Рішення

від 13.06.2012 по справі 2/036-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2012 р. Справа № 2/036-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бест -Фуд» , м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» , м. Біла Церква

про стягнення 44 918,13 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , представник, доручення від 18.05.2012р. №03/12;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Бест-Фуд», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 17.04.2012р. №01/17/04-12 до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс», м. Біла Церква Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 44 918,15 грн. заборгованості за Договором №51/1 купівлі-продажу від 01.06.2011р., з яких: 43 000,00 грн. основної заборгованості, 1 423,45 грн. пені, 275,51 грн. 3% річних та 219,17 грн. збитків, завданих інфляційними процесами, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов Договору №51/1 купівлі-продажу від 01.06.2011р. поставив відповідачу товар, проте відповідач в порушення умов Договору №51/1 купівлі-продажу від 01.06.2011р. свої господарські зобов'язання належним чином не виконав та не сплатив позивачу грошові кошти за поставлений товар, в результаті чого у відповідача наявний борг в сумі 43 000,00 грн. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання з оплати коштів за поставлений товар, з відповідача належить до стягнення 1 423,45 грн. пені, 275,51 грн. 3% річних та 219,17 грн. збитків, завданих інфляційними процесами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представником позивача подані суду витребувані документи та додаткові докази, в усних поясненнях представник позивача позов підтримав повністю та просив суд позовні вимоги задовольнити.

25.05. 2012р. від відповідача до суду надійшло клопотання від 23.05.2012р. №568/18, в якому відповідач посилаючись на перебування у відпустці свого представника, просив суд відкласти розгляд справи.

Також, 30.05.2012р. представником позивача в судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог від 30.05.2012р. №03/30/05-2012, в якій позивач посилаючись на часткову оплату відповідачем боргу в сумі 2 000,00 грн. та збільшення строку, за який мають бути нараховані штрафні санкції, зменшує свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 43 810,18 грн. заборгованості, в тому числі: 41 000,00 грн. основного боргу, пені за період з 10.01.2012р. по 29.05.2012р. в сумі 2 170,85 грн. збитків, завданих інфляцією в сумі 219,17 грн. та 420,16 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Як вбачається з поданої заяви про уточнення позовних вимог від 30.05.2012р. №03/30/05-2012, позивач не змінює предмету, або підстав позову, а лише уточнює та зменшує суму позову. Як вбачається з оригіналів опису вкладення в лист від 31.05.2012р. та фіскального чеку «Укрпошти»від 31.05.2012р. № 5570, зазначена заява про уточнення позовних вимог належним чином направлена відповідачу, відповідно, зазначена заява приймається судом до розгляду.

Справа розглядається в редакції позовних вимог, відповідно до вищевказаної заяви про уточнення позовних вимог від 30.05.2012р. №03/30/05-2012, про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 43810,18 грн., в тому числі 41 000,00 грн. основного боргу, пені за період з 10.01.2012р. по 29.05.2012р. в сумі 2 170,85 грн. збитків, завданих інфляцією в сумі 219,17 грн. та 420,16 грн. 3% річних.

У судові засідання 18.05.2012р., 30.05.2012р. та 13.06.2012р. представник відповідача не з'явився, хоча, як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач був належним чином та завчасно повідомлений судом. Відповідач вимоги, викладені в ухвалах господарського суду від 25.04.2012р., 18.05.2012р. та 30.05.2012р., не виконав, відзив на позов та витребуваних судом документів не подав.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 64, 87 ГПК УКраїни, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бест -Фуд», м. Київ (далі по тексту -ТОВ «Бест-Фуд»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс», м. Біла Церква Київської області (далі по тексту -ТОВ «Поліс»), вислухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 01.06.2011р. між ТОВ «Бест-Фуд»(далі -продавець) та ТОВ «Поліс»(далі -покупець) Договір №51/1 купівлі-продажу (далі -Договір), згідно якого продавець зобов'язується постачати сухе молоко (далі - товар) у відповідності з поданим покупцем замовленням, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в строк та на умовах цього Договору. Відповідно до умов Договору:

- поставка товару проводиться за домовленими цінами між продавцем та покупцем на підставі цього договору, рахунку-фактури та транспортних накладних (п.3.1. Договору);

- розрахунок за поставлений товар проводиться в національній валюті України з відстрочкою платежу 60 календарних днів з моменту поставки товару (п.3.2. Договору);

- у разі затримки оплати товару в строк вказаний в п. 3.2. Договору, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день затримки (п.5.3. Договору);

- даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2012р. (п.7.6. Договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 та пунктом 2 частини 1 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 197 250,00 грн., про що свідчать підписані повноважними представниками сторін та засвідчені печатками підприємств видаткові накладні та відповідні ним довіреності на отримання матеріальних цінностей, а саме:

ь видаткова накладна від 01.07.2011р. №РН-000261 на суму 24 750,00 грн., довіреність від 01.07.2011р. №956;

ь видаткова накладна від 27.07.2011р. №РН-000487 на суму 34 500,00 грн., довіреність від 27.07.2011р. №1050;

ь видаткова накладна від 19.08.2011р. №РН-000558 на суму 34 500,00 грн., довіреність від 19.08.2011р. №1149;

ь видаткова накладна від 05.10.2011р. №РН-001106 на суму 34 500,00 грн.;

ь видаткова накладна від 10.11.2011р. №РН-001450 на суму 34 500,00 грн., довіреність від 10.11.2011р. №1420;

ь видаткова накладна від 20.12.2011р. №РН-001831 на суму 34 500,00 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних та довіреностей наявні в матеріалах справи).

Відповідно до положень пункту 3.2. Договору розрахунок за поставлений товар проводиться в національній валюті України з відстрочкою платежу 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав та з позивачем у повному обсязі не розрахувався.

Як твердить позивач та підтверджується довідкою банку (копія наявна в матеріалах справи), за період з 01.08.2011р. по 30.05.2012р. відповідачем були частково перераховані грошові кошти за поставлений товар на загальну суму 156 250,00 грн. за таких обставин заборгованість відповідача за поставлений товар становить 197 250,00 -156250,00 = 41 000,00 грн.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, станом на день розгляду справи, відповідач вимогу позивача не задовольнив та обов'язку зі сплати грошових коштів за поставлений товар в повному обсязі не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводи позивача не спростував та доказів належного виконання своїх господарських зобов'язань за Договором суду не надав.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання з оплати позивачу грошових коштів за поставлений товар в сумі 41 000,00 грн. строк оплати якого настав.

З метою досудового врегулювання спору, 05.04.2012р. позивачем надіслано на адресу відповідача -ТОВ «Поліс»претензію від 05.04.2012р. №1/05/04-12 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 44 523,29 грн., з яких: 43 085,87 грн. основної заборгованості, 1 204,33 грн. пені та 233,10 грн. 3% річних, про що свідчать копії опису вкладення у цінний лист від 05.04.2012р. та фіскального чеку «Укрпошти»від 05.04.2012р. №8205 (копії наявні в матеріалах справи). Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на отриману ним претензію та/або виконав свої зобов'язання за Договором протягом строку встановленого чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 41 000,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 5.3. Договору, розрахованої виходячи з подвійної ставки НБУ за кожнен день затримки, що в сумі складає 2 170,85 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що у разі затримки оплати товару в строк вказаний в п. 3.2. Договору, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день затримки.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування, щодо зазначених правовідносин сторін у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини третьої ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова Верховного суду України від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 219,17 грн., а також 3% річних в розмірі 420,16 грн.

Згідно частини 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» №480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені пунктом 3.2. Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 5.3. Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»;

- визначений постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ на рівні 7,5% та

виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором, встановлені індекси інфляції та ставки НБУ:

Назва документуСума, грн.Строк оплати (пункт 3.2 Договору)Фактично сплачено, грн.Основний борг, грн.період прострочення 3% річних, грн. Пеня, грн.Інфляційні, грн. Накладна 01.07.2011 24750,00 29.08.11 0 Платіжне доручення 12.08.2011 247500,00 0 Накладна 27.07.2011 34500,00 24.09.11 0 Платіжне доручення 16.09.2011 20000,00 14500,00 25.09.11-04.10.11 11,92 61,58 0 Платіжне доручення 04.10.2011 14500,00 0 Накладна 19.08.2011 34500,00 17.10.2011 0 Платіжне доручення 14.10.2011 15000,00 19500,00 18.10.11-08.11.11 35,26 182,18 0 Платіжне доручення 08.11.2011 19500,00 0 Накладна 05.10.2011 34500,00 03.12.2011 0 Платіжне доручення 08.11.2011 500,00 0 Платіжне доручення 02.12.2011 20000,00 14000,00 04.12.11-14.12.11 12,66 65,40 0 Платіжне доручення 14.12.2011 14000,00 0 Накладна 10.11.2011 34500,00 08.01.2012 0 Платіжне доручення 14.12.2011 1000,00 33500,00 09.01.12-16.01.12 22,03 113,50 0 Платіжне доручення 16.01.2012 15000,00 18500,00 17.01.12-14.02.12 44,10 227,21 67,00 Платіжне доручення 14.02.2012 5000,00 13500,00 15.02.12-17.02.12 3,33 17,15 0 Накладна 20.12.2011 34500,00 17.02.2012 48000,00 18.02.12-21.02.12 15,78 81,31 27,00 Платіжне доручення 21.02.12 5000,00 43000,00 22.02.12-07.05.12 268,60 1356,97 129,00 Платіжне доручення 07.05.2012 2000,00 41000,00 08.05.12-30.05.12 77,51 386,48 0 всього 41000,00 491,19 2491,78 223,00 судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача пеня становить 2 491,78 грн., 3% річних становлять 491,19 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами становлять 223,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 2 170,85 грн., 3% річних в сумі 420,16 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 219,17 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2 170,85 грн., 420,16 грн. 3% річних та збитків, завдані інфляційними процесами в сумі 219,17 грн. підлягають задоволенню повністю в заявлених сумах.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, пені, річних та інфляційних, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю, приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»на користь позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Фуд»заборгованості в розмірі 43 810,18 грн., з яких: 41 000,00 грн. основної заборгованості, 2 170,85 грн. пені, 420,16 грн. 3% річних, 219,17 грн. збитків завданих інфляційними процесами та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. ст. 6, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 22, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бест -Фуд»до товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, Шосе Сквирське, 20, код ЄДРПОУ 05479987)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бест - Фуд» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 5, код ЄДРПОУ 37395051)

41 000,00 грн. (сорок одну тисячу гривень нуль копійок) основної заборгованості,

2 170,85 грн. (дві тисячі сто сімдесят гривень вісімдесят п'ять копійок) пені ,

420,16 грн. (чотириста двадцять гривень шістнадцять копійок) 3% річних,

219,17 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень сімнадцять копійок) збитків, завданих інфляційними процесами ,

1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 22.06.2012р.