Ухвала

від 13.06.2012 по справі 2а-5455/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5455/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Метамет»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Метамет»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 10.06.2011 року №0005512320,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Метамет», звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 10.06.2011 року №0005512320.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою Бориспільської ОДПІ Київської області проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Метамет»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ексимет»за період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року; за наслідками перевірки складений акт від 25.05.2011 року №415/23-2/33889792.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 50000,00 грн., в тому числі за серпень 2010 року на 27121,00 грн., вересень 22879,00 грн.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на те, що при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів посадовими особами податкового органу виявлено розбіжності за серпень 2010 року. Так, згідно бази даних ДПА Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімет» не включено до податкового зобов'язання відповідного звітного періоду суму податку на додану вартість у розмірі 50000,00 грн. На думку відповідача, сума податку на додану вартість у розмірі 50000,00 грн. включена до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної від 06.08.2011 № 118 Приватним підприємством «Метамет»не підтверджена податковими зобов'язаннями контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімет».

10 червня 2011 року Бориспільською ОДПІ Київської області винесено податкове повідомлення -рішення №0005512320, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62500,00 грн., у тому числі за основним платежем 50000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12500,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку на підставі господарських операцій з ТОВ «Ексімет», оскільки останнім не підтверджена реальність виконання договору, а саме, наявністю товарно - транспортних накладних, актів -прийому передачі товару чи прийому -виконання робіт тощо.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Ексімет»(продавець) був укладений договір купівлі -продажу брухту та відходів чорних металів №01-07, відповідно до якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002 у кількості 130т (орієнтовно).

Як вбачається з акту перевірки на виконання умов договору ТОВ «Ексімет»виписана податкова накладна від 06.08.2010 року №118 на суму 300000,00 грн., у тому числі ПДВ 50000,00 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включені позивачем до складу податкового кредиту у відповідний період, що не заперечується сторонами.

Згідно акту перевірки сплата товару здійснена платіжним дорученням від 06.08.2010 року №124 на суму 300000,00 грн.

Розглядаючи реальність господарської операції з ТОВ «Торговий дім «», на підставі якої позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Розділом 2 договору від 01.07.2010 року №01-07 передбачені умови поставки.

Так, продавець постачає товар за свій рахунок на умовах «склад покупця»у пункті поставки. Приймання товару від продавця здійснюється покупцем шляхом належного оформлення документів (п. 2.2). Право власності на товар від продавця до покупця за цим договором переходить з моменту прийняття товару покупцем, що оформлюється приймально -здавальними актами форми №19 або №69 на території цехів та дільниць покупця, що зазначені в додатковій угоді до договору (п. 2.4). Товар вважається таким, що переданий продавцем та прийнятий покупцем: за кількістю -у відповідності до ваги, зазначеної у приймально -здавальному акті ф. №19 або №69; за якістю -відповідно до вимог ДСТУ 4121-2002, з визначенням виду та фактичного відсотка засміченості під час приймання товару на території цехів та дільниць покупця. Результати приймання товару зазначаються у приймально -здавальному акті форми №19 або №69, який є остаточним документом, що визначає якість товару (п. 2.5).

Отже, згідно вимог договору, для підтвердження переходу права власності на товар сторони складають приймально -здавальний акт форми №19 або №69, який відображає вагу товару.

Проте, позивачем не надані зазначені приймально -здавальні акти форми 19 або №69. Також позивачем не наданий додаткову угоду до договору, яка передбачає місце переходу права власності -територію цеха та дільницю покупця, товарно -транспортні накладні.

Враховуючи наведене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Ексімет» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, послуги надані за цими господарськими операціями не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, податкові накладні не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що учасники господарських правовідносин мають бути заінтересовані в правомірній поведінці -як власній, так і своїх контрагентів, адже це відповідає моральним засадам суспільства в цілому.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Ексімет».

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення від 10.06.2011 року №0005512320 винесено Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області правомірно, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Метамет»залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 14.06.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Бистрик Г.М.

Сорочко Є.О.