Рішення

від 06.06.2012 по справі 5011-35/3877-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/3877-2012 06.06.12

За позовом Комунального підприємства "Мостицький" Подільської районної в м. Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Талісман"

про стягнення 57 739,01 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_2 -предст. за довір.;

Рішення прийняте 06.06.2012 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 23.05.2012 до 06.06.2012.

У судовому засіданні 06.06.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Мостицький" Подільської районної в м. Києві державної адміністрації звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Талісман" про стягнення 57 739,01 грн., з яких: 51 805,18 грн. -сума заборгованості, 1332,69 грн. -проценти річні, 4601,14 грн. -інфляційні втрати, та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2012 порушено провадження у справі №5011-35/3877-2012, розгляд справи призначено на 23.04.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.05.2012.

У судовому засіданні 23.05.2012 представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

У судовому засіданні 23.05.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 06.06.2012.

01.06.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на позов, в якому відповідач повідомив про часткову сплату основного боргу та просив зменшити суму процентів річних та інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008 між Комунальним підприємством "Мостицький" (далі -позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Талісман" (далі -відповідач, замовник) було укладено Договір № 45 про надання комунальних послуг для забезпечення експлуатації будинку (приміщення) по вул. Сирецька, 38 (далі - Договір), предметом якого є надання постачальником комунальних послуг замовнику для забезпечення експлуатації будинку по вул. Сирецька, 38 в м. Києві, а саме комунальних послуг з: центрального опалення, холодного водопостачання, каналізації та електроенергії.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору замовник відшкодовує постачальнику вартість отриманих послуг згідно цін і тарифів, які встановлені відповідними комунальними підприємствами для орендарів, та банківські послуги. Замовник зобов'язаний вносити плату по даному Договору до останнього дня фактично отриманих послуг.

Згідно із п. 2.1 Договору замовник зобов'язаний щомісячно вносити плату згідно п. 1.2. цього Договору, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок Постачальника з урахуванням індексу інфляції.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що постачальник щомісячно виставляє замовнику рахунок згідно п. 1.2 цього Договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не своєчасно не здійснює оплату отриманих послуги за період з грудня 2010 по лютий 2011, внаслідок чого у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 51 805,18 грн.

У поданих запереченнях на позов відповідач повідомив про часткову сплату у квітні-травні 2012 основного боргу у розмірі 3 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати наданих комунальних послуг, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 51 805,18 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з позовом до суду відповідач частково оплатив надані послуги, перерахувавши позивачу 3 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копія платіжних доручень.

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після подання позову відповідачем було частково сплачено борг у сумі 3000,00 грн. і в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 3000,00 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 48805,18 грн. (51 805,18 -3000,00), її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 48 805,18 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства позивач просить стягнути з відповідача 4 601,14 грн. інфляційних втрат та 1 332,69 грн. процентів річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4 601,14 грн. та процентів річних у розмірі 1 332,69 грн. підлягають задоволенню згідно із розрахунком позивача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу у повному обсязі та у встановлений строк і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.

Клопотання відповідача про зменшення розміру процентів річних та інфляційних втрат судом відхиляється, оскільки ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 511 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках лише розмір неустойки (штрафу, пені). Разом з тим, інфляційні втрати та проценті річні, стягнення яких передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України, не належать до штрафних санкцій, а є особливим видом цивільно-правової відповідальності, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв'язку із наведеним у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру вказаних сум.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 54 739,01 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі закриття провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Згідно із п. 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

За таких обставин, сплачена позивачем сума судового збору з вимог щодо яких припинено провадження у справі підлягає поверненню позивачу пропорційно розміру таких вимог.

В іншій частині витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3 000,00 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Талісман" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 38, ідентифікаційний код 32383790) на користь Комунального підприємства "Мостицький" Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (04108, м. Київ, пров. Квітневий, 4, ідентифікаційний код 35669397) 48 805,18 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот п'ять гривень 18 коп.) - основного боргу, 4 601,14 грн. (чотири тисячі шістсот одну гривню 14 коп.) -інфляційних втрат, 1 332,69 грн. (одну тисячу триста тридцять дві гривні 69 коп.) -процентів річних, 1 525,87 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень 00 коп.) -судового збору.

4. Повернути Комунальному підприємству "Мостицький" Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (04108, м. Київ, пров. Квітневий, 4, ідентифікаційний код 35669397) з Державного бюджету України 83,63 грн. (вісімдесят три гривні 63 коп.) судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1097 від 14.03.2012, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5011-35/3877-2012.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 11.06.2012

Суддя М.Є. Літвінова