ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" червня 2012 р.Справа № 5017/1260/2012
до: Приватного підприємства "ВАЛЕРІЯ"
за участю третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-ОСОБА_3
про стягнення 797185,58грн.
Суддя Літвінов С.В.
Представники
від позивача: ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності №201/11.5.2 від 18.04.12р.
від відповідача та третьої особи : не з'вилися;
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою , в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "ВАЛЕРІЯ" 797185,58грн.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву (вх№4740/2012) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належить ПП „Валерія" в межах заявленої суми позовних вимог.
Зазначена заява судом не задоволена, оскільки відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття. Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду. Позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для її відхилення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про місце та час судових засідань повідомлялася судом вчасно та належним чином. В судові засідання третя особа або її представники не з'явилися, пояснення не надали.
Відповідач, ПП „Валерія" про місце та час судових засідань повідомлявся судом вчасно та належним чином. В судові засідання відповідач або його представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.
Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:
16.04.2008р. між ВАТ „ВТБ Банк " (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_3 укладено генеральну угоду №28, за умовами якої Банк на положеннях та умовах цієї угоди зобов'язується надати Клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії(кредитні договори), укладених у рамках цієї угоди і які є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п.1.2 даної генеральної угоди загальний розмір позичкової заборгованості Клієнта за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 500 000доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.
За умовами п.1.3 вказаної угоди термін дії угоди по 18.04.2018р. включно.
Умови та порядок надання кредиту визначені розділом 2 вказаної угоди, зокрема: банк надає клієнту кредитні кошти на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання. умови надання, термін погашення та розмір кожного кредиту оформлюється кредитними договорами, які є невід'ємними частинами цієї угоди. Перед наданням кредитних коштів Банк має право вимагати від Клієнта укладання додаткових договорів застави/іпотеки чи поруки для забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором (п.2.1, 2.2 договору).
16.04.2008р. між ВАТ „ВТБ Банк " (Банк) та ОСОБА_3 (Клієнт) укладено кредитний договір №13.62-28/08-СК, за умовами якого предметом Кредитного договору є надання Банком Клієнтові грошових коштів (Кредит) на таких умовах: сума кредиту 570000грн., зі строком користування по 16.04.2013р., плата за користування кредитом 17%.
Відповідно до п.2.1-2.3 Кредитного договору Банк на підставі Генеральної угоди №28 від 16.04.2008р. та на положеннях та умовах цього Кредитного договору надає Клієнту Кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання. Кредит надається шляхом перерахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок Клієнта в Одеській Філії ВАТ ВТБ Банк. Кредит надається після набуття чинності Кредитного договору протягом 30 банківських днів за умови підписання з Банком договорів щодо забезпечення виконання зобов'язань Клієнта за кредитним договором.
Порядок сплати процентів за користування Кредитом та погашення кредиту встановлені розділом 3 даного договору, зокрема: погашення Кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно Графіка повернення Кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною Кредитного договору (п.3.1 договору).
За умовами п.5.1-5.2 цього договору Клієнт зобов'язаний повернути Банку отриманий Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених Кредитним договором. За видачу кредиту в день підписання даного договору до надання кредиту клієнт самостійно сплачує на рахунок банку в Одеській Філії ВАТ ВТБ Банк комісію у розмірі 1% від суми кредиту. Комісія сплачується в національній валюті України до надання кредиту.
Пунктом 8.1 даного договору визначено, що у разі прострочення клієнтом зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 банківських днів, клієнт зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 банківських днів -пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань. Якщо клієнт самостійно не сплатив на користь банку штрафні санкції, які передбачені цим пунктом Банк має право проводити договірне списання штрафних санкцій з рахунку клієнта в Одеській Філії ВАТ ВТБ Банк.
Відповідно до п.9.3 вказаного договору Кредитний договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатковою угодою №1 від 10.11.2008р. до Кредитного договору №13.62-28/08-СК від 16.04.2008р. сторони дішли згоди внести зміни до п.1.1 розділу 1 кредитного договору з викладенням останнього у наступній редакції: „1.1. Предметом кредитного договру є надання банком клієнтові грошових коштів на таких умовах: сума кредиту 570000грн., строк користування по 16.04.2013р., плата за користування кредитом 23,5% річних".
11.08.2009р. між сторонами у справі укладено договір №2 про внесення змін до Кредитного договору №13.62-28/08-СК від 16.04.2008р., яким зазначений кредитний договір викладено у новій редакції.
Відповідно до п.1.3 договору №2 від 11.08.09р. банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісій у випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України.
Згідно того ж пункту договору позичальник зобов'язався здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати відправлення банком відповідної вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов'язання за вказаним Кредитним договором у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок позичальника 570000грн. за меморіальним ордером №TR.8408.1 від 16.04.2008р.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором №13.62-28/08-СК від 16.04.2008р., між банком та ПП „Валерія" укладено договір поруки №13.62-28/08-ДП2, за умовами якого поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №13.62-32808-СК від 16.04.2008р. та будь-якими додатковими угодами до нього (у т.ч. збільшуючими основне зобов'язання).
У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 порядку внесення плати за отриманий кредит та відсоткам за цим кредитом, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося на адресу позичальника з листами-вимогами про погашення заборгованості, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Зазначені підстави несвоєчасного та не в повному обсязі виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання за Кредитним договором №13.62-28/08-СК від 16.04.2008р., стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому проценти, які підлягають сплаті за приписами вказаної норми матеріального права, є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.
Як вбачається із п. 1 зазначеного вище Договору поруки Відповідач поручився за виконання зобов'язань Позичальника перед Позивачем за Кредитним договором у повному обсязі. Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 4 Договору поруки передбачено, що Поручитель (ПП «ВАЛЕРІЯ») та Позичальник (ОСОБА_3) відповідають перед Банком (Позивачем) як солідарні боржники, а також п. 5 Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, неустойки, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.
Отже, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства та Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник (ОСОБА_3), у Відповідача, який поручився за виконання зобов'язань останнього за Кредитним договором, випливає обов'язок забезпечити таке ж виконання за Кредитним договором, по якому зобов'язана ОСОБА_3
Стаття 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) «седитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так * від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Таким чином особа, яка поручилась за грошове зобов'язання, зобов'язана його виконати.
Враховуючи зазначене, виконання банком своїх зобов'язань перед відповідачем, невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати кредиту та нарахованих за його користування банком процентів, перевірив здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних на суму заборгованості з кредиту та процентів за його користування, заявлена позивачем вимога щодо сплати 504790,82грн. заборгованості по поверненню кредиту за Кредитним договором №13.62-28/08-СК від 16.04.2008р, 169391,21грн. процентів за користування кредитними коштами, 37963,04грн. сума комісії, яка нарахована в період дії акційної програми „Крок назустріч", 7886,46грн. 3% річних, нарахованих на прострочену суму заборгованості з кредиту, 3551,16грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 473,82грн. 3% річних за несвоєчасну сплату суми комісії, яка нарахована в період дії акційної програми „Крок назустріч", 7711,77грн. інфляційних нарахувань на прострочену суму кредиту, 2708,06грн. інфляційних нарахувань на прострочену суми процентів за його користування, 340,20грн. інфляційних витрат за несвоєчасну сплату суми комісії, яка нарахована в період дії акційної програми „Крок назустріч" відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за порушення строку сплати кредиту у розмірі 40654,74грн., пеню за порушення строку сплати відсотків за зазначений період у розмірі 19272,70грн ., пеню на прострочену суму комісії, яка нарахована в період дії акційної програми „Крок назустріч" в розмірі2441,60грн..
Пунктом 8.1 кредитного договору визначено, що у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 банківських днів, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 банківських днів -пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань. Якщо Позичальник самостійно не сплатив на користь Банку штрафні санкції, які передбачені цим пунктом Банк має право проводити договірне списання штрафних санкцій з рахунку клієнта в Одеській Філії ВАТ ВТБ Банк.
У відповідності з приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 3 ст.549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Частинами 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З огляду на зазначені норми матеріального права, вказані договірні умови, несвоєчасне повернення відповідачем суми кредиту та відсотків за користування вказаними грошовими коштами, перевірив здійснені позивачем розрахунки пені, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені за порушення строку сплати кредиту та пені за порушення строку сплати відсотків відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору .
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ВАЛЕРІЯ" (65005, м.Одеса, вул.Дальницька, 50, код 30559101) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (адреса: 01004, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (адреса: 65026, м.Одеса, пров.Червоний, 12, п/р29095000015031 в ПАТ „ВТБ Банк, м.Київ, МФО 321767) заборгованість за Кредитним договором №13.62-28/08-СК від 16.04.2008р. на загальну суму 797185,58грн. та судовий збір у розмірі 15942,71грн..
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 25.06.2012р.
Суддя Літвінов С.В.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2012 |
Оприлюднено | 02.07.2012 |
Номер документу | 24929714 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Літвінов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні