Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2-498

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-498 Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Номер провадження 22-ц/1890/1180/12 Суддя-доповідач - Криворотенко Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Маслова В. О., Таран С. А.,

при секретарі - Василенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договорами позики,

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договорами позики в сумі 160 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неналежне дослідження матеріалів справи, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 19 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до якого остання отримала 44 000 грн., які зобов'язалася повернути 19 червня 2010 року.

19 червня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до якого остання отримала 36 000 грн., які зобов'язалася повернути 19 грудня 2010 року.

Також, в підтвердження отриманих грошових коштів від ОСОБА_2 ОСОБА_1 написала розписки. (а.с.5-8)

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей , визначених родовими ознаками. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п.3.2 договорів позики від 19.12.2009 року та 19 червня 2010 року в разі затримки платежу позичальник повинен сплатити позикодавцю 1% в день від суми платежу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що ОСОБА_1 зобов'язана повернути ОСОБА_2 грошові кошти, що складаються із простроченої заборгованості за договорами позики 160 000 грн.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_1, заперечуючи проти позову та доводів рішення суду, не надала апеляційному суду будь-яких доказів на підтвердження того, що частину боргу вона повернула, чи вимоги договорів позики були виконані.

У встановленому законом порядку ОСОБА_1 договори позики не оскаржувала.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду і щодо зменшення розмір заборгованості за договорами позики, оскільки розмір пені значно перевищує суму основного боргу,

За таких обставин коли суд ухвалив рішення з дотримання норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -