Постанова

від 04.10.2012 по справі 33/349-34/83

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 33/349-34/83

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В., Глос О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Кредит Оптима Банк" на постановувід 20.06.2012 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 33/349-34/83 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Кредит Оптима Банк" доАкціонерного комерційного банку "Європейський" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкор"; 2. ОСОБА_5; 3. ОСОБА_6 пропереведення прав вимоги за кредитним договором та зобов'язання вчинити певні дії

в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явились від третіх осіб: не з'явились В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Сташків Р.Б.) від 25.01.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Рябуха В.І., судді -Кондес Л.О., Ропій Л.М.) від 20.06.2012 року, у справі № 33/349-34/83 у позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі ПАТ "Кредит Оптима Банк" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року у справі № 33/349-34/83 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.58 Конституції України, ст.512 ЦК України, ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст.20, 23 Закону України "Про заставу".

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Сторони та треті особи не скористались процесуальним правом на участь в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом про переведення на себе належних відповідачу прав вимоги за кредитним договором та додатковими договорами до нього; зобов'язання відповідача вчинити певні дії -передати оригінали кредитного договору та усіх додаткових договорів до нього, оригінали іпотечних договорів з договорами про внесення змін до них, оригінал договору застави, оригінали документів кредитної справи; про заміну іпотекодержателя за іпотечними договорами і визнання позивача єдиним (першим) іпотекодержателем за іпотечними договорами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили із такого.

Між Відкритим акціонерним товариством "Кредит Оптима Банк" (позивачем) та Акціонерним комерційним банком "Європейський" (відповідачем) укладено Договір про міжбанківський кредит №16.02.09/980-Е від 16.02.2009 року (надалі - Договір про міжбанківський кредит) та Договір застави майнових прав №17.04.09/980-Е/8-1 від 17.04.2009 року (надалі - Договір застави майнових прав); між Акціонерним комерційним банком "Європейський" (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінкор" (третьою особою-1) укладено Кредитний договір від 05.03.2008 року (надалі - Кредитний договір), між Акціонерним комерційним банком "Європейський" (відповідачем) та ОСОБА_7 який діяв від імені ОСОБА_5 (третьою особою-2) укладено Іпотечні договори від 17.03.2008 року (Іпотечні договори).

Належним чином виконуючи свої зобов'язання за Договором про міжбанківський кредит, відповідно до умов п.2.1. цього Договору, позивач 16 лютого 2009 року здійснив перерахування 7 000 000,00 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 7039 від 16.02.2009 року.

Згідно з п.2.2. Договору про міжбанківський кредит (з урахуванням змін, внесених Додатковими договорами №1 - №39) відповідач зобов'язувався нараховані за користування кредитом проценти сплатити позивачу 16.04.2009 року за попередній період та в день закінчення Договору про міжбанківський кредит; повернути позивачу отриманий кредит не пізніше 11 години 21 квітня 2009 року.

За умовами п.2.3. Договору про міжбанківський кредит проценти за кредит нараховуються з моменту вступу Договору про міжбанківський кредит в силу за фактичний час користування непогашеною частиною кредиту з розрахунку фактичної кількості днів у році.

Натомість, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за Договором про міжбанківський кредит, припинив з 24.04.2009 року сплату процентів за вказаним договором, а в обумовлений договором строк не повернув кредит та проценти за користування кредитом позивачу.

Так, починаючи з 24.04.2009 року відповідач припинив сплачувати позивачу проценти за користування кредитом, внаслідок чого позивач з 24.04.2009 року переніс облік нарахованих за Договором про міжбанківський кредит процентів з рахунку 15286026 на рахунок 15283035 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, а з 22.05.2009 року - на рахунок для обліку заборгованості за процентами 1529001 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовим рахункам № 15281026 за період з 24.02.2009 року по 25.05.2009 року, № 15283035 за період з 24.04.2009 року по 25.05.2009 року, № 1529001 за період з 22.05.2009 року по 25.05.2009 року в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571.

Станом на 21.04.2009 року відповідач не повернув позивачу отриманий кредит на рахунок 15219010 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, ЄДРПОУ 34819265, внаслідок чого позивач переніс облік кредиту з рахунку 15219010 на рахунок для обліку простроченої заборгованості 15274000 в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, ЄДРПОУ 34819265, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовим рахункам № 15219010 за період з 23.02.2009 року по 25.05.2009 року, № 15274000 за період з 24.04.2009 року по 25.05.2009 року, № 15230011 за період з 16.02.2009 року по 25.05.2009 року в ВАТ "Кредит Оптима Банк", МФО 380571, ЄДРПОУ 34819265.

Згідно Договору застави майнових прав №17.04.09/980-Е/8-1 від 17.04.2009 року відповідач, як заставодавець, для забезпечення своєчасного та повного виконання умов Договору про міжбанківський кредит та додаткових договорів до нього передав в заставу позивачу (заставодержателю) майнові права на кошти, що належать відповідачу на підставі угоди про надання кредиту, наданого ТОВ "Лінкор", ЄДРПОУ 31486001 у сумі 6 150 000,00 грн. (шість мільйонів сто п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) та 1 879 999,97 доларів США (один мільйон вісімсот сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять доларів США 97 центів США) згідно Кредитного договору № К/13/2601 від 05.03.2008 року та додаткових договорів до нього.

Згідно п.3.1. Договору застави майнових прав позивач набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання з повернення суми кредиту згідно Договору про міжбанківський кредит, такі зобов'язання не будуть виконані відповідачем у повному обсязі та/або в разі порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором застави та/або Договором про міжбанківський кредит.

Відповідно до п.3.2. Договору застави майнових прав, звернення стягнення на предмет застави здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, а також може здійснюватись шляхом укладення сторонами договору уступки права вимоги.

Відповідно до п.3.3. Договору застави майнових прав, на письмову вимогу-повідомлення заставодержателя (позивача) відповідач та позивач укладають Договори уступки права вимоги, в тому числі за Кредитним договором №К/13/2601 від 05.03.2008 року, укладеним між АКБ "Європейський" (відповідач) та ТОВ "Лінкор" (третя особа-1). Згідно цього ж пункту Договору застави заставодавець (відповідач) зобов'язаний протягом 2 днів з дня отримання повідомлення від позивача (як заставодержателя за Договором застави майнових прав) підписати такі угоди та передати Заставодержателю (позивач) оригінали Кредитного договору № К/13/2601 від 05.03.2008 року, додаткових договорів до нього, договорів застави та інші документи, необхідні для реалізації прав кредитора.

20.05.2009 року позивач передав відповідачу відповідну Вимогу-Повідомлення (вих.№01-234), отримано відповідачем 20.05.2009 за вх. № 285-К.

Проте, відповідач не здійснив дій, спрямованих на виконання вимог позивача, викладених у зазначеній вимозі-повідомленні від 20.05.2009 року, що стало причиною звернення позивача до суду з вимогою про переведення на нього (позивача) в судовому порядку прав вимоги за зазначеним Кредитним договором (всіма додатковими договорами (угодами) до нього), а також за договорами, що забезпечують виконання ТОВ "Лінкор" (третя особа-1) своїх зобов'язань за зазначеним Кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року у справі №44/480-б встановлено, що станом на дату затвердження ліквідаційного балансу ТОВ "Лінкор" ліквідатором було здійснено всі ліквідаційні процедури згідно ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виявлено та реалізовано майно боржника, частково задоволені вимоги кредиторів. Статтею 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені випадки завершення ліквідаційної процедури, зокрема ч.2 встановлено, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Ухвалою суду від 12.09.2011 року у справі №44/480-б ліквідовано банкрута -ТОВ "Лінкор" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством та ухвалено: Київському міському управлінню статистики виключити ТОВ "Лінкор" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва зняти ТОВ "Лінкор" з податкового обліку; Державному реєстратору Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації провести державну реєстрацію припинення ТОВ "Лінкор" як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення ТОВ "Лінкор" як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі кредиторські вимоги до банкрута ТОВ "Лінкор", які не були задоволені за недостатністю майна банкрута, вважаються погашеними.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "Лінкор" станом на 25.01.2012 року припинено.

У частині 1 ст. 598 Цивільного кодексу України (ЦК України) зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 609 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

За висновком судів внаслідок ліквідації ТОВ "Лінкор" та припинення кредитного договору від 05.03.2008 року №К/13/2601 та іпотечних договорів , АКБ "Європейський" не може отримати згоди ТОВ "Лінкор" на укладення договору уступки права вимоги, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог.

Проте погодитись з таким висновком не можна з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведена норма містить класичне правило про те, що для заміни кредитора згода боржника не є обов'язковою. Разом з тим, зазначене правило є диспозитивним, оскільки договором або законом може бути встановлене обов'язкове узгодження боржником заміни кредитора у зобов'язанні.

В порушення приписів ст.43 ГПК України судові рішення не містять посилань на зміст Кредитного договору (його відповідний пункт), з якого б вбачалось, що заміна кредитора у цьому зобов'язанні здійснюється за згодою ТОВ "Лінкор".

Крім того, відповідно до ст.23 Закону України "Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права; заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави .

Отже, коли уступка вимоги є встановленим законом способом реалізації предмета застави в судовому порядку, згода боржника у зобов'язанні, в якому внаслідок переводу заставленого права відбувається заміна кредитора, не вимагається; доведенню підлягає лише факт виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.

В порушення приписів ст.43 ГПК України суди не встановили чи виникло у позивача право звернення стягнення на предмет застави по Договору застави майнових прав.

Дійшовши висновку, що Кредитний договір та іпотечні договори є припиненими, суди в порушення приписів ст.43 ГПК України не встановили змісту основних зобов'язань за цими іпотечними договорами, які складають права і обов'язки сторін правовідношення; не встановили предмет іпотеки, і які зобов'язання нею забезпечені, при тому, що однією із позовних вимог є заміна іпотекодержателя за іпотечними договорами і визнання позивача єдиним (першим) іпотекодержателем за іпотечними договорами. Також не наведено будь-якого законодавчого обґрунтування припинення договорів іпотеки.

Відсутні в судових актах і мотиви відмови у позовних вимогах в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії -передати оригінали кредитного договору та усіх додаткових договорів до нього, оригінали іпотечних договорів з договорами про внесення змін до них, оригінал договору застави, оригінали документів кредитної справи, які (вимоги) вмотивовані позивачем посиланням на п.3.3. Договору застави майнових прав про припинення якого судами не відзначено.

Обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки зазначеним вимогам постановлені судові рішення не відповідають, вони не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.3 ч.1 ст.111 9 , ч.1 ст.111 10 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредит Оптима Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року у справі

№ 33/349-34/83 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2012 року у справі № 33/349-34/83 скасувати.

Справу № 33/349-34/83 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна О.Глос