Рішення

від 20.06.2012 по справі 19/17-3261-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р.Справа № 19/17-3261-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі Л.Е. Кришиневській

За участю представників:

від позивача - Швець Б.В., Сташевська Н.В.,

від відповідача - Задоя В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення 248 244,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості за договором № КД-15230 від 25.08.2010 року в сумі 248 244,09 грн., посилаючись на наступне.

25 серпня 2010 року між Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" та ТОВ „Український інженерно-технічний центр" було укладено договір № КД-15230 на виконання робіт з проведення інжинірингу та технічного нагляду при будівництві об'єкту „Будівництво 1-ої черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на карантинному молу ДП „ОМТП" за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів.

Відповідно до вказаного договору порт як замовник доручає, а позивач як виконавець приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами у встановлені терміни за рахунок замовника виконати „Роботи з проведення інжинірингу та технічного нагляду при будівництві об'єкту „Будівництво 1-ої черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на карантинному молу ДП „ОМТП" за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів відповідно до отриманого від замовника технічного завдання (додаток № 1 до договору) в обсязі договірної ціни (додаток № 2 до договору), в свою чергу замовник зобов'язується прийняти результати таких робіт і сплатити виконавцю вартість виконаних робіт.

Згідно п. 4.3.1 договору замовник зобов'язаний забезпечити виконавцю безперервність фінансування робіт, своєчасно сплачувати виконавцю вартість виконаних робіт, відповідно до договору в порядку та терміни, передбачені договором.

У відповідності з п. 3.2 договору замовник здійснює платіж виконавцю щомісячно за виконанні їм роботи, протягом 10 робочих днів з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Як вказує позивач, відповідно до підписаного між сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2010 року позивач виконав роботи на загальну суму 229 175,00 грн. В свою чергу відповідач до 10.10.2010 р. зобов'язаний сплатити позивачу вказану суму коштів. Проте, оплату за виконані позивачем роботи відповідач не здійснив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 229 175,00 грн.

Також позивач посилається на п. 6.4 договору, яким визначено, що за прострочення грошових зобов'язань з замовника стягується пеня у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Так, позивач здійснив нарахування пені за період з 08.02.2011 р. по 20.07.2011 р. (162 дн.), яка складає 7882,92 грн., що заявлена до стягнення.

Крім того, позивач згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування трьох відсотків річних на суму заборгованості, що складають 3050,46 грн., а також інфляційних втрат, що становлять 8135,71 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2011 р. (суддя Петренко Н.Д.) порушено провадження у справі № 19/17-3261-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

07 вересня 2011 року у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі №19/17-3261-2011 до розгляду справи № 34/17-306-2011 за позовом Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" та товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" про визнання недійсним договору підряду № КД-15230 від 25 серпня 2010 року, яка постановою Вищого господарського суду України від 06 жовтня 2011 року повернута на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2011 р. провадження у справі № 19/17-3261-2011 було зупинено до розгляду до розгляду справи № 34/17-306-2011.

На підставі розпорядження голови суду від 04.04.2012 р. № 77 про призначення повторного автоматичного розподілу справ у зв'язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. у відпустці, згідно з автоматизованим розподілом справ вказану справу № 19/17-3261-2011 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2012 р. справу № 19/17-3261-2011 прийнято до провадження судді Петрова В.С., при цьому провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено в засіданні суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 130-133 т. 1), а також у письмових пояснення по справі (а.с. 4-7, 26-28 т. 2) і додаткових письмових поясненнях (а.с. 41-43 т. 2). При цьому відповідач послався на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 506 „Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих видів господарських операцій" Одеський порт включено до переліку суб'єктів господарювання, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій (додаток до зазначеної Постанови КМУ). Так, на виконання вимог Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 20.05.2009р. № 506, а також відповідно до Програми державного фінансового аудиту окремих господарських операцій Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 року, затвердженої начальником КРУ в Одеській області Карабановим О.В. 21.12.2009 р., в Одеському порту здійснює діяльність державний аудитор. В ході здійснення фінансового аудиту окремих господарських операцій на Державному підприємстві „Одеський морський торговельний порт" державним аудитором було проведено моніторинг спірного договору, за результатами якого встановлено ряд відхилень, зокрема, щодо оформлення документів, які підтверджують витрати працівників позивача (повідомлення № 30 про виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання коштів та/або майна ДП „Одеський морський торговельний порт"), а саме:

- недотримання п.п. 13, 15.1, 18 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати" в частині віднесення до статті „основна заробітна плата виробничого персоналу" суми заробітної плати директора, начальника управління, начальника відділу, головного консультанта, юрисконсульта;

- недотримання п. 12 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318 „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", а саме розрахунок прямих матеріальних витрат у відсотковому значенні від основної заробітної плати виробничого персоналу не передбачений стандартами бухгалтерського обліку.

Відповідно до висновку державного аудитора, викладеного у зазначеному вище повідомленні № 30 від 03.11.2010 р., в порушення п. 2.8.13 Правил визначення вартості будівництва, затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174, без передбачення проектно-кошторисною документацією, яка пройшла державну експертизу, передбачається здійснення зайвих витрат на суму 11 000,4 тис. грн. Калькуляція вартості робіт з технічного нагляду складена з арифметичними помилками та з недотриманням вимог Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати". Ненадання до аудиту документів, підтверджуючих витрати, переліку спеціалістів, які виконують технічний нагляд, ненадання кваліфікаційних свідоцтв інженерів технічного нагляду не дає можливості визнати законність здійснення витрат.

Таким чином, відповідач вказує, що державним аудитором не погоджено платіжне доручення для проведення розрахунку Одеського порту з позивачем на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2010р. із зазначенням у повідомленні № 30 від 03.11.2010 р., що усі подальші платежі за договором узгоджуватися не будуть.

При цьому відповідач з огляду на викладені обставини щодо неможливості виконати зобов'язання за договором щодо оплати позивачу (виконавцю) першого етапу робіт відповідно до акту приймання-здачі виконаних робіт від 30.09.2010 р. з незалежних від замовника обставин, керуючись умовами договору, ч. 2 ст. 226 Господарського кодексу України, повідомив позивача про виявлені відхилення та необхідність їх усунення (лист відповідача від 08.11.2010р. № 008-19/1820).

Проте, як стверджує відповідач, позивачем зазначені зауваження щодо надання документів, що підтверджують витрати працівників позивача, не усунені та не надіслані на адресу Одеського порту.

До того ж у своїх поясненнях відповідач зазначив, що вартість проектно-вишукувальних за кошторисом, складеним за формою „3-П", визначається як сума прямих витрат (витрат на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, матеріальні витрати, спецпридбання для виконання проектно-вишукувальних робіт, витрати на відрядження, витрати на роботи, які виконують сторонні підприємства, установи і організації, інші прямі витрати), загальновиробничих та адміністративних витрат згідно з Методичними рекомендаціями про формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженими Наказом Держбуду від 29.03.2002р. № 64. Також відповідач послався на те, що листом від 25.06.2001р. № 041-407-544/13-3885 Міністерство фінансів роз'яснило, що відповідно до п. 1.11 розділу І „Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" (затв. Наказом Міністерства фінансів від 10.06.1999р. № 146), витрати на відрядження відшкодовуються тільки за наявності документів в оригіналі, які підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних білетів або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів, страхових полісів тощо. При наявності документів, що підтверджують вартість наданих послуг (транспортні білети, рахунки готелів), зазначені витрати відносяться до витрат на відрядження. Таким чином, якщо витрати на відрядження підтверджені документально, замовник повинен компенсувати підряднику понесені витрати. Так, відповідач вважає , що вартість підрядних робіт (у тому числі робіт з технічного нагляду) становить суму визначених Правилами витрат, які між тим, в порушення вимог Правил, Розділу III Методичних рекомендацій про формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку (затв. Наказом Держбуду від 29.03.2002р. № 64), Положень (стандарту) бухгалтерського обліку (затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318) позивач з незрозумілих для Одеського порту причин категорично відмовляється підтвердити первинними документами, що тільки викликає сумнів у їх реальності та відповідності дійсним витратам позивача. Зауваження державного аудитора, викладені у повідомленні від 03.11.2010 р. № 30 підлягали усуненню сторонами, а сама процедура здійснення платежу, що у тому числі складає предмет позову позивача, повинна бути здійснена з дотриманням вище наведених вимог чинного законодавства, а саме суми, які склали остаточну вартість робіт за вересень 2010 року, повинні підтверджуватись документально.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

25.08.2010 р. між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" (виконавець) укладено договір підряду КД-15230 на виконання робіт з проведення інжинірингу та технічного нагляду при будівництві об'єкту „Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу ДП „ОМТП" за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів.

Згідно п. 1.1. вказаного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами у встановлені терміни, за рахунок замовника виконати роботи з проведення інжинірингу та технічного нагляду при будівництві об'єкту „Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу ДП „ОМТП" за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів відповідно до отриманого від замовника технічного завдання (додаток № 1 до договору) в обсязі договірної ціни (додаток № 2 до договору), а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити виконавцю вартість виконаних робіт. Терміни виконання робіт визначаються Календарним планом виконання робіт (додаток № 3), що є невід'ємною частиною цього договору відповідно до п.9.1 (п. 1.2 договору).

За п. 1.3 договору підряду КД-15230 від 25.08.2010 р. виконавець приступає до виконання робіт не пізніше 20 календарних днів після підписання цього договору.

Склад і вартість зазначених робіт відображаються в договірній ціні (кошторисна документація), яка викладена у додатку №2, який є невід'ємною частиною договору (п.1.4 договору підряду КД-15230 від 25.08.2010р.).

Відповідно до п.1.5 договору підряду КД-15230 від 25.08.2010р. замовник у разі виникнення необхідності надає виконавцеві (його представникам) відповідну довіреність на представництво його інтересів перед підрядними, проектними та іншими організаціями для можливості виконання виконавцем прийнятих на себе зобов'язань. Перелік повноважень викладено в довіреності.

Розділом 3 договору підряду КД-15230 від 25.08.2010р. визначена вартість робіт (ціна договору) і порядок розрахунків.

Згідно п. 3.1 договору підряду КД-15230 від 25.08.2010 р. за виконання робіт, зазначених в п. 1.1., замовник сплачує виконавцю, згідно твердої договірної ціни -11000400 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 1833400 грн.

За п.3.2. договору підряду КД-15230 від 25.08.2010р. розділу замовник здійснює платіж виконавцю щомісячно за виконані їм роботи, протягом 10 робочих днів з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, банківським переводом на розрахунковий рахунок виконавця.

Обов'язки та права сторін визначені розділом 4 зазначеного договору.

Так, п. 4.1.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний виконати роботи у встановлені договором терміни, відповідно до вимог технічного завдання, будівельних норм і правил, нормативних актів та умов договору.

Виконавець зобов'язаний сплатити штраф і відшкодувати збитки в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за договором, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини (п. 4.1.8 договору).

П. 4.3.6 договору закріплює, що замовник зобов'язаний завчасно (до початку виконання робіт), доводити до відома виконавця зміни в Технічному завданні на проведення інжинірингу та технічного нагляду при виконанні будівельно-монтажних робіт, внесені самим замовником, зацікавленими службами ДП „ОМТП". Передача змін до завдання на проведення інжинірингу та технічного нагляду при виконанні будівельно- вантажних робіт оформляється відповідним двостороннім актом, підписаним відповідальними представниками замовника і виконавця, або оформлюється листом на ім'я виконавця за підписом головного інженера ДП „ОМТП".

Розділом 5 договору підряду КД-15230 від 25.08.2010р. обумовлено порядок здачі і приймання робіт.

За п.5.1. договору підряду КД-15230 від 25.08.2010р. розділу приймання виконаних робіт по цьому договору здійснюється поетапно(щомісячно) відповідно до календарного плану виконання робіт. Виконавець протягом 3-х робочих днів з моменту виконання відповідного етапу подає замовнику акт здачі-приймання робіт за виконаним етапом та звіт результатів своєї діяльності за виконаний етап.

Замовник протягом 3 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт, та оформлених у виді звіту результатів діяльності виконавця (в межах обсягів, передбачених договором). Виконавець за звітний період зобов'язаний надати виконавцю підписаний акт здачі-приймання або письмову мотивовану відмову від приймання роботи(п.5.2. вказаного розділу).

П. 5.3 договору підряду КД-15230 від 25.08.2010р. закріплює, що у разі мотивованої відмови замовника прийняти роботу, сторонами складається акт з переліком необхідних доробок за рахунок виконавця. Виконавець здійснює необхідні доробки, згідно їх переліку в строк, який не перевищує 20 робочих днів.

Відповідальність сторін визначена розділом 6 даного договору.

Так, у п. 6.3 договору вказано, що за порушення зобов'язань щодо якості робіт з виконавця стягається штраф у розмірі 20 % вартості неякісних робіт. У випадку невиконання виконавцем робіт в терміни, вказані в цьому договорі з виконавця стягається пеня у розмірі 0,1 % вартості робіт, по яких допущене прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

За прострочення грошових зобов'язань із замовника стягається пеня у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення (п. 6.4 договору).

Розділом 9 договору сторони обумовили термін виконання робіт.

Згідно п.9.1. договору підряду КД-15230 від 25.08.2010р. термін виконання робіт за договором складає 48місяців, відповідно до календарного плану виконання робіт. Виконавець приступає до виконання робіт не пізніше 20 календарних днів після підписання цього договору.

Початок робіт сторони оформляють окремим двостороннім актом, підписаним представниками технічного нагляду замовника і виконавця. Закінчення робіт фіксується актом приймання-передачі виконаних робіт(п.п.9.2., 9.3. даного розділу).

Згідно п. 10.1. договору підряду КД-15230 від 25.08.2010р. даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В свою чергу укладений між сторонами по справі договір підряду № КД-15230 від 25.08.2010 р. є підставою для виникнення у сторін відповідних господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і є обов'язковим для виконання його сторонами у відповідності з положеннями ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до календарного плану виконання робіт та п. 3 Договору підряду № КД 15230 від 25.08.2010 р. щомісячний платіж за виконанні ТОВ „Український інженерно-технічний центр" роботи становить 229 175,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання договору підряду № КД-15230 від 25.08.2010 р. виконав роботу з технічного нагляду за будівництвом 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу ДП „ОМТП" за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2010 року (а.с. 16 т. 1), який підписано належним чином уповноваженими представниками сторін.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити виконані роботи відповідно до умов договору та чинного законодавства. Однак, відповідач не здійснив оплату за виконані роботи, вартість яких склала 229 175,00 грн. згідно акту приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2010 року та відповідно до календарного плану виконання робіт. При цьому, як з'ясовано судом, підставою для несплати відповідачем спірної суми боргу за договором №КД-15230 від 25 серпня 2010 року стало повідомлення № 30 від 03.11.2010 р. начальника відділу КРУ в Одеській області Стоянової Н.М. про виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання коштів та/або майна ДП „Одеський морський торговельний порт".

Так, як випливає з матеріалів справи, в ході здійснення фінансового аудиту окремих господарських операцій на Державному підприємстві „Одеський морський торговельний порт" Контрольним ревізійним управлінням в Одеській області був проведений моніторинг зазначеного вище договору підряду. За результатами здійснення моніторингу Контрольним ревізійним управлінням в Одеській області було виявлено ряд відхилень щодо оформлення документів, які підтверджують витрати працівників ТОВ „Український інженерно-технічний центр" за договором № КД-15230 від 25.08.2010 р., крім того, було досліджено та встановлено КРУ в Одеській області, що відповідно до п. 3.2. договору протягом 2010 р. передбачається перерахувати відповідачу 916,68 тис. грн., по 229,17 тис. грн. щомісячно, тоді як фінансовим планом на 2010 р. дані витрати не передбачені, чим були порушені вимоги ст. 75 ГКУ, про що було зазначено у повідомлені Державного фінансового аудиту № 30 від 03.11.2010 р., яке було надіслано на адресу Одеського порту.

В свою чергу Одеський порт листом від 08.11.2010 р. за №008-19/1820 повідомив ТОВ „Український інженерно-технічний центр" про виявлені відхилення, та необхідність їх усунення. Однак, як вказує відповідач, ТОВ „Український інженерно-технічний центр" зазначені зауваження у повідомлені Державного фінансового аудиту № 30 від 03.11.2010р. щодо надання документів, які підтверджують витрати працівників, не усунув.

З огляду на вказані обставини прокурором було оскаржено до господарського суду спірний договір підряду № КД-15230 від 25.08.2010 р. Так, рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2001 р. у справі № 24-34/17-306-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 р., було відмовлено у задоволенні позову Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" про визнання недійсним договору підряду № КД-15230 від 25.08.2010 р. При цьому господарським судом встановлені наступні обставини.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1632-р „Про затвердження проекту та титулу будови (об'єкта) "Будівництво 1-ої черги (гідротехнічні споруди) контейнерного термінала на Карантинному молу державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" за рахунок штучно створеної території" було затверджено проект будівництва та титул будови об'єкта.

В ході реалізації проекту „Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів", відповідно до вимог ст. 11 Закону України „Про архітектурну діяльність", Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 903, на Одеський порт було покладено обов'язок забезпечити проведення технічного нагляду за будівництвом об'єкта протягом всього періоду будівництва об'єкта.

На виконання ст. 11 Закону України „Про архітектурну діяльність", Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007г. № 903, а також дотримуючись вимог, викладених у листі від 03.02.2010р. № 22-16-563 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Одеським портом у відповідності з порядком встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007г. № 903, була розроблена відповідна тендерна документація на підставі якої, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р., №921 був проведений тендер на закупівлю робіт зі здійснення інжинірингу та технічного нагляду на об'єкті „Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів".

В ході проведення тендерної процедури Одеський порт листом від 27.07.2010 р. № 1152 звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, з проханням розглянути матеріали яки були надані претендентами щодо їх досвіду виконання робіт з проведення інжинірингу, технічного нагляду та необхідних фахівців. Листом від 05.08.2010 р. № 26-16-4658 Державною архітектурно-будівельною інспекцією були наданні Одеському порту роз'яснення, щодо відповідності дійсності ліцензій претендентів вимогам тендерної документації. Таким чином, керуючись роз'ясненнями Державної архітектурно-будівельної інспекції, до подальшого проведення тендерної процедури були допущені ТОВ „Український інженерно-технічний центр".

Відповідно до результатів проведеного тендеру на закупівлю робіт зі здійснення інжинірингу та технічного нагляду на об'єкті „Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів" був визначений переможець торгів а саме ТОВ „Український інженерно-технічний центр", наказом директора ТОВ "Український інженерно-технічний центр" від 25.08.2010 р. № 30 відповідною особою з технічного нагляду за будівництвом об'єкту був призначений інженер технічного нагляду ТОВ„Український інженерно-технічний центр" ОСОБА_6 та створена група спеціалістів технічного нагляду ТОВ „Український інженерно-технічний центр", про що було негайно повідомлено Державній архітектурно-будівельній інспекції для відповідного оформлення та видачі Одеському порту дозволу на виконання підготовчих робіт на об'єкті „Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів".

На підставі договору підряду № КД-15230 від 25.08.2010 р. з урахуванням Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р. на ТОВ „Український інженерно-технічний центр" були покладені зобов'язання з проведення інжинірингу та технічного нагляду при будівництві об'єкту „Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів".

Так, відповідно до статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником (забудовником) та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 і липня 2007 р. N 903 ), технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього період) будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

З вказаного випливає, що технічний нагляд є невід'ємною частиною будівництва, його складовим елементом. В фінансовому плані ДП "Одеський морський торговельний порт" передбачені витрати на будівництво першої черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на карантинному молу ДП "Одеський морський торговельний порт" за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів. Вказані витрати не розшифровані по конкретним видам та кількості ресурсів (як матеріальних, фінансових так і людських) на вказане будівництво, але ж це не значить, що такі ресурси заборонено використовувати. На думку суду серед таких ресурсів в силу вищезгаданої норми обов'язково має бути присутнім і технічний нагляд, оскільки в фінансовому плані передбачено будівництво, що в свою чергу свідчить про те, що у вказані кошти включено і витрати на технічний нагляд, не зважаючи на кого за договором підряду покладено обов'язки по технічному нагляду за будівництвом (п.76-80 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" не є стороною договору підряду на будівництво, а лише стороною договору технічного нагляду. Відповідно до п. 29 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві саме замовник зобов'язаний забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об'єкта в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 28 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві замовник має право делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації.

Вказані вимоги Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт", дотримав, уклавши угоду з спеціалізованою організацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр". Дозвіл на виконання підготовчих робіт надано порту Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку будівництва України в якому зазначено ТОВ "Український інженерно-технічний центр" відповідальним за технічний нагляд.

Так, виходячи з аналізу правової природи спірного договору, господарський суд при розгляді справи № 24-34/17-306-2011 дійшов висновку про те, що договір підряду КД-15230 від 25.08.2010 р. на виконання робіт з проведення інжинірингу та технічного нагляду при будівництві об'єкту "Будівництво 1-ої черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу ДП "ОМТП" за рахунок штучно утвореної території з виділенням пускових комплексів, укладений між ДП "Одеський морський торговельний порт" та ТОВ "Український інженерно-технічний центр", не суперечить законодавству та моральним засадам суспільства, сторонами цього договору досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на вищенаведене, суд доходить до висновку про правомірність укладеного між сторонами по справі договору підряду, який має належним чином виконуватись сторонами.

При цьому судом оцінюються критично посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень щодо неможливості виконання своїх зобов'язань перед позивачем з оплати робіт на повідомлення Державного фінансового аудиту № 30 від 03.11.2010 р.

Так, умовами договору не передбачено обов'язок позивача надавати документи, що підтверджують витрати працівників позивача, та виникнення обов'язку по сплаті наданих послуг не обумовлено наявністю таких документів.

Крім того, за загальним правилом, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Також згідно умов п. 5.2 договору замовник був наділений правом протягом 3 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт відмовитися від приймання робіт, що не було здійснено відповідачем.

Між тим, як вже зазначалось, в матеріалах справи наявні:

- укладений між сторонами по справі договір підряду від 25.08.2010 р., який є дійсним та відповідно має виконуватись сторонами,

- складений і підписаний уповноваженими представниками позивача і відповідача акти приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2010 р., яким оформлено факт виконання спірних робіт саме позивачем, що не спростовано відповідачем. При цьому підписання вказаного акту відповідачем на момент його складання без будь-яких зауважень підтверджує факт прийняття від позивача такого виконання робіт (належного виконання договору), що в свою чергу позбавляє відповідача права посилатися на недоліки у роботах. Адже відповідач на момент прийняття робіт не був позбавлений права відмовитися від підписання акту виконаних робіт, що не було зроблено відповідачем на той момент. Тим більш наявні в матеріалах справи докази, зокрема копії посвідчень про відрядження з відміткою відповідача про перебування працівників позивача на території порту з метою вирішення питань щодо організації технічного нагляду, актів засвідчення прихованих робіт, актів прийняття захисного покриття, свідчать про виконання відповідних робіт працівниками позивача.

Разом з тим наведені відповідачем обставини не позбавляють його від виконання обов'язку за укладеним з позивачем договору підряду КД-15230 від 25.08.2010 р. щодо оплати виконаних позивачем робіт з огляду на наявність належних доказів виконання позивачем обумовлених договором робіт, що не спростовано відповідачем.

Між тим відмовою сплатити позивачу вказану суму заборгованості за вище вказаним договором підряду № КД-15230 відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 229 175,00 грн.

Так, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

До того ж ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено п. 6.4 договору підряду № КД-15230, за прострочення грошових зобов'язань із замовника стягається пеня у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання за договором щодо повної оплати наданих позивачем послуг, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 08.02.2011 р. по 20.07.2011 р. (162 дні), що становить за розрахунком позивача 7 882,92 грн.(229175,00 грн. х 7,75%/365 дн. х 162 дн.), виходячи з встановленої постановою НБУ від 09.08.2010 р. N 377 облікової ставки у розмірі 7,75 % річних.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що портом не було здійснено перерахування заявленої до стягнення суми грошових коштів за об'єктивних причин, тобто за відсутності вини порту, що в свою чергу є підставою для звільнення його відповідальності згідно ст.ст. 614, 617 ЦК України та ч. 3 ст. 219 ГК України. Так, відповідачем не доведено наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість звільнення особи від відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст. 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2).

Із встановлених судами обставин справи, та доводів, наведених відповідачем, не вбачається, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Більш того за приписами ч. 3 ст. 219 Господарського кодексу України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Між тим судом не встановлено будь-яких неправомірних дій позивача, які б сприяли правопорушенню з боку відповідача.

До того ж згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, позивачем здійснено розрахунок 3% річних за період з 15.10.200 р. по 22.03.2011 р. та індексу інфляції за період з 11.10.2010 р. по 10.03.2011 р.

Разом з тим слід зазначити, що інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому вони є складовою частиною основного боргу. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає правомірним нарахування позивачем інфляційних втрат, що складають за розрахунком позивача за період з 11.10.2010 р. по 10.03.2011 р. 8 135,71 грн., виходячи з середнього індексу інфляції за вказаний період (103,55%): 229175,00 грн. /100%*103,55% - 229175,00 грн.

Також суд зазначає, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в договорі підряду № КД-15230 не встановлено іншого відсотку, відповідно сплаті підлягають 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів, поряд з інфляційними втратами, є також способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищенаведене та несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем щодо здійснення оплати за виконані роботи, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних за період з 11.10.2010 р. по 22.03.2011 р. в розмірі 3050,46 грн. (229175,00 грн. х 3%/365 дн. х 162 дн.)

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 248 244,09 грн. (229 175,00 грн. основного боргу + 8 135,71 грн. інфляційних втрат + 3 050,46 грн. 3% річних + 7 882,92 грн. пені).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита та витрат на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення 248 244,09 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1; код ЄДРПОУ 01125666; р/р 26008660532590 в ОФ АКБ СР „Укрсоцбанк" м. Одеси, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" (04112, м. Київ, вул. Івана Гонти, 3а, оф. 219; код ЄДРПОУ 36689503; р/р 26009190544 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) заборгованість в розмірі 229 175/двісті двадцять дев'ять сто сімдесят п'ять/грн. 00 коп., пеню в розмірі 7882/сім тисяч вісімсот вісімдесят дві/ грн. 92 коп., 3% річних в розмірі 3050/три тисячі п'ятдесят/грн. 46 коп., інфляційні втрати в розмірі 8 135/вісім тисяч сто тридцять п'ять/грн. 71 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 2482/дві тисячі чотириста вісімдесят дві/грн. 45 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2012 р.

Суддя Петров В.С.