Рішення

від 20.06.2012 по справі 5011-66/6985-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/6985-2012 20.06.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Черкаси-Фарма"

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармлінк"

про стягнення 30000 грн. основного боргу, 2276,40 грн. пені, 458,63 грн. 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 22.05.12

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Черкаси-Фарма" (надалі - позивач), звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармлінк" (надалі -відповідач) про стягнення 30000 грн. основного боргу, 2276,40 грн. пені, 458,63 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання в повному обсязі відповідачем вимог укладеного між сторонами договору поставки від 22.08.2011 року № 133/2011 щодо оплати отриманого за накладними товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 30000,000 грн. Позивач також зазначає про наявність у відповідача обов'язку за прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

22.08.2011 року між Дочірнім підприємством "Черкаси-Фарма" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармлінк" (покупцем) було укладено договір поставки № 133/2011, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність покупця продукцію -готові лікарські засоби у кількості та асортименті згідно поставки останнього, а покупець -прийняти та оплатити продукцію згідно з видатковими накладними (рахунками), які є невід'ємною частиною цього договору у терміни, що обговорені даним договором.

Продукція поставляється на адресу покупця на підстави видаткових накладних (п. 4.2. договору).

Пунктом 6.1 договору поставки сторонами обумовлено, що оплата за поставлену продукцію проводиться покупцем на підставі виставленого рахунка (видаткової накладної) на протязі 30 календарних днів з дати поставки продукції.

Відповідно до п. 9.2. договору поставки, у випадку прострочення оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом терміну прострочення, за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено поставку відповідачу товару за договором поставки № 133/2011від 22.08.2011 року на суму 30000 грн., що підтверджується виданими позивачем відповідачу видатковими накладними: № Ф-0000752 від 13.09.2011 року на суму 12000,00 грн. та № Ф-0000774 від 19.09.2011 року на суму 18000,00 грн.

Проте, відповідачем свої зобов'язання за договором № 133/2011 від 22.08.2011 року щодо оплати поставленої продукції не були виконані, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 30000,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось, відповідачем було не в повному обсязі та несвоєчасно виконано зобов'язання за договором поставки № 133/2011 від 22.08.2011 року щодо оплати поставленої продукції, внаслідок чого на час звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за наведеним договором на суму 30000,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 30000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 30000,00 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором № 133/2011 від 22.08.2011 року призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленої продукції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось, пунктом 6.1 договору поставки сторонами обумовлено, що оплата за поставлену продукцію проводиться покупцем на підставі виставленого рахунка (видаткової накладної) на протязі 30 календарних днів з дати поставки продукції.

Відповідно до п. 9.2. договору поставки, у випадку прострочення оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом терміну прострочення, за кожний день прострочення.

За таких обставин, керуючись вказаним пунктом договору, враховуючи, що відповідачем не виконані в строк свої зобов'язання стосовно оплати товару за договором № 133/2011 від 22.08.2011 року позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню у розмірі 2276,40 грн.

Враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується з наявністю у відповідача обов'язку щодо сплати на користь позивача пені за таке прострочення.

При перевірці судом здійсненого позивачем розрахунку пені у розмірі 2276,40 грн., судом встановлено, що він відповідає вимогам законодавства, а визначена позивачем сума знаходиться в межах належних до стягнення сум пені, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період з листопада 2011р. по травень 2012 року нараховані та пред'явлені до стягнення три відсотки річних в сумі 458,63 грн.

При перевірці судом проведеного позивачем розрахунку встановлено, що сума заявлених до стягнення трьох відсотків річних є арифметично вірними, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на таке, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Черкаси-Фарма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармлінк" про стягнення 30000 грн. основного боргу, 2276,40 грн. пені, 458,63 грн. 3% річних -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармлінк" (03049, м. Київ, вул.. Курська, 10, ЄДРПОУ 35757399) на користь Дочірнього підприємства "Черкаси-Фарма" (18008, м. Черкаси, вул.. Смілянська, 122/30, ЄДРПОУ 30200532) 30000 грн. основного боргу, 2276,40 грн. пені, 458,63 грн. 3% річних, 1609,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Суддя С.А. Гончаров

В судовому засіданні 20.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення складено в повному обсязі та підписане 25.06.2012р.