Постанова

від 21.06.2012 по справі 5021/629/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 5021/629/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Малої приватної фірми "Тодес", в особі ліквідаційної комісії від позивача: не з'явились від відповідача:Герман І.В. від третьої особи: не з'явились на рішенняГосподарського суду Сумської області від 11.01.2012 року та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року у справі№ 5021/629/2011 за позовомМалої приватної фірми "Тодес" доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль", в особі Сумської обласної дирекції Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 проприпинення правовідношення

ВСТАНОВИВ:

Мала приватна фірма "Тодес" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль", в особі Сумської обласної дирекції (далі відповідач) про припинення правовідношення за договором поруки № 014/05-15/571/П/2 від 31.10.2006 року (далі Договір) з 27.09.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тією обставиною, що без згоди поручителя збільшився обсяг його відповідальності перед кредитором і відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припинилась

Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.01.2012 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року та рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2012 року, у даній справі, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Сумської області в іншому складі суду.

В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу на наступні обставини: судами не з'ясовано та не дано належної правової оцінки вимогам позивача, враховуючи норми, статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України. Позивач вважає, що справу було розглянуто місцевим господарським судом у незаконному складі суддів. При прийнятті оскаржуваних судових рішень суди не усунули недоліки наявність яких стала підставою для скасування Вищим господарським судом України судових рішень при першому розгляді справи.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

При здійсненні провадження у даній справі, в Господарському суді Сумської області, від позивача надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.11.2011 року клопотання позивача про колегіальний розгляд справи було задоволено. В ухвалі зазначено, що дана справа буде розглядатися у складі колегії суддів: Головуючий суддя -Моісеєнко В.М, судді: Лугова Н.П., Соп'яненко О.Ю.

Як вбачається з зазначеної ухвали, одним з обґрунтувань визначення конкретного складу суддів, зазначений протокол Зборів суддів Господарського суду Сумської області № 20 від 13.12.2010 року.

У подальшому склад колегії було змінено, у зв'язку із хворобою судді Лугової Н.П. на суддю Левченко П.І., ухвалою від 10.01.2012 року.

Відповідно до ч.3 та ч.5 ст.15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована система документообігу. Положення про автоматизовану систему документообігу затверджується Радою суддів України за погодженням з державною судовою адміністрацією України, з урахуванням специфіки спеціалізації судів.

Відповідно до п.3.1.7 Положення "Про автоматизовану систему документообігу суду" збори суддів відповідного суду визначають засади формування колегії суддів без здійснення повторного автоматизованого розподілу справ також у випадках: (у тому числі) призначення колегіального складу суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, а також те, що головуючого (доповідача) не було змінено, немає підстав вважати, що було порушено вимоги статті 2-1 ГПК України щодо автоматизованого розподілу справ між суддями, а справу розглянуто в незаконному складі колегії суддів.

До матеріалів справи залучено копію заочного рішення Ковпакіського районного суду міста Суми, від 16.09.2010 року у цивільній справі № 2-1687/2010 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, МП "Тодес" про стягнення коштів.

Згідно з вказаним рішенням суду з МП "Тодес" на користь ПАТ "Райффайзен Банк" стягнуто солідарно 1 986 148 грн. -заборгованість за кредитним договором № 014/05-15/571 від 31.10.2006 року (т. 1 а.с.23).

Ухвалою від 16.06.2011 року Ковпакіського районного суду міста Суми зазначене заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду (т.1 а.с.126).

Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Згідно ч.2 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: (у тому числі) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

31.10.2006 року між відповідачем та ОСОБА_4 (далі третя особа) було укладено кредитний договір № 014/05-15/571.

Предметом Кредитного договору було надання відповідачем третій особі споживчого кредиту, в сумі 100 000 дол. США, із сплатою 14,5% річних, строком на 84 місяці, зі сплатою комісії у розмірі 5 000 грн. та з погашенням кредиту, відповідно до графіка погашення (додаток 1) до Кредитного договору .

У подальшому до Кредитного договору укладеного між відповідачем та третьою особою були внесені зміни, шляхом укладання додаткових угод від 27.09.2007 року та від 26.12.2008 року. Додатковими угодами було змінено розмір споживчого кредиту до 250 000 дол. США із сплатою 15% річних.

31.10.2006 року між позивачем (поручитель) та відповідачем укладено Договір.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що сторони Договору встановлюють, що поручитель (позивач) на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором (відповідач) відповідати власним майном по зобов'язанням третьої особи, які виникають з умов кредитного договору № 014/05-15/571 від 31.10.2006 року, в повному обсязі цих зобов'язань, на суму 100 000 дол. США.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що сторони Договору встановлюють, що зобов'язання поручителя перед кредитом є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в пункті 1.2 (мається на увазі п.1.2 даного Договору, оскільки на момент укладення кредитного договору, в ньому був відсутній п.1.2) кредитним договором не потребують.

Договором також передбачено (п.3.1) що сторони договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання третьою особою взятих на себе зобов'язань по кредитному Договору, поручитель і третя особа несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.1, 2 ст.554 ЦК України.

Частина 1 та 2 статті 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором, у тому ж обсязі що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 2 статті 553 ЦК України передбачено, що порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Аналіз умов Договору, який укладено між сторонами дає підстави вважати, що суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що сторони чітко обумовили розмір суми, якою обмежується відповідальність поручителя (100 000 дол. США) і відповідно до ч. 2 ст.553 ЦК України Договір забезпечував виконання кредитного договору частково.

Оскільки, виконання зобов'язання забезпечувалось тільки в обсязі 100 000 дол. США, на взаємовідносини сторін, у даній справі, не впливають укладені між відповідачем та третьою особою додаткові угоди до кредитного договору, якими збільшена сплата річних та збільшений розмір основного зобов'язання до 250 000 дол. США.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку те, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а судові рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити в задоволенні касаційної скарги Малої приватної фірми "Тодес", в особі ліквідаційної комісії.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року у справі № 5021/629/2011 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек