Рішення від 12.06.2012 по справі 6/329

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.12 р. Справа № 6/329

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

Судді Макарової Ю.В.

Судді Уханьової О.О.

при секретарі Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест холдинг" м.Донецьк

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» м.Алчевськ, Луганської області

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест-ресурс" м.Донецьк

про стягнення 498 712 045грн. 80коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник по довіреності №001-08.12.11/4 від 08.12.2011р.

від відповідача 1 - ОСОБА_2 - представник по довіреності №01-026-2866 від 26.12.2011р.

від відповідача 2 - не з»явився

Відповідно до ст.77 ГПК України у судових

засіданнях оголошувались перерви з 15.05.2012р.

до 30.05.2012р., з 30.05.2012р. до 12.06.2012р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Метінвест холдинг" м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» м.Алчевськ, Луганської області суми боргу у розмірі 266 159 221грн. 97коп., пені у розмірі 17 401 374грн. 76коп., 3% річних у розмірі 3 368 008грн. 11коп. та інфляційних у розмірі 5 417 629грн. 33коп. на підставі договору поставки №ГДР-01/10-5001 від 29.12.2010р. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест-ресурс" м.Донецьк суми боргу у розмірі 20 000грн. на підставі договору поруки №ПР 001-29.04.11/1 від 29.04.2011р. (Усього 292 366 234грн. 17коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № №ГДР-01/10-5001 від 29.12.2010р., специфікації №1 від 29.12.2010р., №2 від 21.03.2011р., №3 від 20.06.2011р. до договору, залізничні квитанції про прийняття вантажу до перевезення, вимоги № 01/1958/4-8.3 від 25.10.2011 р., № 01/1958/3-8.3 від 25.10.2011 р., лист вих.№026-87пр/11 від 14.11.2011р., розрахунок.

У відповідності до заяви про збільшення розміру позовних вимог вих.№01/2255-8.3 від 19.12.2011р., яка надана до суду 20.12.2011р. позивачем до відповідачів були заявлені наступні вимоги:

- стягнути з відповідача 1: борг у сумі 467 745 057грн. 14коп., пеню у розмірі 23 376 514грн. 24коп., 3% річних у розмірі 4 451 078грн. 93коп., інфляційні у розмірі 5 523 608грн. 67коп.;

- стягнути з відповідача 2 борг у сумі 20 000грн. (Усього 501 116 258,98грн.)

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву вих.№6058/2 від 15.12.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог до нього, з підстав того, що строк звернення позивача до відповідача 2 з вимогами щодо виконання зобов»язання за договором поруки в частині оплати за поставлену продукцію у січні, лютому, березні та у квітні до 24 квітня 2011р. сплинув на дату звернення позивача до суду 24.11.2011р., а порука в частині виконання зобов»язань за цими поставками вважається припиненою.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача.

Через канцелярію суду 30.01.2012р. від відповідача 1, надійшов у матеріали справи відзив на позовну заяву вих.№026-114исп/11 від 26.01.2012р., в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що заборгованість за поставлений позивачем товар у період з 05.10.11р. по 05.12.11р. згідно договору поставки № ГРД-01/10-5002 від 29.12.10р. оплачена ним у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення №8 від 29.12.2011р., №10350 від 28.12.2011р. Тому, наполягає на припиненні провадження у справі на суму 467 745 057грн. 14коп. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідач 1, звернувся до суду з заявою вих.№026-145 від 08.02.2012р., в якій повідомив, що ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» є правонаступником ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», що підтверджується статутом ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», затвердженим загальними зборами акціонерів (Протокол №01/11 від 08.04.2011р.).

Позивачем наданий у матеріали справи розгорнутий розрахунок позовних вимог.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 20.02.2012р. справу №6/329 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Подколзіна Л.Д., суддя Макарова Ю.В., суддя Сич Ю.В.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 17.04.2012р., у зв'язку із великою завантаженістю судді Сич Ю.В. змінено склад судової колегії по справі №6/329: замінено суддю Сич Ю.В.

на суддю Уханьову О.О.

Усі надані сторонами пояснення, заперечення до розрахунку санкцій за прострочку платежу, клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо відповідача 2, доповнення до відзиву на позовну заяву, розглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Через канцелярію суду від відповідача 1 надійшла заява вих.№026-117исх від 25.05.2012р. про розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців зі сплатою щомісячно рівними частками. При цьому посилається на збитковість діяльності підприємства з причин нестабільності виробництва, відсутності замовлень на збут металопродукції, зниження об»ємів реалізації товарів та зміни курсів валют.

У процесі слухання справи позивач неодноразово збільшував, зменшував розмір позовних вимог, остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» м.Алчевськ, Луганської області, пені у розмірі 21 427 144грн. 06коп., 3% річних у розмірі 4 145 190грн. 51коп. та інфляційних витрат у розмірі 5 374 654грн. 09коп., про що було викладено позивачем у заяві вих.№01/541-3.20Д від 29.05.2012р. на підставі ст.22 ГПК України. (Усього 30 946 988грн. 66коп.) Крім того, пояснив, що відповідач 1 сплатив суму основного боргу у сумі 467 745 057грн. 14коп., у зв»язку з чим просить припинити провадження по справі в цій частині позовних вимог, за відсутністю предмету спору на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України. Також наполягає на припиненні провадження по справі в частині боргу у сумі 20 000грн. до відповідача 2, з посиланням на вищевказану норму права. Позивачем здійснений перерахунок пені, 3% річних, інфляційних витрат. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Позивач у відзиві на заяву про розстрочення виконання рішення від 12.06.2012р. заперечив проти її задоволення з підстав викладених у відзиві.

Відповідач 2 у засідання суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно статті 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Отже, позивач за власним вибором звернувся до господарського суду Донецької області за захистом своїх порушених прав, у зв"язку з чим господарський суд Донецької області зобов"язаний розглянути справу по суті.

За приписами ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

29 грудня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Метінвест холдинг" м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» м.Алчевськ, Луганської області був укладений договір поставки №ГДР-01/10-5001, згідно умов якого позивач (далі по тесту-Постачальник) зобов»язався передати у власність покупця залізорудні окатиші з базовим змістом заліза 60,00% і базовим змістом дрібниці 9,00% виробництва ВАТ «Північний ГОК», а Покупець в свою чергу зобов»язався прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.

До вказаного договору сторонами підписані специфікації №1 від 29.12.2010р., №2 від 21.03.2011р., №3 від 20.06.2011р., в яких визначено найменування, кількість, ціна, загальна сума, умови, строки поставки товару.

Відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат».

У зв'язку з цим, Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» до правоустановчих документів були внесені відповідні зміни.

Таким чином, відповідач 1 по справі є правонаступником Покупця за договором.

Поставка Товару здійснюється протягом відповідних контрактних періодів, якими за визначенням п. 2.2 Договору є періоди, протягом яких ціна Товару в доларовому еквіваленті, встановлена у відповідності з п. 5.3 Договору, залишається незмінною. Контрактний період за даним договором складає 1 квартал. Обсяги та графіки поставок погоджені сторонами в п. 4.1 Договору.

Поставка Товару здійснюється партіями (які складають маршрутну норму 55-60 вагонів) протягом строку дії Договору.

Датою поставки згідно з п. 4.7 Договору вважається дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній квитанції (квитанції про приймання вантажу на маршрут чи групу вагонів).

На виконання умов Договору, позивач згідно залізничних квитанцій про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів, у період з 05.10.2011р. по 15.11.2011р. у відповідності до графіку поставок, визначеного п. 4.1 Договору, відвантажив на адресу відповідача 1 товар - залізорудні окатиші на загальну суму 58 544 544,63USD, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.12.2011р. (7,9899) становить 467 765 057,14грн.

Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Товар відповідачем 1 прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому ст.ст. 688, 690 ЦК України порядку на відповідальне зберігання, суду не представлено.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві 1 товару, тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов цього Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок розрахунків за Договором визначений розділом 6 Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору розрахунки за Товар за цим Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі.

Пунктом 6.2 Договору сторонами визначено умови оплати: протягом 21 календарного дня, починаючи з дати поставки партії товару (включаючи день поставки). Якщо двадцять перший календарний день (починаючи з дати поставки) припадає на вихідний чи святковий, оплата відповідної партії Товару повинна бути здійснена не пізніше останнього робочого дня, що передує вихідному чи святковому.

Партія Товару вважається повністю оплаченою, якщо еквівалентна доларова величина фактично здійснених Покупцем платежів (в гривнях) за цю конкретну партію Товару, перерахована з гривен в доларовий еквівалент за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату фактичної оплати цієї партії Товару, дорівнює еквівалентній доларовій вартості цієї партії Товару, розрахованої виходячи з еквівалентних доларових цін та еквівалентних доларових приплат/знижок, фактичної ваги та фактичних якісних характеристик цієї партії Товару (п. 6.2.1 Договору).

Рахунки-фактури виставляються в день поставки партії Товару в національній валюті України -гривні, виходячи з перерахунку в гривню ціни Товару в доларовому еквіваленті, яка діяла в поточному контрактному періоді поставки (з базовим вмістом заліза та базовим вмістом дрібниці), а також приплат та знижок до ціни Товару в доларовому еквіваленті, які діяли в поточному контрактному періоді поставки за зміну якісних характеристики Товару (вміст заліза, вміст дрібниці). При виставленні рахунку-фактури, для мети перерахунку, ціна Товару в доларовому еквіваленті та приплат/знижок в доларовому еквіваленті перемножуються на офіційний курс НБУ UAH/USD, встановлений на дату поставки партії Товару. Для виставлення рахунку-фактури приймається вага партії Товару, зазначена в залізничній накладній та фактичні якісні характеристики Товару (вміст заліза, вміст дрібниці), зазначені в сертифікаті якості виробника (п. 6.2.2 Договору).

Датою оплати за визначенням п. 6.2.6 Договору вважається дата фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Статтею 691 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. За приписами статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що ціна на Товар встановлюється в еквіваленті до іноземної валюти (долару США) та зазначається в Специфікації, порядок формування ціни визначений п.п. 5.2, 5.3 Договору.

Відповідно до приписів частини 2 статті 533 названого Кодексу якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На сплату вартості поставленого товару позивачем були виставлені рахунки, належними чином засвідчені копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

Відповідач 1, прийняті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 467 745 057грн. 14коп. Сума заборгованості розрахована позивачем з урахуванням положень розділу 6 Договору станом на момент подання заяви про збільшення позовних вимог.

Виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором поставки №ГДР-01/10-5001 від 29.12.2010р. в порядку ст.ст. 553-559 ЦК України забезпечені порукою, шляхом укладання між позивачем (Кредитор) та відповідачем 2 (Поручитель) договору поруки №ПР 001-29.04.11/1 від 29.04.2011р.

У відповідності з п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне та повне виконання зобов'язань Відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» за договором поставки №ГДР-01/10-5001 від 29.12.2010р., укладеним між Кредитором та Боржником, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну сплату коштів, сплату пені, процентів та штрафу, передбачених Договором поставки.

Згідно п. 2.3 Договору поруки відповідальність відповідача 2 обмежується 20 000грн. за зобов»язаннями відповідача 1 та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму.

Як видно з матеріалів справи, 25.10.2011 р. позивач звернувся до Відповідача 2 з вимогою № 01/1958/4-83 від 25.10.2011 р. щодо сплати заборгованості у розмірі 400 515 018грн. 67коп. Проте, станом на момент пред'явлення позову зобов'язання Поручителем виконане не було.

У зв'язку з наведеним позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 1 суми боргу в розмірі 467 745 057грн. 14коп. та 20 000грн. боргу з відповідача 2 на підставі договору №ПР 001-29.04.11/1 від 29.04.2011р.

У ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач 1 заборгованість за поставлений товар сплатив у повному обсязі, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними документами, які сторонами не заперечуються та не спростовуються.

Сплата боргу, яка є предметом судового розгляду за змістом п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України є підставою припинення провадження у справі.

За висновком суду, аналогічні наслідки настають й до вимог заявлених до відповідача 2.

Наразі, позивач, заявляючи до відповідача 2 вимоги щодо сплати основного боргу в сумі 20 000,00грн., на підставі договору поруки, реалізував своє право на отримання задоволення своїх вимог за рахунок поручителя в порядку, визначеному Договором поруки, ст. 554 ЦК України.

В силу ст.ст. 553-559 ЦК України боржник не позбавлений права виконати свій обов'язок перед Кредитором, повідомивши про це Поручителя, водночас відсутність такого повідомлення не впливає на факт припинення зобов'язальних правовідносин Боржника та Поручителя перед Кредитором.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач 1 в добровільному порядку погасив борг за договором поставки №ГДР-01/10-5001 від 29.12.2010р., провадження у справі № 6/329, в частині стягнення основного боргу в сумі 467 745 057грн. 14коп. на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Між тим, як встановлено п. 4.1 Договору поруки строк його дії визначений з моменту підписання сторонами і до повного виконання Боржником обов'язків за договором поставки та Поручителем за цим договором.

Стаття 631 Цивільного кодексу України визначає поняття строку договору. Згідно з нею строк договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частиною 2 ст.251 Цивільного кодексу України визначено, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Проте, враховуючи зміст ст.631 Цивільного кодексу України строком є термін дії певного договору. Протягом строку дії договору сторони мають права і повинні виконувати свої обов'язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору.

Тобто, з наведеного випливає, що строк дії договору припиняється у разі належного виконання умов договору поставки Товариством з обмеженою відповідальністю „Метінвест холдинг", а саме своєчасної оплати товару у обсягах обумовлених договором поставки, а також можливої відповідальності за несвоєчасну сплату коштів, сплату пені, процентів та штрафу, передбачених Договором поставки. У іншому випадку, договір поруки втрачає свою чинність в разі сплати Поручителем усіх сум у межах встановленого ліміту відповідальності за договором поставки № №ГДР-01/10-5001 від 29.12.2010р., розрахунок за котрі не здійснений відповідачем 1.

Господарський суд приймає до уваги, що Договір поставки, укладений між позивачем та відповідачем1 встановлює права та обов'язки сторін й на майбутні періоди, щодо яких термін виконання ще не настав. З урахуванням положень п. 4.1 Договору поруки поручитель несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання Боржником зобов'язань за договором поставки до їх повного виконання.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 1 пені у розмірі 21 427 144грн. 06коп., 3% річних у розмірі 4 145 190грн. 51коп. та інфляційних у розмірі 5 374 654грн. 09коп.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості поставлених залізорудних окатишів підтверджений матеріалами справи та відповідачем1 не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 8.3 Договору сторони встановили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати, передбачених п. 6.2 цього Договору, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочки до фактичного моменту оплати.

Отже, сторонами самостійно узгоджено, що пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов»язань.

Аналогійна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 01.03.2012р. по справі №4/581.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку (з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог) пеня складає 21 427 144грн. 06коп.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, з огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача до відповідача 1 в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень наведеної вище правової норми позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача1, 3% річних в сумі 4 145 190грн. 51коп. та інфляційні витрати у розмірі 5 374 654грн. 09коп.

Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 4 145 190грн. 51коп. нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги, з огляду на прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, враховуючи передбачені ст. 625 ЦК України підстави для застосування такого виду відповідальності, вимоги позивача в цій частині суд вважає обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача інфляційних втрат господарський суд зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування, зокрема, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення .

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Показником, що дає можливість оцінити інфляційну динаміку з мінімізацією ефектів шоків пропозиції, сезонних коливань окремих продуктів та адміністративного регулювання цін, є базовий індекс споживчих цін.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Ціна - грошове відображення вартості товару (послуги) за його кількісну одиницю.

Втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів.

Згідно положень п. 5.1 Договору ціна на Товар встановлюється в еквіваленті до іноземної валюти (долару США) та зазначається в Специфікаціях. Порядок визначення вартості Товару на момент його оплати погоджений сторонами в п. 6.2 Договору.

Як свідчать матеріали справи, пред'являючи позов про стягнення заборгованості за переданий товар, позивач на підставі п. 6.2 Договору здійснив перерахунок його вартості (ціни) за офіційним курсом гривні до долара США станом на день подання позовної заяви (заяви про зменшення позовних вимог). Відповідач 1 розрахувався з позивачем за отриманий товар за ціною, обрахованою за правилами п. 6.2 Договору, тобто, враховуючи коливання курсу гривні по відношенню до долара США. Позивач, підтвердив факт повного погашення відповідачем 1 заборгованості, яка була предметом розгляду даної справи.

З вказаного випливає, що відшкодування збитків, спричинених знеціненням грошових коштів, фактично відбулося, а тому підстав для стягнення інфляційних втрат суд не вбачає.

З огляду на наведене в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» м.Алчевськ, Луганської області в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 5 374 654грн. 09коп. слід відмовити.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду суд відхиляє, оскільки важке фінансове положення підприємства не є поважною причиною для задоволення клопотання. Відповідно до ст.121 ГПК України суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Документи, які б свідчили, що даний випадок є винятковим суду не були представлені. Також необхідно зазначити, що скрутне фінансове положення відповідача повністю суперечить інтересам позивача, який на сьогодні має не дуже сприятливий фінансовий стан, при цьому, відповідач повністю винний у виникненні спору.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549, 553-559, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 46, 22, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест холдинг" м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» м.Алчевськ, Луганської області про стягнення 498 712 045грн. 80коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» м.Алчевськ, Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест холдинг" м.Донецьк пеню у розмірі 21 427 144грн. 06коп., 3% річних у розмірі 4 145 190грн. 51коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 55 851грн. 53коп.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест холдинг" м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» м.Алчевськ, Луганської області про стягнення боргу у розмірі 467 745 057грн. 14коп. припинити, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест холдинг" м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест-ресурс" м.Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 20 000грн. припинити, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.06.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2012р.

Головуючий суддя Подколзіна Л.Д.

Суддя Уханьова О.О.

Суддя Макарова Ю.В.