Постанова

від 21.06.2012 по справі 52/240

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2012 № 52/240

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від прокуратури: Стретович М.О. - прокурор відділу

Від позивача: не з'явився

Від відповідача - 1: Дорошенко О.С. - юрист

Від відповідача - 2: Колосінський І.А. - юрист

Від третьої особи: Базелюк Н.Е. - юрист

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг» та Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012

у справі № 52/240 (судді Чебикіна С.О., Пригунова А.Б., Івченко А.М.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного

комітету України із земельних ресурсів

до 1) Київської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010 та

зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 відмовлено в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг», третя особа Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010 та зобов'язання вчинити дії.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг» звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Заступник прокурора міста Києва в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг» просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 доповнивши його правовим обґрунтуванням і доведеними фактичними обставинами, наведеними в апеляційній скарзі, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг» прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва.

Розглянувши апеляційній скарги, колегія суддів ухвалила слухати їх в одному апеляційному провадженні.

В судове засідання, призначене на 21.06.2012, повноважні представники позивача не з'явилися.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу за відсутності представників позивача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, колегією встановлено наступне:

Рішенням Київської міської ради № 991/2047 від 09.07.2009 припинено право користування частиною земельної ділянки площею 0,03 га, відведеної відповідно до рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих від 17.07.62 № 1205 «Про відвод земельної ділянки Відділу народної освіти Залізничного району під будівництво дитячого садка-ясел на 90 місць» та від 16.06.64 № 776 «Про додатковий відвод земельної ділянки відділу народної освіти залізничного району для поширення території дитячого садка - ясел, який розпочато будівництвом» (лист-згода управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.06.2009 N 1120) і віднесено вказану земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального офісно-торговельно-готельного комплексу з паркінгом на вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва; передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг», за умови виконання пункту 4 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,18 га, в тому числі площею 0,04 га в межах червоних ліній, для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального офісно-торговельно-готельного з паркінгом на вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі: - ділянку № 1 загальною площею 0,14 га - у довгострокову оренду на 15 років, з них: - площею 0,03 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; - площею 0,11 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування; - ділянку № 2 площею 0,04 га, в межах червоних ліній, - у короткострокову оренду на 5 років за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

14 вересня 2010 року між Київською міською радою (далі - відповідач - 1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалт» (далі - відповідач - 2, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.04.2010 року за № 651/4089 актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Паньківська, 20/82 у Голосіївському районі міста Києва, розмір - 1414 кв.м., цільове призначення -для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального офісно-торговельно-готельного комплексу з паркінгом, кадастровий номер -8000000000:72:082:0032.

Згідно з п. 2.2. договору відповідно до витягу з технічної документації № Ю-29787/2010 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 07.07.2010 року за № 287 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2221781,30 грн.

Як визначено п. 3.1 договору, зазначений договір укладено на 15 років.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що рішення Київської міської ради від № 991/2047 від 09.07.2009 року, на підставі якого укладено оспорюваний договір, є протиправним, прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та з безвідповідальним використанням повноважень, що призвело до несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів територіальної громади міста Києва.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідне рішення місцевої ради та договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

31.07.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалт» звернулось до Головного управління земельних ресурсів із клопотанням про надання у користування земельної ділянки по вул. Паньківська, 20/82 у Голосіївському районі міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального офісно-торговельно-готельного комплексу з паркінгом на 15 років.

21.08.2007 Київський міський голова на підставі позитивного висновку постійної комісії Київради з питань земельних відносин № К-11581 від 14.08.2007 року надав згоду № Д-3221 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення відповідачу - 2 земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального офісно-торговельно-готельного комплексу з паркінгом.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем - 2 отримано відповідні погодження та підготовлено необхідну документацію, а саме: отримано позитивний висновок № 07-1023-В та погодження (лист № 09-6396 від 24.06.2009) Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, погодження Комунальної організації «Центр містобудування та архітектури» (лист № 15-2128 від 18.06.09), позитивний висновок № 2333 від 16.11.2007 року Київської міської санепідстанції, позитивний висновок № 05/1789 Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, погодження Державної служби з питань національної культурної спадщини (лист № 22-1900/35 від 24.06.2009), висновок Головного управління земельних ресурсів № 05-4776 від 30.06.2009 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок тощо.

Таким чином, відповідачем - 2 вчинено дії, підготовлено документи та отримано погодження, необхідні для прийняття Київською міською радою рішення про передання відповідачу - 2 в оренду земельної ділянки, розташованої по вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі міста Києва.

Як вірно зазначено в рішенні Господарського суду міста Києва, не можуть вважатись обґрунтованою підставою для визнання оскаржуваного рішення недійсним посилання заступника прокурора міста Києва на те, відповідачем - 2 не були виконанні вимоги, викладені у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 09.11.07 № 05-08/7973, оскільки, як вбачається з пункту 1.5. Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві (чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення) за наявності негативних висновків Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, відповідного органу охорони культурної спадщини, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, міської санітарно-епідеміологічної станції щодо передачі земельної ділянки в оренду, оформлення права користування землею остаточне рішення з цих питань приймається на пленарному засіданні Київської міської ради. Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища надано позитивний висновок, який не містить застережень щодо відсутності підстав для надання відповідачу - 2 земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального офісно-торговельно-готельного комплексу з паркінгом.

Оскаржуваним рішенням Київської міської ради відповідача - 2 зобов'язано виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 09.11.2007 № 19-12971, Київської міської санепідемстанції від 16.11.2007 № 9511, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 11.10.2007 № 05-08/7973, управління охорони навколишнього природного середовища від 15.06.2009 № 071/07-7-10/2683, Головного управління охорони культурної спадщини від 15.05.2009 № 3089, комунальної організації «Центр містобудування та архітектури» від 27.05.2009 № 15-1884, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 24.06.2009 N 22-1900/35 (п. 4.2.).

Аналогічні вимоги містяться також і у п. 8.4. спірного договору оренди земельної ділянки. Виконання вимог висновків під час користування земельною ділянкою не може бути підставою для визнання оскаржуваного рішення недійсним.

В своїх вимогах прокурор посилається на втрату чинності висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві № 05-08/7973 від 11.10.2007 року у зв'язку з непроведенням комплексної державної експертизи проекту відведення земельної ділянки на виконання вимог Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи.

Однак, зазначений у висновку Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1269 набрав чинності 1 січня 2008 року, а отже на час надання висновку не вступив в законну силу.

Крім того, зазначений Порядок не регулює правовідносин з проведення комплексних експертиз проектів відведення земельних ділянок, оскільки регулює лише правовідносини щодо проведення комплексних експертиз програм і проектів будівництва об'єктів з метою визначення стану додержання в програмах і проектах нормативів з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження та енергоефективності і пожежної безпеки, а також виконання архітектурних вимог.

Слід також зазначити, що розпорядженням Київського міського голови від 26.02.2006 року № 76 визнано таким, що втратило чинність, розпорядження Київського міського голови від 03.02.2006 № 25 «Про питання погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яке передбачало необхідність погодження головами районних в м. Києві державних адміністрацій проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва об'єктів містобудування виключно шляхом видання відповідних розпоряджень за результатами розгляду проектів землеустрою.

Таким чином, рішення Київської міської ради від 09.07.2009 № 991/2047 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалт» земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального офісно - торговельного комплексу з паркінгом на вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва» підготовлено та прийнято згідно порядку, передбаченому для підготовки та прийняття подібних рішень за результатами ознайомлення, обговорення та проведення перевірки на відповідність чинному законодавству України пакету зібраних відповідачем - 2 документів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг», останнє не погоджується з висновками суду про те, що позов прокурора в інтересах держави та в зв'язку з порушенням інтересів щодо державного контролю за використанням та охороною земель, фактично є немотивованим з точки зору обґрунтування порушення інтересів держави у певній галузі.

Однак, колегія суддів не погоджується з такою позицією апелянта і вважає висновки Господарського суду міста Києва в цій частині вірними, зокрема посилання суду на Закон України «Про державний контроль за користуванням та охороною земель», яким визначено порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та випадки, коли до органів прокуратури подаються клопотання про подання позову до суду.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг» вказує, що оскаржуване рішення винесене по суті вірно, однак не містить в собі посилання на певні права Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що припинення права користування частиною земельної ділянки площею 0,03 га відведеної відповідно до рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих від 17.07.62 № 1205 «Про відвод земельної ділянки Відділу народної освіти Залізничного району під будівництво дитячого садка-ясел на 90 місць» та від 16.06.64 № 776 «Про додатковий відвод земельної ділянки відділу народної освіти залізничного району для поширення території дитячого садка - ясел, який розпочато будівництвом» (лист-згода управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.06.2009 № 1120) і віднесення вказаної земельної ділянки до земель запасу житлової та громадської забудови відповідно до п. 1 Рішення Київської міської ради від 09.07.2009 № 991/2047 суперечить пунктам 5, 6 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту», згідно якої засновник (власник) комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території.

Наведене обґрунтування позивача було предметом розгляду в судовому засіданні. Відповідні заперечення підтверджені доказами, які подавалися відповідачами, проте суд не зазначив про них в мотивувальній частині судового рішення, хоча зі змісту самого рішення вбачається, що зазначені обставини були судом враховані. Отже, підстави відмови в позові в цій частині підлягають доповненню.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг» в рішенні Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 повинно бути наведено наступне.

Доводи позивача про те, що п. 1 Рішення Київської міської ради від 09.07.2009 № 991/2047 про припинення права користування частиною земельної ділянки площею 0,03 га відведеної відповідно до рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих від 17.07.62 № 1205 «Про відвод земельної ділянки Відділу народної освіти Залізничного району під будівництво дитячого садка-ясел на 90 місць» та від 16.06.64 № 776 «Про додатковий відвод земельної ділянки відділу народної освіти залізничного району для поширення території дитячого садка - ясел, який розпочато будівництвом» (лист-згода управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.06.2009 № 1120) і віднесення вказаної земельної ділянки до земель запасу житлової та громадської забудови є необґрунтованими нормативно та не беруться до уваги судом з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 5, 6 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» зменшення засновником (власником) в дитячому навчальному закладі площі території, кількості груп, а також здавання в оренду приміщення (будівлі) залежить від підстав, на яких були здійснені відповідні дії або приймалося відповідне рішення.

Відповідно до листа Управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 16.09.2009 № 1048, що міститься в матеріалах справи, вказане управління не заперечує проти відведення частини земельної ділянки площею 314 кв. м. ТОВ «Інбудконсалт» для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу з паркінгом за рахунок ділянки, що проінвентаризована за управлінням освіти (ДНЗ № 262 по вул. Жилянській, 84 кадастровий № 72:082:005) згідно умов інвестиційного договору.

Таким чином, підставою вказаних дій Управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації стало укладення інвестиційного договору.

Відповідно до п. «а» ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно ч.ч. З, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Як витікає з п. 1 Рішення Київської міської ради від 09.07.2009 № 991/2047 як правонаступник відділу народної освіти Залізничного району управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації надало лист-згоду від 24.06.2009 № 1120.

Згідно його змісту управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації просить припинити право користування частиною земельної ділянки площею 0,03 га, яка була надана на підставі рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих від 17.07.1962 № 1205.

Таким чином, вказаний лист відповідно до п. «а» ст. 141, ч.ч. З, 4 ст. 142 Земельного кодексу України є добровільною відмовою від права користування земельною ділянкою та містить відповідну заяву до власника земельної ділянки.

Здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи документів та доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг», колегія суддів визнає твердження апелянта суттєвими та такими, що мають безпосереднє відношення до предмету спору, а отже мотивувальна частина рішення місцевого суду повинна містити також зазначені вище висновки.

Як визначено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи доводи апеляційної скарги, їх обґрунтованість, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, оскільки по суті воно є вірним і лише доповнення мотивувальної частини докорінно не змінює мотивацію самого рішення.

Беручи до уваги вище викладене, колегія суддів зазначає, що прокуратурою міста Києва не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правої позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва та частковому задоволенню апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг».

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 підлягає доповненню з урахуванням мотивів, наведених у даній постанові.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудконсалтинг» задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 у справі № 52/240 залишити без змін і доповнити мотивувальну частину рішення висновками, зазначеними в даній постанові.

4. Матеріали справи № 52/240 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Тищенко А.І.

Михальська Ю.Б.