Рішення

від 18.06.2012 по справі 13/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.06.12

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

18 червня 2012 р. Справа № 5028/13/34/2012

Позивач: Заступник прокурора м. Чернігова, вул. Шевченка 1,Чернігів,14000 в інтересах держави в особі: Виконавчого комітету Чернігівської міської ради,

вул. Магістратська 7, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Виробничо-торгова фірма «Сіверянка»

14000 м. Чернігів, вул. Малиновського, 36

Предмет спору: про стягнення 8360 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 д. 3-24/244 від 23.02.2012

від відповідача: ОСОБА_2 д. 1/1-19 від 11.01.2012

представник прокуратури: Курило Я.М.

Рішення приймається після оголошених в судових засіданнях 05.06.2012 р., 12.06.2012 р. перерв

відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 8360 грн. по договору № 34 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернігова від 20.04.2011 р.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про сплату суми 8360 грн. в 2007 році, просить в позові відмовити.

Прокуратурою 12.06.2012 р., за згодою з позивачем, подано лист № 149-г-вих від 11.06.2012 р., в якому просить припинити провадження по справі в частині стягнення 8360 грн., оскільки відповідачем проведена оплата цієї суми. Також збільшує позовні вимоги та просить стягнути 69134,90 грн. боргу. Даний лист судом розцінено як припинення позовних вимог в частині стягнення 8360 грн. та збільшення позовних вимог на суму 69134,90 грн.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, відповідача, третьої особи та прокуратури, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Суд приймає до розгляду поданий прокуратурою, за згодою з позивачем, лист № 149-г-вих від 11.06.2012 р. Даний лист судом розцінено як клопотання про припинення позовних вимог в частині стягнення 8360 грн. та збільшення позовних вимог на суму 69134,90 грн. При цьому суд зауважує, що по тексту поданого клопотання в частині припинення провадження на суму 8360 грн. відсутнє посилання на приписи процесуального законодавства, в т.ч. на ст.78 ГПК України щодо права відмови від позову.

20.04.2011 р. між позивачем та ЗАТ ВТФ «Сіверянка»(правонаступником якого є відповідач по справі) укладено договір № 34 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернігів.

Предметом даного договору є пайова участь відповідача у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернігова, яка полягає у сплаті відповідачем визначеної договором суми коштів (пайового внеску) до цільового фонду розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернігова, у зв'язку зі здійсненням відповідачем будівництва (реконструкції) об'єкта: будівництво фірмового магазину в цокольному поверсі 16-ти поверхового будинку по пр. Перемоги, 104.

Відповідно до п. 2.1 договору розмір пайового внеску визначається відповідно до розрахунку величини пайового внеску (участі) відповідача у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернігова. Розрахунок є невід'ємною частиною договору та складає 10 % від кошторисної вартості будівництва об'єкту згідно доданого кошторису на суму 27655,10 грн.

Згідно п. 3.2 договору виконком зобов'язаний розробити графік сплати пайового внеску: 50 % - при отриманні дозволу на початок будівельних робіт, 50 % - при введенні об'єкту в експлуатацію.

Згідно п. 3.4 договору замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернігів, розмір якого визначений в п. 2.1 договору, відповідно до графіка сплати пайового внеску, що є невід'ємною частиною договору.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю України в Чернігівській області 23.05.2011 р. зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Магазин непродовольчих товарів в цокольному поверсі житлового будинку без улаштування підвальних приміщень на пр. Перемоги, 104 в м. Чернігові категорія складності -ІІ. Код за класифікатором -1230.1. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 967,9 тис. грн..

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю України в Чернігівській області 28.10.2011 р. зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Магазин непродовольчих товарів на першому поверсі житлового будинку без улаштування підвальних приміщень на пр. Перемоги, 104 в м. Чернігові категорія складності -ІІ. Код за класифікатором -1230.1. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 967,9 тис. грн..

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Позивач посилається на Рішенням міської ради від 28.02.2007 р., яким затверджено Положення про цільовий фонд розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернігова. Відповідно до п. 6 Положення граничний розмір коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернігова (з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування) не може перевищувати 10 % вартості спорудження житлових будинків, будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення.

Рішенням міської ради від 25.12.2009 р. затверджено Положення про цільовий фонд розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міст, що є офіційним документом розміщеним в мережі Інтернет на офіційному сайті Чернігівської міської ради.

За таких обставин, посилання прокуратури на рішення Чернігівської міської ради від 28.02.2007 року про затвердження Положення про цільовий фонд рішенням міської ради від 28.02.2007 року , судом до уваги не приймається, оскільки на час прийняття рішення у цій справі діє інший нормативно-правовий акт.

Позивач по тексту позовної заяви посилається на ч.3 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»де зазначено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, що є неправомірним з огляду на те, ця частина ст.40 набирає чинності з 01.01.2013 року за приписами пп..3 пункту 1 У розділу «Прикінцевих положень»цього закону., а тому не може застосовуватись при вирішенні поданого позову.

В той же час, посилання відповідача по тексту відзиву на позов на приписи Закону України «Про планування і забудову територій»є неправомірними з огляду на втрату ним 12.03.2011 року чинності, в зв'язку з прийняттям та набранням чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідачем надано докази оплати суми 8360 грн. (копія платіжного доручення № 777 від 01.06.2007 р. на суму 8360 грн. з призначенням платежу «на розвиток інфраструктури міста»). В обґрунтування оплати цієї суми відповідачем подано примірник договору №81/18Б між сторонами у справі, щодо обов'язку відповідача оплатити 9% позивачу від будівельно-монтажних робіт по будівництву об'єкту, сплата пайового внеску в розмірі 10% передбачена по договору № 34 від 20.04.2011 року.

Строк дії договору №81/18Б, встановлений п.4.1. договору 2 року, закінчився 04.04.2011 року з урахуванням його пролонгації після 04.04.2009 року, в зв'язку з чим сторонами була досягнута домовленість на укладення нового договору №34 від 20.04.2011 року.

Позивачем сприйнята оплата суми 8360 грн. як оплата частини суми 27655,10 грн. по договору №34, інша частина цієї оплати 19295,10 грн. здійснена відповідачем 22.04.2011 року.

Оскільки за умовами договорів сплата пайового внеску поставлена в залежність від будівництва одного й того ж об'єкту, суд приходить до висновку про правомірність врахування суми 8360 грн. в оплату по договору № 34.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зазначений по тексту договору №34 обов'язок відповідача сплатити суму 27655,10 грн. виконаний повністю. При цьому такий обов'язок відповідача вчинений до подання позовної заяви до суду, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача на момент подання позову, в зв'язку з чим в позовних вимогах в частині стягнення 8360 грн. має бути відмовлено.

В зв'язку з цим, клопотання прокуратури та позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення суми 8360 грн. задоволенню не підлягає.

Стосовно заявлених вимог про стягнення з відповідача суми 69 134,90 грн., відповідно до заяви про збільшення вимог, суд вважає зазначити наступне:

Відповідно до ст.. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Приписами ст..11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків сторін є договори. Приписами ст..629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання й цивільні права та обов'язки, відповідно до ст..ст.14-15 ЦК України здійснюються та виконуються в межах наданих та встановлених договором.

Позиція позивача та прокуратури, щодо обов'язку відповідача сплатити пайовий внесок в сумі 69134,90 грн. як різницю між сумою 96 790 грн. (10% кошторисної вартості по Декларації про готовність об'єкта від 23.05.2011 року) та сумою сплаченою відповідачем 27 655,10 грн. полягає в умовах п.3.3. договору №34, відповідно до якого остаточний розрахунок внеску проводиться відповідно до відкоригованого кошторису, розрахованому в цінах на момент введення об'єкта в експлуатацію. Позивач та прокуратура вважають, що сторонами погоджено проведення розрахунку з урахуванням відкоригованого кошторису.

Однак, приписи необхідності укладення договору , яким встановлюються домовленості сторін, в т.ч. істотних умов, встановлені ч.5, 9 ст..40 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»- розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін; невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Таким чином, за домовленістю сторін договору має бути визначений розмір пайової участі, який встановлений сторонами в сумі 27655,10 грн. й іншого визначеного розміру за умов договору не вбачається.

Дійсно, за умовами п.3.3 договору №34 остаточний розрахунок внеску проводиться відповідно до відкоригованого кошторису, розрахованому в цінах на момент введення об'єкта в експлуатацію. Наведена умова договору свідчить про проведення (визначення) остаточного розрахунку внеску, тобто його вартісного показника, однак сторонами домовленості щодо визначення розміру пайового внеску в сумі 96 790 грн. як 10% кошторисної вартості зазначеної по Декларації про готовність об'єкта від 23.05.2011 року з матеріалів справи та умов договору №34, покладеного в обґрунтування позову, не вбачається. З п.2.1. договору вбачається, що розрахунок розміру пайового внеску є невід'ємною частиною договору, однак сторонами суду не надавався, з тексту позову в підставу заявлених вимог не покладався.

Окрім того, істотною умовою договору, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»є строк (графік) сплати пайової участі. Однак з тексту договору №34 вбачається покладення обов'язку на позивача щодо розробки графіку, який в матеріалах справи відсутній. Порядок сплати внеску, за умовами п.3.4. договору, покладений в залежність від розміру за п.2.1 та графіку сплати, який в матеріалах справи відсутній.

А тому, суд приходить до висновку, що сторонами домовленості досягнуті при укладенні договору №34 й договір є приоритетним у застосуванні , з огляду на законодавчо визначені умови, додатків до договору на момент розгляду справи сторонами не укладено, зміна розміру в сумі до 96790 грн. та порядок (строки) оплати пайового внеску по сумі його різниці за договором та кошторисом 69134,90 грн. сторонами не узгоджено письмово .

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають з огляду на відсутність встановленого в процесі дослідження обставин та розгляду справи порушеного права позивача.

Керуючись ст.ст.1,22,33,49,77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Суддя І.А.Фетисова

Повне рішення складено 19.06.2012 року

Суддя І.А.Фетисова