Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2а-862/10/0370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 р. Справа № 134564/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року в адміністративній справі № 2а-862/10/0370 за позовом приватного підприємства «Фобос-Пол» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Волинській області Надюк Оксани Павлівни про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень і визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2010 року приватне підприємство «Фобос-Пол» (далі - ПП «Фобос-Пол») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Волинській області Надюк Оксани Павлівни та, з уточненням позовних вимог, просило визнати нечинними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.02.2010 року за № 0000602399/0 та за № 0000572399/0.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що висновки, викладені в акті перевірки від 08.02.2010 року № 536/07/33990857 є хибними. Позивач вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту та заявлено до бюджетного відшкодування суми коштів, сплачені внаслідок ввезення на територію України кузовів автомобілів, придбаних у фірми «GASFERRY TRADE LIMITED» (Великобританія).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржила Луцька ОДПІ, яка вважає постанову безпідставною та необгрунтованою, винесеною з порушенням норм права та при неповному з'ясуванні всіх обставин у справі.

Апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ПП «Фобос-Пол» відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що висновки податкового органу зроблені при проведенні перевірки є правомірними. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, а наведені у позові доводи щодо невідповідності вимогам чинного законодавства оскаржуваних рішень не можуть бути взяті до уваги, оскільки, вони не спростовують фактів виявлених порушень.

Також, не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржила Прокуратура Волинської області, яка вважає постанову незаконною через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Прокуратура Волинської області просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПП «Фобос-Пол» відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що суд, незважаючи на заперечення, та не взявши пояснення представників відповідача до уваги, невірно дослідив факти, викладені останніми, що призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином, задоволення судом першої інстанції позову відбулося без належної правової оцінки та перевірки усіх обставин справи, засвідчує про необґрунтованість такого рішення, а також недотримання дійсних прав та обов'язків сторін у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дані апеляційні скарги є безпідставними і не належать до задоволення з наступних міркувань.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 08 лютого 2010 року посадовими особами Луцької ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку приватного підприємства «Фобос-Пол» з питань правових відносин з постачальником 1 ланки фірмою «GASFERRY TRADE LIMITED», які вплинули на бюджетне відшкодування по деклараціях за травень, червень 2007 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.02.2010 року № 536/07/33990857, яким встановлено порушення:

1) п.п.7.2.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 р. № 574;

2) завищено податковий кредит у вигляді сплаченого ПДВ митним органам (рядок податкової декларації з ПДВ) за квітень 2007 року у сумі 462951 грн., за травень 2007 року у сумі 898319 грн.;

3) занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за квітень 2007 року у сумі 65600 грн., за травень 2007 року у сумі 361595 грн.;

4) п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку по постачальнику 1 ланки фірма «GASFERRY TRADE LIMITED» (Великобританія) за травень 2007 року у сумі 67968 грн., за червень 2007 року у сумі 865993 грн.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення- рішення від 13.02.2010 року за № 0000602399/0 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 640792,50 грн., в т. ч.: 427195 грн. основного платежу та 213597,50 грн. штрафних санкцій, а також за № 0000572399/0 про встановлення завищення бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 933961 грн. і застосовано штрафні санкції у сумі 466980,50 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень відповідача від 13.02.2010 року № 0000602399/0 та № 0000572399/0 та необхідності їх скасування, виходячи з наступного.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ПП «Фобос-Пол» зареєстрований виконавчим комітетом Луцької міської ради 16.01.2006 року, знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2, перебуває на податковому обліку у Луцькій ОДПІ з 19.01.2006р. і зареєстрований платником ПДВ з 20.01.2006 р. Протягом періоду, що перевірявся ПП «Фобос-Пол» мав право на роздрібну торгівлю б/в кузовами до моторних транспортних засобів та здійснення таких видів господарської діяльності, що підлягають ліцензіюванню (КВЕД): оптова торгівля будівельними матеріалами (51.53.2); оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням (51.85.0); будівництво будівель (45.21.1); посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0); роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням (52.48.1); ремонт інших побутових електричних товарів (52.72.2).

26 березня 2006 року між фірмою «GASFERRY TRADE LIMITED» (продавець), з однієї сторони та позивачем ПП «Фобос-Пол» (покупець), з другої сторони, було укладено контракт купівлі-продажу № 312-00-01 (далі Контракт), відповідно до якого продавець зобовязується продати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, а саме: кузови до моторних транспортних засобів та агрегати до моторних транспортних засобів у кількості 1000 (тисячу) одиниць.

Судом встановлено, що причиною виникнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ є сплачений позивачем ПДВ митним органам у травні та червні 2007 року при імпорті кузовів до моторних транспортних засобів та агрегатів до моторних транспортних засобів для подальшої реалізації.

Так, згідно із поданою ПП «Фобос-Пол» до Луцької ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за травень 2007 року у сумі 67968 грн., за червень 2007 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що належить до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 25.1) складає 866119 грн.

Колегія суддів враховує, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Так, відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із підпунктом 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України, вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 цього ж Закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

З аналізу вищезазначених норм Закону № 168/97-ВР є очевидним, що підставою для визначення податкового кредиту з ПДВ та відшкодування цього податку з бюджету, є наявність у платника податку (позивача у справі) оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства вантажно-митних декларацій та інших первинних документів, які підтверджують реальність виконання договору, а також сплата платником податків до бюджету податку на додану вартість.

Як видно із матеріалів справи, єдиною причиною для зменшення суми бюджетного відшкодування стала відсутність контракту у контрагента першої ланки фірми «GASFERRY TRADE LIMITED», зокрема Луцька ОДПІ посилається на лист від 23.01.2008 року, в якому секретар підприємства зазначає, що не може знайти контракт.

Разом з тим перевіркою не встановлено факту несплати ПДВ митним органам при імпорті кузовів.

Враховуючи те, що ПП «Фобос-Пол» імпортовано товари на територію України з дотриманням вимог чинного законодавства, то підприємством правомірно включено розмір сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно із п.1.8. ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Встановивши, що ПП «Фобос-Пол» виконало усі, передбачені статтею 7 Закону № 168/97-ВР вимоги, спрямовані на отримання бюджетного відшкодування за вищезазначеними податковими деклараціями, а також відсутність з боку товариства порушень податкового законодавства під час формування задекларованого від'ємного значення ПДВ в оспорюваній сумі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що товариство має всі підстави для отримання невідшкодованої суми податку на додану вартість, тому обґрунтовано задовольнив позов.

При цьому відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, заперечуючи проти позову, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не довів факту порушення з боку позивача та правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваних рішень.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року в адміністративній справі № 2а-862/10/0370, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Ухвала складена у повному обсязі 22 червня 2012 року.