Ухвала

від 22.06.2012 по справі 22/538

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 22/538 22.06.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА

Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

За розглядом скарги Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача (скаржник): ОСОБА_1 (довіреність № 283/12/11 від 14.12.2011р.);

від органу виконавчої служби: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2012р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»задоволені, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»6 492, 40 грн. страхової виплати в порядку регресу, 1 411, 50 грн. судових витрат.

Зазначене рішення набрало законної сили, в апеляційному чи касаційному порядку не оскаржувалось. На виконання рішення судом видано наказ, який отримано стягувачем для пред'явлення до примусового виконання.

Від Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», яке є боржником при відкритті виконавчого провадження по виконанню рішення у справі 22/538, судом отримано скаргу у якій скаржник просить:

- визнати дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції міста Києва Коваля В.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 07 травня 2012 року та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції міста Києва Коваля В.В. від 07 травня 2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 790, 39 грн.;

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції міста Києва Коваля В.В. від 07 травня 2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

В силу положень ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Про розгляд скарги сторін виконавчого провадження, орган державної виконавчої служби повідомлено ухвалою від 31.05.2012р..

Представники стягувача та органу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, а згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органів Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, про що судом відзначалось в ухвалі від 31.05.2012р..

За розглядом представлених до справи документів, суд відзначає про обґрунтованість вимог скаржника в частині, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. ст. 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний розглянути заяву стягувача та прийняти до виконання виконавчий документ внаслідок чого винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження за наказом суду виданим на виконання судового рішення у справі 22/538 (2011р.) винесена державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві 05.04.2012р..

Строк для добровільного виконання рішення суду згідно п. 2 постанови був встановлений -протягом 7 днів з дати винесення постанови, а як те стверджується боржником (ПАТ «СТ «Гарантія»), та підтверджено конвертом у якому надіслано постанову із супровідним листом за вих. № 912/3 від 05.04.2012р., відправлення зазначеного документу здійснено 20.04.2012р. і його реєстрацію ПАТ «СТ «Гарантія»проведено за вхідним № 868/12 від 20.04.2012р..

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Оскільки, надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2012р. здійснено лише 20.04.2012р., боржником на адресу органу виконавчої служби було направлено відповідну заяву (вих. № 720/12 від 23.04.2012р.) про поновлення строку на добровільне виконання та відкладення виконавчих дій згідно виконавчого провадження № 31976817 на строк 10 днів. Направлення на адресу виконавчої служби зазначеної заяви підтверджено поштовим чеком № 6594 від 23.04.2012р. та поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, які в копії залучені до матеріалів справи.

Документів, які б підтверджували розгляд вказаної заяви ПАТ «СТ «Гарантія»державним виконавцем в межах виконавчого провадження 31976817 суду не представлено, натомість 07.05.2012р. винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

В силу положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, підставою для стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, є невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання.

Сплату коштів на виконання рішення суду проведено відповідачем 27.04.2012р. згідно платіжного доручення № 306, а при врахуванні отримання відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження -20.04.2012р. та встановлений семиденний термін для проведення перерахування коштів у добровільному порядку із направленням відповідної заяви державному виконавцю в порядку ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», суд відзначає про безпідставність дій виконавця щодо стягнення виконавчого збору з боржника постановою від 07.05.2012р..

На вказану дату державним виконавцем було отримано заяву ПАТ «СТ «Гарантія»про поновлення строку для добровільного виконання та відкладення виконавчих дій (дата вручення заяви згідно поштового повідомлення про вручення -25.04.2012р.), тобто останній був обізнаний про неможливість перерахування боржником коштів у встановлений постановою строк, через несвоєчасне отримання боржником документу виконавчого провадження.

Вимоги скаржника про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.05.2012р. суд визнає необґрунтованими, оскільки, в даному випадку скаржником не доведено факту неправомірності винесення зазначеної постанови в межах відкритого виконавчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

... 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Боржником, яким є ПАТ «СТ «Гарантія», рішення суду від 17.01.2012р. при його отриманні не виконано, а проведення перерахування коштів здійснено лише після відкриття виконавчого провадження, тобто після звернення стягувача із заявою про примусове виконання судового рішення.

Відкриття виконавчого провадження підтверджує здійснення державним виконавцем відповідних витрат, а відтак в силу положень ст. 41 Закону «Про виконавче провадження»в межах виконавчого провадження № 31976817 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Як про те зазначено у Роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»(ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу подану Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»»на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

2. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції міста Києва Коваля В.В. від 07 травня 2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 790, 39 грн..

3. В іншій частині вимоги заявлені у скарзі відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін