Ухвала

від 21.06.2012 по справі 2а-14100/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14100/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.12р. у справі №2а-14100/11/2670 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000051710 від 28.07.11р. та визнання недійсним акту від 20.07.11р. № 4/17-2147406478 про результати камеральної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 04.10.11р. відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним акту від 20.07.11р. № 4/17-2147406478 про результати камеральної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.12р. адміністративний позов задоволено в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000051710 від 28.07.11р.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивачем завищено витрати на придбання акцій, що призвело до виникнення відґємного значення -інвестиційного збитку; між тим, такі витрати у повній мірі не підтверджені документально; об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб дорівнює різниці між сумою доходу, отриманого від продажу акцій, та витратами, понесеними платником податку на попереднє придбання цих акцій, без врахування збільшення вартості пакету цінних паперів, яка виникла за рахунок реінвестиції дивідендів.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено камеральну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб громадянина ОСОБА_2 за період з 01.01.10р. по 31.12.10р., за результатами якої складено акт перевірки № 4/17-2147406478.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 9.6. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що полягало у заниженні оподатковуваного доходу за 2010р. в сумі 121 432 грн., внаслідок завищення витрат на придбання акцій на суму 102 387 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000051710 від 28.07.11р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 11 548,80 грн.

За результати адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, зазначене рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Задовольняючи адміністративний позов про скасування вказаного податкового повідомлення -рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально підтверджені витрати на придбання акцій в кількості 2 824 штук ; розрахунки між фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності не вимагають оформлення розрахункових документів, а тому договори та акти приймання-передачі є достатніми доказами на підтвердження витрат на придбання акцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

29.04.2011 р. позивачем до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було подано декларацію про одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року доходи, згідно з якою (пункт 1.2. розділу 1 декларації) інвестиційний дохід від продажу 2824 простих іменних акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», номінальною вартістю 43,00 грн. кожна, склав 121 432,00 грн., а витрати на їх придбання становили 146 827,00 грн. У результаті проведеного Позивачем розрахунку виникло від'ємне значення об'єкта оподаткування - інвестиційний збиток у сумі 25 395,00 грн.

На підтвердження витрат, пов'язаних з одержанням інвестиційного доходу, позивачем було надано відповідачу:

- договори купівлі-продажу 330 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», що укладалися з їх власниками - фізичними особами у період з 23 квітня 2002 року по 11 червня 2002 року, загальною вартістю 3 300,00 грн.;

- договір № В77-07/2002 від 09 липня 2002 року купівлі-продажу 2222 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», загальною вартістю 44 440,00 грн., сплаченою за квитанцією до прибуткового касового ордеру серії 02 БК № 660763 від 09 липня 2002 року;

- довідку ПрАТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»від 19 квітня 2011 року № 07/04 щодо придбання: 272 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»внаслідок реінвестування дивідендів у сумі 2 760,00 грн. в акції додаткового випуску, здійсненого шляхом збільшення номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій з 2,00 грн. до 10,00 грн., та у сумі 96 327,00 грн. в акції додаткового випуску, здійсненого шляхом збільшення номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій з 10,00 грн. до 43,00 грн.

Таким чином, позивачем були документально підтверджені витрати, понесені ним у зв'язку з придбанням інвестиційного активу - пакету акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»у кількості 2824 шт. (330 шт. + 2222 шт. + 272 шт.), на загальну суму 146 827,00 грн. (3 300,00 грн. + 44 440,00 грн. + 2 760,00 грн. + 96 327,00 грн.).

При перевірці правильності відображення позивачем витрат, пов'язаних з одержанням інвестиційного доходу, відповідачем із суми витрат було виключено 99 087,00 грн. дивідендів, реінвестованих позивачем в акції АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»додаткових випусків та 3 300,00 грн. вартості акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», що придбавалися позивачем за готівку у фізичних осіб на підставі укладених з ними договорів купівлі-продажу, що не була підтверджена розрахунковими документами.

У зв'язку з цим Відповідачем було встановлено завищення витрат на суму 102 387,00 грн. та, як наслідок, визначено грошове зобов'язання Позивача з податку на доходи фізичних осіб за 2010 рік у сумі 11 548,80 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає про наступне.

Так, згідно з ч.1 ст.152 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.24 Закону України «Про господарські товариства», акціонерним визнається господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Відповідно до ч.1 ст.155, ч.1 ст.156 Цивільного кодексу України, ч.1, ч.2 ст.38 Закону України «Про господарські товариства»статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів, внесених акціонерами внаслідок придбання ними акцій, і може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерів у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом збільшення номінальної вартості акції або додаткового випуску акцій.

За ч.2 ст.115 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.13 Закону України «Про господарські товариства»вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.116 Цивільного кодексу України, п.п.«б»ч.1 ст.10 Закону України «Про господарські товариства», ч.1 ст.25 Закону України «Про акціонерні товариства»учасники товариства, у т.ч. акціонери - власники простих акцій акціонерного товариства, мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Відповідно до п. 1. 21 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV ( в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин; надалі -Закон N 889-IV), інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів.

За ч.1 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства», дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу виключно грошовими коштами.

Згідно з п.1.9. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дивідендом є платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав на користь їх власника у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента. У свою чергу, відповідно до п.п. 1.28.3. п.1.28. ст.1 цього ж Закону, реінвестиція - це господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Відповідно до п.1.2. ст.1 Закону N 889-IV, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з п.п.4.2.13. п.4.2 ст.4 Закону N 889-IV, до складу загального місячного оподатковуваного доходу (як складової загального річного оподатковуваного доходу) включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.4.3.3. та 4.3.17. ст.4 Закону.

За п.п.4.3.17. п.4.3 ст.4 Закону N 889-IV, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, нараховані на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.

Відповідно до п.1 глави 3 Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.02.2007 р. № 387, збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок реінвестиції дивідендів здійснюється виключно шляхом збільшення номінальної вартості акцій, що належать їх власникам - акціонерам на дату початку строку виплати дивідендів.

З матеріалів справи вбачається, що Загальними зборами акціонерів АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»від 29 березня 1996 року (Протокол № 4) було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок нарахованих акціонерам дивідендів шляхом збільшення з 2,00 грн. до 10,00 грн. номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій (Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 134.1.96, видане Київським міським фінансовим управлінням 23 вересня 1996 року).

Загальними зборами акціонерів АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»від 03 квітня 2008 року (Протокол № 22) було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок нарахованих акціонерам дивідендів шляхом збільшення номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій з 10,00 грн. до 43,00 грн. (Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 104/10/1/2008, видане Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м.Києві та Київській обл. 29 липня 2008 року).

Згідно з довідкою ПрАТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»від 19 квітня 2011 року № 07/04 загальна сума нарахованих Позивачу дивідендів, які були реінвестовані ним в додатково випущені акції АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», склала 99 087,00 грн.

Відповідно до п.п.9.6.1. п.9.6. ст.9 Закону N 889-IV, облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Згідно з п.п.9.6.2. п.9.6. ст.9 Закону N 889-IV, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

При цьому, придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Водночас, інвестиційний актив вважається придбаним за нульовою вартістю лише у разі, якщо він подарований платнику податку чи успадкований платником податку.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта щодо здійснення розрахунку інвестиційного прибутку без врахування збільшення вартості пакету цінних паперів, яка виникла за рахунок реінвестиції дивідендів, адже позивачем було витрачено власний грошовий дохід у вигляді дивідендів на придбання інвестиційного активу цінних паперів. Сума дивідендів, на яку було збільшено номінальну вартість акцій по суті і економічному змісту є операцією з внесення платком податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані нею права.

Отже, колегія суддів вважає правомірним віднесення позивачем до складу витрат на придбання додатково випущених (шляхом збільшення номінальної вартості існуючих) акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»та врахування при обчисленні інвестиційного прибутку 99 087,00 грн. власних коштів у вигляді реінвестованих дивідендів.

Крім того, з акту перевірки № 4/17-2147406478 від 20.07.2011 р. вбачається, що при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб податковим органом не були враховані у складі витрат 3 300,00 грн. вартості 330 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», придбаних позивачем за готівку у фізичних осіб на підставі укладених з ними у період з 23 квітня 2002 року по 11 червня 2002 року договорів купівлі-продажу, у зв'язку з тим, що позивач не надав касових чи інших розрахункових документів, які б підтверджували сплату ним грошових коштів.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.1087 ЦК України, розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів (в електронному чи паперовому вигляді). При цьому, відповідно до ч.2 ст.167 Господарського кодексу України, володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

За ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (чинного, на час укладання договорів) і п.1.2. Глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, під розрахунковим документом розуміється документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Водночас, згідно з преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули та п.1.2. Глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, це Положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України лише підприємствами (підприємцями), а саме: операцій підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій).

З матеріалів, доданих позивачем до декларації та досліджених судом вбачається, що 330 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», загальною вартістю 3 300,00 грн., були придбані позивачем як фізичною особою (громадянином України) на підставі відповідних договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених з їх власниками - фізичними особами (громадянами України) у період з 23 квітня 2002 року по 11 червня 2002 року, і розрахунки між сторонами - не суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) здійснювалися готівкою в день укладення цих договорів.

Надана позивачем до суду в якості письмового доказу Виписка № 1656 з реєстру власників іменних цінних паперів, складена станом на 28 липня 2010 року уповноваженим на ведення такого реєстру реєстратором - ТОВ «КОМЕКС-ФІНАНС», також свідчить про проведення за особовим рахунком позивача № 28123 у період з 30 травня 2000 року по 28 липня 2010 року операцій з реєстрації договорів купівлі-продажу та переходів прав власності на 330 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»від продавців до покупця (Позивача) саме як фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями).

Зазначені договори купівлі-продажу акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ»сторонами виконані, в судовому порядку недійсними не визнавалися.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пов'язані з купівлею-продажем акцій розрахунки готівкою між фізичними особами, які не здійснюють підприємницьку діяльність та не є підприємцями, не вимагають оформлення касових чи будь-яких інших розрахункових документів. У цьому випадку, документом, що підтверджує вартість та факт оплати акцій, є договір купівлі-продажу, а перехід права власності на них (поставку) документ, складений уповноваженим реєстратором (зберігачем) цінних паперів, відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що виключення відповідачем 3 300,00 грн. вартості 330 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», придбаних позивачем за готівку у фізичних осіб, які не є підприємцями, на підставі укладених з ними договорів купівлі-продажу цінних паперів, із суми витрат, пов'язаних з одержанням інвестиційного доходу позивачем внаслідок подальшого продажу цих акцій, та відповідне збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб є неправомірним .

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.12р. у справі №2а-14100/11/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.12р. у справі №2а-14100/11/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.