Постанова

від 25.09.2008 по справі 10/261/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 25 вересня 2008 р.                                                                                   

№

10/261/08 

Вищий господарський

суд України у складі колегії  суддів :

Головуючого     

Кочерової

Н.О.,

суддів

Мамонтової

О.М., Черкащенка М.М.

розглянувши касаційну  скаргу

відкритого

акціонерного товариства "Одяг"

на

ухвалу

від

17.06.2008 року господарського суду Миколаївської області

у

справі

№

10/261/08

за

позовом

відкритого

акціонерного товариства "Одяг"

до

фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1

про

усунення

перешкод користування нерухомим майном

за участю представників сторін:

від позивача:      не

з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В квітні

2008 року відкрите акціонерне товариство "Одяг" звернулося до

господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про усунення

перешкод в користуванні нерухомим майном.

В

обгрунтування позовних вимог зазначало, що воно є власником трьох будинків

відпочинку на території бази відпочинку "Карпати", які розташовані

таким чином, що заїзд, проїзд і прохід можливий тільки по території бази

відпочинку "Карпати", яку орендує відповідачка.

В

2007 році відповідачка заборонила для ВАТ "Одяг"  заїзд, проїзд і прохід по території

орендованої неї бази, чим порушила права і законні інтереси позивача, оскільки

право на заїзд, проїзд і прохід по території бази відпочинку

"Карпати" встановлено у судовому порядку.

Ухвалою

господарського суду Миколаївської області від 17.06.2008 року (суддя

Д.М.Горобченко) провадження у справі припинено.

Припиняючи

провадження у справі, господарський суд виходив з того, що відповідачка не є

суб'єктом підприємницької діяльності, а тому спір не підлягає вирішенню в

господарських судах України.

В

касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Одяг" просить

скасувати ухвалу місцевого господарського суду, а справу передати на новий

розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм

процесуального права.

Перевіривши

повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий

господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню,

виходячи з наступного.

Як

встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи,

довіреностю від 03.05.2007 року, зареєстрованою в реєстрі за № 1894н, ОСОБА_2

уповноважила ОСОБА_1 користуватися та розпоряджатися усім її майном.

Дослідивши

надані відповідачем копії договорів купівлі-продажу нерухомого майна, земельної

ділянки та договорів оренди, господарський суд з'ясував, що укладаючи дані

договори від імені ОСОБА_2 ОСОБА_1 діяла як громадянин, а отже не може бути

стороною у справі. На підставі цього господарський суд припинив провадження у

справі.

Проте,

такий висновок не можна вважати обгрунтованим, оскільки суд не з'ясував усіх

обставин справи.

Судом

не з'ясовано, хто користувався  базою

відпочинку "Карпати" в період, зазначений позивачем та хто чинив йому

перешкоди в користуванні майном і чи взагалі мали місце вказані дії.

Стаття

38 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує господарський суд

не обмежуватись поданими документами і матеріалами, якщо подані сторонами

докази є недостатніми, а й витребувати від підприємств та організацій незалежно

від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Проте,

господарський суд не витребував доказів, які би підтверджували чи спростовували

факт зайняття ОСОБА_1 підприємницькою діяльністю та акт прийому-передачі від

08.06.2007 року, на який посилається позивач.

Поза

увагою суду також залишився договір оренди бази відпочинку від 21.04.2008 року.

Крім

того, місцевий господарський суд не вияснив, чи є відповідач у даній справі

належним відповідачем та не розглянув можливості застосування ч.2 ст.24

Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно

до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте,

розглядаючи вказаний спір, господарський суд першої інстанції на вказане уваги

не звернув.

Переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, згідно ст. 1117 ГПК України

касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи

перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального

і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або

вважати доведеними обставини, що не були встановлені у

рішенні

або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова

оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою

першої та апеляційної інстанції, в зв'язку з чим, ухвала про припинення

провадження у справі господарського суду Миколаївської області  підлягає скасуванню, а справа направленню на

новий розгляд до суду першої інстанції.

При

новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш ретельніше

з'ясувати вимоги позивача і заперечення відповідача, витребувати необхідні

докази у відповідності з вимогами ст.ст. 36, 38 Господарського процесуального

кодексу України, всім доказам дати оцінку в їх сукупності і відповідно до вимог

закону і обставин справи вирішити спір.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу відкритого акціонерного товариства "Одяг" задовольнити.

Ухвалу

господарського суду Миколаївської області від 

17.06.2008 року  скасувати, а

справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                                 

  Н. Кочерова

Судді:                                                                                               

О.Мамонтова 

М.Черкащенко