за січень 2010 року по операціях з ДП «Лебединське лісове господарство». При цьому, щодо ТОВ «Матеко» податковим органом було встановлено, що підприємство має стан «3» - прийнято рішення про припинення діяльності, відповідно контрагентом не відображено сума податкового зобов'язання та не сплачена до бюджету (існує розбіжність); щодо ТОВ «ТВК ОСОБА_5» - не відображена сума податкових зобов'язань в розмірі 21.08 грн. по взаємовідносинах з позивачем (існує розбіжність); щодо ТОВ «Калина Восток» - неможливо провести перевірку оскільки підприємство знаходиться в розшуку, підприємством не сплачено податкове зобов'язання до бюджету в сумі 292 грн. 45 коп., 30.07.2010р. свідоцтво платника ПДВ анульовано; щодо ДП «Лебединське лісове господарство» - факт включення сум податкового зобов'язання та сплати ПДВ до бюджету по здійснюваній операції з позивачем, постачальником - ДП «Лебединське лісове господарство» не встановлено.

Позивач зазначає, що вищезазначені висновки ДПІ в м.Суми є необґрунтованими, позивач вважає, що висновки відповідача суперечать пп. 7.4.1, 7.4.5. п.7.4, п.п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказаний закон, на думку позивача, не містить такої обов'язкової умови для відшкодування податку на додану вартість з бюджету, як підтвердження надходження цих сум до бюджету, за умови якщо платник виконав всі передбачені законом вимоги для отримання такого відшкодування, та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту. При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що на момент здійснення операцій всі контрагенти позивача являлись платниками податку на додану вартість і мали Свідоцтва платника податку, всі документи, що підтверджують право на податковий кредит було надано перевіряючим.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що повністю підтримують позицію ДПІ в м.Суми, яку викладено у письмовому запереченні на позов (а.с.17-18). Вважають, що наявність у ПП ОСОБА_4 документального підтвердження розміру податкового кредиту не є достатньою підставою для відшкодування сум з податку на додану вартість. Таким чином, представники відповідача вважають, що висновки ДПІ в м.Суми є правомірними, а податкове повідомлення - рішення від 26.05.2011р. №0000191711/0/41768, яке складено на підставі акту перевірки №3063/17-1108/2156105630/10 від 12.05.2011р. щодо зменшення бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009р. в сумі 379,00 грн., по декларації за січень 2010р. в сумі 2014,00 грн. прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухавши позицію представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного:

Згідно повідомлення №12 від 28.04.2011р. та наказу від 28.04.2011р.№2207, ДПІ в м.Суми, 11.05.2011 року була проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1 щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період: грудень 2009р. - травень 2010р.

За наслідками проведеної перевірки було складено Акт від 12.05.2011р. за №3063/17-1108/2156105630/10 (а.с.5 на звороті - 9).

Як свідчить з вищезазначеного Акту перевірки, ДПІ в м.Суми було встановлено наступне:

Згідно з поданою ПП ОСОБА_4 до ДПІ в м. Суми податковою декларацією з ПДВ за грудень 2009р. (вх. №220205 від 20.01.2010 р.), та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок в установі банку, складає 20379грн.

ДПІ в м.Суми було проведено позапланову виїзну документальну перевірку по підтвердженню заявленого бюджетного відшкодування. Висновки перевірки було оформлено довідкою від 04.03.2010р. №1509/17-1109/2156105630/6. За результатами раніше проведеної документальної перевірки сума бюджетного відшкодування в розмірі 20379 грн. Була підтверджена, але без врахування результатів зустрічних перевірок по запитах до інших ДПІ, які на момент оформлення матеріалів перевірки не надійшли.

Також, у висновку документальної перевірки було зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання можуть вжиті заходи щодо проведення додаткової перевірки.

Як свідчить з Акту перевірки від 12.05.2011р. (а.с.5-9) згідно бази «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що ПП ОСОБА_4 включено до складу податкового кредиту (реєстр отриманих та виданих податкових накладних) за листопад - грудень 2009р. по господарським операціям з наступними контрагентами:

- TOB «Метеко» (код 33729459) - ПДВ в розмірі 65,59 грн.

- TOB «Торгово-виробничий комплекс «Рона маркет» (код 34362950) - ПДВ в розмірі 21,08 грн.

- TOB «Калина Восток», - ПДВ становить 125,79 грн. та 166,66 грн. (загальна сума 292 грн. 45 коп.).

Щодо ТОВ «Матеко», ДПІ в м.Суми в ході проведення перевірки було встановлено, що дане підприємство має стан «3» - прийнято рішення про припинення діяльності (розпочата ліквідаційна процедура), відповідно контрагентом не відображено сума податкового зобов'язання та не сплачена до бюджету (існує розбіжність даних).

Також існує розбіжність даних, згідно бази даних «Контрагент», по TOB «Торгово - виробничий комплекс «Рона маркет» (код 34362950) - не відображена сума податкового зобов'язання в розмірі 21,08 грн. по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_4

Крім цього, згідно даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних ПП ОСОБА_4 включено суми податкового кредиту на придбання товару (паливно-мастильних матеріалів - бензин) від TOB «Калина Восток» на загальну суму 292,45 грн.

Щодо контрагента ТОВ «Калина-Восток» ДПІ в м.Суми були направлені запити до Кременчуцької ОДПІ відповідно від 10.08.2010р. №61304/7/17-1116/161 та від 31.08.2010р. №66596/7/17-1116 на підтвердження сум ПДВ.

Згідно отриманої відповіді від Кременчуцької ОДПІ №11062/7/23-316 від 03.09.2010р. повідомляється, що провести перевірку неможливо, так як підприємство TOB «Калина Восток» має стан «10» - знаходиться в розшуку, не встановлено місце знаходження.

При цьому, в Акті перевірки від 12.05.2011р. зазначено, що підприємством TOB «Калина Восток» не сплачено сума податкового зобов'язання в бюджет, свідоцтво платника ПДВ анульовано 30.07.2010р.

З урахуванням викладеного, ДПІ в м.Суми в Акті перевірки (а.с.8) зазначає, що правочини, вчинені ТОВ «Калина Восток» та такі, що виконувались протягом перевіреного періоду з покупцями останнього товарів. Не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Крім податкової декларації за грудень 2009 року, ПП ОСОБА_4 до ДПІ в м.Суми було також подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2010р. (від 19.02.2010 № 14441), бюджетне відшкодування становить 3010,0 грн.

Раніше проведеною позаплановою виїзною документальною перевіркою сума заявленого бюджетне відшкодування за січень 2010 р. було підтверджено та складено довідку від 16.04.2010 р. № 3172/17-1109/215 6105 63 0/15 з визначенням основних постачальників за вказаний період, одним з яких було підприємство - ДП «Лебединське лісове господарство». Сума ПДВ в отриманому товарі (пиловник дуба) від даного контрагента становить 2013,93 грн.

За результатами перевірки підтверджена сума бюджетного відшкодування за січень 2010 року в сумі 3010,0 грн., але без врахування результатів зустрічних перевірок по запитах до інших ДПІ, які на момент складання довідки про результати перевірки не надійшли.

На момент складання акту невиїзної позапланової перевірки від 12.05.2011р. встановлено, що відповіді з ДП «Лебединське лісове господарство» не отримано.

Так, до Сумської МДПІ (Лебединське відділення) від 08.04.2011р. направлено запит про надання матеріалів зустрічної перевірки, але з Сумської МДПІ (Лебединстке відділення) була отримана відповідь про те, що на адресу підприємства ДП "Лебединське лісове господарство» (код 00992941) Сумською МДПІ (Лебединське відділення) було направлено запит від 30.04.2010р. №1782/7/23-012 про надання підтверджуючих документів. До цього часу матеріали зустрічної звірки не отримано (лист Сумської МДПІ - а.с.45).

Наявність у ПП ОСОБА_4 документального підтвердження розміру податкового кредиту, згідно позиції ДПІ в м.Суми, не є достатньою підставою для відшкодування сум з податку на додану вартість. Отже, враховуючи норми Закону України «Про податок на додану вартість» №168\97-ВР від 03.04.97 із змінами та доповненнями, наявність податкових накладних не може вважатись єдиною підставою для відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Для виникнення у платника податку права на податковий кредит, обов'язковою умовою є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді. Тоді як, факт включення сум податкового зобов'язання та сплати податку на додану вартість до бюджету по здійснюваній операції постачальником ДП "Лебединське лісове господарство (ІПН 009929418080) - не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ в м.Суми приходить до висновку про укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

В зв'язку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок, не відповідність даних АРМ «Контрагент», відсутність документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту та використання матеріалів в підприємницькій діяльності, на підставі п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. за № 168/97 зі внесеними змінами та доповненнями, згідно позиції ДПІ в м.Суми, ПП ОСОБА_4 не має права на бюджетне відшкодування, а саме:

- по контрагенту TOB «Матеко», сума ПДВ в розмірі 65,59 грн.,

- по контрагенту TOB «ТВК «Рона маркет»» сума ПДВ в розмірі 21,08 грн.,

- по контрагенту TOB «Калина Восток», сума ПДВ на загальну суму 292,45 грн.

- по контрагенту ДП "Лебединське лісове господарство», ПДВ в сумі 2013,93 грн.

Враховуючи вищевикладене, в порушення п.1.7. ст.1., п.п. 7.4.4 п.7.4 ст..7, що вплинули на вимоги п.п.7.7.1, абз. б)п.п.7.7.7, п. 7.7 ст. 7, п.10.2 ст. 10 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, внаслідок чого податковий орган дійшов висновку, що ПП ОСОБА_4 завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування по декларації грудень 2009р. в розмірі 379,0 грн., за січень 2010р. на 2014,00 грн.

Причиною зменшення бюджетного відшкодування, зокрема:

1) по декларації за грудень 2009р. СПД-ФО ОСОБА_4М стало не підтвердження податкового кредиту:

- по контрагенту TOB «Метеко» сума ПДВ в розмірі 65,59 грн.,

- по контрагенту TOB «ТВК» Рона маркет»» сума ПДВ в розмірі 21,08 грн.,

- по контрагенту TOB «Калина Восток» сума ПДВ на загальну суму 292,45 грн.

2) по декларації за січень 2010р. ПП ОСОБА_4М - відсутність підтвердження матеріалів зустрічної звірки по контрагенту ДП "Лебединське лісове господарство» сума ПДВ в розмірі 2013,93 грн.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, ДПІ в м.Суми було зроблено висновок про порушення позивачем п.1.7, ст.1, п.п.7.2.3., п.7.2., п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.3., п.п.7.4.5., п.7.4., п.п.7.5.1., п.7.5., п.п.7.7.1. абз. Б) п.п.7.7.7., п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, внаслідок чого ПП ОСОБА_4 завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за відповідні періоди на суму 2393 грн.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ в м.Суми було складено податкове повідомлення - рішення від 26.05.2011р. №0000191711/0/41768 (а.с.5) про зменшення ПП ОСОБА_4 суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009р. в розмірі 379,00 грн., по декларації за січень 2010р. в розмірі 2014,00 грн.

Суд не погоджується з зазначеною позицію відповідача виходячи з наступного:

суд зазначає, що згідно п. 1.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існує декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд вважає за необхідне зазначити, що в Акті перевірки від 12.05.2011р. йдеться посилання на те, що для підтвердження заявленого позивачем бюджетного відшкодування за грудень 2009 року ДПІ в м.Суми вже проводилась позапланова виїзна перевірка і за наслідками її проведення будь-яких питань щодо товарності операції, невідповідності первинних документів нормам чинного законодавства та щодо сум заявлених до бюджетного відшкодування встановлено не було про що свідчить Довідка ДПІ в м.Суми від 04.03.2010р. №1509/17-1109/2156105630/6 на яку йдеться посилання в п.3.1. Акту від 12.05.2011р.

По декларації за січень 2010 року також проводилась позапланова виїзна документальна перевірка по підтвердженню заявленого бюджетного відшкодування, за наслідками якої складено Довідку від 16.04.2010р. №3172/17-1109/2156105630/15 на яку йдеться посилання в п.3.1. Акту від 12.05.2011р.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мінюсті України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок №984), результати документальних перевірок оформлюються у формі Акту або довідки.

Так, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

В судовому засіданні представники відповідача не довели свою позицію щодо некчемності правочинів укладених між позивачем та контрагентами: ТОВ «Матеко», ТОВ «Рона маркет», ДП «Лебединське лісове господарство» та ТОВ «Калина Восток».

Щодо кожного з чотирьох контрагентів, суд вважає за необхідне зазначити свою позицію окремо:

1) Посилання відповідача на те, що ТОВ «Матеко» має стан «3» - прийнято рішення про припинення діяльності (розпочата ліквідаційна процедура), відповідно контрагентом не відображено сума податкового зобов'язання (існує розбіжність), судом не приймаються, оскільки по-перше, до суду відповідачем не додано ніяких доказів на підтвердження даної обставини, по-друге відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом. Тобто відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган. При цьому, та обставина, що в ланцюгу постачальників платника податку, що заявив бюджетне відшкодування, виявлено підприємство, щодо якого існують сумніви у дотриманні ним податкового законодавства, не є підставою для позбавлення такого платника податку бюджетного відшкодування. Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування податку на додану вартість з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Позивачем було надано до суду копію податкової накладної від 01.12.2009р. яку видано ТОВ «Матеко» та рахунок на оплату товару від 01.12.2009р. (а.с.33). Крім цього, факт оплати товару підтверджується банківською випискою від 01.12.2009р. (а.с.41).

Інших обставин, які б свідчили про порушення саме позивачем порядку визначення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по правовідносинам з контрагентом - ТОВ «Матеко» відповідач суду не повідомив. Тому суд вважає, що ДПІ в м.Суми безпідставно зменшила заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за грудень 2009 року на суму 65 грн. 59 коп.

2) Посилання відповідача на те, що ТОВ «Торгово-виробничий комплекс «Рона Маркет» не відображено сума податкового зобов'язання на суму 21 грн. 08 коп. (існує розбіжність згідно бази співставлення бази даних «Контрагент»), судом також не приймаються з тих же підстав які викладені вище: по-перше ДПІ в м.Суми не надано відповідних доказів на підтвердження своєї позиції. При цьому, витяг з бази співставлення (а.с.47) в якому відображено сума відхилення по ПДВ по контрагенту ТОВ «Рона Маркет» на суму 21,08 грн. ще не доводить, що дана розбіжність виникла саме за грудень 2009р. При цьому, слід зазначити, що відповідний товар у контрагента - ТОВ «Рона Маркет» придбавався позивачем за готівкові кошти - доказ чек від 28.12.2009р. (а.с.40). Закон України «Про податок на додану вартість» не містить жодного обов?язку платника податку контролювати декларування податкового зобов'язання його контрагентами і не надає такого права для контролю. Тим більше, що товарно-матеріальні цінності в даного контрагента придбані позивачем за готівкові кошти. Суд погоджується з позицією позивача, що неможливо здійснити точне співставлення декларування з продажу за готівку з декларуванням податкового кредиту по касових чеках. Факт сплати позивачем коштів за отриманий товар підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками відповідача, а тому суд вважає, що позивачем правомірно, у відповідності до п.п.7.2.6., п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» використано свої право на податковий кредит згідно касових чеків.

3) Виключення з суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 292 грн. 45 коп. з вартості придбаного палива в ТОВ «Калина-Восток» з посиланням на те, що провести перевірку неможливо так як підприємству присвоєно стан «!)» - знаходиться в розшуку (відповідь Кременчукської ОДПІ - а.с.48,49) судом також вважається необґрунтованим, оскільки з даної відповіді неможливо встановити коли саме відносно даного контрагента «порушено стан 10», той факт що Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Калина -Восток» взагалі не підтверджується жодним доказом. А навіть, якщо припустити, що Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Калина Восток» анульовано, то це відбулося 30.07.2010р. (як зазначено в Акті перевірки від 12.05.2011р.) - тобто вже після господарських операцій з позивачем, які відбулися в грудні 2009 року (Податкові накладні від 01.12.2009р. та від 17.12.2009р. (а.с.34, 35), рахунки та видаткові накладні (а.с.36-39).

Отже, зазначена обставина також не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Калина Восток» в сумі 292 грн. 45 коп., оскільки позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

4) Щодо підприємства - ДП «Лебединське лісове господарство» ДПІ в м.Суми не підтверджено право на податковий кредит в сумі 2013 грн. по податковим накладним № № 54, 55 від 27.01.2010р. з посиланням на те, що обов'язковою умовою на податковий кредит є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді, тоді як по даному контрагенту факт включення відповідних сум податку у звітному періоді до податкових зобов'язань та сплати ПДВ до бюджету не встановлено.

По-перше, знову ж таки, жодних доказів на підтвердження даної позиції відповідачем не надано. До суду надано лише лист Сумської МДПІ від 30.04.2010р. (а.с.45) в якому зазначається: «…на адресу підприємства - ДП «Лебединське лісове господарство» направлено запит про надання підтверджуючих документів від 30.04.2010р. Інформація буде надана додатково.». По-друге, та обставила, що ДПІ в м.Суми не вдалося встановити факт включення даним контрагентом відповідних сум податку у звітному періоді до податкових зобов'язань та сплати ПДВ до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податку (в даному випадку - позивача) права на формування податкового кредиту та на відшкодування податку на додану вартість

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», чинної на час виникнення спірних правовідносин та суперечать вимогам ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення за №0000191711/0/41768 від 26.05.2011р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 393 грн. 00 коп., є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000191711/0/41768 від 26.05.2011 р. < Сума стягнення (цифрами) > < Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 13.12.2011 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець