Ухвала

від 17.09.2008 по справі 32/110-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА         

17

вересня 2008 р.                                                                                  

№

32/110-07 

Вищий

господарський суд України у складі: суддя

Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши

матеріали касаційної скарги

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,                                     м.

Дніпропетровськ,

на

постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 03.07.2008

зі

справи № 32/110-07

за

позовом товариства з

обмеженою відповідальністю "Інтербитхім",              м. Харків,

до

суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,

третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державний департамент інтелектуальної

власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ,

про

зобов'язання вчинити

певні дії,

та

зустрічним позовом суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -Підприємець)

до товариства з обмеженою

відповідальністю "Інтербитхім"

про

визнання права

попереднього користувача,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 у задоволенні

первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено.

Постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2008 зазначене

рішення місцевого суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення про

задоволення первісного позову і відмову в зустрічному позові.

Підприємець

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

03.07.2008 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області

від 27.05.2008 залишити в силі.

Відповідно

до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги мають

додаватися докази сплати державного мита.

Частиною

першою статті 46 ГПК України передбачено, що державне мито сплачується чи

стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених

законодавством України.

Відповідно

до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про

державне мито” державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних

скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем

розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України

на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем

знаходження господарських судів. Таким чином державне мито з касаційних скарг у

справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України, повинно бути

перераховане таким чином:

Одержувач:

УДК у Печерському районі;

Код

за ЄДРПОУ: 26077922;

Банк:

головне управління Державного казначейства у місті Києві;

Коду

банку: 820019;

Розрахунковий

рахунок № 31113095700007.

Пунктом

14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита,

затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22

квітня 1993 року № 15, передбачено, зокрема, що при перерахуванні мита з

рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою)

кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн.

(дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і

відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного

доручення.  

До

касаційної скарги Підприємцем додано платіжне доручення від 30.07.2008 № 4641,

відповідно до якого ним Красногвардійському ВДВС ДМУЮ ДО сплачено

85 грн., а призначення платежу зазначено як “погашення

держ.мита за розгляд судової справи В 10”.

Отже,

за одержувачем платежу та його призначенням кошти, сплачені платіжним

дорученням від 30.07.2008 № 4641, не є державним митом із касаційної скарги з

господарської справи № 32/110-07.

Водночас

зазначене платіжне доручення не містить необхідного напису щодо зарахування

коштів до державного бюджету, а інші його реквізити (банк одержувача та

розрахунковий рахунок) також не є належними.

Будь-яких

інших документів стосовно сплати Підприємцем державного мита до касаційної

скарги не додано.

Відповідно

до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга

не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано

документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і

розмірі.

У

свою чергу, згідно з частиною третьою статті 1113 ГПК України після

усунення обставин, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, сторона у

справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне

подання в загальному порядку.

На

підставі викладеного та керуючись пунктом 4 частини першої статті 1113

ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну

скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

03.07.2008 зі справи № 32/110-07 до розгляду не приймати та повернути суб'єкту

підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1.

Суддя             В.Селіваненко

Суддя              І.Бенедисюк

Суддя                                                                         

                   Б.Львов