Рішення

від 21.06.2012 по справі 5/177пн/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.12 Справа № 5/177пн/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд», м. Луганськ

про стягнення 8070,56 грн., вилучення та передачу власнику предмету лізингу

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -не прибув ;

від відповідача -ОСОБА_1, довіреність № 167 від 19.12.2011;

-ОСОБА_2, довіреність № 83 від 11.06.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: 26.10.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(далі -Позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд» (далі -Відповідач) з вимогами стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 3094,50 грн., 3% річних -93,76 грн., інфляційні збитки -173,60 грн., суму пені - 138,72 грн., неустойку в сумі -1385,70 грн., штраф -1802,82 грн., разом -6689,10 грн., вилучити та передати власнику -позивачеві -предмет лізингу, залишкова вартість якого складає 1381,46 грн., а саме:

- машинку для мийки деталей і агрегатів Flexbimec, Італія, каталоговий номер 5903, кількість одиниць 1;

- машинку для мийки деталей і агрегатів Flexbimec, Італія, каталоговий номер 5905, кількість одиниць 1;

- прилад для перевірки світла фар Hofmann, Німеччина, каталоговий номер Luma 26, кількість одиниць 2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір фінансового лізингу від 13.02.2008 № 080213-62/ФЛ-Ю-О (далі -Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені Договором. Всупереч прийнятих обов'язків відповідач зобов'язання за договором щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з вересня 2010 року по листопад 2011 року за ним утворилася заборгованість в розмірі 3094,50 грн., а саме:

- з 20.09.2010 заборгованість збільшилась на 1299,64 грн. = 1159,66 грн. + 139,98 грн. без врахування штрафних санкцій (рахунки -фактури № СФ -931552 від 20.09.2010 та № СФ-931573 від 20.09.2010);

- з 20.10.2010 заборгованість збільшилась на 413,40 грн. = 273,42 грн. + 139,98 грн. без врахування штрафних санкцій (рахунки -фактури № СФ -933170 від 20.10.2010 та № СФ- 933188 від 20.10.2010);

- з 09.11.2010 заборгованість збільшилась на 1381,46 грн. = 681,54 грн. + 699,92 грн. без врахування штрафних санкцій (рахунок -фактура № СФ-948489 від 09.11.2010 та № СФ -948486 від 09.11.2010).

Крім того, відповідно до ст.ст. 625 ЦК України та умов Договору (п.11.2.1), за прострочення лізингових платежів нараховано пеню в сумі 138,72 грн., інфляційні втрати -173,60 грн., 3% річних -93,76 грн.

09.11.2010 позивачем було направлене повідомлення № 3609 про розірвання (відмову від) Договору та з вимогою про повернення об'єкту лізингу до 22.11.2010 враховуючи відмову від Договору та відповідно до п.14.8 Договору позивачем нарахована залишкова вартість об'єкта лізингу у розмірі 1381,46 грн., та надано відповідачеві рахунок на сплату.

Оскільки відповідач повинен був повернути майно 22.11.2010, але до 20.10.2011 не повернув, відповідно до п.11.2.2, 11.2.5 Договору він повинен сплатити неустойку в розмірі 1385,70 грн., та штраф в розмірі 1802,82 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмовий відзив на позовну заяву від 21.06.2011, в якому послалися на наступне.

Під час розгляду даної справи відповідачем був поданий позов до позивача про визнання частково недійсними договорів лізингу, а саме -в частині визначення та нарахування додаткового платежу, який виникає виключно внаслідок збільшення курсу долара США по відношенню до гривні, що суперечить вимогам діючого законодавства. Даний позов був задоволений рішенням Господарського суду Луганської області від 30.01.2012, залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012.

Позивач зазначає, що нарахування лізингових платежів здійснюється з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США відповідно до вимог пунктів 3.4.1 -3.4.5 Договору. Оскільки рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2012 вказані пункти Договору визнані недійсними, сплата лізингових платежів проводиться на підставі затверджених графіків сплати лізингових платежів, які є додатками до Договору та Додаткових угод від 01.03.2009, 16.12.2009.

З наданих до відзиву довідок вбачається, що в результаті сплати відповідач виплатив вартість обладнання, наданого в лізинг, та винагороду (комісію) за отримане в лізинг майно. До того ж відповідачем виплачена певна сума коригування, передбаченого пунктами 3.4.1 -3.4.5 Договору, яка складає 5 289,51 грн. та фактично є переплатою. Тому, на думку відповідача, вимоги позивача щодо стягнення як заборгованості, так і штрафних санкцій, є необґрунтованими та непідтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим вимоги щодо вилучення та передачі предмету лізингу позивачу є безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

13.02.2008 між сторонами укладено Договір № 080213-62/ФЛ-Ю-О фінансового лізингу (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого предметом даного Договору є надання лізингодавцем (позивач) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (відповідач) предмету лізингу найменування, каталоговий номер, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору) (далі за текстом Договору -«майно»або «предмет лізингу») для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів, п.1.2 -майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору, п.1.3 -доходи у формі грошей та матеріальних і нематеріальних активів, одержані лізингоодержувачем в результаті використання майна відповідно до умов даного Договору, є власністю лізингоодержувача, п.1.4 - продавцем майна є Закрите акціонерне товариство «Автомеханіка». Код ЄДРПОУ 23538908, місцезнаходження 03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 7а (а.с. 15-22 т.1).

Відповідно до п.2.2 Договору, в разі дострокового розірвання цього Договору або в разі закінчення строку користування предметом лізингу та інших випадках дострокового повернення майна, лізингоодержувач зобов'язаний повернути майно лізингодавцю, а лізингодавець зобов'язаний прийняти майно у лізингоодержувача.

Згідно з п.3.1 Договору, лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до Договору) та пунктів 3.4.1 -3.4.5 Договору. Лізингові платежів включають: 3.1.1 платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна, 3.1.2 винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, зазначеного в пунктах 3.4.1-3.4.5 Договору.

Згідно п.3.2 Договору, загальна вартість майна на момент укладення Договору складає: без ПДВ -14 212,35 грн., ПВД 20% - 2 842,47 грн., разом з ПДВ 20% - 17 054,82 грн., п.3.3 -загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим Договором складає суму без ПДВ 20% - 3 184,25 грн., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого Договором Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1 -3.4.5 Договору.

Відповідно до п.3.4 Договору, платежі за Договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у наступному порядку:

- п.3.4.1 -лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу) ……;

- п.3.4.2 -порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений пунктом 3.4.1 цього Договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США (кількість гривень отриману від продажу одного долару США), за яким Банківська установа, по дорученню лізингодавця, фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. В інших випадках, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі з наступним коригуванням в порядку, передбаченому пунктом 3.4.1 Договору, за умови, що розмір Кп, зазначений у пункті 3.4.1 Договору, прирівнюється до курсу гривні до долару США (кількість гривень, отримана від продажу одного долару США), за яким Банківська Установа по дорученню лізингодавця фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту);

- п.3.4.3 -якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день;

- п.3.4.4 -в разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу (в тому числі додаткової винагороди (комісії) у відповідності до пунктів 7.8 та п.17.3 цього Договору) розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об'єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції. В цьому випадку лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні;

- п.3.4.5 -коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1 -3.4.5 цього Договору не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів -комісію (винагороду) лізингодавцю за отримане в лізинг майно.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 Договору, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штрафні санкції -за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором, - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), лізингоодержувач у термін 5 банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від лізингодавця.

Згідно Специфікації (Додаток № 2 до Договору), предметом лізингу є машина для мийки деталей і агрегатів Flexbimec, Італія, каталоговий номер 5903, кількість одиниць 1; машина для мийки деталей і агрегатів Flexbimec, Італія, каталоговий номер 5905, кількість одиниць 1; прилад для перевірки світла фар Hofmann, Німеччина, каталоговий номер Luma 26, кількість одиниць 2, загальна вартість з ПДВ складає 17 054, 82 грн. (а.с.24 т.1).

06.05.2008, 01.03.2009, 16.12.2009 сторонами укладено додаткові угоди до Договору (а.с.25-27, 28-30, 31-33 т.1), якими, зокрема, скориговано загальну вартість предмету лізингу -18 028,20 грн., та графік сплати лізингових платежів.

06.05.2008 сторонами підписано Акт прийому -передачі Майна в користування за Договором (а.с.34 т.1).

Позивачем до матеріалів справи надано наступні рахунки -фактури, якими він обґрунтовує суму основного боргу за Договором:

- № СФ -931552 від 20.09.2010 на суму 1159,66 грн. з ПДВ (а.с.35 т.1);

- № СФ -931573 від 20.09.2010 на суму 139,98 грн. (реструктуризована заборгованість (комісія лізингодавця) (а.с.36 т.1);

- № СФ -933170 від 20.10.2010 на суму 273,42 грн. з ПДВ (а.с.37 т.1);

- № СФ -933188 від 20.10.2010 на суму 139,98 грн. (реструктуризована заборгованість (комісія лізингодавця) (а.с.38 т.1);

- № СФ -948486 від 09.11.2010 на суму 681,54 грн. з ПДВ (а.с.39 т.1);

- № СФ -948489 від 09.11.2010 на суму 699,92 грн. з ПДВ (а.с.40 т.1).

Оцінивши встановлені обставини, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»(далі - Закон), істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону, лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 16 зазначеного Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 30.01.2012 по справі № 23/79пд/2011 за позовом ТОВ «Автотрейд»до ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»про визнання частково недійсними договорів, визнано недійсними п.п.3.4.1, 3.4.2 та 3.4.5 договору фінансового лізингу № 080213-62/ФЛ-Ю-О від 13.02.2008 (а.с.51-53 т.2).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 зазначене рішення Господарського суду Луганської області залишено без змін (а.с.54-55 т.2).

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, оскільки пункти 3.4.1, 3.4.2 та 3.4.5 Договору, якими обумовлювалось визначення та нарахування додаткових платежів, що виникають виключно внаслідок збільшення курсу долара США відносно гривні, визнано недійсними, то оплата лізингових платежів відповідачем має проводитися відповідно до графіків сплати лізингових платежів (додатків до Договору та додаткових угод від 01.03.2009 та 16.12.2009).

Як вбачається з наданих відповідачем даних щодо сплати лізингових платежів, відповідачем було сплачено за Договором в загальному розмірі 27 288,03 грн., в тому числі: відшкодування частини вартості майна -15 434,62 грн., винагорода (комісія) -6 557,03 грн., коригування відповідно до п.3.4 договору -5 289,51 грн., штрафні санкції - 6,87 грн.

Наведені обставини підтверджуються також випискою Першої Київської філії ВАТ «ВіЕйБіБанк»по рахунку ТОВ «ВіЕйБіЛізинг»з 01.09.2007 по 08.05.2009 (а.с.79-86 т.1).

Згідно до графіка сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Додаткової угоди від 16.12.2009 до Договору), загальна сума платежу складає 24 363,22 грн., в тому числі: відшкодування частини вартості майна -18 028,20 грн., винагорода (комісія) -6 335,03 грн. (а.с.33 т.1).

Таким чином, відповідачем фактично сплачено більша сума, ніж та, що визначена Договором та Додатковими угодами.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає порушень зобов'язань за Договором з боку відповідача щодо оплати лізингових платежів, тому позивачем необґрунтовано заявлено до стягнення пеню, 3% річних, інфляційні втрати.

Що стосується вимоги про вилучення та передачі власнику предмету лізингу, суд також не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Статтею 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 Договору, лізингодавець має право вилучити майно у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

Пунктом 10.2 договору передбачено, що у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1 -10.1.5 даного Договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання Договору, є рекомендований або цінний лист лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, на протязі 7 робочих днів з моменту направлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути майно лізингодавцю. Примусове вилучення майна здійснюється у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно п.п.11.2.2 п.11.2 Договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штрафні санкції -якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким майно, при обов'язковій наявності відповідного письмового дозволу лізингодавця, може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули майно або повернули його невчасно, зокрема, у випадках вилучення майна у відповідності до ст. 10 даного Договору, лізингоодержувач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від загальної вартості майна на момент укладення договору, вказаної в п.3.2 Договору, за кожний день прострочення строку повернення майна; п.п.11.2.5 п.11.2 - за порушення процедури вилучення майна, порушення положень статті 7, пунктів 5.3, 5.5 цього Договору, - штраф у розмірі 10 відсотків загальної вартості майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

22.10.2010 позивачем направлено відповідачеві вимогу за № 3455 про сплату усіх несплачених за Договором на момент направлення вимоги частини загальної вартості предмету лізингу, включаючи прострочену (основну) заборгованість, штрафні санкції, 3 % річних та збитки, в розмірі 23 722,84 грн. з ПДВ (а.с.44 т.1).

09.11.2010 позивачем направлено відповідачеві повідомлення за № 3609 з вимогою в строк до 22.11.2010 включно повернути отримане за Договором майно -предмети лізингу, і зазначено, що у разі несвоєчасного повернення зазначеного майна, предмети лізингу за Договором будуть вилучені у примусовому порядку, з покладанням на відповідача усіх витрат та збитків (а.с.42 т.1).

Оскільки судом не встановлено порушень зобов'язань за Договором з боку відповідача щодо оплати лізингових платежів, тому в позивача не виникає права вимагати вилучення та повернення предмету лізингу, і відповідно ним неправомірно нарахована заявлена до стягнення сума неустойки та штрафу.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати за позовом покласти на позивача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата складення та підписання повного рішення -26.06.2012.

Суддя А.В. Секірський