Постанова

від 23.04.2012 по справі 0670/490/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 0670/490/12

категорія 5.1.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

при секретарі судового засідання Гнітецькій Т.Ф.,

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1. - директор та ОСОБА_2 (за довіреністю від 17.03.2012 року);

представників відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю від 21.03.2012 року) та ОСОБА_4 (за довіреністю від 23.03.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Україна" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації платником податку на додану вартість №884/15-02 від 16.01.2012 року та зобов'язання вжити заходів по реєстрації платником податку на додану вартість,-

встановив :

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Україна" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації платником податку на додану вартість №884/15-02 від 16.01.2012 року та зобов'язання вжити заходів по реєстрації платником податку на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №884/15-02 від 16.01.2012 року йому відмовлено в реєстрації платника податку на додану вартість на підставі того, що комісією Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області при розгляді заявки про реєстрацію, не встановлено здійснення позивачем постачання дизпалива Товариству з обмеженою відповідальністю «Терези-5» на підставі договору поставки №004 від 01.03.2011 року. З рішенням Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області позивач не погоджується у зв'язку з тим, що станом на 26.10.2011 року позивачем досягнуто суми оподатковуваних операцій, визначених у п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, яка складає 317566,47грн., тому він зобов'язаний був зареєструватись як платник податку на додану вартість в органі державної податкової служби. 29.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Україна" подало до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. Постачання товару здійснювалось на підставі договору поставки №004 від 01.03.2011 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терези-5». На підтвердження факту перерахування грошових коштів позивач надав банківські виписки за період з 01.02.2011 року по 30.11.2011 року.

Також до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області позивачем надано видаткові накладні з підписами про отримання товару та товарно-транспортна накладні. Крім того, позивач зазначив, що підстава відмови податкової інспекції з посиланням на відсутність документів, що підтверджують факт поставки позивачем нафтопродуктів Товариству з обмеженою відповідальністю "Терези-5", з відомостей, зазначених у товарно-транспортних накладних, не встановлено факт здійснення позивачем постачання дизпалива контрагенту не доводить відсутності постачання товару.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що 29.12.2011 року Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області отримано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Україна», в якій в п. 17 вказана причина реєстрації платника ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України. Згідно з наданими документами щодо проведення оподатковуваних поставок не встановлено, що підприємство фактично здійснювало постачання товарів. З огляду на встановлені під час перевірки факти, позивачу було відмовлено у реєстрації платником податку на додану вартість із видачею відповідного свідоцтва.

У судовому засіданні представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженої відповідальністю "Транс Ойл Україна" (далі -ТОВ "Транс Ойл Україна") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37273811, перебуває на податковому обліку в Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ).

29 грудня 2011року товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Україна" до Новоград-Волинської ОДПІ подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. До заяви були додані такі документи: супровідний лист №01-29-12-11 від 12.12.2011 року; копія протоколу №1 Зборів засновників ТОВ "Транс Ойл Україна" від 07.02.2011 року; копія титульної сторінки та 1-ої сторінки Статуту ТОВ "Транс Ойл Україна"; копія виписки з ЄДРПОУ; копія паспорта ОСОБА_1; копія паспорта ОСОБА_5; копія Протоколу №3 Зборів засновників ТОВ "Транс Ойл Україна" від 28.12.2011 року; виписка по рахунку ПАТ "СЕБ Банк" за період з 01.02.2011 року по 30.11.2011 року; накладні та товарно-транчпортні накладні на реалізацію ТОВ "Транс Ойл Україна" товарно-матеріальних цінностей. Крім того, 06.01.2012 року на лист Новоград-Волинської ОДПІ №125/15-02 від 04.01.2012 року позивачем додатково надано: заява головного бухгалтера від 07.02.2011 року; витяг з наказів №1, №2, №3 від 07.02.2011 року.

У якості підстави реєстрації платником ПДВ підприємством визначено п. 181.1 ст.181 Податкового кодексу України.

Листом від16.01.2012 року (№884/15-02) відповідач повідомив позивача про результати розгляду заяви, зазначивши, що за результатами розгляду реєстраційної заяви та правового аналізу відомостей, зазначених у товарно-транспортних накладних: №194202 від 18.05.2011 року; №194205 від 18.08.2011 року; №194203 від 17.06.2011 року не вбачається факт здійснення ТОВ "Транс Ойл Україна" постачання (передачі) дизпалива ТОВ "Терези-5". З огляду на викладене, відповідача дійшов висновку про те, що зазначені товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми 1-ТТН не підтверджують здійснення позивачем постачання товарів (дизпалива) ТОВ "Терези-5" в сумі 81697,77 грн. З огляду на встановлені під час перевірки факти, позивачу було відмовлено у реєстрації платником ПДВ із видачею відповідного свідоцтва

Відповідно до п.181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року. за № 509-ХІІ (далі - Закон №509) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних, цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 183.7 ст.183 ПК України визначено, що заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

У відповідності до п. 183.14 ст.183 ПК України форми реєстраційної заяви платників податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.

З метою визначення єдиного порядку в т.ч. і реєстрації платників податку на додану вартість, відповідно до розділу V ПК України та статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Міністерство фінансів України наказом від 07.11.2011 року за №1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за №1369/20107, затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1394).

Як визначено п.2.6 розділу II Положення №1394 районні податкові органи здійснюють, зокрема, приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам; обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання свідоцтв та анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; видачу, заміну свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ та засвідчення їх копій та інше.

Згідно п.3.5 розділу III Положення №1394 будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ.

Підпунктом 3.5.1 п.5 розділу III Положення №1394 визначено, що така заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до податкового органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Судом було встановлено, що позивачем було дотримано процедуру, встановлену законом щодо звернення із відповідною заявою про реєстрацію платників податку на додану вартість до податкового органу.

Під час перевірки наданих підприємством до заяви за формою № 1-ПДВ від 29.12.2011 року документів відповідачем було встановлено, що згідно наданих документів щодо проведення оподатковуваних поставок на суму понад 300000 грн. не встановлено, що підприємство фактично здійснювало постачання товарів.

Відповідно до матеріалів справи між ТОВ "Транс Ойл Україна" ("Постачальник") та ТОВ "Терези-5" ("Замовник") 01.03.2011 року укладено договір поставки нафтопродуктів за №004 про поставку товарів: дизпалива Л-0,2-62 та дизпалива ЕН-590, на виконання якого було виписано накладні: №6 від 18.05.2011 року, №7 від 17.06.2011 року, №8 від 21.07.2011 року, №9 від 18.08.2011 року, №10 від 13.09.2011 року та товарно-транспортні накладні до них за формою 1-ТТН.

Відповідно до п. 183.8 ПК України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Оглянуті судом у судовому засіданні первинні бухгалтерські документи містять всі обов'язкові реквізити для надання їм юридичної сили і доказовості.

Таким чином, первинні документи, які складені позивачем та його контрагентами є документами, що відображають товарність та реальність зазначених господарських операцій і підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Тому суд дійшов висновку, що у цьому випадку не мав місце факт того, що позивачем були у заяві надані недостовірні або неповні дані, дані непідтверджені відповідними документами у повному обсязі, а тому дії Новоград-Волинської ОДПІ щодо відмови у реєстрації особи, як платника податку на додану вартість ТОВ "Транс Ойл Україна" є протиправними.

Згідно з п. 183.9 ПК України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність дій при прийнятті рішення, зазначеного у листі №884/15-02 від 16.01.2012 року.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Новоград-Волинської ОДПІ про відмову в реєстрації платником податку на додану вартість №884/15-02 від 16.01.2012 року та зобов'язання вжити заходів по реєстрації платником податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Україна" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації платником податку на додану вартість №884/15-02 від 16.01.2012 року та зобов'язання вжити заходів по реєстрації платником податку на додану вартість, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про відмову в реєстрації платником податку на додану вартість №884/15-02 від 16.01.2012 року.

Зобов'язати Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Україна" платником податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Україна" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 32 (тридцять дві) грн. 19 (дев'ятнадцять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 23 квітня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2012 року.