Постанова

від 15.06.2012 по справі 2а-3846/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2012 року № 2а-3846/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень від 05.10.2011р. №0002832307/43153, №0002842307/43154, №0002852307/43155

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник»з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби (ДПІ у Дарницькому районі м.Києва), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011р. №0002832307/43153, № 0002842307/43154, №0002852307/43155.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

В ході судового розгляду справи Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва було замінено на правонаступника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.

Суд ухвалив на підставі ч.6 ст.128 КАСУ, адміністративну справу розглядати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва ДПС (ДПІ у Дарницькому районі м.Києва) проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Будівельник»(код ЄДРПОУ 32156868) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(код ЄДРПОУ 34003515) за період діяльності з 01.01.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 5714/2307/32156868 від 20.09.2011р.

Дана перевірки проведена на підставі матеріалів по кримінальній справі №05-8326 наданих співробітниками СВ ПМ Бориспільської ОДПІ Київської області.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті підприємством занижено суму ПДВ за період з 10.01.2008р. по 31.12.2009р., встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., у розмірі 3378,00 грн., а саме по періодам вересень 2008р. на суму 3378,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., у розмірі 190 846,00 грн., яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 27), а саме по періодам: вересень 2008р. -20 911грн., жовтень 2008р. -169 935 грн. та абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 240 690,00грн. в т.ч. по періодах за ІІІ кв. 2008р. у сумі 30 361,00 грн.; за IV квартал 2008р. у розмірі 210 329,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС прийняті податкові повідомлення -рішення від 05.10.2011р.:

- № 0002842307/43154, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 238 557,50 грн., в т.ч. 190 846,00 грн. -основного платежу, 47711,5 грн. -штрафні (фінансові) санкцій.

- № 0002852307/43155, яким визначено санкції зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3378,0 грн.;

- №0002832307/43153, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 300 862,50 грн.

Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Будівельник»(код ЄДРПОУ 32156868) (Підрядник) та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(Субпідрядник) були укладені договори субпідряду, а саме:

- договір від 25.09.2008р. №04/2008, згідно якого Субпідрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати капітальний ремонт тренажерного залу у Державному підприємстві Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»у місті Києві відповідно до вимог Підрядника, а Підрядник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування робіт та прийняти виконані роботи на умовах, передбачених цим Договором;

- договір від 01.10.2008р. №05/2008 від 01.10.2008р., згідно даного договору Субпідрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати капітальний ремонт будівлі складу і тренажерного залу у Державному підприємстві Центральна учбово - тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»у місті Києві відповідно до вимог Підрядника, а Підрядник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування робіт та прийняти виконані роботи на умовах, передбачених цим Договором;

- договір від 14.10.2008р. №06/2008, згідно даного договору Субпідрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати капітальний ремонт будівлі складу і тренажерного залу у Державному підприємстві Центральна учбово - тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»у місті Києві відповідно до вимог Підрядника, а Підрядник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування робіт та прийняти виконані роботи на умовах, передбачених цим Договором.

ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»на адресу ТОВ «Будівельник»виписано податкові накладні, які зазначені в акту перевірки, а саме від 29.09.2008 №673, від 30.09.2008 №780, від 13.10.2008 №882, від 16.10.2008 №940/1, від 22.10.2008 №952.

Згідно АІС «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»у розмірі 194 224,32 грн. були включені до складу податкового кредиту відповідних періодів

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Будівельник» було віднесено до складу валових витрат в ІІІ кварталі 2008р. та у IV кварталі 2008р. суми по операціям з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група».

Також, відповідач в акті перевірки зазначає, що в ході досудового слідства по кримінальній справі №05-8326, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України встановлено, що в період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р. ТОВ «Будівельник»перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», а саме замовляв виконання ремонтних та будівельних робіт.

Старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Київській області Макарчик В.П. 17.12.2011р. та О/у ВОБзВДОЗШ УПМ ДПА в Київській області, ст.. лейтенантом податкової міліції Височин В.В. 08.02.2011р. Відповідно до протоколів допиту громадянина ОСОБА_3, який в перевіряємому періоді був директором та засновником ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»від 17.02.2011р. та 08.02.2011р. засвідчив, що став директором та засновником ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»за грошову винагороду та фінансово-господарську діяльність даного товариства не здійснював.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, відсутність поставки товарів надання послуг, що свідчить про укладання угоди без мети настання реальних наслідків.

Суд з зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності укладених угод, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Зокрема, суд ухвалою від 23.03.2012р. витребував у відповідача копії податкових декларацій контрагентів позивача та докази визначення їм податкових зобов'язань, натомість, суду даних документів відповідач не надав.

Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також, як вбачається з матеріалів справи, фактична поставка товару та виконання сторонами умов договору підтверджується первинною документацією, зокрема, податковими накладними, акти приймання виконаних підрядних робіт та відповідними розрахунковими документами.

Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Будівельник»з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»зроблено на підставі первинних документів, а саме: податкових накладних, суми ПДВ, по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується актом перевірки.

Оскільки здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірності формування позивачем валових витрат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та винесення податкового повідомлення -рішення №0002832307/43153 від 05.10.2011р., яке підлягає скасуванню.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення встановлені нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», на час вчинення правочинів було зареєстровано у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Зокрема, позивачем на вимогу суду надані документи, які підтверджують факт виконання послуг, а саме акти прийняття виконаних робіт, договір підряду від 28.08.2008р. «Капітальний ремонт тенісних кортів, тренажерного залу і будівлі складу з метою облаштування в ній оздоровчого комплексу»за Державні кошти №29, який був укладений між позивачем та Державним підприємством Центральна учбово - тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон».

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 20.09.2011 № 5714/2307/32156868 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»у зв'язку з на наявність кримінальної справи №05-8326, яка порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України відносно ОСОБА_4 директора ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», оскільки на запит суду від 23.04.2012р. Солом'янським районним судом м.Києва, було надано копію постанови суду від 14.06.2011р. №4-670/2011р., якою скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Київській області Макарчика В.П. від 14.02.2011р. про порушення даної кримінальної справи №05-8326.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекцій у Дарницькому районі міста Києва 05.10.2011р. №0002832307/43153, №0002842307/43154, №0002852307/43155.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян