Постанова

від 20.06.2012 по справі 33/349-34/83

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 № 33/349-34/83

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

за участю секретаря: Реуцької Т.О.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_2, дов. від 24.01.12 №5/2012,

ОСОБА_3, дов. від 20.10.11 №36/2011,

відповідача: не з'явився,

від ОСОБА_4 ОСОБА_5, дов. від 09.11.10 №1889,

від інших третіх осіб не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредит Оптима Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.12 (підписане 06.02.12)

у справі №33/349-34/83 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредит Оптима Банк"

до Акціонерного комерційного банку "Європейський"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкор", 2. ОСОБА_4, 3. ОСОБА_8

про переведення прав вимоги за кредитним договором та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.12 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Кредит Оптима Банк" (далі - позивач) до Акціонерного комерційного банку "Європейський" (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкор" (далі - третя особа-1), ОСОБА_4 (далі - третя особа-2), ОСОБА_8 (далі - третя особа-3) про переведення прав вимоги за кредитним договором та зобов'язання вчинити певні дії.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.12 скасувати повністю, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.12 відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 25.04.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 03.04.12) позивачу - 09.04.12, відповідачу - 20.04.12, третій особі-3 - 07.04.12, долучені до матеріалів справи. Згідно довідки Укрпошти від 10.04.12 третій особі-1 рекомендований лист з ухвалою суду не вручений оскільки ТОВ "Лінкор" з вказаної в матеріалах справи адреси вибув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.11 №44/480-б ліквідовано ТОВ "Лінкор" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.12 на підставі п.1 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відкладено розгляд справи на 28.05.12.

24.05.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 28.05.12 №01-22/1/7 до складу колегії суддів замість судді Калатай Н.Ф. введено суддю Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.12 на підставі п.1 ч.1 ст.77 ГПК України відкладено розгляд справи на 20.06.12.

До судового засідання 20.06.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав письмові пояснення до апеляційної скарги та довідку Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про зарахування до Державного бюджету України судового збору за подання апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_4 надав відзив на апеляційну скаргу та клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Печерським районним судом міста Києва справи №2-1267/12 за позовом ОСОБА_4 до АКБ "Європейський" про визнання правовідношення припиненим.

20.06.12 у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.12 скасувати.

Представник ОСОБА_4 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів обговоривши доводи клопотання про зупинення провадження у справі та дослідивши копію позовної заяви ОСОБА_4 до АКБ "Європейський" про визнання правовідношення припиненим, дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки не вбачає неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №2-1267/12.

У судове засідання представники відповідача та третіх осіб-1,3 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги позивача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача та третьої особи-1,3, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та ОСОБА_4, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16.02.09 між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладено договір про міжбанківський кредит № 16.02.09/980-Е (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику кредитні ресурси в сумі 7000000,00 грн. з 16.02.09 до 23.02.09 для здійснення статутної діяльності з виплатою 20% річних за користування кредитом (п.1.1 кредитного договору).

Відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору позивач 16.02.09 здійснив перерахування 7000000,00 грн. на рахунок відповіда ча, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 16.02.09 № 7039.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору (з врахуванням додаткових договорів №1 - №39) відповідач зобов'язувався нара ховані за користування кредитом проценти сплатити позивачу 16.04.09 за попередній період та, в день закінчення кредитного договору, повернути позивачу отриманий кредит не пізніше 11 години 21.04.09.

Проценти за кре дит нараховуються з моменту вступу кредитного договору в силу за фактичний час користування непогашеною частиною кредиту з розра хунку фактичної кількості днів у році (п. 2.3 кредитного договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, з 24.04.09 припинив сплату про центів, в обумовлений кредитним договором строк основне тіло кредиту та проценти за користування кредитом позивачу не сплатив.

Внаслідок припинення відповідачем сплати процентів за користування кредитом позивач з 24.04.09 переніс облік нарахованих за кредитним договором процентів з рахунку 15286026 на рахунок 15283035 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, а з 22.05.09 - на рахунок для обліку заборго ваності за процентами 1529001 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, що підтверджується банківськими виписками по особових рахунках №15281026 за період з 24.02.09 по 25.05.09, № 15283035 за період з 24.04.09 по 25.05.09, №1529001 за пері од з 22.05.09 по 25.05.09 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571.

Станом на 21.04.09 відповідач не повернув позивачу отриманий кредит на рахунок 15219010 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, ЄДРПОУ 34819265, внаслідок чого позивач переніс облік кредиту з рахунку 15219010 на рахунок для обліку простроченої заборгованості 15274000 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, ЄДРПОУ 34819265, що підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам №15219010 за період з 23.02.09 по 25.05.09, №15274000 за пе ріод з 24.04.09 по 25.05.09, №15230011 за період з 16.02.09 по 25.05.09 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, ЄДРПОУ 34819265.

17.04.09 року між позивачем (заставодержателем) та відповідачем (далі -заставодавцем) укладено договір застави майнових прав № 17.04.09/980-Е/S-1 (далі - договір застави), відповідно до якого відповідач для забезпечення своєчасного та повного виконання умов договору про міжбанківський кредит та додаткових договорів до нього передав в заставу позивачу майнові права на кошти, що належать відповідачу на підставі угоди про надання кредиту ТОВ "Лінкор", ЄДРПОУ 31486001 в сумі 6150000,00 грн. та 1879999,97 доларів США кредитного договору від 05.03.08 № К/13/2601 та додаткових договорів до нього (п.1.2 договору застави).

Згідно п. 3.1 договору застави позивач набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання з повернення суми кредиту згідно кредитного договору, такі зобов'язання не будуть виконані відповідачем у повному обсязі та/або в разі порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором застави та/або кредитним договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, а також може здійснюватись шляхом укладення сторонами договору уступки права вимоги (до п. 3.2 договору застави).

На письмову вимогу-повідомлення заставодержателя (позивач) відповідач та позивач укладають договори уступки права вимоги, в тому числі за кредитним договором від 05.03.08 № К/13/2601, укладеним між АКБ "Європейський" (відповідач) та ТОВ "Лінкор" (третя особа-1). Заставодавець (відповідач) зобов'язаний протягом 2 днів з дня отримання повідомлення від позивача (як заставодержателя за договором застави) підписати такі угоди та передати заставодержателю (позивач) оригінали кредитного договору від 05.03.08 № К/13/2601 та додаткових договорів до нього, договорів застави та інші документи, необхідні для реалізації прав кредитора (п. 3.3 договору застави).

20.05.09 позивач направив відповідачу відповідну вимогу-повідомлення №01-234, отриману ним 20.05.09 вх. №285-К, в якій повідомив про існування заборгованості за кредитним договором станом на 20.05.09 в сумі 7240857,79 грн. та вимагав протягом двох днів з дня отримання вимоги підписати з позивачем договір уступки прав вимоги за кредитним договором від 05.03.08 №К/13/2601 та передати позивачу оригінали кредитного договору, договорів застави за кредитним договором та інших документів для реалізації прав банку як кредитора.

Проте, відповідач не здійснив дій, спрямованих на виконання вимог по зивача, викладених у вимозі.

В постанові Вищого господарського суду України від 24.12.09 суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення від 25.08.09 у справі №33/349 та суд апеляційної інстанції при винесенні постанови від 27.10.09 у даній справі помилково не взяли до уваги той факт, що, починаючи з 15.05.09 з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ "Європейський", введений мораторій на задоволення вимог кредиторів (постанова Правління Національного банку України від 14.05.09 №293). Таким чином, суди неправомірно виходили з того, що право вимоги у позивача до відповідача по договору застави майнових прав виникло з 23.05.09, оскільки такий висновок суперечить п. 3.1 договору застави майнових прав. Пунктом 3.3 договору застави майнових прав сторонами врегу льовано процедуру добровільного (позасудового) укладення ними договорів уступки права вимоги. Отже, в даному випадку право вимоги кредитора до боржника виникло 21.04 09, тобто до вве дення процедури мораторію на задоволення вимог кредиторів АКБ "Європей ський". Крім того, оскільки стаття 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є процедурною нормою, суди, приймаючи рішення способом зміни сторін правовідношення, мали врахувати редакцію наведеної норми і інших статей цього Закону станом на момент ухвалення судових актів, які розповсюджували дію мораторію на всі без виключення зобов'язання, в тому числі і ті, що виникли після його проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.11 у справі № 44/480-б було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лінкор" та встановлено, що станом на дату затвердження ліквідаційного балансу ТОВ "Лінкор" ліквідатором було здійснено всі ліквідаційні процедури згідно ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виявлено та реалізовано майно боржника, частково задоволені вимоги кредиторів. Статтею 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені випадки завершення ліквідаційної процедури, зокрема ч.2 встановлено, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Ухвалою суду від 12.09.11 у справі №44/480-б ліквідовано банкрута - ТОВ "Лінкор" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством та ухвалено: Київському міському управлінню статистики виключити ТОВ "Лінкор" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва зняти ТОВ "Лінкор" з податкового обліку; Державному реєстратору Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації провести державну реєстрацію припинення ТОВ "Лінкор" як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення ТОВ "Лінкор" як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі кредиторські вимоги до банкрута ТОВ "Лінкор", які не були задоволені за недостатністю майна банкрута, вважаються погашеними.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "Лінкор" станом на 25.01.12 припинено.

У частині 1 ст. 598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 609 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внаслідок ліквідації ТОВ "Лінкор" та припинення кредитного договору від 05.03.08 №К/13/2601 та іпотечних договорів, АКБ "Європейський" не може отримати згоди ТОВ "Лінкор" на укладення договору уступки права вимоги, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог.

Апелянтом не наведено належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.12 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредит Оптима Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.12 у справі №33/349-34/83 - без змін.

2. Матеріали справи №33/349-34/83 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.