Постанова

від 06.06.2012 по справі 2а-1670/2224/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2224/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача -Кінаша А.Г.,

представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Промспецбуд" м. Кременчук" до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2012 року Дочірнє підприємство "Промспецбуд м. Кременчук" (далі - позивач, ДП "Промспецбуд м. Кременчук") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003872301/58 від 06 березня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 15217,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3804,25 грн., № 0003882301/59 від 06 березня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5533,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1383,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на незгоду із висновками податкового органу, зафіксованими в акті перевірки від 22.02.2012 № 973/23-209/32450903, про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку із безпідставним включенням до складу валових витрат вартості товарів, придбаних у ПП "Кремнет", у зв'язку з відсутністю поставок товару. Зазначали, що господарські операції із ПП "Кремнет" оформлені належними первинними документами, які підтверджують реальність здійснених операцій, в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках, а відтак вартість придбаного товару правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту звітного періоду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У запереченнях посилалася на те, що проведеною перевіркою позивача встановлено взаємовідносини з ПП "Кремнет", щодо якого актом камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість від 23.03.2011 № 64/15-322 поданих за період жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року встановлено відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, тому угоди, укладені позивачем з ПП "Кремнет", не спричиняють реальних правових наслідків, не мають реального товарного характеру, у зв'язку з чим сформовані позивачем податковий кредит та валові витрати за результатами господарської операції із ПП «Кремнет»є нікчемними. З огляду на викладене, за результатами перевірки позивачу правомірно збільшено оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

В ході судового розгляду було уточнено найменування відповідача, а саме після проведеної реорганізації системи податкових органів з 01.03.2012 вірним найменуванням відповідача є Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Промспецбуд м. Кременчук" (ідентифікаційний код 32450903) 31.03.2003 зареєстровано юридиною особою виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Позивач перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції та зареєстрований як платник податку на додану вартість з 15.12.2005, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23488994.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії НОМЕР_3, виданої Управлінням статистики у місті Кременчуці 16.10.2009, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 45.21.1 - будівництво будівель; 45.34.0 - інші монтажні роботи; 45.25.1 - інші спеціалізовані будівельні роботи; 51.90.0 - інші види оптової торгівлі; 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна; 74.20.1 - діяльність у сфері інжинірингу (а.с. 31).

У період з 13.02.2012 по 17.02.2012 на підставі направлення Кременчуцької ОДПІ від 13.02.2012 №985/000985 та наказу від 13.02.2012 №745 була проведена позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Промспецбуд м. Кременчук" з питань правильності визначення повноти нарахування і своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01.02.2010 року по 31.12.2010 року, яка набрала форму акту від 22.02.2012 № 973/23-209/32450903.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські правовідносини із ПП «Кремнет»(іпн. 34410492), а саме придбавали на підставі договору в грудні 2010 року будівельні матеріали (труби) на загальну суму 33 200 грн., в т.ч. ПДВ 5 533 грн. 33 коп.

Отримані будівельні матеріали (труби) в податковому обліку віднесені позивачем до складу валових витрат в Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 27 667 грн., в т.ч. в 4 кварталі 2010 в розмірі 27 667 грн. В податковому обліку по ПДВ дані суми витрат по взаємовідносинам з ПП «Кремнет»були віднесені позивачем до складу податкового кредиту в розмірі 5 533 грн. на підставі податкової накладної від 16.12.2010 № 1612, включеної до реєстру отриманих податкових накладних в грудні 2010 за № 17.

Однак, згідно висновків перевірки ПП «Кремнет»порушено вимоги по складанню податкової накладної, встановлені п. 7.2 ЗУ «Про ПДВ»та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037, а саме при заповненні реквізитів постачальником (ПП «Кремнет») зазначено місцезнаходження продавця АДРЕСА_1, але згідно витягу з ЄДР місцезнаходженням даного підприємства є АДРЕСА_2, у зв'язку з чим видані останнім податкові накладні на думку ревізорів не можуть вважатися належно оформленими.

Також ревізорами в акті перевірки позивача зазначено, що за результатами камеральної перевірки податкових декларацій з ПДВ ПП «Кремнет», поданих за період жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року (акт від 23.03.2011 № 64/15-322), податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів. Враховуючи зазначене, перевіряючі дійшли висновку про відсутність поставок товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а відтак угоди, укладені ПП "Кремнет" із контрагентами, не спричиняють реальних правових наслідків, не мають реального товарного характеру та є нікчемними в силу закону, що на думку ревізорів свідчить про здійснення діяльності ПП «Кремнет», спрямованої на проведення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам, в т.ч. позивачу. З огляду на зазначене, перевіряючими не встановлено операцій, які б підпадали під визначення об'єкта та бази оподаткування, у зв'язку з чим за висновками акту зазначеної камеральної перевірки не визнано усі податкові зобов'язання та податковий кредит ПП «Кремнет»за вказаний період.

Крім того, перевіряючі в акті перевірки посилалися на факт порушення кримінальної справи № 11131009012 відносно громадянина ОСОБА_4 та невстановлених осіб згідно ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Згідно постанови про порушення вказаної кримінальної справи ОСОБА_4 умисно з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою з невстановленими особами, за винагороду створив суб'єкт підприємницької діяльності ПП «Кремнет». 17.09.2010 за вказівкою невстановлених осіб ОСОБА_4 перереєстрував підприємство на громадянина ОСОБА_5, який в подальшому за попередньою змовою з невстановленими особами відображав по бухгалтерському і податковому обліках довіреного йому підприємства операції з купівлі -продажу ТМЦ, надання товарів та послуг, які фактично не здійснювалися та являлися безтоварними. Згідно висновку експерта міжрегіонального науково-дослідного експерто - консультаційного центру "Експол" №48-3/11 від 15.03.2011, складеного під час досудового розслідування, підписи на фінансово -господарських документах виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Таким чином, ревізори дійшли висновку, що ДП «Промспецбуд м. Кременчук»здійснило видимість придбання товарів (робіт, послуг), а відтак неправомірно сформувало податковий кредит у грудні 2010 року з урахуванням результатів господарської операції по придбанню у ПП «Кремнет»будівельних матеріалів (труб), у зв'язку з чим встановлено порушення позивачем пп.7.3.1, п. 7.3, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп. 7.2.8 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 5 533 грн. в тому числі за грудень 2010 року в сумі 5 533 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій «Інші доходи, крім визначених у р. 01.1 -01.5»показників за І квартал 2011 року встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 01.6 «Інші доходи»Декларації з податку на прибуток на загальну суму 33 200 грн. за рахунок не включення до їх складу вартості товарів безоплатно отриманих ДП «Промспецбуд м. Кременчук»від третіх осіб без укладення будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

До таких висновків ревізори дійшли через встановлення фактичної наявності придбаних труб, повного їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках та реального використання їх у господарській діяльності. Так, за висновками перевірки було встановлено, що позивач отримані труби використав в будівельних роботах (влаштування польових фундаментів) для генпідрядника ВАТ «Донбассатоменергомонтаж» (іпн. 046346314096), сума яких була включена до витратної частини акту виконаних робіт № 1 за січень 2011 року на загальну суму 94 260 грн., в т.ч. ПДВ 15 710 грн.

Оскільки факт придбання позивачем товару саме у ПП «Кремнет»на думку перевіряючих не підтверджується, тобто фактичний продавець придбаних труб не встановлений, і відповідно відсутнє підтвердження оплати за придбаний товар реальному постачальнику, а товар було оприбутковано та використано в господарській діяльності позивача, то на думку ревізорів товар є безоплатно отриманим, а відтак в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем у звітному періоді не збільшено валовий дохід.

З огляду на викладене встановлено порушення позивачем пп.4.1.6, п. 4.1, ст.4, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 15217 грн. в тому числі за 4 квартал 2010 року у сумі 15 217 грн.

При цьому обґрунтованих пояснень щодо проведених розрахунків суду не надано, а саме: яким чином при вартості труб 33 200 грн. з ПДВ (27 667 грн. без ПДВ) податковим органом обраховано збільшення доходу на 15 217 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення № 0003872301/58 від 06 березня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 15217,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3804,25 грн., № 0003882301/59 від 06 березня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5533,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1383,25 грн.

Із даними рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На момент проведення вказаної господарської операції порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. (що діяв на момент виникнення правовідносин, надалі -Закон "Про ПДВ"), який базується (приведений у відповідність) на основних принципах побудови цього податку, зокрема, ОСОБА_6 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року про спільну систему ПДВ.

Відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості -метод податкового кредиту , тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Промспецбуд м. Кременчук»у звітному періоді виконувало субпідрядні роботи для генерального підрядника ВАТ «Донбассатоменергомонтаж»на підставі договору від 08.12.2010 № 56-10 (а.с. 112) по влаштуванню буро набивних свай під скрубер -бутари по об'єкту «ЦПО участок репульпації

ООО та ПС. Влаштування скрубер -бутари»на об'єкті замовника ВАТ «Полтавський ГОК».

Вказані роботи здійснювалися позивачем в межах основних видів діяльності за КВЕД, зазначеним у довідці з ЄДРПОУ серії НОМЕР_3, виданої Управлінням статистики у місті Кременчуці 16.10.2009.

Для виконання зазначених робіт позивачем було придбано у ПП «Кремнет»10 т. труб на підставі договору поставки №01/12-1 від 01.12.2010 (а.с. 117-118).

У грудні 2010 року на придбання труб ВАТ «Донбассатоменергомонтаж»здійснило переплату на адресу позивача згідно платіжного доручення від 15.12.2010 № 2153 на суму 30 000. Позивачем було виписано останньому податкову накладну від 14.12.2010 № 187/10 на загальну суму 30 000 грн. У податковому обліку ДП «Промспецбуд м. Кременчук»суму переплати включило до складу валових доходів згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік.

Платіжним дорученням від 15.12.2010 № 3308 позивачем було перераховано кошти ПП «Кремнет»в рахунок вартості труб на загальну суму 33 200 грн., в т.ч. ПДВ 5 533 грн. 33 коп. на оплату рахунку -фактури від 15.12.2010 № 1512, списання коштів з розрахункового рахунку позивача на вказану суму підтвержується банківською випискою про рух коштів на рахунку (а.с. 119).

Відповідно до накладної від 16.12.2010 № 1612 ПП «Кремнет»було відвантажено ДП «Промспецбуд м. Кременчук»трубу Ф 325х7 в кількості 10 т. вартістю 27 666 грн. 67 коп. та ПДВ в сумі 5 533 грн. 33 коп. в загальному розмірі 33 200 грн. (а.с. 120) через ОСОБА_7, уповноваженого довіреністю на отримання ТМЦ від 16.12.2010 № 257 (витяг з Книги виданих довірностей на а.с. 121).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_8 (а.с. 148) товар ним було отримано зі складів за адресою м. Кременчук вул. Б. Хмельницького та перевезено на базу ДП «Промспецбуд м. Кременчук»за адресою м. Кременчук вул. Ярмаркова, 35 (договір оренди землі від 27.04.2007, укладеного між Кременчуцькою міською радою та ДП "Промспецбуд" м. Кременчук" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та споруд виробничого призначення - а.с. 145).

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду, перевезення придбаного товару здійснювалося за допомогою автомобіля КАМAЗ 5410, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ДП "Промспецбуд" м. Кременчук" (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на а.с. 110).

Автомобілем КАМAЗ 5410, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 будівельні матеріали перевезені позивачем відповідно до товарно-транспортної накладної №16.12-2 від 16.12.2010 (а.с.109).

При цьому, судом встановлено, що про наявність товарно-транспортної накладної перевіряючими зазначалося безпосередньо в акті перевірки від 22.02.2012 № 973/23-209/32450903, та жодних зауважень до їх форми та змісту як в акті перевірки, так і в ході судового розгляду справи Кременчуцькою ОДПІ вказано не було.

На продукцію ПП "Кремнет" позивачем отримано сертифікат відповідності №99/6 (а.с.147).

Представником позивача до матеріалів справи надано відомість ОФ по групах, які рахуються на балансі ДП "Промспецбуд" м. Кременчук" у 2010 році, з яких вбачається оприбуткування товару, придбаного у ПП "Кремнет", на складі позивача (а.с. 149).

Придбання будівельних матеріалів відображено у кореспонденції бухгалтерських проводок позивача наступним чином: Дт 201 «Сировина та матеріали»Дт 641 «Податковий кредит», Кт 631 «Розрахунки з постачальниками»Дт 631 «Розрахунки з постачальниками»Кт 311 «Розрахунковий рахунок».

В подальшому на підставі накладної - вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів від 21.12.2010 № 21/12/10 -2 (а.с. 139) будівельні матеріали за порядковим номером запису за складською картотекою (трубу у кількості 10 т.) було переміщено на об'єкт будівництва в м. Комсомольськ власним автотранспортом КАМAЗ 5410 через водія ОСОБА_9 (подорожній лист вантажного автомобіля №231 від 21.12.2010 на а.с.140).

Перевіркою відповідача підтверджено, що позивач отримані труби використав в будівельних роботах (влаштування польових фундаментів) для генпідрядника ВАТ «Донбассатоменергомонтаж»(іпн. 046346314096), сума яких була включена до витратної частини акту виконаних робіт № 1 за січень 2011 року на загальну суму 94 260 грн., в т.ч. ПДВ 15 710 грн., та повністю оплачена генпідрядником.

На виконання вищевказаного договору та підтвердження господарської операції з поставки труб позивачем було отримано від ПП "Кремнет" податкову накладну від 16.12.2010 № 1612 на суму 33200 грн., в т.ч. ПДВ 5533 грн. 33 коп. (а.с. 111). Дана податкова накладна підписана та скріплена печаткою ПП "Кремнет", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Отримані будівельні матеріали (труби) в податковому обліку віднесені позивачем до складу валових витрат в Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 27 667 грн., в т.ч. в 4 кварталі 2010 в розмірі 27 667 грн. В податковому обліку по ПДВ дані суми витрат по взаємовідносинам з ПП «Кремнет»були віднесені позивачем до складу податкового кредиту в розмірі 5 533 грн. на підставі податкової накладної від 16.12.2010 № 1612, включеної до реєстру отриманих податкових накладних в грудні 2010 за № 17.

Таким чином, судом встановлено зміни у структурі активів як позивача так і його контрагента ПП «Кремнет», які підпадають під визначення господарської операції у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", осіб які приймали участь у проведенні зазначеної господарської операції, а відтак і реальність їх проведення, а доводи відповідача щодо нереальності та безтоварності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Доводи Кременчуцької ОДПІ про те, що дана господарська операція не спричиняє реальних правових наслідків, не має реального товарного характеру та не підтверджується належними первинними документами через невірне заповнення ПП «Кремнет»податкової накладної із зазначенням не тієї адреси, яка вказана у витягу з ЄДР -АДРЕСА_2, судом оцінюються критично з огляду на наступне.

В основу висновків акту перевірки позивача Кременчуцькою ОДПІ покладено висновки акту камеральної перевірки податкових декларацій ПП «Кремнет»з податку на додану вартість від 23.03.2011 № 64/15-322 поданих за період жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, які зроблено лише на підставі даних, зазначених у вищевказаних податкових деклараціях, за наслідками чого встановлено нікчемність всіх угод контрагента ПП «Кремнет»та відсутність реальних поставок. Тобто первинні бухгалтерські, фінансово -господарські документи, господарські договори та операції ПП «Кремнет»не досліджувалися , ревізором не витребовувалися та відповідно останнім не надавались.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що без дослідження первинних документів, що повинні підтверджувати здійснення господарської операції , встановлення їх реальності та достовірності висновки вищевказаного акту від 23.03.2011 № 64/15-322 камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ПП «Кремнет»про відсутність реальності господарських операцій між ПП «Кремнет»та позивачем є необґрунтованими.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо неналежного оформлення вищевказаної податкової накладної, суд дійшов висновку, що дана накладна має обов'язкові реквізити, визначені нормами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про ПДВ».

Щодо місцезнаходження ПП «Кремнет»судом встановлено, що юридична адреса підприємством була змінена на адресу АДРЕСА_2, лише 20.01.2011 тобто після проведення господарської операції із позивачем в грудні 2010, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 10983624 (а.с. 67 -72), про що в ЄДР зроблено запис від 20.01.2011 № 1 585 107 0004 006754.

Надаючи оцінку доводам відповідача про факт порушення кримінальної справи відносно керівника ПП «Кремнет» - ОСОБА_5 та надані ним в ході розслідування показання в якості обвинуваченого, відповідно до яких він зазначив, що його діяльність на посаді директора вказаного підприємства в період з 18.10.2010 по 21.01.2011 полягала в підписанні фінансово-господарських документів від імені ПП «Кремнет»та знятті готівки із його розрахункових рахунків, яку в подальшому передавав невстановленим особам, фактично ніяких послуг він особисто не надавав, робіт не виконував, товарно -матеріальних цінностей не поставляв, суд дійшов наступних висновків.

Вироку, який би набрав законної чинності, про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за фіктивне підприємництво суду не надано.

Доказів про встановлення в судовому порядку недійсності установчих, первинних та бухгалтерських документів ПП «Кремнет»у зв'язку із заявами ОСОБА_5 також суду не надано.

Окремі матеріали кримінальної справи, надані відповідачем до матеріалів до даного провадження, а саме висновок експерта міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" №48-3/11 від 15.03.2011, суд вважає такими, що не відповідають критеріям належності та допустимості доказів в адміністративних справах.

Тим більше, що із його змісту вбачається, що документи, якими оформлювалася господарська операція по поставці труб ДП "Промспецбуд" м. Кременчук", на вказане експертне дослідження не надавалися та оцінка їм експертом не надавалася.

В будь-якому випадку, відповідно до змісту ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень або взагалі без таких, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Якщо ж схвалення не відбулось, то зазначений правочин правових наслідків для того, кого представляють , не тягне і за його позовом визнається судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 239 ЦК України (Рішення, Верховний Суд України/Судова палата у цивільних справах Верховного Суду, від 08.09.2010 р., № 6-11158св10).

Як було встановлено вище судом, даний правочин був визнаний сторонами та прийнятий ними до виконання, в зв'язку з чим було відвантажено товар на адресу позивача, видано необхідні первинні документи, кошти на оплату товару перераховані позивачем саме на рахунки ПП «Кремнет».

Висновок КОДПІ про нікчемність укладеної між вищевказаними сторонами угоди суд вважає помилковим, з огляду на наступне

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемність зазначених правочинів пов'язується відповідачем із не підтвердженням фактичного здійснення поставки позивачу по ланцюгу постачання від ПП «Кремнет», що на думку перевіряючих свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків та порушення публічного порядку укладення договору.

Однак, вищезазначені обставини Цивільним кодексом України не визначаються як підстави для визнання угод нікчемними.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України, встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий

правочин може бути визнаний недійсним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, судом встановлено, що договір поставки №01/12-1 від 01.12.2010, укладений між позивачем та ПП «Кремнет», не визнавався судом недійсним.

Отже, відповідач зробивши висновок в акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Таким чином, в ході судового розгляду було спростовано доводи відповідача про відсутність реальної операції між позивачем та ПП «Кремнет»та нікчемність здійсненого правочину.

З огляду на викладене, висновки перевірки про допущення порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), а саме заниження валового доходу за 4 квартал 2010 року у зв'язку із не включенням до його складу вартості безоплатно отриманих платником у звітному періоді товарів, не відповідають дійсним обставинам справи.

Дотримання позивачем правил формування валових витрат, у складі яких було відображено вартість придбаних труб у зазначеного контрагента, також було предметом перевірки, за висновками якої порушень формування складу валових витрат із урахуванням результатів спірного правочину не встановлено, податкових повідомлень-рішень про виключення цієї суми із складу валових витрат податковим органом не приймалось.

Інших порушень правил формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по відображенню операції поставки труб від ПП «Кремнет»судом не встановлено, податковим органом не наведено.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності вищевказаних порушень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, тому оскаржувані податкові повідомлення -рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Промспецбуд м. Кременчук" до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003872301/58 від 06 березня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 1 5217,00 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті сімнадцять гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями 3 804,25 грн. (три тисячі вісімсот чотири гривні двадцять п'ять копійок).

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003882301/59 від 06 березня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5 533,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот тридцять три гривні), за штрафними (фінансовими) санкціями 1 383,25 грн. (ода тисяча триста вісімдесят три гривні двадцять п'ять копійок).

Стягнути з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства "Промспецбуд" м. Кременчук" витрати зі сплати судового збору в розмірі 259,38 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2012 року.

Суддя Л.О. Єресько