Рішення

від 23.05.2012 по справі 5023/1524/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р. Справа № 5023/1524/12

вх. № 1524/12

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Браницького Д.Ю.

відповідача - Трофімова В.А.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабінвест", м. Харків

про стягнення 78079,85 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабінвест" (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 78079,85 гривень, у тому числі, 63756,00 гривень суми 10% штрафу відповідно до п.7.2 спірного договору, 14323,85 гривень нарахованої неустойки. Заявлену вимогу Позивач обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору про закупівлю товарів № 172/Е3-11 від 15 лютого 2011 року. Окрім цього, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 березня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 квітня 2012 року.

17 квітня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 8159) витребувані судом документи на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 квітня 2012 року було відкладено розгляд справи на 03 травня 2012 року.

28 квітня 2012 року Відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вх. № 9288), в якому заперечував проти порушення строків поставки товару, посилався на Додаткову угоду №2 до Договору від 30 грудня 2011 року, де граничною датою поставки є 31 грудня 2012 року, просив суд відмовити у стягненні пені, оскльки розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України. Також Відповідач просив суд відмовити у стягненні штрафу, оскільки предметом спірного договору є поставка, а не закупівля товару.

28 квітня 2012 Відповідач надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№ 9293) витребувані судом документи, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03 травня 2012 року було оголошено перерву до 23 травня 2012 року для надання сторонами додаткових доказів по справі.

22 травня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду заперечення на відзив (вх.№1815), в яких вважав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву необгрунтованими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. Зазначав про їх необгрунтованість, вважаючи їх такими, що не підлягають задоволенню.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, суд встановив наступне.

15 лютого 2011 року між сторонами було укладено договір про закупівлю товарів №172/ЕЗ-11. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до розділу 1 Договору, Відповідач зобов'язувався у 2011 році поставити Замовникові трифазні електронні лічильники електричної енергії типу СТЕА08М (5-100)А в кількості 1500 (одна тисяча п'ятсот) штук, зазначені в Специфікації до цього Договору (далі- товар), а Позивач - прийняти та оплатити даний товар.

Відповідно до пункту 3.1. ціна даного договору становить 637560,00 гривень з урахуванням ПДВ.

Пунктом 10.1. Договору сторони дійшли згоди про те, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення.

В зв'язку з неповним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором, сторони, додатковою угодою №2 від 30 грудня 2011 року, продовжили дію Договору до 31 січня 2012 року, інші умови Договору залишені без змін, і сторони підтвердили по них свої зобов'язання.

П.4.1 Договору встановлений порядок розрахунків, а саме: розрахунок проводиться шляхом оплати замовником протягом 90 операційних днів після підписання сторонами акта приймання - передачі товару та пред"явлення постачальником рахунка на оплату товара.

Пунктами 5.1. та 5.4. Договору сторони визначили строк поставки Товару - до 31 грудня 2011 року, відповідно до графіка поставки (Додаток 2 Договору). Фактичною датою поставки вважалась дата підписання обома сторонами акта приймання - передавання Товару.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач оплатив товар у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі товару №1 за спірним договором від 25 травня 2011 року на суму 42504,00 гривень, актом приймання-передачі товару №2 за спірним договором від 16 червня 2011 року на суму 382536,00 гривень та актом приймання-передачі товару №1 за додатковою угодою №2 до основного договору від 26 січня 2012 року на суму 212520,00 гривень, але з порушенням термінів, встановлених Додатком №2 до основного договору.

24 січня 2012 року Позивач направив Відповідачу претензію №048-72-758 про сплату неустойки та штрафу за несвоєчасну поставку товару у сумі 75954,17 гривень.

У наданій відповіді на претензію Позивача, Відповідач не погоджувався з порушенням строків поставки товару за спірним договором та вважав її безпідставною.

Розглянувши позовні вимоги Позивача щодо стягнення 63756,00 гривень штрафу, суд встановив наступне.

В Розділі VII Договору Сторони встановили відповідальність за порушення умов Договору, зокрема: згідно пункту 7.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі Товару Постачальник (відповідач) сплачує Покупцю (позивачу) штрафні санкції (штраф) у розмірі 10% від ціни Договору, а у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Розділом 1 Договору встановлений предмет договору - поставка товару.

Розділом 6 Договору встановлюються права та обов'язки сторін, а саме: покупець - позивач має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов"язань постачальником, контролювати поставку, повернути недооформлений розрахунок, зменшувати обсяг закупівлі, а постачальник- відповідач зобов"язаний забезпечити поставку товару відповідної якості, зменшити обсяг поставки на вимогу покупця, також він має право отримати оплату своєчасно і в повному обсязі, на дострокову поставку за погодженням покупця, достроково розірвати договір.

Пунктом 7.2. Договору передбачена відповідальність при закупівлі товару, а безпосереднім предметом Договору є поставка, а не закупівля товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог Позивача щодо стягнення 63756,00 гривень штрафу слід відмовити, оскільки вони не стосуються предмету Договору та обов'язків сторін за Договором.

Розглянувши позовні вимоги Позивача щодо стягнення 14323,85 гривень пені, суд встановив наступне.

Згідно із ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання чи неналежне виконання. У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

В Розділі VII Договору Сторони встановили відповідальність за порушення умов Договору зокрема: згідно з п.7.3.2. Договору, у разі прострочення поставки або недопоставки Товару в терміни передбачені графіком поставки Товару (Додаток 2), постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,1% від вартості не поставленого (недопоставленого) Товару за кожний день прострочення його постачання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом перевірений розрахунок пені, наданий Позивачем, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача суми пені лише у розмірі 6082,74 гривень, перерахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ, в іншій частині нарахування пені слід відмовити у зв'язку з невірним розрахунком.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч.1 ст.43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст.265 Господарського кодексу Укаїни за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимога Позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 78079,85 гривень підлягає частковому задоволенню, а саме стягнення з Відповідача суми нарахованої пені у розмірі 6082,74 гривень підлягає задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 252, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабінвест" (61170, м. Харків, вул. Ак. Павлова,буд. 132, кв. 317, код ЄДРПОУ 34469041, р/р № 26007751331 в ЦВ ВАТ "МТБ" в м. Харкові, МФО 328168) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (04050, м.Київ, вул.Мельникова, буд.31, код ЄДРПОУ 26187763, р/р № 26003036745700 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) суму пені у розмірі 6082,74 гривень та 1609,50 гривень судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 травня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/1524/12