Постанова

від 07.06.2012 по справі 16/549

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2012 № 16/549

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Борисенко І.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Шипка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва

від 15.03.2012

у справі № 16/549 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Міська будівельна компанія»

до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого

органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

про внести зміни до договору

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - дов. від 23.01.2012

від відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міська будівельна компанія» (надалі - позивач) у грудні 2011 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог від 14.03.2012 - а.с.85) до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач, апелянт), у відповідності до якого просило:

- внести зміни до п.2.1.1 договору № 1068 від 30.11.2007, укладеного між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міська будівельна компанія», та визнати п.2.1.1 договору № 1068 від 30.11.2007 укладеним в такій редакції: "Забудовник зобов'язується перерахувати несплачену частку пайового внеску у сумі 4607, 32 тисяч гривень (без ПДВ) в термін до 01 січня 2013 року включно на бюджетний рахунок цільового міського бюджету»;

- вважати п.4 додаткової угоди № 2 від 28.12.2009 до договору № 1068 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 30.11.2007 таким, що втратив чинність.

Вказані уточнення позовним вимог Господарським судом міста Києва прийняті до розгляду в частині внесення зміни до п.2.1.1 договору № 1068 від 30.11.2007 та визнання п.2.1.1 договору № 1068 від 30.11.2007 укладеним в такій редакції: «2.1.1. Забудовник зобов'язується перерахувати несплачену частку пайового внеску у сумі 4607, 32 тисяч гривень (без ПДВ) в термін до 01 січня 2013 року включно на бюджетний рахунок цільового міського бюджету».

В частині позовних вимог вважати п.4 додаткової угоди № 2 від 28.12.2009 до договору № 1068 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 30.11.2007 таким, що втратив чинність, - ці вимоги місцевим судом до розгляду прийняті не були, оскільки не є уточненням позовних вимог в розумінні ст.22 ГПК України, а є новими вимогами, які заявлені після початку розгляду справи по суті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 у справі № 16/549 позов задоволено повністю; внесено зміни до п. 2.1.1 договору № 1068 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 30 листопада 2007 року, укладеного між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міська будівельна компанія», та визнано п. 2.1.1 договору № 1068 від 30 листопада 2007 року, укладеного між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міська будівельна компанія», укладеними в такій редакції: «п.2.1.1. Забудовник зобов'язується перерахувати несплачену частку пайового внеску у сумі 4607,32 тисяч гривень (без ПДВ) в термін до 01 січня 2013 року включно на бюджетний рахунок цільового міського бюджету».

Рішення суду мотивоване тим, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, оскільки відповідно до ч.5 ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» наявні всі підстави для внесення змін до договору в частині зміни терміну сплати пайового внеску у сумі 4607,32 тисяч гривень (без ПДВ) в термін до 01 січня 2013 року включно на бюджетний рахунок цільового міського бюджету.

Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 03.04.2012, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 у справі № 16/549 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що нормами Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», який спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку із будівництвом житла, не передбачено будь-якого іншого порядку або підстав для внесення змін до існуючих та діючих договорів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів у зв'язку з поданням забудовником на підставі ч. 5 ст. 3 названого Закону заяви про відстрочку сплати пайових внесків, а тому, з огляду на відсутність такого порядку, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми загального та спеціального законодавства, якими регламентується порядок внесення змін до договорів.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Відповідач (апелянт) своїм правом на участь представника у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористався. Про час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міська будівельна компанія» (як забудовником) та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було укладено договір № 1068 від 30.11.2007 (копія договору - а.с.26).

Предметом названого договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир 9 736,36 кв.м) з вбудованими торговельно-офісними приміщеннями загальною площею 5 152,20 кв.м (в тому числі офіси - 4069,05 кв.м, аптечний кіоск - 53,56 кв.м, магазин промислових товарів - 618,99 кв.м, банківська філія - 310,59 кв.м, пункт прийому хімчистки - 100,01 кв.м), підземним паркінгом загальною площею 5559,99 кв.м та відкритою автостоянкою площею 352,67 кв.м по вул. Анрі Барбюса біля будинку № 5-Б у Печерському районі м. Києва. Розмір пайового внеску згідно з розрахунками 1, 2, 3, 4 та 6 становить 12 193,24 тис. грн. (розділ 1 договору).

Строк дії договору з дати реєстрації договору до моменту виконання умов договору в повному обсязі (п.5 договору).

02.03.2009 та 28.12.2009 сторонами було підписано додаткові угоди № 1 та № 2 до договору про сплату пайової участі № 1068 від 30.11.2007.

У пунктах 2 та 3 додаткової угоди № 2 було встановлено, що забудовником повністю сплачені згідно договору № 1068 від 30.11.2007 та додаткової угоди № 1 від 02.03.2009 частки пайового внеску по листопад 2009 року включно; несплачена забудовником частка пайового внеску згідно договору № 1068 та додаткової угоди №1, без врахування індексу інфляції від дати розрахунку, становить 4607, 32 тис. грн. (без ПДВ).

Пунктом 4 додаткової угоди № 2 сторони визначили зобов'язання забудовника перерахувати несплачену частку пайового внеску у сумі 4607, 32 тис. грн. (без ПДВ) в термін до 01 січня 2011 року включно на бюджетний рахунок цільового фонду міського бюджету.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» передбачено право забудовника на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів до 01 січня 2013 року з моменту направлення відповідної заяви, проте, заява позивача та пропозиція про внесення змін до договору залишені відповідачем без задоволення, а тому, на думку позивача, відмова відповідача порушує його право та суперечить Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що посилання позивача на норми Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» є невірним, оскільки названий Закон прийнятий після укладення договору, та не містить норми про надання йому зворотної сили в часі відносно юридичних осіб. Крім того, спірний договір укладено сторонами на підставі та на виконання рішення Київської міської ради від 27.03.2003 № 271/431, а також він укладений на добровільних засадах на підставі ст. 648 ЦК України.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції підставно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги про внесення зміни до п.2.1.1 договору № 1068 пайової участі. При цьому колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути зміна правовідношення.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.1.1. договору № 1068 (в редакції додаткової угоди № 1 від 02.03.2009) сторонами було визначено, що забудовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок за наступним графіком:

- 7315,92 тис. грн.(без ПДВ) у строк з грудня 2007 року по серпень 2008 року включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця;

- по 50,00 тис. грн. (без ПДВ) у строк з вересня 2008 року по листопад 2008 року включно щомісяця, але не пізніше 28 числа кожного місяця;

- по 10,00 тис. грн. (без ПДВ) у строк з грудня 2008 року по листопад 2009 року включно щомісяця, але не пізніше 28 числа кожного місяця,

- 4607,32 тис. грн. (без ПДВ) у строк з грудня 2009 року по листопад 2010 року включно рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця на бюджетний рахунок цільового міського бюджету.

Сторонами було укладено додаткову угоду № 2 від 28.12.2009 до договору про сплату пайової участі від 30.11.2007 № 1068, якою погоджено, що забудовник зобов'язується перерахувати несплачену частку пайового внеску у сумі 4607,32 тис. грн. в термін до 01.01.2011 року включно на бюджетний рахунок цільового фонду міського бюджету.

14.01.2009 року набрав чинності Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Відповідно до преамбули названого Закону цей Закон спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з будівництвом житла.

Вказаним Законом передбачені заходи щодо подолання кризових явищ у сфері будівництва.

Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» встановлено, що до 1 січня 2013 року суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів.

Підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява суб'єкта господарської діяльності, що здійснює будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань.

Заява подається не пізніше терміну, встановленого для подання звітності за такими платежами та відрахуваннями, а якщо термін платежу встановлено раніше подання звітності, - не пізніше настання терміну такого платежу.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Міська будівельна компанія» зверталась до відповідача із відповідними заявами про надання відстрочення сплати пайового внеску та про приведення укладеного договору до норм Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Так, зокрема, листом № 15-11 від 15.11.2010 (а.с.38) позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору № 1068 від 30.11.2007 шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Відповідач листом № 049-08/6610 від 22.12.2010 (а.с.39) повідомив позивача, що для прийняття обґрунтованого рішення щодо зміни графіку сплати пайового внеску згідно зазначеного договору та повторного винесення цього питання на засідання постійно діючої комісії КМДА з питань пайової участі необхідно надати певний перелік документів.

Позивач листом № 30/09-01 від 30.09.2011 (з посиланням на лист № 15-11 від 15.11.2010) звернувся до Київської міської ради із проханням підписати додаткову угоду до договору про відстрочення терміну сплати платежу у сумі 4607, 32 тис. грн. (без ПДВ) до 01 січня 2013 року, зауваживши на передбачене ч.5 ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» право забудовника на відповідне відстрочення.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений статтею 188 ГК України.

Так, зокрема, частинами 1-4 ст.188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 15.11.2010 та 30.09.2011 (повторно, з посилання на попереднє звернення) звертався до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради із заявами про надання відстрочення сплати пайового внеску на підставі частини 5 ст.3 названого Закону та пропозиціями укласти додаткову угоду до спірного договору, реалізовуючи своє право, передбачене названим Законом, та дотримуючись вимог ст.188 ГК України.

Проте, станом на момент розгляду спору заяви про внесення змін до укладеного договору щодо відстрочення термінів сплати пайового внеску за договором № 1068 від 30.11.2007 відповідачем розглянуті не були.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» забудовникам надано безумовне право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів, підставою для відстрочення таких платежів є лише письмова заява забудовника.

Вказаним Законом не передбачено право відповідача на відмову в задоволенні звернення забудовника про відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів, а також не встановлено обов'язку замовника надавати на розгляд органів місцевого самоврядування будь-які документи, крім відповідної заяви.

Отже, позивач має право на відстрочення сплати пайової участі за договором № 1068 від 30.11.2007 саме з моменту направлення відповідачу заяви про надання відстрочення (лист № 15-11 від 15.11.2010).

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що на дату набуття чинності Законом та на дату звернення позивача до відповідача з відповідною заявою заборгованості за договором не існувало, оскільки умовами договору (а саме - додатковою угодою № 2 від 28.12.2009) датою виконання зобов'язань щодо сплати частки пайового внеску в сумі 4607,32 тис. грн. було визначено 01.01.2011.

Таким чином, право на зміну умов договору в частині строків внесення пайового внеску за заявою суб'єкта господарської діяльності передбачено ч.5 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Відповідно до п.3 Прикінцевих і перехідних положень названого Закону закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч.1 ст.647 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Отже, оскільки договір № 1068 сторонами було укладено на виконання Закону України «Про планування і забудову територій» та рішення Київради № 271/431 від 27.02.2003, тому зміни, внесені до законодавства Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», є достатньою правовою підставою для внесення змін до укладеного між сторонами договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у зв'язку з необхідністю внесення змін до договору неодноразово звертався до відповідача із відповідними заявами про внесення змін до договору № 1068 від 30.11.2007 та направляв відповідний проект додаткової угоди до договору.

Крім того, згідно з п. 4.5 названого договору передбачено, що умови договору можуть змінюватись тільки за письмовою згодою обох сторін, тобто, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів..

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч.2 ст.188 ГК України).

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 ГК України).

Відповідачем не було надано суду будь-яких належних доказів про існування підстав для відмови позивачу у внесенні змін до договору шляхом викладення п.2.1.1 договору в запропонованій позивачем редакції.

За таких обставин місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для внесення змін до договору в частині зміни терміну сплати пайового внеску у сумі 4607,32 тисяч гривень (без ПДВ) в термін до 01 січня 2013 року включно на бюджетний рахунок цільового міського бюджету, право на що передбачено ч.5 ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Апелянтом в апеляційній скарзі не наведено достатніх доводів та не надано належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки місцевого суду та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 у справі № 16/549.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 у справі № 16/549 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська будівельна компанія» до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - без змін.

2. Матеріали справи № 16/549 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Борисенко І.В.

Судді Ільєнок Т.В.

Шипко В.В.