ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2012 р. Справа № 5/135б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", м. Київ на ухвалувід 15.03.2012 р. господарського суду Донецької області та постановувід 25.04.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 5/135б господарського суду Донецької області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "ВИВАТ-ПРОМ", м. Донецьк до фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Донецьк про банкрутство арбітражний керуючий Піскурський В.З. (ліквідатор), м. Донецьк у судовому засіданні взяв участь представник
скаржникаОСОБА_7, довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.11.2009 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ВИВАТ-ПРОМ" порушено провадження у справі № 5/135б про банкрутство фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство) .
Постановою господарського суду від 07.12.2009 р., зокрема визнано боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора арбітражного керуючого Піскурського В.З.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.03.2012 р. (суддя Чорненька І.К.) відмовлено у задоволенні клопотання кредитора -публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" (далі -скаржник) про заміну ліквідатора -арбітражного керуючого Піскурського В.З.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. (суді: Геза Т.Д. -головуючий, Малашкевич С.А., Кододова О.В.) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись із винесеними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Погребняка О.С.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 25, 30 Закону про банкрутство, ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) . Скаржник посилається на неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків, зокрема, невжиття ним заходів щодо реалізації майна банкрута, що перешкоджає погашенню заборгованості боржника перед кредиторами.
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина -підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 Закону про банкрутство.
Положеннями ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство визначено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця може бути подана в господарський суд самим боржником або його кредиторами.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку .
Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.
Відповідно, встановлений ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік саме з моменту відкриття виконавчого провадження .
Як вбачається, 21.09.2009 р., на підставі укладеного з ініціюючим кредитором договору від 20.07.2009 р. №1-2007/2009, боржник емітував на користь першого простий вексель на суму 336 911,27 грн. зі строком платежу за пред'явленням.
03.11.2009 р. вказаний вексель був опротестований про неоплату ініціюючим кредитором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса і 13.11.2009 р. ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження зі стягнення вищезгаданої заборгованості.
Отже, виконавче провадження щодо боржника було відкрито 13.11.2009 р., а ініціюючий кредитор звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство 19.11.2009 р., тобто до закінчення тримісячного строку з моменту відкриття виконавчого провадження.
Отже, в даному випадку відсутні ознаки неплатоспроможності боржника, встановлені ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник у даній справі має майно, яке вільне від будь-якого обтяження, зокрема, шість вантажних автомобілів, шість напівпричепів.
Однак, не зважаючи на наявність у боржника майна, вимоги ініціюючого кредитора не були задоволені у виконавчому провадженні, що свідчить про бездіяльність виконавчої служби. При цьому ініціюючий кредитор дії виконавчої служби не оскаржував.
Зазначені факти можуть свідчити про організовані навмисні дії осіб, спрямовані на реалізацію процедури фіктивного банкрутства, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань перед кредиторами.
Статтею 111 9 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції та припинити провадження у справі.
За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а безпідставно порушене провадження у даній справі -припиненню відповідно до п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, яка підлягає застосуванню з урахуванням вимог ст. 4 1 ГПК України, тобто особливостей процедури банкрутства.
Колегія суддів також звертає увагу, що у зв'язку з припиненням провадження у даній справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 80, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Донецької області від 15.03.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. у справі № 5/135б скасувати.
3. Провадження у справі № 5/135б про банкрутство фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 припинити.
Головуючий Б.М. Поляков Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2012 |
Оприлюднено | 02.07.2012 |
Номер документу | 24926459 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Поляков Б.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні