Рішення

від 08.09.2008 по справі 15/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ                 

08.09.2008                                                                                      

Справа  №15/73

За позовом приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево

до товариства з

обмеженою відповідальністю „РМШ”, с. Вирб'яж Воловецького району

про стягнення

85399,36 грн. заборгованості згідно з договором оренди виробничого приміщення

від 29.03.07,

Суддя -Ващиліна Н.М.

Представники

сторін:

від позивача -ОСОБА_2,

представник по довіреності від 23.07.08;

від відповідача -

не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: приватним

підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю

„РМШ” про стягнення 85399,36 грн. заборгованості згідно з договором

оренди виробничого приміщення від 29.03.07.

Представник позивача просить

задовольнити позов з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на його

обґрунтованість матеріалами справи.

Відповідач вимоги ухвал суду від

10.07.08, 04.08.08, 19.08.08 та від 28.08.08 щодо подання витребуваних

документів та забезпечення участі свого уповноваженого представника на

засідання суду не виконав. Ухвали суду, надіслані рекомендованими листами з

повідомленнями про вручення на юридичну та фактичну адреси відповідача повернуто

органом зв'язку з довідками „за зазначеною адресою не проживає”.

До повноважень господарських судів не

віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця

проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи

інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення

рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками

"адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням

конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання

господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про

вчинення цим судом певних процесуальних дій (інформаційний лист ВГСУ 02.06.2006

N01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського

процесуального кодексу України,           

порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005

році”.

На запит позивача державний

реєстратор подав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних

осіб-підприємців, в якому підтвердив знаходження відповідача в Єдиному

державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою:

АДРЕСА_1  (арк. спр. 47-49).

З огляду на викладене, справа

розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу

України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та

заслухавши пояснення  представника                     позивача, суд

встановив:

Між сторонами у справі, а саме

приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та товариством з обмеженою

відповідальністю „РМШ” (відповідач) було укладено договір оренди виробничого

приміщення від 29.03.07, за умовами якого позивачем надано відповідачу у

строкове платне користування підвальне приміщення виробничого корпусу площею

451 кв. м. по АДРЕСА_2 для переробки деревини.

Сторонами погоджено термін оренди на

один рік. Строк дії договору продовжено на підставі п. 3. 3. договору, згідно з

яким у разі, якщо жодна сторона в термін до 30-ти днів до закінчення договору

письмово не повідомить про намір його розірвати, то він автоматично пролонгується

на один рік.

Факт прийняття у користування

приміщення засвідчено актом приймання-передачі виробничого приміщення від

29.03.07  (арк. спр. 53).

За твердженнями позивача, не

спростованими відповідачем, на день розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю

„РМШ” не звільнило орендоване приміщення, акт його здачі орендодавцю не

надало.                                                                                                       

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського

кодексу України за  договором  оренди одна сторона (орендодавець) передає

другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для

здійснення господарської діяльності.

Орендна плата за вказаним договором

становить 5000,00 грн. за місяць (п. 4.1. договору)

Пунктом 4.2. вищезазначеного договору

передбачено, що орендна плата сплачується орендодавцю щомісячне в

безготівковому порядку на розрахунковий рахунок не пізніше 1-го числа кожного

місяця.

Позивачем нараховано орендну плату за

період з 02.04.07 по 04.07.08 в сумі 64000,00 грн., крім оплачених платежів за

квітень, травень та частково червень 2007 року в розмірі 16000,00 грн. (арк.

спр.33).

У відповідності до ст. 2 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на

договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для

здійснення підприємницької та іншої діяльності. Ст. 759 Цивільного кодексу

України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

Матеріалами справи підтверджено борг

відповідача станом на 07.07.08 в сумі 64000,00 грн., яку відповідач не

спростував, отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом

стягнення з відповідача на його користь 64000,00 грн. боргу.

У зв'язку з порушенням відповідачем

грошового зобов'язання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України з

товариства з обмеженою відповідальністю „РМШ” підлягає стягненню сума в розмірі

1335,54 грн. 3 % річних та 11924,60 грн. інфляційних витрат від простроченої

суми.

Крім того, згідно з п. 8.1.2 договору

у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар (відповідач) сплачує

пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочки. На підставі викладеного,

позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного

банку України у сумі 8139,22 грн. за період прострочки оплати орендної плати з

липня 2007 року по липень 2008 року.

Однак у відповідності до п. 6 ст. 232

Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення

виконання зобов'язань припиняються через шість місяців від дня, коли

зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вищевикладеного, пеня

за несвоєчасну сплату орендної плати підлягає стягненню за шість місяців і її

розмір складає 3550,68 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України

судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 44, 49, 75, 82-85, 

Господарського процесуального кодексу України,

СУД  ВИРІШИВ:

1.  

Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю „РМШ”,                с.

Вирб'яж, буд. 26, Воловецького району (п/р 260043227 в АППБ

„Райффайзенбанк-Аваль”, МФО 312345, код 30105209) на користь приватного підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_3 (п/р НОМЕР_1 в АКБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, ідентифікаційний

код НОМЕР_2) суму 80 810/Вісімдесят тисяч вісімсот десять тисяч/ грн. 82 коп.,

в тому числі 1335,54 грн. 3 % річних, 11924,60 грн. інфляційних витрат та

3550,68 грн. пені, а також суму 808 /Вісімсот вісім/ грн. 04 коп. у

відшкодування витрат по сплаті державного мита та 111 /Сто одинадцять/ грн. 62

коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

          3. В решті позовних вимог відмовити.

          4. 

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                   

Н.М. Ващиліна