Постанова

від 19.06.2012 по справі 9/17-4818-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р.Справа № 9/17-4818-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Бєляновського В.В.,

Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Інноваційно-технологічна група" -ОСОБА_2 -за довіреністю;

від ТОВ „Теплодарський завод „ПМІК" -ОСОБА_3 -за довіреністю;

від ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" -не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА"

на рішення господарського суду Одеської області від 28 березня 2012 року

по справі № 9/17-4818-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодарський завод „ПМІК";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Ливарний Завод „Інтерметал"

про розірвання договору про виконання робіт та стягнення 208000грн.

(сторони та суть спору зазначаються згідно оскарженого рішення).

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 19.06.2012р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановив:

23.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" (надалі -позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодарський завод „ПМІК" (надалі -відповідач-1) про розірвання договору про виконання робіт №15/12/36718371 від 15.12.2010 р.; стягнення заборгованості за договором № 15/12/36718371 від 15.12.2010 р. в розмірі 192 000,00 грн. основного боргу, 16 000,00 грн. штрафу, всього -208 000,00 грн. Крім того, позивач просив стягнути витрати на послуги адвоката в сумі 16 000,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного договору про виконання робіт №15/12/36718371 від 15.12.2010 р. ТОВ „Теплодарський завод „ПМІК" зобов'язалось на свій ризик виконати за завданням ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" роботи по проектуванню та виготовленню оснастки пресформи для лиття під високим тиском корпусу світлодіодного світильника для особистого освітлення марки ДКУ 1-75 (пресформа). На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти як передплату в розмірі 192 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20 від 28.12.2010 р. Згідно п. 3.3 ст. 3 договору відповідач мав передати результат робіт не пізніше 10.04.2011 р. Відповідач відмовився прийняти представників позивача з метою перевірки фактичного стану виготовлення пресформи та відмовився передати пресформу замовнику, чим порушив вимоги ст.ст. 3, 4 Договору. Внаслідок цього позивач з вини відповідача через невиконання ним своїх зобов'язань за договором в частині строків виконання робіт значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору. На підставі ч.2 ст. 651 ЦК України ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" вважає, що договір має бути розірваним та підлягає стягненню заборгованість в розмірі 192 000,00 грн. Крім того, відповідно до п. 6.3. ст.6 Договору відповідач сплачує позивачу за вимогою останнього штраф у розмір 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості робіт по Договору, встановленої п.2.1. Станом на 12.09.2011р. розмір штрафу з розрахунку 0,1% за кожен прострочення складає 49 280 грн., але стягненню підлягає 5%, тобто 16 000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2011р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2012р., за клопотанням ТОВ „Теплодарський завод „ПМІК" на підставі ч.1 ст. 24 ГПК України залучено в якості іншого відповідача у справі № 9/17-4818-2011 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Південний Ливарний Завод „Інтерметал", з тих підстав, що останній та ТОВ „Теплодарський завод „ПМІК" згідно Договору про співпрацю та організацію координаційного органу -Рада директорів Південного Металургічного Індустріального Комплексу від 19.02.2010 року та додаткової угоди №1 до цього Договору від 22.04.2010 року входять до Єдиної групи (Комплекс) підприємств, а також 15.12.2010 року між ТОВ "ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" та ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" було укладено Рамкову угоду № 15/12/01-10, яка регулює подальші договірні відносини між контрагентами за спільним Проектом.

07.02.2012р. ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" заявлено клопотання про зупинення провадження по справі №9/17-4818-2011 у зв'язку з розглядом іншої справи №5010-14/955-2012 господарським судом м. Києва за позовом ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" до ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме укласти додаток №1 до договору №01/03/01-11 від 01.03.2011р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.03.2012р. (суддя Меденцев П.А..) позов ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" задоволено частково; розірвано договір про виконання робіт №15\12\36718371 від 15 грудня 2010 р., укладений між ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" та ТОВ "Теплодарський завод "ПМІК", залишено право власності на виготовлену продукцію за цим договором за Виконавцем; у стягненні з ТОВ "Теплодарський завод "ПМІК" за договором про виконання робіт №15\12\36718371 від 15 грудня 2010 р. на користь ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" у сумі 192 000,00 грн. основного боргу; 16 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов Договору, а всього разом 208 000 грн. -відмовлено; стягнуто з ТОВ "Південний Ливарний Завод "Інтерметал" заборгованість за договором про виконання робіт №15\12\36718371 від 15 грудня 2010 р. на користь ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" у сумі 192 000,00 грн. основного боргу; 16 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов Договору, а всього разом 208 000 грн.; стягнуто з ТОВ "Південний Ливарний Завод "Інтерметал" на користь ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" сплачене державне мито в розмірі 5 101, 00 грн.; стягнуто з ТОВ "Південний Ливарний Завод "Інтерметал" на користь ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" на послуги адвоката 16 000,00 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 610, 611, 612, 651 ЦК України, п.1.5 Рамкової угоди №15/12/01-10 від 15.12.2010р. та вмотивовано тим, що внаслідок невиконання ТОВ "Теплодарський завод "ПМІК" умов Договору на виконання робіт № 15/12/36718371 від 15.12.2010 року в частині обумовленого порядку та строку виконання, він є розірваним, із чого слідує, що право власності на виготовляєму пресформу залишається за Виконавцем, тобто ТОВ "Теплодарський Завод "ПМІК", з тих підстав, що замовник втратив інтерес до замовленої ним роботи із-за прострочення ТОВ "Теплодарський Завод "ПМІК" строків виконання зобов'язань за Договором; відповідно п.1.5 Рамкової Угоди № 15\12\01-10 від 15.12.2010 року даний правочин не втрачає своєї юридичної сили, що було передбачено п. 10.2 Договору на виконання робіт № 15/12/36718371 від 15.12.2010 року, сторонами було домовлено про те, що ТОВ "Південний Ливарний Завод "Інтерметал" може залучати до виконання Проекту треті юридичні особи, в тому числі, які входять до Південного Металургійного Індустрійного Комплексу, отже в такому випадку, всю відповідальність несе за таку сторону - ТОВ "Південний Ливарний Завод "Інтерметал"; вимога стосовно відшкодування витрат за договором від 31.10.2011р. з адвокатом ОСОБА_4 про надання юридичних послуг в розмірі 16 000,00 грн. підлягає задоволенню з тих підстав, що позивачем були надані докази сплати замовником за вказані послуги -квитанція про сплату № 156 від 08.12.2011 р.

Крім того, в описовій частині рішення судом було зазначено, що з огляду на пред'явлені суду пояснення та додані до справи сторонами документи, розгляд справи господарським судом м. Києва ніяким чином не впливає на розгляд даної справи та відмовлено ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" у зупиненні розгляду справи.

Не погодившись з рішенням суду , ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" подало апеляційну скаргу , в якій просить скасувати оскаржуване рішення частково, а саме в частині відмови в стягненні з ТОВ "Теплодарський Завод "ПМІК" заборгованості за договором про виконання робіт № 15/12/36718371 від 15.12.2010 р. у сумі 192 000,00 грн. основного боргу, 16 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору, всього -208 000,00 грн. та стягнення з ТОВ "Південний Ливарний Завод "Інтерметал" заборгованості за договором про виконання робіт №15/12/36718371 від 15.12.2010 р. у сумі 192 000,00 грн. основного боргу, 16 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору, всього -208 000,00 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити за рахунок першого відповідача -ТОВ „Теплодарський завод „ПМІК", посилаючись на незаконність ухваленого рішення, яке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що сторонами договору про виконання робіт №15/12/36718371 від 15.12.2010 р. є ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" та ТОВ "Теплодарський Завод "ПМІК", посилання на інших осіб-виконавців договір не містить та саме останній згідно ст. 1 Договору зобов'язався на свій ризик виконати за завданням позивача роботу, а позивач зобов'язався прийняти її та оплатити; відповідно до розділу 6 Договору у випадку порушення умов договору сторона (саме ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" та ТОВ "Теплодарський Завод "ПМІК") несе відповідальність, визначену даним договором та діючим в Україні законодавством; п.6.2. ст.6 Договору передбачено, що саме ТОВ "Теплодарський Завод "ПМІК" несе відповідальність за неналежну якість наданих ним або залучених з його боку третіх осіб, для виконання цього договору; жодних посилань на те, що відповідальність повинен нести ТОВ "Південний Ливарний Завод "Інтерметал" немає; укладена Рамкова угода №15/12/01-10 між ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" та ТОВ "Південний Ливарний Завод "Інтерметал" немає жодного посилання на те, що саме останній несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язань ТОВ "Теплодарський Завод "ПМІК" за договором про виконання робіт № 15/12/36718371 від 15.12.2010 р., тому кошти необхідно стягнути саме з ТОВ "Теплодарський Завод "ПМІК", як зобов'язаної особи за договором; судом першої інстанції не були взяті до уваги докази та пояснення, які надавалися ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" на спростування доводів відповідача.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ "Теплодарський Завод "ПМІК" зазначає, що судом першої інстанції були встановлені всі вагомі обставини по суті даного спору та з'ясовані істотні умови існуючих між сторонами Проекту правочинів, тому вважає, що подана апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В засіданні апеляційного господарського суду представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Представник ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" в засідання апеляційного господарського суду не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги відповідач-2 повідомлений шляхом направлення ухвал апеляційного господарського суду, які повернулись з відміткою відділення пошти про відсутність реєстрації юридичної особи за адресою, вказаною відповідачем-2 в заявах, адресованих суду (м. Одеса, 21-й км Старокиївського шосе, 49, корп. „А"). Також з другої адреси ТОВ судові ухвали повернулись з приміткою пошти „за закінченням терміну зберігання", що свідчить про нез'явлення особи для одержання поштового відправлення за повідомленням пошти.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.12.2010 р. між ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" (Замовник) та ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" (Виконавець) був укладений договір № 15/12/36718371, за умовами якого Виконавець зобов'язався на свій ризик виконати за завданням Замовника роботи, визначені п. 1.2, а Замовник зобов'язався прийняти результат робіт та оплатити їх.

Згідно п. 1.2 ст. 1 договору роботами є проектування та виготовлення Виконавцем оснастки -пресформи для лиття під високим тиском корпуса світлодіодного світильника для особистого освітлення марки ДКУ 1-75 (пресформа). Результатом робіт є виготовлена Виконавцем у відповідності з договором та додатком № 1 пресформа у кількості 1 шт.

В угоді до договору від 15.12.2010 р. (додаток № 1) сторони домовились про виготовлення пресформи у відповідності з комплектом креслень УТГ 01.003; пресформа має витримати при дотриманні вимоги поточного ремонту не менш ніж 80 000 відливок на літейних машинах типу ЛПД ТЕ БОВА К 71112.

Загальна вартість робіт за договором встановлена у сумі 320 000 грн., включаючи відшкодування витрат Виконавця та плату за виконану роботу (пункти 2.1, 2.2 ст. 2).

Оплата проводиться в два етапи (ст. 2 договору):

- перший етап -не пізніше 5 банківських днів після укладення договору передплата

60% від загальною вартості робіт -192 000 грн.;

- другий етап -не пізніше 15 банківських днів після надання Виконавцем амовнику

відлитих на виготовленій оснастці (пресформі) 100 еталонних зразків корпусу світильника та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт -40% від суми договору, а саме 128 000 грн. (з ПДВ) -в рамках окремої угоди між сторонами.

Платіжним дорученням № 20 від 28.12.2010 р. позивач перерахував відповідачу-1 192 000 грн. передплати за проектування та виготовлення пресформи згідно договору від 15.12.2010 р. № 15/12/36718371.

У відповідності з п. 3.1 договору, Виконавець мав приступити до виконання робіт з моменту надходження передплати та у строк, визначений п. 3.3, виконати цю роботу, після чого письмово повідомити Замовника про готовність до передачі результату робіт на протязі 1 календарного дня після їх завершення (п. 4.1).

Згідно з п. 4.2 договору, в строк 3 календарних дні після завершення робіт Виконавець повинен передати результат робіт по акту приймання-передачі та накладній.

Таким чином, строк виконання робіт завершився 10.04.2011 р. та не пізніше 14.04.2011р. відповідач-1 був зобов'язаний передати виготовлену пресформу Замовнику (позивачу), попередньо повідомивши письмово не пізніше 11.04.2011 р. про готовність передати результат робіт.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що зобов'язання, визначені п.п. 3.3, 4.1, 4.2, 5.4.2 договору, ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" не були виконані, не було письмово повідомлено позивача про готовність передати результати робіт та не відбулась передача пресформи за актом приймання-передачі та накладною, що відповідачем-1 не спростовано та не заперечується.

Враховуючи, що виконання робіт згодом втратило інтерес для позивача, він 27.09.2011р. звернувся до ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" з листом, вимагаючи повернути суму передплати -192 000 грн., сплатити штраф відповідно до п. 6.3 договору у сумі 16 000 грн. (5% від вартості робіт), пояснюючи це невиконанням договору від 15.12.2010 р. Виконавцем та його нездатністю в подальшому виконувати його умови (одержаний відповідачем-1 07.10.2011 р.).

Незадоволення цих вимог призвело до звернення до господарського суду з позовом до ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" про розірвання договору про виконання робіт №15/12/36718371 від 15.12.2010р.; стягнення заборгованості за договором №15/12/36718371 від 15.12.2010 р. в розмірі 192 000,00 грн. основного боргу, 16 000,00 грн. штрафу, всього -208 000,00 грн.; а також стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 16 000,00 грн.

Місцевий господарський суд ухвалив правильне рішення про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору № 15/12/36718371 від 15.12.2010 р., укладеного між ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" та ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК", дійшовши обґрунтованого висновку про порушення ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" умов цього договору в частині виконання замовлення позивача на виготовлення пресформи та передачі результата робіт Замовнику, оскільки порушення зобов'язань не було спростовано відповідачем-1 в ході розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджується поданими доказами.

Відповідно до п. 9.2 договору від 15.12.2010 р. строк дії договору закінчується в момент повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Якщо інше не передбачено договором або діючим законодавством, договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи та до спірних правовідносин правильно застосовані приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 610-612 ЦК України, оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору № 15/12/36718371 від 15.12.2010 р. на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України слід залишити без змін.

Поряд з цим, місцевий господарський суд, в порушення норм процесуального права, а саме п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вийшов за межі позовних вимог без клопотання заінтересованої сторони та вирішив питання про залишення права власності на „виготовлену продукцію" за договором за Виконавцем, тобто ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК", яке не порушувалось жодною стороною спору. Вбачаючи в цьому порушення норм процесуального права, що призвело до неправомірного вирішення спору, який в межах даної справи не виникав, колегія суддів скасовує в цій частині оскаржуване рішення, виключивши з п. 2 резолютивної частини висновок про залишення права власності на виготовлену продукцію за Виконавцем.

Колегія суддів не погоджується з задоволенням позовних вимог про стягнення грошових коштів з 2-го відповідача -ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" та зазначає, що останнє безпідставно було залучено до участі у справі в якості іншого відповідача, оскільки не є особою, зобов'язаною виконати за завданням позивача роботу (виготовлення пресформи) за договором від 15.12.2010 р. № 15/12/36718371 та до нього позивач не заявив позовних вимог.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В даному випадку зобов'язання виникли з договору від 15.12.2010р. № 15/12/36718371, сторонами якого є ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" та ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК".

Жодних вказівок про залучення на стороні Виконавця до виконання робіт саме ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" положення та умови договору не містять, а п. 5.3.1 договору визначає виключно право Виконавця залучати третіх осіб для виконання зобов'язань за ним, при цьому залишаючись відповідальним перед Замовником за якість результатів та строки виконання робіт, що узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 838 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Належних доказів того, що ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" був залучений ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" до виконання робіт за договором від 15.12.2010 р., зокрема, договору з таким предметом між відповідачем-1 та відповідачем-2, суду не надано. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 838 ЦК України, навіть у разі залучення Виконавцем третьої особи для виконання договору з Замовником, для визначення змісту правовідносин замовника з субпідрядником та обсягу відповідальності останнього необхідно дослідити договори, укладені кожним з них з генеральним підрядником, але за обставинами даної справи такого договору між відповідачами як генеральним підрядником та субпідрядником не укладалось.

Аналіз змісту положень Рамкової угоди № 15/12/01-10 від 15.12.2010 р. не спричиняє висновків, зворотних наведеним, позаяк ця угода згідно п. 1.1 є виявом намірів її сторін (і не більше) укладати договори, пов'язані з виготовленням оснастки та виробництвом корпусу світильника, при цьому обсяги, номенклатура, строки та інші істотні умови визначаються окремо в договорах, що укладаються в рамках цієї угоди (пункти 1.1, 1.4, 1.5 Рамкової угоди).

Суд першої інстанції всупереч фактичним обставинам справи, в порушення норм ст.ст. 509, 11, 627, 629, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України ухвалив рішення про стягнення з ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал", відшкодувавши збитки позивача, пов'язані з попередньою оплатою робіт та неодержанням їх результату у вигляді 1 шт. пресформи (згідно з п. 1.3 договору), за рахунок особи, яка не одержувала грошові кошти у сумі 192 000 грн. в якості передплати за договором від 15.12.2010 р. № 15/12/36718371, не є зобов'язаною за цим договором особою та взагалі не перебуває з позивачем з цього приводу у господарських зобов'язальних відносинах у розумінні положень ст.ст. 173, 174, 175 ГК України, а отже не могла порушити господарські зобов'язання за договором, стороною якого не виступала.

При цьому, цілком безпідставним є в цьому сенсі посилання суду першої інстанції на п. 1.5 Рамкової угоди від 15.12.2010 р., як і взагалі на цю угоду в контексті спірних правовідносин, оскільки Рамкова угода не є навіть попереднім договором у розумінні ст. 182 ГК України, адже не містить зобов'язання укласти у певний строк основний господарський договір.

За усіма ознаками Рамкова угода від 15.12.2010 р. є угодою сторін про наміри, яка відповідно до ч. 6 ст. 182 ГК України не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків , отже суд першої інстанції своїм рішенням про стягнення з відповідача-2 суми передплати, яку він не одержував, та штрафу, неправомірно визнав ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" особою, яка повинна відповідати за позовом ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА".

Чинність Рамкової угоди після укладення договору від 15.12.2010 р. згідно з п. 10.2 останнього не породжує будь-яких інших, ніж встановлені договором, зобов'язань для його сторін, як і зобов'язань третіх осіб з виконання його умов, отже не спричиняє тих юридичних наслідків, які зазначені в оскарженому рішенні в силу ст. 509 ЦК України, ч. 6 ст. 182 ГК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення, ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" утримує 192 000 грн. передплати за договором від 15.12.2010 р. № 15/12/36718371, при цьому не вказуючи на ступінь виконання замовленої позивачем роботи, свої витрати на виробництво пресформи, тощо.

Відповідно до ч.ч 2-4 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Одеської області від 28.03.2012р. про стягнення з ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" 192 000 грн. боргу на користь ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" та 16 000 грн. штрафу, а також 16 000 грн. витрат на послуги адвоката та судового збору підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне виключити ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" зі складу відповідачів за позовом ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА", змінивши його процесуальний статус на третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 на підставі ч. 1 ст. 27 ГПК України, оскільки, виходячи з існування Рамкової угоди від 15.12.2010 р., рішення суду в даній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" щодо сторін спору.

Колегія суддів зауважує, що визначення належного суб'єктного складу сторін даного спору стало можливим виключно на стадії прийняття постанови судом апеляційної інстанції, оскільки неналежність ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" як відповідача та незаконне задоволення позовних вимог за його рахунок стало підставою для оскарження позивачем рішення суду першої інстанції, отже обґрунтованість цих доводів може бути досліджена судом тільки при прийнятті постанови.

Приймаючи нове рішення у справі відповідно до положень ст. 104 ГПК України, колегія суддів виходить з вищенаведеного юридичного аналізу спірних правовідносин та встановлених фактичних обставин справи, які свідчать, що ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" порушило зобов'язання за договором від 15.12.2010 р. та у зв'язку з його розірванням за рішенням суду повинно повернути 192 000 грн. передплати як збитки позивача, завдані таким порушенням, а також, у відповідності з п. 6.3 договору, сплатити штраф за порушення строків здачі роботи за період з 13.04.2011 р. по 12.09.2011 р. (в межах нарахованого позивачем в позовній заяві), що з огляду на обмеження -не більше 5% від вартості робіт, складає 16 000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на послуги адвоката ОСОБА_4, колегія суддів виходить з того, що останній має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, уклав з позивачем договір про надання юридичних послуг від 31.10.2011 р. та на оплату його послуг згідно з п. 4.1 договору на момент звернення з позовом ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" сплатило на його рахунок в банківській установі 1800 грн. (за складання та подання позовної заяви до суду).

Платіжним дорученням № 156 від 08.12.2011 р. позивач додатково оплатив 7000 грн. за юридичні послуги ОСОБА_4 згідно договору б/н від 31.10.2011 р., при цьому ОСОБА_4 здійснював представництво інтересів позивача в декількох судових засіданнях згідно довіреності.

Загальна сума витрат на оплату послуг ОСОБА_4 як адвоката, інших витрат, пов'язаних з розглядом справи згідно ст. 44 ГПК України, складає 8800 грн., які підлягають стягненню з ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" на користь ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" відповідно до ч.ч 1, 5 ст. 49 ГПК України разом із сумою сплаченого позивачем судового збору -5101 грн.

Заперечення ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" судовою колегією відхиляються з підстав, викладених вище, а в тій частині, що стосується взаємовідносин, що виходять за межі даного спору, взагалі не підлягають юридичному аналізу, оскільки не входять до предмету доказування в даній справі (посилання на збитки, завдані порушенням позивачем зобов'язань за спільним Проектом, відмову позивача виконувати умови Рамкової угоди, тощо) та можуть бути предметом іншого спору за позовом відповідача як зацікавленої особи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів скасовує рішення господарського суду Одеської області від 28.03.2012 р. частково з прийняттям нового рішення про задоволення позову ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" до ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" в повному обсязі, виключення ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" зі складу відповідачів із зміною його процесуального статусу на третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; в іншій частині оскаржене рішення залишається без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, витрати позивача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК".

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

Постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити .

Рішення господарського суду Одеської області від 28.03.2012 р. по справі № 9/17-4818-2011 скасувати частково .

Позов ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" до ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" задовольнити .

Стягнути з ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" на користь ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" 192 000 грн. збитків, завданих попередньою оплатою робіт, 16 000 грн. штрафу, 5101 грн. судового збору, 8800 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

ТОВ „Південний Ливарний Завод „Інтерметал" виключити зі складу відповідачів у справі за позовом ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА".

В частині задоволення позовних вимог про розірвання договору № 15/12/36718371 від 15.12.2010 р. рішення залишити без змін.

Стягнути з ТОВ „Теплодарський Завод „ПМІК" на користь ТОВ „ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА" 2550,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів згідно із ст. 18 ЗУ „Про виконавче провадження".

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.О. Будішевська