Постанова

від 22.06.2012 по справі 2а-1586/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2012 р. Справа № 2a-1586/12/0970

11 год. 10 хв.

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Грицюка Н.Р.,

представника відповідача - Білогана І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Надвірнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до відповідача: Надвірнянської районної ради

про стягнення коштів в сумі 18936,46 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Надвірнянський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі також - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Надвірнянської районної ради (надалі також - відповідач) про стягнення коштів в сумі 18936,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку із звільненням з посади заступника голови Надвірнянської районної ради, ОСОБА_3 01.04.2011 року надано статус безробітного. 09 липня 2011 року ОСОБА_3 призначено допомогу по безробіттю відповідно до статей 21-23 з урахуванням частини 4 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За період від 09 липня 2011 року по 13 березня 2012 року безробітному ОСОБА_3 виплачено допомогу по безробіттю в сумі 18936,46 грн., проте на підставі рішення суду, розпорядженням голови Надвірнянської районної ради від 13 квітня 2012 року №14-к ОСОБА_3 поновлено на посаді, що є підставою для утримання з роботодавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Оскільки повернення коштів не здійснено відповідачем у добровільному порядку, позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача допомогу по безробіттю в загальному розмірі 18936,46 грн.

Представник позивача позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні, просив зупинити провадження в даній справі у зв'язку із перебуванням на розгляді в суді касаційної інстанції, а саме: Вищому адміністративному суді України адміністративної справи за касаційною скаргою відповідача щодо поновлення на посаді ОСОБА_3

З цього приводу судом винесено ухвалу від 22.06.2012 року про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі (а.с.30,31).

Крім цього, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що оскільки при поновленні на посаді ОСОБА_3 судами попередніх інстанцій не вирішувалось питання щодо виплати йому середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, дана обставина ставить в залежність підставність вимог позивача щодо утримання з Надвірнянської районної ради виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, судом встановлено наступне.

Громадянину ОСОБА_3, на підставі заяви від 01.04.2011 року (а.с.7) надано статус безробітного, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з відповідним нарахуванням допомоги по безробіттю (а.с.7).

21 березня 2012 року Львівським апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.06.2011 року по справі №2а-484/11 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задоволено, а саме: Визнано протиправним та скасовано рішення Надвірнянської районної ради від 14.12.2010 року №23-2/2010 «Про структуру та чисельність виконавчого апарату районної ради»в частині структури та чисельності виконавчого апарату районної ради п.3 Додатку 1. Визнано неправомірними дії Надвірнянської районної ради щодо відмови в поновленні ОСОБА_3 на попередній посаді - керуючого справами виконавчого апарату Надвірнянської районної ради з 08.01.2011 р. та поновлено ОСОБА_3 на посаді керуючого справами виконавчого апарату Надвірнянської районної ради з 08.01.2011 року (а.с.8-11).

На виконання вищевказаного рішення суду, розпорядженням голови Надвірнянської районної ради від 13.04.2012 року №14-к, ОСОБА_3 поновлено на посаді керуючого справами апарату районної ради з 08.01.2011 року (а.с.12).

У зв'язку з поновленням ОСОБА_3 на посаді, Надвірнянським районним центром зайнятості винесено Наказ №113 від 23.04.2012 року (а.с.13), яким визначено потребу вжиття заходів щодо повернення роботодавцем - Надвірнянською районною радою суми виплаченого забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю в загальному розмірі 18936,46 грн., яка виплачена ОСОБА_3.

На підставі винесеного наказу, позивачем на адресу відповідача направлено лист від 24.04.2012 року №688/01-12/06, яким відповідачу запропоновано на протязі 30 днів забезпечити повернення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 18936,46 грн.

Дану суму підтверджено довідкою про суму виплат допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_3 за період з 09 липня 2011 року по 13 березня 2012 року (а.с.15).

У зв'язку з тим, що відповідачем не здійснено добровільного повернення коштів, у відповідності до вимог частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», дана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Не погоджуючись з обов'язком відшкодування допомоги по безробіттю відповідач свою правову позицію обгрунтовував, посилаючись на приписи статті 235 Кодексу законів про працю України, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Посилання відповідача суд вважає помилковими та такими, що не кореспондуються з приписами частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у відповідності до яких із роботодавця утримуються в тому числі сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду . Так, середній заробіток за час вимушеного прогулу, що регулюється нормами Кодексу законів про працю та допомога по безробіттю, що встановлена Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є абсолютно різними виплатами, які за своєю суттю не пов'язані ні нормативно, а ні предметно. Відтак, преюдиційне значення при розгляді та вирішенні даної адміністративної справи носить факт поновлення працівника на роботі за рішенням суду.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно з абзацом 6 пункту 2 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», робочі органи виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Приписами пункту 1 статті 34 вищенаведеного Закону встановлено, що фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу, вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про страхування на випадок безробіття.

Частиною 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», встановлено, що із роботодавця утримуються в тому числі сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно із частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Враховуючи те, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 року у справі №51816/11/9104, у відповідності до якої ОСОБА_3 поновлено на посаді керуючого справами виконавчого апарату Надвірнянської районної ради, набрала законної сили 21.03.2012 року, вказана обставина є беззаперечним доказом наявності підстав для утримання з Надвірнянської районної ради виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю в розмірі 18936,46 грн.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що відповідачем не представлено в судове засідання доказу добровільної сплати позивачу допомоги по безробіттю в сумі 18936,46 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, викладені в позовній заяві є обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Надвірнянської районної ради (ідентифікаційний код 04054435) на користь Надвірнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ідентифікаційний код 19389986) суму виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю у розмірі 18936 (Вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість гривень) 46 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 27.06.2012 року.