Постанова

від 26.11.2018 по справі 5017/1260/2012

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м. ОдесаСправа № 5017/1260/2012 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Бендерук Є.О.

за участю представників учасників справи:

від заявника: не з'явився;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 про відмову у заміні сторони у виконавчому провадженні, поновленні строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі наказу, постановлену суддею Оборотовою О.Ю. у м. Одесі

у справі №5017/1260/2012

за позовом: Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк

до відповідача: Приватного підприємства Валерія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_1

про: стягнення 797185,58 грн.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс (ТОВ Фінансова компанія Поліс ) звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про залучення до участі у справі правонаступника, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу наказу, згідно якої просило суд:

залучити ТОВ Фінансова компанія Поліс , як правонаступника позивача (стягувача) Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (ПАТ ВТБ Банк ) у справі №5017/1260/2012 за позовом ПАТ ВТБ Банк до Приватного підприємства Валерія (ПП Валерія ) про стягнення 797185, 58 грн.;

поновити ТОВ Фінансова компанія Поліс строк пред'явлення до виконання виконавчого документу (наказу) Господарського суду Одеської області у справі №5017/1260/2012;

видати ТОВ Фінансова компанія Поліс виконавчий документ (наказ) Господарського суду Одеської області у справі № 5017/1260/2012 за позовом ПАТ ВТБ Банк до ПП Валерія про стягнення 797185,58 грн. та судового збору у розмірі 15942,71грн. щодо боржника - ПП Валерія .

В обґрунтування даної заяви ТОВ Фінансова компанія Поліс посилається на те, що відповідно до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 та додаткової угоди № 1 до даного договору від 27.11.2015, ПАТ ВТБ Банк відступив ТОВ Фінансова компанія Поліс , в тому числі, право вимоги за кредитним договором № 13.62-28/08-СК від 16.04.2008, укладеним між ПАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1, а також за всіма іншими договорами забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором (договором поруки № 13.62-28/08-ДП2 від 16.04.2008, укладеним між ПАТ ВТБ Банк та ПП Валерія ).

ТОВ Фінансова компанія Поліс зазначило, що в додатку 1 до додаткової угоди № 1 від 27.11.2015 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 міститься Реєстр прав вимог №1/1, відповідно до якого одним з боржників, право вимоги до яких було відступлено, є ОСОБА_1.

Муж тим, відповідно до документів, отриманих ТОВ Фінансова компанія Поліс від Первісного кредитора, вбачається, що Господарським судом Одеської області Первісному кредитору (ПАТ ВТБ Банк ) не видавались виконавчі документи, - накази по цій справі.

За таких обставин, заявник з посиланням на положення ст.ст. 52, 326, 327, 329 Господарського процесуального кодексу України вважає наявними підстави для здійснення процесуального правонаступництва, видачі судових наказів та поновленні строку їх пред'явлення до виконання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія Поліс відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що за рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2012 у даній справі боржником є саме ПП Валерія , а тому посилання заявника на переуступку права вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 в рамках даної справи є безпідставними.

При цьому, судом не прийнято до уваги в якості належного та допустимого доказу переуступки права вимоги по зобов'язанням ОСОБА_1 - витяг з додатку 1 до додаткової угоди №1 від 27.11.2015 (реєстр прав вимоги №1/1), оскільки він не містить будь-яких посилань на кредитний договір № 13.62-28/08-СК від 16.04.2008; не містить ані підпису, ані печатки первісного кредитора, тому взагалі не може бути належним та допустимим доказом.

Не погодившись з означеною ухвалою суду, ТОВ Фінансова компанія Поліс звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі №5017/1260/2012 про відмову у заміні сторони у виконавчому провадженні, поновленні строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачі наказу скасувати, а справу направити на новий розгляд.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, що:

договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 містить ряд пунктів, - зокрема пп. 1.1.2, 1.1.7, 2.1, 3.1.3, які містять вичерпне посилання на те, що до ТОВ Фінансова компанія Поліс перейшли права вимоги до ОСОБА_1 та ПП Валерія за кредитним договором №13.62-28/08-СК від 16.04.2008 та відповідним договором поруки № 13.62-28/08-ДП2 від 16.04.2008;

відступлення права вимоги за основним зобов'язанням стало підставою для відступлення на його користь права вимоги за відповідним договором поруки № 13.62-28/08-ДП2, стороною якого є ПП Валерія і стягнення заборгованості за яким було предметом спору в межах справи № 5017/1260/2012;

при наявності сумніву, за наявних у справі доказів щодо достовірності вимог сторін, суд мав процесуальну можливість витребувати докази для дослідження. ТОВ Фінансова компанія Поліс з дотриманням вимог Закону України Про банки і банківську діяльність в частині правового режиму відомостей, що становлять банківську таємницю та приписів ст. 91 ГПК України, подано до суду належним чином засвідчені копії та належним чином засвідчений витяг з документу, оскільки для вирішення спору мала значення лише частина цих документів. Такі докази дають можливість дійти висновку про необхідність заміни сторони, як правонаступника. ПАТ ВТБ Банк не є співзаявником, а отже у нього немає процесуальної необхідності засвідчувати будь-які докази, надані заявником, а останній в свою чергу не має жодної правової підстави вимагати від первісного кредитора здійснювати засвідчення підписом та печаткою доказів, котрими ТОВ Фінансова компанія Поліс обґрунтовує свої вимоги;

неповідомлення про час та дату судового засідання позбавило заявника можливості надати суду для огляду оригінали Договору про відступлення права вимоги за фінансовими кредитами з усіма додатками (повний текст, а не тільки відповідний витяг), кредитного договору та договору поруки.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Поліс на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі №5017/1260/2012 залишено без руху. В подальшому ухвалою від 25.09.2018 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 16.10.2018 о 10:00 год.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з частиною шостою статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

На виконання вимог положень частини шостої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , частини п'ятої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, Одеським апеляційним господарським судом матеріали справи №5017/1260/2012 передано до Південно-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 25.10.2018 для розгляду апеляційної скарги по справі №5017/1260/2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді: Колоколов С.І., Принцевська Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 справу № 5017/1260/2012 прийнято до провадження та призначено розгляд на 26.11.2018 о 16:30 год.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, згідно клопотання № 3.529 від 26.11.2018 просив суд розглянути апеляційну скаргу за його відсутності, через неможливість явки, у зв'язку із зайнятість в інших судових процесах.

Інші учасники справи наданими процесуальними правами на участь в судовому засіданні не скористались, що, за висновком судової колегії, враховуючи повідомлення їх належним чином та достатність матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи строки апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2012 по справі №5017/1260/2012 з ПП Валерія на користь ПАТ ВТБ Банк в особі відділення Одеська регіональна дирекція ПАТ ВТБ Банк стягнуто заборгованість за Кредитним договором №13.62-28/08-СК від 16.04.2008 на загальну суму 797 185, 58грн. та судовий збір у розмірі 15 942, 71 грн.

13.07.2012 на виконання вказаного судового рішення Господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ, який направлено на адресу стягувача та отримано останнім 23.07.2012.

18.11.2018 між ТОВ Фінансова компанія Поліс (Новий кредитор) та ПАТ ВТБ Банк (Первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ (Договір про відступлення права вимоги), у відповідності до п.2.1 якого, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

За визначенням розділу 1 Договору про відступлення права вимоги:

боржники - позичальники Первісного кредитора, яким Первісний кредитор надав кредити та які мають зобов'язання по відношенню до Первісного кредитора за кредитними договорами;

кредитні договори - договори укладені між Первісним кредитором та Боржниками про надання Фінансових кредитів;

договори забезпечення - договори поруки, що укладені у забезпечення зобов'язань Боржників за Кредитними договорами станом на день укладення цього договору;

права вимоги - права грошової вимоги (боргових зобов'язань) за фінансовими кредитами Первісного кредитора за Кредитними договорами до Боржників щодо погашення Заборгованостей, які виникли на підставі укладених між Первісним кредитором та Боржниками Кредитних договорів, та підтверджується Документацією, а також інші права вимоги за Кредитними договорами і Договорами забезпечення.

реєстр прав вимог - погоджена сторонами форма реєстру прав вимог, що передаються за цим договором з переліком Кредитних договорів і Договорів забезпечення, інформації щодо Боржників, Поручителів, розміру зобов'язань кожного з Боржників із зазначенням сум Заборгованостей.

Відповідно до п.2.2 Договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що Первісний кредитор має право частинами у чотири етапи передавати Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор зобов'язані набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до даного Договору із зазначенням Ціни додаткової угоди до Договору, розміру Заборгованостей Боржників та підписання Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Документації, зразок якого наведено у Додатку 2 до Договору.

Передача (відступлення) Новому кредитору Прав вимоги по черговим Додатковій угоді та Реєстру прав вимоги здійснюється згідно умов даного Договору та у відповідності до порядку, встановленого п.п. 2.3.1-2.3.2 Договору.

За умовами п.3.1.3 Договору про відступлення права вимоги Право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідної Додаткової угоди до даного договору та Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі Ціни додаткової угоди до Договору на рахунок Первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовної їх Заборгованостей по Кредитним договорам, зазначеним у відповідному реєстрі прав вимоги, а також їх зобов'язань по Договорам забезпечення. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

27.11.2018 між ТОВ Фінансова компанія Поліс (Новий кредитор) та ПАТ ВТБ Банк (Первісний кредитор) укладено додаткову угоду №1 до Договору про відступлення права вимоги (Додаткова угода), в якій сторони погодили розмір Заборгованостей Боржників, Права вимоги до яких відступається згідно цієї Додаткової угоди, згідно Реєстрів прав вимог від 27.11.2015, які містяться в Додатку 1 до даної Додаткової угоди.

До матеріалів справи ТОВ Фінансова компанія Поліс надано витяг з Додатку 1 до Додаткової угоди до Договору про відступлення права вимоги, а саме Реєстр прав вимоги №1/1 від 27.11.2015, відповідно до якого боржником право вимоги за яким відступлено є ОСОБА_1 (кредитний договір № 13.62-28/08-СК).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою ( ч.1 ст. 512 ЦК України).

Згідно ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

В силу загальної норми, визначеної ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Питання щодо заміни сторони на стадії виконання судового рішення, як невід'ємної частини судового процесу, врегульовано ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає можливість заміни сторони виконавчого провадження у разі її вибуття.

Отже, дослідженню, в даному випадку, підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав заміни учасника внаслідок переходу від нього прав та/або обов'язків до іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи зі змісту заяви та наявних в матеріалах справи доказів, в обґрунтування необхідності заміни учасника справи правонаступником ТОВ Фінансова компанія Поліс посилається на Договір про відступлення права вимоги та Додаткову угоду до даного договору від, відповідно до яких ПАТ ВТБ Банк відступив ТОВ Фінансова компанія Поліс в тому числі і право вимоги за Кредитним договором, укладеним між ПАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1, а також всіма іншими договорами забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, а саме Договором поруки, укладеним між ПАТ ВТБ Банк та ПП Валерія .

На підтвердження вказаних обставин, ТОВ Фінансова компанія Поліс надало суду копію Договору про відступлення права вимог, Додаткову угоду та витяг з Додатку 1 до Додаткової угоди до Договору про відступлення права вимоги, а саме Реєстр прав вимоги №1/1 від 27.11.2015, відповідно до якого боржником право вимоги до якого відступлено є ОСОБА_1 за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.1.8 Договору про відступлення права вимоги, Реєстр прав вимог це погоджена сторонами форма реєстру прав вимог, що передаються за цим договором з переліком Кредитних договорів і Договорів забезпечення, інформації щодо Боржників, Поручителів, розміру зобов'язань кожного з Боржників із зазначенням сум Заборгованостей.

Згідно даного витягу (Реєстру прав вимоги №1/1), боржником, право вимоги до якого відступлено є ОСОБА_1 за кредитним договором № 13.62-28/08-СК .

У той же час, Витяг не містить жодної інформації стосовно того, чи забезпечений вказаний Кредитний договір взагалі яким-небудь договором поруки. У графі Реєстру прав вимоги №1/1 від 27.11.2015 П.І.Б/найменування Боржника/Поручителя відсутні будь-які відомості про поручителя.

За умовами п. 5.1 Договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор зобов'язаний передати, а Новий кредитор зобов'язаний прийняти заповнений належним чином в паперовому та електронному вигляді відповідний (черговий) Реєстр прав вимоги згідно зразка, який наведений в Додатку 1 до цього Договору в день підписання відповідної Додаткової угоди до даного Договору.

Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредитору Документацію по відповідній відступленій частині Прав вимоги протягом 60 календарних днів з дня переходу до Нового кредитора права вимоги в порядку, передбаченому п. 3.1.3 цього Договору, але не пізніше останнього дня кварталу, у якому відбувалось підписання відповідних Додаткової угоди до даного Договору та Реєстру прав вимоги до неї. Передача документації оформлюється Актом приймання-передачі Документації. який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками Сторін.

Новий кредитор може право запитувати у Первісного кредитора додаткову інформацію або документи. що стосуються Прав вимоги, порядок та строки надання такої інформації узгоджуються окремо між Новим кредитором та Первісним кредитором (п.п. 5.2, 5.3 Договору про відступлення права вимоги).

Між тим, доказів виконання вказаних умов заявником до заяви додано не було. В свою чергу, заявник зазначав, що відповідно до документів, отриманих ТОВ Фінансова компанія Поліс від Первісного кредитора, вбачається, що Господарським судом Одеської області Первісному кредитору (ПАТ ВТБ Банк ) не видавались виконавчі документи, - накази по цій справі. Між тим, матеріалами справи підтверджується, що відповідний наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2012 у даній справі було видано судом 13.07.2012, направлено на адресу стягувача та отримано останнім 23.07.2012.

Колегія суддів також враховує, згідно з положеннями п.3.1.3 Договору про відступлення права вимоги Право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідної Додаткової угоди до даного договору та Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі Ціни додаткової угоди до Договору на рахунок Первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовної їх Заборгованостей по Кредитним договорам, зазначеним у відповідному реєстрі прав вимоги, а також їх зобов'язань по Договорам забезпечення. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заявником на день розгляду заяви не надано суду доказів виконання вимог п.3.1.3. Договору про відступлення права вимоги, а саме: доказів зарахування коштів у розмірі ціни додаткової угоди до Договору про відступлення права вимоги на р/р ПАТ ВТБ Банк , яке визначає момент переходу права від Первісного кредитора (ПАТ ВТБ Банк ) до Нового кредитора (ТОВ Фінансова компанія Поліс ) грошової вимоги з боржника.

Отже, твердження скаржника щодо визначення Товариства як правонаступника ПАТ ВТБ Банк за встановленими в межах даної справи судом правовідносинами з доказової точки зору не підтверджені матеріалами справи, у той час, як наявні докази не можуть слугувати підставою для здійснення процесуального правонаступництва кредитора у розумінні ст. ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, враховуючи що з заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу наказу може звертатися лише стягувач, у суду відсутні підстави й для задоволення заяви в частині поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу наказу, який, як зазначалося вище вже видано судом 13.07.2012.

Щодо посилання скаржника про можливість суду самостійно витребувати докази, які були необхідні для повного об'єктивного та всебічного розгляду заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

В свою чергу, апеляційна скарга, відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені, окрім іншого клопотання особи, яка подала скаргу, перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Пунктами 6, 7 ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ч.3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Поряд з тим, в апеляційній скарзі ТОВ Фінансова компанія Поліс не заявлено та до скарги не додано жодних клопотань, додаткових доказів які мали б бути розглянуті судом апеляційної інстанції під час підготовки справи судом апеляційної інстанції до апеляційного розгляду.

Відкриваючи провадження за поданою апеляційною скаргою судом апеляційної інстанції згідно ухвал від 29.10.2018 та від 06.11.2018 встановлювався учасникам справи строк для подання заяв чи клопотань з процесуальних питань.

Проте, за спливом встановленого судом строку, жоден з учасників, у тому числі й апелянт, наданими процесуальними правами не скористався.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, є обґрунтованими, з огляду на наступне.

Скаржник у своїй апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята за відсутності його належного повідомлення про час та місце судового засідання, що призвело до порушення прав заявника у реалізації ним своїх процесуальних прав.

Відповідно до ст. ст. 329, 334 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяв про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання розглядається судом у десятиденний строку з дня надходження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Положеннями статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

У будь-якому випадку, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2018 заяву ТОВ Фінансова компанія Поліс прийнято до розгляду та призначено на 01.08.2018 о 15:00, водночас згідно відомостей списку розсилки (зворотний бік ухвали від 25.07.2018; т. 2 а.с. 33) копія ухвали на адресу ТОВ Фінансова компанія Поліс не направлялась і доказів вручення її заявнику у будь-який іншій спосіб матеріали справи не містять.

В судове засідання, призначене на 01.08.2018 представники сторін, ТОВ Фінансова компанія Поліс не з'явились.

За таких обставин, на час проведення судом першої інстанції судового засідання 01.08.2018 ТОВ Фінансова компанія Поліс не було належним чином повідомлене про дату, час і місце розгляду судом поданої ним заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Доводи апелянта про розгляд справи господарським судом за відсутності цього учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду не спростовуються матеріалами справи, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України є порушенням норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі № 5017/1260/2012 з прийняттям нового рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про залучення до участі у справі правонаступника, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу наказу.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі № 5017/1260/2012 скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про залучення до участі у справі правонаступника, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу наказу - відмовити.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.12.2018.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді С.І. Колоколов

Н.М. Принцевська