Ухвала

від 14.08.2012 по справі 2а-1670/2224/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/2224/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2012р. по справі № 2а-1670/2224/12

за позовом Дочірнього підприємства "Промспецбуд"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Промспецбуд м. Кременчук" звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 6 червня 2012 р. по справі №2а-1670/2224/12 позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0003872301/58 від 06,03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 15217,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3804,25 грн., № 0003882301/59 від 06.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5533,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1383,25 грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про ПДВ», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», КАС України.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень № 0003872301/58 від 06.03. 2012 р. та № 0003882301/59 від 06.03.2012 р. є акт Кременчуцької ОДПІ у Полтавський області від 22.02.2012 р. №973/23-209/32450903 позапланової виїзної перевірки ДП "Промспецбуд м. Кременчук" (код ЄДРПОУ 32450903) з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносин з ПП "Кремнет" (код ЄДРПОУ 36410492) за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.

Вищезазначеною перевіркою встановлені наступні порушення: - пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 5533 грн., в тому числі за грудень 2010 р. в сумі 5533 грн.; - пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.1 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 15217,00 грн., в тому числі за IV квартал 2010 р. у сумі 15217 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням діючого законодавства та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що в основу виявлених порушень викладених у акті перевірки від 22.02.2012 р. №973/23-209/32450903 покладено доводи іншої перевірки здійсненої інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість Кременчуцької ОДПІ, Мирошніченко В.В. та викладені у акті №64/15-322 від 23.03.2011 камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ПП "Кремнет" (код ЄДРПОУ 36410492) поданих за жовтень, листопад, грудень 2010 р., за результатами якої податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення цілей господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів. Враховуючи зазначене, перевіряюча дійшли висновку про відсутність поставок товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а відтак угоди, укладені ПП "Кремнет" із контрагентами, не спричиняють реальних правових наслідків, не мають реального товарного характеру та є нікчемними в силу закону, що на думку ревізора свідчить про здійснення діяльності ПП «Кремнет», спрямованої на проведення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі позивачу. З огляду на зазначене, перевіряючими не встановлено операцій, які б підпадали під визначення об'єкта та бази оподаткування, у зв'язку з чим за висновками акту зазначеної камеральної перевірки не визнано усі податкові зобов'язання та податковий кредит ПП «Кремнет» за вказаний період.

Крім того, перевіряючі в акті перевірки посилалися на факт порушення кримінальної справи № 11131009012 відносно гр.ОСОБА_2 та невстановлених осіб згідно ч. 2 ст.205 КК України. Згідно постанови про порушення вказаної кримінальної справи гр.ОСОБА_2 умисно з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою з невстановленими особами, за винагороду створив суб'єкт підприємницької діяльності ПП «Кремнет». 17.09.2010 за вказівкою невстановлених осіб гр.ОСОБА_2 перереєстрував підприємство на гр.ОСОБА_3, який в подальшому за попередньою змовою з невстановленими особами відображав по бухгалтерському і податковому обліках довіреного йому підприємства операції з купівлі -продажу ТМЦ, надання товарів та послуг, які фактично не здійснювалися та являлися безтоварними. Згідно висновку експерта міжрегіонального науково-дослідного експерто - консультаційного центру "Експол" №48-3/11 від 15.03.2011, складеного під час досудового розслідування, підписи на фінансово -господарських документах виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідач також посилається на недодержання вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" при оформлені ПП "Кремнет" податкової накладної від16.12.2010 №1612 у сумі 33200,00 грн. в тому числі ПДВ у сумі 5533,33 грн., включеної незаконно відповідачем до реєстру отриманих податкових накладних в грудні 2010 р., оскільки дана накладна не має всіх обов'язкових реквізитів, зокрема, місцезнаходження продавця вказано інша адреса, ніж та за якою фактично перебуває суб'єкт підприємницької діяльності.

З урахуваннямвищезазначеного, відповідач дійшов висновку, що ДП «Промспецбуд м.Кременчук» здійснило видимість придбання товарів (робіт, послуг), а відтак неправомірно сформувало податковий кредит у грудні 2010 року з урахуванням результатів господарської операції по придбанню у ПП «Кремнет»будівельних матеріалів (труб), у зв'язку з чим встановлено порушення позивачем пп.7.3.1, п. 7.3, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп. 7.2.8 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого донараховано ПДВ на загальну суму 5 533 грн. за грудень 2010 р.

Колегія суддів не може погодитись з правовим обґрунтуванням податкової інспекції, враховуючи наступне.

31.03.2003 р. ДП "Промспецбуд м. Кременчук" зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції, зареєстровано платником податку на додану вартість з 15.12.2005, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва № 23488994.

Із наданих до матеріалів справи документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські правовідносини із ПП «Кремнет» (код ЄДРПОУ 32450903). На підставі укладеного між ними договору №01/12-1 від 01.12.2010 р. позивачем по справі були придбані будівельні матеріали (труби) на загальну суму 33 200 грн., в т.ч. ПДВ 5 533 грн. 33 коп. Здійснення господарської операції підтверджуються товарною накладною №1612 від 16.12.2010 р., податковою накладною від 16.12.2010 р. №1612. Товар отримано покупцем через уповноваженого довіреністю на отримання ТМЦ виписаною від 16.12.2010 р. №257 та перевезено вантажоодержувачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 16.12.2010 р.. Згідно банківської виписки, ДП "Промспецбуд м. Кременчук" здійснило оплату товару 15.12.2010 р. у сумі 33200,00 грн. на підставі рахунку - фактури від 15.12.2010 № 1512.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 10983624 , юридична адреса ПП «Кремнет» (код ЄДРПОУ 32450903). була змінена на адресу м. Луганск, вул. Красноданська, 4, про що в ЄДР зроблено запис від 20.01.2011 № 1 585 107 0004 006754, тобто після проведення господарської операції із позивачем в грудні 2010, тому доводи відповідача стосовно неправильного зазначення адреси продавця у податковій накладній від 16.12.2010 р. №1612 не знайшли свого документального підтвердження.

Згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про ПДВ"датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про ПДВ"датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про додаток на додану вартість", із змінами і доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України "Про ПДВ"податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Доводи відповідача про відсутність у ПП «Кремнет» (код ЄДРПОУ 32450903) необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, викладені у іншому акті перевірки, суд не приймає до уваги, оскільки доводи акту камеральної перевірки №64/15-322 від 23.03.2011 ґрунтуються на вивчені тільки податкових декларацій ПП «Кремнет» за період жовтень 2010 р., листопад 2010 р., грудень 2010 р., первинні документи бухгалтерського і податкового обліку (в тому чисілі податкові накладні, реєстри податкових накладних) не досліджувались та не надавались платником податків. Тому, висновк зроблений тільки на підставі інформації зазначених декларацій, без дослідження господарських договорів, товарних накладних, рахунків-фактури, банківських виписок, товарнотро-транспорних накладних не дає повного уявлення реальності здійснення господарської операцій і є необґрунтованим.

Також, колегія суддів вважає, що законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Єдині відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента - це інформація про включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій.

Згідно правил ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців "встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою,доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не спростовано той факт, що ПП «Кремнет» (код ЄДРПОУ 32450903) на час здійснення господарських операцій із ДП "Промспецбуд м. Кременчук" був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і мав свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ.

За таких обставин позивач не може нести відповідальність та негативні наслідки господарської діяльності контрагента, за умови що операції із ним виконані та підтверджені належним чином.

Таким чином, документи надані в підтвердження позовних вимог, які також надавались для перевірки податковому органу, складені з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", відповідають положенням ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 свідчать про перехід матеріальних цінностей в системі господарського обороту між учасниками господарських відносин, вказують про зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Судом встановлено віднесення витрат, понесених позивачем у зв'язку з придбанням товару (труб) від постачальника ПП «Кремнет» за договором №01/12-1 від 01.12.2010 р. на суму 33200,00грн. з ПДВ (27667,00 грн. без ПДВ), до складу влових витрат у 4 кварталі 2010 р. на підставі документів накладної №1612 від 16.12.2010 р., податкової накладної від 16.12.2010 р. №1612., рахунку - фактури від 15.12.2010 № 1512, банківської виписки про здійснення оплати товару 15.12.2010 р. у сумі 33200,00 грн., з урахуванням правил Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими були врегульовані правовідносини на час здійснення господарської операції.

Згідно з пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем ні вказаних правових норм, ні пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, заниження валового доходу за 4 квартал 2010 р. у зв'язку із не включенням до його складу вартості безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді товарів, при обліку господарських операцій з ПП «Кремнет», а тому донарахування відповідачем податку на прибуток у розмірі 15217,00 грн. є неправомірним.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів та розрахункових документів,поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

На підставі наданих до матеріалів справи доказів, судом встановлено правомірність формування позивачем податкової звідності з податку на додану вартість у відповідності до правил Закону України "Про податок на додану вартість" та , якими були врегульовані правовідносини на час здійснення господарських операцій.

Надаючи оцінку доводам відповідача про факт порушення кримінальної справи відносно керівника ПП «Кремнет» - ОСОБА_3 та надані ним в ході розслідування показання в якості обвинуваченого, відповідно до яких він зазначив, що його діяльність на посаді директора вказаного підприємства в період з 18.10.2010 по 21.01.2011 полягала в підписанні фінансово-господарських документів від імені ПП «Кремнет» та знятті готівки із його розрахункових рахунків, яку в подальшому передавав невстановленим особам, фактично ніяких послуг він особисто не надавав, робіт не виконував, товарно -матеріальних цінностей не поставляв, суд дійшов наступних висновків.

Вироку, який би набрав законної чинності, про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за фіктивне підприємництво суду не надано. Доказів про встановлення в судовому порядку недійсності установчих, первинних та бухгалтерських документів ПП «Кремнет»у зв'язку із заявами ОСОБА_3суду не надано. Матеріали кримінальної справи, надані відповідачем до матеріалів до даного провадження, а саме висновок експерта міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" №48-3/11 від 15.03.2011, суд вважає такими, що не відповідають критеріям належності та допустимості доказів в адміністративних справах. Документи, якими оформлювалася господарська операція по поставці труб ДП "Промспецбуд" м. Кременчук", на вказане експертне дослідження не надавалися та оцінка їм експертом не надавалася.

Як було встановлено вище судом, даний правочин був визнаний сторонами та прийнятий ними до виконання, в зв'язку з чим було відвантажено товар на адресу позивача, видано необхідні первинні документи, кошти на оплату товару перераховані позивачем саме на рахунки ПП «Кремнет». Разом з тим, судом встановлено, що договір поставки №01/12-1 від 01.12.2010, укладений між позивачем та ПП «Кремнет», не визнавався судом недійсним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину та вважається, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Під час розгляду справи судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених між позивачем та його контрагентами договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що доводи відповідача про відсутність реальної операції між позивачем та ПП «Кремнет» та нікчемність здійсненого правочину необґрунтовані.

Дотримання позивачем правил формування валових витрат, у складі яких було відображено вартість придбаних труб у зазначеного контрагента, також було предметом перевірки, за висновками якої порушень формування складу валових витрат із урахуванням результатів спірного правочину не встановлено, податкових повідомлень-рішень про виключення цієї суми із складу валових витрат податковим органом не приймалось. Інших порушень правил формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по відображенню операції поставки труб від ПП «Кремнет» судом не встановлено, податковим органом не наведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності вищевказаних порушень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень рішення № 0003872301/58 від 06.03.2012 р та № 0003882301/59 від 06.03.2012 р., доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2012р. по справі № 2а-1670/2224/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.