Постанова

від 26.06.2012 по справі 26/245/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 26/245/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М. суддів:Круглікової К.С., Мамонтової О.М.

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-

комерційний Союз 2006"

на постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 19.04.2012р.

у справі №26/245/2011 Господарського суду

Луганської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово -

комерційний Союз 2006"

до Приватного підприємства "Діалог"

про стягнення 254 195, 49 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з"явився

відповідача : не з"явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово- комерційний Союз 2006" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до приватного підприємства "Діалог" про стягнення 254 195 грн. 49 коп. та 3 % річних -7 625, 86 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.02.2012 року у справі №26/245/2011 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Діалог" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційний Союз 2006" заборгованість в сумі 254 195 грн. 49 коп., судовий збір в сумі 5083 грн. 90 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2012року рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2012 року скасовано в частині стягнення з Приватного підприємства "Діалог" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово- комерційний Союз 2006" заборгованості в сумі 254 195, 49 грн. та в частині судових витрат, в скасованій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово- комерційний Союз 2006" відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово- комерційний Союз 2006" судовий збір у сумі 2 618, 21 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - комерційний Союз 2006" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року скасувати повністю, залишити в силі рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2012 року, судові витрати покласти на відповідача.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами 27.04.2010р., 01.05.2010р., 23.07.2010р., 02.08.2010р., 06.08.2010р. були укладені договори купівлі-продажу товару, за умовами яких позивач зобов'язався продати (передати у власність), а відповідач купити (прийняти і оплатити) матеріали (п.1.1 Договорів).

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Договорів оплата здійснюється частинами за фактично поставлену в пункт призначення кількість товару. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача в національній валюті України (гривнях).

На виконання вказаних умов договорів позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №2700401 від 27.04.2010р., №250507 від 25.05.2010р., №200501 від 20.05.2010р., №230712 від 23.07.2010р., №90803 від 09.08.2010р., №3108020 від 31.08.2010р., які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, на загальну суму 254 195,49 грн., що підтверджується матеріалами справи та сторонами не оспорюється.

Спір по даній справі виник внаслідок невиконання відповідачем умов укладених Договорів, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 254 195,49 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано свого зобов'язання з оплати товару, в результаті чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на суму 254 195,49 грн.; відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних господарський суд виходив з того, що позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку річних із зазначенням періоду нарахування.

Скасовуючи частково рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи в цій частині в позові, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарським судом помилково не прийнято до уваги докази, які посвідчують відсутність між сторонами зобов'язань (акт звірки від 27.12.2011 року та угода б/д та б/н про проведення зарахування зустрічних вимог).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано суду Договір купівлі-продажу від 01.12.2011р. та видаткову накладну №РН -000028 від 07.12.2011р. на суму 641 732,30 грн.

Згідно з вищевказаним договором від 01.12.2011р. ПП "Діалог" поставило, а ТОВ "Торгово- комерційний Союз 2006" прийняло товар на суму 641 732,30 грн. , що підтверджується видатковою накладною №РН -000028 від 07.12.2011р.

27.12.2011р. між сторонами була укладена угода б/н про взаємозалік зустрічних вимог та складений акт звірки станом на 27.12.2011р.

Вказаний акт був підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, тобто сторони досягнули всіх домовленостей стосовно спірних боргів та не мають жодних претензій.

Позивач заперечував факт укладення Договору купівлі-продажу б/н від 01.12.2011р., отримання за вказаним договором товару на суму 641 732,30 грн., а також проведення між сторонами заліку зустрічних вимог, посилаючись на те, що з його боку уповноважена на те особа їх не підписувала.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відповідно до пункту 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17 зі змінами від 7 вересня 2005 року N 755, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що позивачем не надано доказів передачі печатки іншій особі або її втрати , про наявність таких обставин також ним не заявлено, а тому акт звірки від 27.11.2011р. та угода від 01.12.2011р. про залік підтверджує відсутність заборгованості між сторонами по справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, колегія суддів вважає, що господарським судом апеляційної інстанції правомірно визнано факт відсутності у позивача на момент звернення до господарського суду із позовом права на вимогу спірної суми, а, отже і на стягнення 3 % річних.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово -комерційний Союз 2006" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року у справі №26/245/2011 без змін.

Головуючий М. Малетич Судді: К. Круглікова О. Мамонтова