Рішення

від 18.06.2012 по справі 13/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 13/186.

За позовом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" м.Чернівці до відповідача Товариства співвласників багатоповерхового будинку "Черемош-4" м.Чернівці про стягнення 59864,59 грн. Суддя Бутирський А.А. Представники: Від позивача -ОСОБА_2 -юрисконсульт (довіреність від 03.01.2012 року) Від відповідача -не з'явився В засіданні приймали участь Згідно розпорядження заступника голови господарського суду Чернівецької області від 26.01.2010 року розгляд справи доручено судді Бутирському А.А. Спір вирішується поза межами двохмісячного строку, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторін Рішення прийнято 18.06.2012 року у зв'язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 06.06.2012 року СУТЬ СПОРУ: Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" м.Чернівці звернулося з позовом до Товариства співвласників багатоповерхового будинку "Черемош-4" м.Чернівці про стягнення 34113,58 грн. заборгованості, у тому числі: 28036,27 грн. основного боргу, 2684,56 грн. пені, 3051,13 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 341,62 грн. 3% річних, що виникли у результаті неоплати відповідачем теплової енергії, поставленої на виконання умов договору №915 від 19.09.2006 року.

Ухвалою від 26.01.2010 року прийнято заяву позивача про зміну позовних вимог, яка фактично є заявою про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим вирішувався спір про стягнення з відповідача 40400,43 грн. заборгованості, у тому числі: 25310,13 грн. основного боргу, 2684,56 грн. пені, 10401,35 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 2004,39 грн. 3% річних за період з 01.11.2006 року по 31.12.2009 року.

Ухвалою від 16.06.2010 року провадження у справі зупинено до закінчення розгляду Шевченківським районним судом м.Чернівці пов'язаної з нею справи №2-А-458/2010 р., а ухвалою від 25.04.2012 року провадження у справі поновлено.

Також ухвалою від 25.04.2012 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, збитків, заподіяних інфляцією та 3% річних, а тому вирішується спір про стягнення з відповідача 59864,59 грн. заборгованості, у тому числі: 41620,84 грн. основного боргу, 2684,56 грн. пені, 11180,07 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 4379,12 грн. 3% річних за період з 01.11.2006 року по 31.03.2012 року.

У судовому засіданні 06.06.2012 року відповідач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку справи №2-А-458/2010 р.

Позивач в усній формі проти зупинення заперечує.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

У справі Шевченківського районного суду м.Чернівці №2-А-458/2010 р. прийнято постанову від 01.11.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року. Таким чином, судове рішення набрало законної сили, відтак справа вирішена, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 06.06.2012 року оголошено перерву до 18.06.2012 року, про що вказано у протоколі судового засіданні, який підписаний обома сторонами.

18.06.2012 року відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач у попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на відсутність заборгованості.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2006 року між сторонами укладено договір 915 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), згідно якого позивач зобов'язувався постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді, а останній брав на себе обов'язок оплачувати одержану теплову енергію.

На момент вирішення спору Договір є чинним.

Додатком №1 до Договору сторони погодили опалювальну площу у розмірі 2740,90 кв.м.

Розмір плати за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді сторони передбачили у розділі ІІ Договору. Так, п. 3 розділу 2 Договору визначено, що у разі наявності засобів обліку відповідач сплачує за теплову енергію 180,57 грн. з ПДВ за 1 ГКал.

У разі зміни тарифів відповідач сплачує за теплову енергію за новими тарифами з дня введення їх в дію (п. 4 розділу 2 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

При відсутності приладів обліку, або виході його з ладу (несанкціоноване втручання, порушення пломб, механічне пошкодження, закінчення терміну дії держповірки) кількість теплової енергії, що відпущена відповідачеві, визначається позивачем, як виняток, розрахунковим способом або по тепловому навантаженню (п. 3.5 Договору).

П. ІУ.1 Договору передбачено, що відповідач оплачує вартість спожитої теплової енергії не пізніше ніж 30-го числа за розрахунковим місяцем.

Згідно акту позивача від 27.10.2011 року, підписаного відповідачем, лічильник останнього не працює, проходити державну повірку відмовляється, у зв'язку з чим з вказаної дати обрахування спожитої теплової енергії здійснювалось розрахунковим методом.

Розмір тарифу визначався Чернівецькою міською радою шляхом прийняття відповідних рішень, зокрема №357/9 від 12.09.2006 року, №1017/24 від 29.12.2007 року, №220/6 від 25.03.2008 року, №499/13 від 08.07.2008 року, №1037/24 від 31.12.2008 року.

Рішення про зміну тарифів публікувались у засобах масової інформації (газета "Чернівці") та вручались під розписку відповідачеві.

Як вбачається з матеріалів справи (журнал обліку використання теплової енергії в гарячій воді відповідача) та розрахунку позивача, останній взяті на себе зобов'язання виконав, у період з 01.11.2006 року по 31.03.2012 року надав відповідачеві послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, які оплачені не у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу у відповідача у сумі 41620,84 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судовим слуханням встановлено, що у відповідача існує борг за надані послуги у сумі 41620,84 грн., який підлягає стягненню.

Також за порушення строків розрахунків з відповідача стягується 11180,07 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 4379,12 грн. 3% річних за період грудень 2006 року квітень 2012 року, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

У частині стягнення 2684,56 грн. пені слід відмовити, оскільки згідно ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Проте, у Договорі сторони не передбачили розмір пені.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом, з підстав, що наведені вище.

Крім того, відповідач не надав доказів повної оплати за поставлену теплову енергію у період з 01.11.2006 року по 31.03.2012 року.

Судові витрати віднести на сторони пропорційно задоволених вимог.

Крім того, відповідачеві слід повернути 797,45 грн. судового збору як переплату.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства співвласників багатоповерхового будинку "Черемош-4", ідентифікаційний код 31161620, вул. Воробкевича, 1-А, м.Чернівці на користь Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго", ідентифікаційний код 34519280, вул. Максимовича, 19-а, м.Чернівці - 41620,84 грн. боргу, 11180,07 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 4379,12 грн. 3% річних, 395,92 грн. державного мита, 389,28 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У частині стягнення 2684,56 грн. пені відмовити.

4. Повернути Міському комунальному підприємству "Чернівцітеплокомуненерго", ідентифікаційний код 34519280, вул. Максимовича, 19-а, м.Чернівці із Державного бюджету України 797,45 грн. судового збору як переплату.

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2012 року.

Суддя А.А. Бутирський