Постанова

від 13.06.2012 по справі 12/74

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 № 12/74

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

від позивача:ОСОБА_2 - представник, дов. № 2 від 13.01.2012;

від відповідача:не з'явився;

від третьої особи:ОСОБА_3 - представник, дов. № 173/12 від 01.03.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інталєв"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2010

у справі № 12/74 (Прокопенко Л.В.)

за позовом ТОВ "Софткей-Україна"

до ТОВ "Інталєв Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Інталєв"

про стягнення 88980,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі № 12/74 позовні вимоги задоволено; з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 88 980,72 грн. - безпідставно отриманих коштів, 889,81 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Інталєв", не погоджуючись з оспорюваним рішенням, подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення Господарського суду м. Києва № 12/74 від 29.06.2010 року грубо протирічить фактам, які мають преюдиційне значення та встановлені іншим судовим рішенням, прийнятим Господарським судом м.Києва від 29.09.2009р. між цими ж сторонами у справі №18/245 за позовом ТОВ "Інталєв Україна" (відповідач у даній справі) до ТОВ "Софткей - Україна" (позивач у даній справі) про стягнення 52274,64 грн. (у т.ч. 47239,08 грн. - залишок основного боргу, у зв'язку з неповною сплатою ТОВ "Софткей - Україна" наданих ТОВ "Інталєв Україна" послуг за Договором №К/19-0308 від 27.03.2008р., 4232,06 грн. - інфляційних втрат, 802,94 грн. - 3% річних), яким Договір №К/19-0308 від 27.03.2008р. про надання консультаційних послуг визнано укладеним та задоволено позов в повному обсязі, стягнуто з ТОВ "Софткей - Україна" (замовник) на користь ТОВ "Інталєв Україна" (виконавець) 52274,64грн.

Тобто, на сьогоднішній день існують два протилежних судових рішення, які за своїм змістом та висновками протирічать один одному.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю заперечує проти її доводів та вказує, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує права скаржника, а Договір поруки, на який посилається третя особа, не існує.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу повністю підтримує її доводи та просить скасувати оскаржуване рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 у справі № 12/74 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 14.05.2012.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Крім того, у зазначеній постанові вказано, що Господарським судам необхідно мати на увазі, що з урахуванням припису абзацу сьомого пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини другої статті 93 ГПК (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного рішення. Це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, оскільки ГПК до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присікальний тримісячний строк подання апеляційної скарги.

В судове засідання 14.05.2012 представники позивача та скаржника з'явилися, представник відповідача не з'явився, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 28.05.2012.

22.05.2012 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інталєв" надійшла письмова заява про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інталєв" до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 28.05.2012 залучено до участі у справі, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Інталєв" та відкладено розгляд справи на 13.06.2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 №01-23/1/17 змінено склад колегії суддів та введено до складу судової колегії замість судді Калатай Н.Ф. суддю Ропій Л.М.

В судове засідання 13.06.2012 представники сторін з'явилися.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду м.Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Софткей-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інталєв Україна" про стягнення (повернення) безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів у розмірі 88 980,72 грн., обґрунтовуючи свої вимоги на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, відповідно до норм якої, особа, що набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути іншій особі це майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час підписання спірного Договору сторони не погодили всіх істотних умов Договору, а саме, ціни договору та строку дії договору, а отже, договір є неукладеним, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані останнім кошти від позивача в сумі 88980,72 грн.

В матеріалах справи відсутній відзив на позов ТОВ "Інталєв Україна".

Колегія суддів не підтримує позицію суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав:

Між ТОВ "Софткей - Україна" (замовник) та ТОВ "Інталєв Україна" (виконавець) укладено Договір про надання консультаційних послуг №К/19-0308 від 27.03.2008 р. (далі - Договір) та Додаткові угоди до нього: Додаткова угода № 1 від 27.03.2008 p., Додаткова угода № 2 від 26.05.2008 p., Додаткова угода № 3 від 16.07.2008 p., Додаткова угода № 4 від 06.10.2008 p., Додаткова угода № 5 від 10.10.2008 р. (далі - Додаткові угоди).

Відповідно до п.1.1 Договору предметом договору є надання відповідачем консультаційних послуг позивачу.

На виконання умов Договору та Додаткових угод до нього, позивач перерахував відповідачу 88 980,72 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення про те, що спірний Договір є не укладеним, а тому відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно, з огляду на наступне:

Так, суд першої інстанції дійшов невірного висновку стосовно того, що у Договорі №К/19-0308 від 27.03.2008 р. сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, а саме, не досягнуто згоди сторін Договору про ціну та строк дії договору.

Відповідно до п.1. ст. 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до розділу 11 Договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Отже, враховуючи норми п.1 ст. 631 ЦК України, п.7. ст. 180 ГК України сторони визначили та погодили час, протягом якого діє Договір, а саме, Договір починає діяти з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з частиною третьою статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, строк дії договору. Отже, строк дії господарського договору є його істотною умовою. Разом з тим, слід мати на увазі, що строк дії договору, який сторони зобов'язані погодити, не обмежений будь-яким максимальним строком, тому сторони можуть визначити, що договір діє до припинення прав та обов'язків, які з нього виникли.

При цьому слід враховувати, що за змістом статті 637, частин третьої та четвертої статті 213 ЦК України метою тлумачення договору є виявлення справжньої волі сторін, що згідно з частиною першою статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом, та що згідно з частиною першою статті 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Згідно зі звичаєм, що склався в діловому обороті, не зазначення в договорі строку дії договору свідчить про волю сторін на встановлення правила про те, що договір діє до припинення зобов'язання, що виникло з договору, виконанням або з інших підстав відповідно до закону. Отже, за відсутності в господарському договорі строку дії договору у суду немає підстав вважати його неукладеним, якщо докази, наявні у справі, не свідчать про те, що справжня воля сторін полягала у намірі досягнути згоди про строк дії договору в майбутньому (див. п.32 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

Враховуючи зазначене, у спірному Договорі визначено істотною умовою строк дії Договору.

При підписанні Договору, в п. 3.1. Розділу 3 Договору сторони домовились, що для надання консультаційних послуг сторонами складаються і підписуються Додаткові угоди, які стають невід'ємною частиною Договору. В Додаткових угодах зазначаються форма, перелік, об'єм і вартість послуг (ціна), що надаються в межах Договору. Необхідні матеріали, інформація та додаткові умови, потрібні від сторін для надання послуг, містяться в доповненнях до Додаткових угод.

В п.5.1. Розділу 5 Договору зазначено, що вартість послуг виконавця визначається в гривнях і зазначається в Додаткових угодах до договору. Вартість зазначається з врахуванням ПДВ у всіх Додаткових угодах до Договору.

Так, в п. 7 Додаткової угоди № 1 від 27.03.2008 р. (яка була підписана сторонами в момент укладання Договору) сторони визначили, що вартість послуг без ПДВ складає 4166,67 грн., НДС (20%) 833,33 грн. Всього вартість послуг складає 5000,00 грн.

В п. 10 Додаткової угоди № 2, Додаткової угоди № 3, Додаткової угоди № 4, Додаткової угоди № 5 сторони погодили вартість послуг, що надаються в межах, визначених відповідною Додатковою угодою.

Тобто, висновки суду першої інстанції про не погодження сторонами ціни (вартості послуг) Договору, не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються положеннями розділів 1, 3, 5 Договору, п.7 Додаткової угоди № 1, п.10 Додаткових угод № 2, № 3, № 4, № 5.

Як вбачається з доданого до апеляційної скарги, рішення Господарського суду м. Києва у справі №18/425 від 29.09.2009 р. повністю задоволені позовні вимоги TOB «ІНТАЛЄВ УКРАЇНА» та стягнуто з TOB «Софткей-Україна» залишок суми боргу - 47239,08 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції в загальній сумі 51471,70 грн., 802,94 грн. -3% річних з простроченої суми, 523,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 315 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Дане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 р.

Вказаний борг у розмірі 47239,08 грн. стягнуто Господарським судом м. Києва, у зв'язку з невиконанням з боку TOB «Софткей-Україна», як замовника, у повному обсязі своїх грошових зобов'язань за Договором № К/19-0308 від 27.03.2008 р.

Крім того, вказаним рішенням від 29.09.2009 у справі №18/425, яке підтримано судом апеляційної інстанції, було встановлено, що ТОВ "Інталєв Україна" було надано консультаційних послуг позивачу за спірним Договором на загальну суму 136219,80 грн.; ТОВ "Софткей - Україна" було частково сплачено вартість наданих послуг, тому суд задовольнив позов в частині стягнення залишку боргу в сумі 47239,08 грн., який виник з розрахунку: 136219,80 грн. (сума, на яку надані послуги) - 88980,72 грн. (частково сплачена сума) = 47239,08 грн. (залишок боргу).

Тобто, суди першої та апеляційної інстанцій врахували той факт, що позивачем було лише частково сплачено за Договором суму 88980,72 грн., яку, за визначенням позивача, як безпідставно одержану відповідачем, на підставі ст. 1212 ЦК України, ТОВ "Софткей - Україна" просить стягнути з ТОВ "Інталєв Україна" і яка є предметом позову у даній справі №12/74.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій) (див. п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Так, висновки суду першої інстанції щодо визнання Договору неукладеним (таким, що не відбувся) протирічать фактичним обставинам справи, встановленим в рішенні Господарського суду м.Києва та постанові Київського апеляційного господарського суду у судовій справі №18/425 між цими ж сторонами, на підставі того ж самого Договору №К/19-0308 від 27.03.2008р., факт виконання зобов'язань за яким обома сторонами було встановлено судом першої та апеляційної інстанцій у справі №18/425.

Вказаними судовими актами встановлено, що між TOB «ІНТАЛЄВ УКРАЇНА» та TOB «Софткей-Україна» укладено Договір № К/19-0308 від 27.03.2008 р., відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору ціна послуг TOB «ІНТАЛЄВ УКРАЇНА» визначається в гривнях і зазначається в додаткових угодах до діючого договору. Всі ціни зазначаються с ПДВ у всіх додаткових угодах до діючого договору. Послуги оплачуються TOB «Софткей-Україна» відповідно з вимогами, вказаними в додаткових угодах. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання.

Також, встановлено факт укладання між TOB «ІНТАЛЄВ УКРАЇНА» та TOB «Софткей-Україна» Додаткових угод до Договору (№1 від 27.03.2008р, №2 від 26.05.2008 р.. №3 від 16.07.2008 р., №4 від 06.10.2008 р., №5 від 10.10.2008 р.), а також факт належного виконання з боку TOB «ІНТАЛЄВ УКРАЇНА» взятих на себе по Договору зобов'язань (надання послуг) та порушення зобов'язань з боку TOB «Софткей-Україна» щодо оплати наданих послуг.

В рамках виконання умов Договору між TOB «ІНТАЛЄВ УКРАЇНА» та TOB «Софкей -Україна» були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: Акт № ИУ- 000000055 на суму 5000, 00 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000118 на суму 32 542, 60 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000218 на суму 31 492, 80 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000193 на суму 4199, 00 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000313 на суму 10 497, 60 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000203 на суму 4199, 00 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000197 на суму 8398, 00 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000236 на суму 8398, 00 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000242 на суму 10 497, 60 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000245 на суму 10 497, 60 грн. з ПДВ; Акт № ИУ- 000000253 на суму 10 497, 60 грн. з ПДВ.

На підставі зазначених Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) TOB «ІНТАЛЄВ УКРАЇНА» надало TOB «Софткей-Україна» передбачені Договором та Додатковими угодами послуги на загальну суму 136219,80грн.

Крім того, в рішенні Господарського суду м.Києва у справі № 18/425 від 29.09.2009 р., міститься висновок про те, що TOB «Софткей-Україна» не виконало взятих за Договором зобов'язань та в повному обсязі не розрахувалось за отримані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 47239,08 грн. На підставі вказаного рішення, стягнуто з TOB «Софкей-Україна» на користь TOB «ІНТАЛЄВ УКРАЇНА» суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 51471,70 грн., 802,94 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Як вказує відповідач, 08.02.2011 року на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 09.10.2009 р. ДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження та в примусовому порядку стягнуто з TOB «Софткей-Україна» кошти за наказом від 09.10.2009 р. у справі № 18/425.

Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність домовленостей між TOB «ІНТАЛЄВ УКРАЇНА» та TOB «Софткей-Україна» щодо самого факту укладання Договору та узгодження між сторонами всіх істотних умов Договору та взагалі не досліджував, чи мало місце виконання обома сторонами Договору, у зв'язку перерахованими TOB «Софткей-Україна» грошовими коштами у розмірі 88980,72 грн. за спірним Договором.

Отже, TOB «Софткей-Україна» неправомірно та безпідставно в мотивувальній частині позовної заяви ґрунтує свої вимоги на своєму ж висновку щодо факту неукладення сторонами спірного договору, що, як вважає позивач, є підставою для повернення перерахованих позивачем коштів в сумі 88980,72 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України, однак зазначені кошти були враховані судом при прийнятті рішення у справі №18/245, як підтвердження часткової оплати позивачем наданих відповідачем послуг за спірним Договором.

Позивач, недобросовісно користуючись своїми правами, звернувся безпідставно з позовом до суду про повернення частково перерахованих за Договором коштів в сумі 88980,72 грн., не довів до відома суду першої інстанції про існування рішення у справі №18/425, яке набрало законної сили.

Суд першої інстанції в порушення ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України, ст. 12 ГПК України, безпідставно підтримав правову позицію позивача з приводу визнання договору не укладеним.

Згідно із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що відповідачами порушено норми чинного законодавства.

Стосовно посилань позивача на те, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує права скаржника, а Договір поруки, на який посилається третя особа, не існує, то скаржником до заяви про вступ у справу у якості третьої особи було додано копію Договору поруки від 27.03.2008р. між ТОВ "Інталєв Україна" (кредитор) та ТОВ "Проект Інталєв" (поручитель), в п.1.1 якого зазначено, що поручитель зобов'язаний відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань, що виникли з основного Договору №К/19-0308 від 27.03.2008р.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Враховуючи вищезазначене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю, оскільки судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інталєв" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст..49 України ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інталєв" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 29.06.2010 у справі № 12/74 скасувати.

В позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софткей-Україна" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 14-Г, код 32593933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інталєв" (04086, м.Київ, вул..Петропавлівська,47, код 35018184) 889 грн. 80 коп. - судових витрат за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. У разі виконання рішення Господарському суду м.Києва від 29.06.2010р. у даний справі №12/74 в поворот виконання рішення від 29.06.2010р. №12/74 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софткей-Україна" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 14-Г, код 32593933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інталєв Україна" (04086, м.Київ, вул..Петропавлівська,47, код 3298523) 88980,72 грн. - коштів, 889,81 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

5. Матеріали справи № 12/74 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Рябуха В.І.

Ропій Л.М.