ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2014 року Справа № 13/34-12/304 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" 2.Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на ухвалу та постанову за заявою прогосподарського суду міста Києва від 26.06.2014 Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі№ 13/34-12/304 за позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів проПублічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" 2. Дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод" 3. Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам`ясо" 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус Агро" Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика" стягнення заборгованості за участю представників: позивача: відповідача-1: відповідача-2: відповідача-3: відповідача-4: відповідача-5: третьої особи:ОСОБА_4 ОСОБА_5 не з'явилися не з'явилися ОСОБА_6 не з'явилися не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2014 (суддя: Бойко Р.В.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 (судді: Пантелієнко В.О., Авдеєв П.В., Гарник Л.Л.), задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню: визнано наказ господарського суду міста Києва від 17.04.2012, виданий на виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2012 у справі № 13/34-12/304 в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" (надалі - ТОВ "Агротрейд"), Дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод", Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам`ясо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" (надалі - ТОВ "ТД "Сван"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус Агро" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (надалі - ПАТ "ПУМБ") заборгованості за договором поруки від 29.12.2008 в загальному розмірі 8 809 528,26 грн. таким, що не підлягає виконанню; в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Агротрейд" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами про їх скасування.
ПАТ "ПУМБ" просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "ТД "Сван". Скаржник посилається на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 124 Конституції України, статей 559, 609 Цивільного кодексу України, статей 115, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
ТОВ "Агротрейд" просить справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаржник посилається на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 124 Конституції України, статей 11, 509 ЦК України, статті 43 ГПК України.
У відзиві на касаційні скарги ТОВ "ТД "Сван" просить скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.
Сторони згідно з приписами статті 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційних скарг, однак, відповідачі-2, 3, 5 та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів-1, 4 , перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2012 у справі № 13/34-12/304 позов ПАТ "ПУМБ" задоволено повністю: стягнуто солідарно з ТОВ "Агротрейд", ДП "Золотоніський комбікормовий завод", ВАТ "Золотоношам'ясо", ТОВ "ТД "Сван", ТОВ "ТД "Статус Агро" на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за договором поруки від 29.12.2008 в загальному розмірі 8 809 528,26 грн., державне мито у розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
17.04.2012 на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано наказ № 13/34-12/304.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 44/610-б-43/145 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро" до ТОВ "Черкаська птахофабрика" про банкрутство банкрута - ТОВ "Черкаська птахофабрика" ліквідовано як юридичну особу у зв'язку із банкрутством.
11.06.2014 ТОВ "ТД "Сван" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про визнання зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню.
Дана заява вмотивована тим, що боржник (ТОВ "Черкаська птахофабрика") є ліквідованим, тому в силу положень статей 559, 609 ЦК України припинено забезпечене порукою зобов'язання, у зв'язку з чим, на думку заявника, підстави для покладення на відповідачів обов'язку із виконання грошового зобов'язання боржника перед банком відсутні.
Приймаючи оскаржувані судові акти та задовольняючи заяву ТОВ "ТД "Сван", господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного: відповідно до статей 104, 609 ЦК України з ліквідацією ТОВ "Черкаська птахофабрика" спірне грошове зобов'язання (яке виникло з договору купівлі-продажу цінних паперів від 29.12.2008) останнього перед банком припинилося; у силу положень статей 104, 559, 609 ЦК України солідарне зобов'язання відповідачів по сплаті на користь позивача присудженої до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2012 у справі № 13/34-12/304 заборгованості за договором поруки від 29.12.2008 є припиненим.
На підставі викладеного, керуючись приписами статті 117 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про існування обставин, які передбачають можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів не може погодитися із висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на наступне.
Згідно з частиною 4 статті 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Отже, наказ визнається таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, у разі: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, у межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Згідно зі статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "СОВТРАНСАВТО-ХОЛДИНГ" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (див. серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій). Більше того, скасування такого рішення після того, як воно набуло статусу остаточного та не підлягало оскарженню, є втручанням в право заявника на мирне володіння своїм майном (див. рішення у справі Brumгrescu v. Romania від 28.10.1999).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "ОСОБА_7 проти України" (заява № 40450/04), рішення від 15.10.2009).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (перше рішення стосовно Росії: "Бурдов проти Росії". Комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 тощо).
Отже, визнаючи наказ таким, що не підлягає виконанню, суди попередніх інстанцій тим самим втрутилися у право банку на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
За таких обставин, ухвала господарського суду міста Києва від 26.06.2014 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 у даній справі є незаконними, внаслідок чого підлягають скасуванню.
При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для передачі справи за заявою ТОВ "ТД "Сван" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, на новий розгляд, оскільки обставини справи були повно встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, а допущені господарськими судами порушення норм процесуального права можуть бути виправлені судом касаційної інстанції в межах його повноважень.
З урахуванням наведеного слід відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ТД "Сван" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" у справі № 13/34-12/304 задовольнити частково.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" у справі № 13/34-12/304 задовольнити.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 у справі № 13/34-12/304 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" (01011, м. Київ, вул. Московська, 41/8, код ЄДРПОУ 31636347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 132, кв.16, код ЄДРПОУ 32707958) у рахунок відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з оплатою судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, 1 218,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" (01011, м. Київ, вул. Московська, 41/8, код ЄДРПОУ 31636347) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (83011, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-А, код ЄДРПОУ 14282829) у рахунок відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з оплатою судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, 1 218,00 грн.
Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
Головуючий суддя: О. Кот
судді: Н. Кочерова
В. Саранюк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2014 |
Оприлюднено | 09.10.2014 |
Номер документу | 40768242 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кот O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні