cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.08.2012 № 2/036-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Кропивної Л.В.
при секретарі
Гордовій Г.Л.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Назарчук Т.М. (представник за довіреністю); Ткаченко М.В. (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»
на рішення
господарського суду
Київської області
від
13.06.2012 року
по справі
№ 2/036-12 (суддя - Конюх О.В.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Фуд»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»
про
стягнення 44 918,13 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.2012 року, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позов задоволено повністю.
Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліс» умов договору купівлі-продажу № 51/1 від 01.06.2011 року, в частині оплати за товар.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2012 року по справі № 2/036-12 і залишити позов без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що представник відповідача не був присутнім у судовому засіданні. Судом не було витребувано докази, які б підтверджували наявність боргу на день розгляду справи (акт звірки взаєморозрахунків та інші документи).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліс» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 року змінено склад колегії суддів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест-Фуд» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
01 червня 2011 року між ТОВ «Поліс» - Покупець та ТОВ «Бест-Фуд» - Продавець укладено Договір № 51/1 купівлі-продажу, за умовами якого Продавець зобов'язується постачати сухе молоко (далі - товар) у відповідності з поданим Покупцем замовленням, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в строк та на умовах цього Договору. Відповідно до умов Договору. /а.с. 11-12/.
Згідно п. 3.1. Договору поставка товару проводиться за домовленими цінами між Продавцем та Покупцем на підставі цього договору, рахунку-фактури та транспортних накладних.
Згідно п. 3.2. Договору розрахунок за поставлений товар проводиться в національній валюті України з відстрочкою платежу 60 календарних днів з моменту поставки товару.
Згідно п. 5.3. Договору у разі затримки оплати товару в строк вказаний в п. 3.2. Договору, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день затримки.
Даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2012 року (п.7.6. Договору).
По видаткових накладених № РН-000261 від 01.07.2011 року, № РН-000487 від 27.07.2011 року, № РН-000668 від 19.08.2011 року, № РН-001106 від 05.10.2011 року, № РН-001450 від 10.11.2011 року, № РН-001831 від 20.12.2011 року, довіреностях № 956 від 01.07.2011 року, № 1050 від 27.07.2011 року, № 1149 від 19.08.2011 року, № 1420 від 10.11.2011 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 197 250,00 грн. /а.с. 46-53/.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 156 250,00 грн., що підтверджується випискою з розрахункового рахунку ТОВ «Бест-Фуд» за період з 01.08.2011 року по 30.05.2012 року.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 000,00 грн.
Господарський суд Київської області дослідивши матеріали справи та керуючись положеннями ч. 1 ст. 11, ст. ст. 6, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із такими висновками та зазначає наступне.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За статтею 692 Цивільного кодексу України покупець обов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доказів погашення заборгованості на спірну суму матеріали справи не містять.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
05.04.2012 року позивачем надіслано на адресу ТОВ «Поліс» претензію від № 1/05/04-12 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 44 523,29 грн., з яких: 43 085,87 грн. основної заборгованості, 1 204,33 грн. пені та 233,10 грн. 3% річних. На доказ направлення претензії відповідачу матеріали справи містять копії опису вкладення у цінний лист від 05.04.2012 року та фіскального чеку «Укрпошти» від 05.04.2012 року № 8205. /а.с.19-21/.
Доказів реагування на претензію матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1). припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2). зміна умов зобов'язання;
3). сплата неустойки;
4). відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За пунктом 5.3. Договору сторони домовились, що у разі затримки оплати товару в строк вказаний в п. 3.2. Договору, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день затримки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2012 року у справі № 2/036-12.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2012 року у справі № 2/036-12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 2/036-12 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Смірнова Л.Г.
Кропивна Л.В.
03.09.12 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2012 |
Оприлюднено | 12.11.2012 |
Номер документу | 27354886 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні