Постанова

від 19.06.2012 по справі 2а-6899/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2012 року 10:00 № 2а-6899/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мускат Плюс" до 1. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби 2. Нестеренко Людмили Миколаївни, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання дій протиправними ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 травня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мускат Плюс" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Мускат Плюс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач 1, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) та Нестеренко Людмили Миколаївни, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач 2, Нестеренко Л.М.), в якому просить: 1) встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в частині правомірності встановлення фактів порушень вимог частин першої та другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та самостійного визнання правочинів нікчемними; 2) визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та посадової особи Нестеренко Л.М. щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Мускат Плюс" господарсько-фінансових операцій та правомірності відображення в податковому обліку операцій, пов'язаних з рухом товарів, отриманих від ТОВ "Онтайм" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року; 3) визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та посадової особи Нестеренко Л.М. щодо складання акта невиїзної документальної перевірки від 19 квітня 2012 року за №182/3-22-80/34600780.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2012 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ТОВ "Мускат Плюс" про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в частині правомірності встановлення фактів порушень вимог частин першої та другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та самостійного визнання правочинів нікчемними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6899/12/2670 щодо решти позовних вимог, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07 червня 2012 року.

В судове засідання 07 червня 2012 року не прибули представники позивача та відповідача 2, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 14 червня 2012 року.

14 червня 2012 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача, неприбуття представника відповідача 2, та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14 червня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 04 квітня 2012 року №256 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України вирішено провести документальну невиїзну перевірку ТОВ "Мускат плюс" з метою дослідження факту проведення фінансово-господарських операцій та правомірність відображення в податковому обліку операцій, пов'язаних із рухом товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Онтайм".

За результатами такої перевірки складено акт від 19 квітня 2012 року №182/3-22-80-34600780 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Мускат плюс", код за ЄДРПОУ 34600780, з метою дослідження факту проведення фінансово-господарських операцій та правомірність відображення в податковому обліку операцій, пов'язаних із рухом товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Онтайм", код за ЄДРПОУ 33305231, за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р." (далі по тексту -Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено, що відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, правочини позивача з ТОВ "Онтайм" та ТОВ "ІСК Транселектро" мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення зазначеної перевірки, відповідачі не наділені повноваженнями самостійно визначати нікчемність правочинів, Акт перевірки не містить жодних посилань щодо порушення публічного порядку чи суперечності інтересам держави та суспільства, а сама перевірка проведена за відсутності підстав для її проведення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності своїх дій вимогам Податкового кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ "Мускат Плюс", керуючись наступним.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки, а саме: документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.3. платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

78.1.6. виключено;

78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

78.1.10. виключено;

78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

78.1.12. органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби..

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що наказ відповідача 1 від 04 квітня 2012 року №256 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" не містить посилань на підставу проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Посилання в наказі на норми підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України є недостатнім, оскільки дані норми не визначають підстав для проведення перевірки.

З огляду на те, що перевірка позивача здійснювалась щодо по взаємовідносин з ТОВ "Онтайм", суд припускає, що така перевірка могла проводитись на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

В свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Мускат Плюс" на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зверталась з обов'язковим письмовим запитом про надання пояснень та їх документальних підтверджень до ТОВ "Мускат Плюс", і що ТОВ "Мускат Плюс" не надало пояснення та їх документальні підтвердження на такий запит протягом 10 робочих днів з дня його отримання, що виключає наявність підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в межах спірних правовідносин.

Не надано відповідачів жодних інших доказів, які б свідчили про наявність підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Таким чином, на думку суду, дії відповідачів по проведенню документальної невиїзної перевірки ТОВ "Мускат Плюс", за результатами якої складено акт від 19 квітня 2012 року №182/3-22-80-34600780 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Мускат плюс", код за ЄДРПОУ 34600780, з метою дослідження факту проведення фінансово-господарських операцій та правомірність відображення в податковому обліку операцій, пов'язаних із рухом товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Онтайм", код за ЄДРПОУ 33305231, за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.", не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, а тому є протиправними.

Суд також погоджується з доводами позивач про помилковість висновків Акта перевірки про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Мускат Плюс" з його контрагентами.

Як свідчить зміст акта перевірки, підставою для висновку про нікчемність укладених правочинів між позивачем та його контрагентами є наступне: за даними акта перевірки постачальника позивача ТОВ "Онтайм", що складений ДПІ у Подільському районі м. Києва, зразки підписів на податковій звітності є підробленими; слідством встановлено, що невстановлені особи придбали ТОВ "Онтайм" для прикриття незаконної діяльності, у зв'язку з чим вбачається відсутність реальної можливості здійснювати поставку товарів (робіт, послуг).

Наведене, на думку відповідача, також свідчить, що ТОВ "Мускат Плюс" здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а тому, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Онтайм", відсутнім є також об'єкт оподаткування по операціям з продажу товарів підприємствам-покупцям, зокрема, ТОВ "ІСК Транселектро".

На думку суду, такі висновки податкового органу стосовно визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ "Мускат Плюс" з його контрагентами, є передчасними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає ,що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування , крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та його постачальниками, а відповідачем, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

На підставі наявних в справі матеріалів судом також встановлено, що ТОВ "Мускат Плюс" за перевірений період здійснило купівлю у ТОВ "Онтайм" устаткування озвучення системи стадіону за договором поставки від 20 квітня 2011 року №2004/11-П. Згідно специфікацій до вказаного договору поставки ТОВ "Онтайм" поставило кабель для акустичних систем негорючий, багатоканальний блок приймання-передачі, обробки, підсилювача та трансляції аудіо сигналів, що управляється дистанційно, акустичну систему вологозахищену.

ТОВ "Онтайм" виписало на адресу позивача податкові накладні від квітня 2012 року на загальну суму 5 412 319,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 902 053,30 грн.

ТОВ "Мускат Плюс" в рахунок за поставлений товар видало ТОВ "Онтайм" простий вексель від 08 вересня 2011 року АА 1527502 на суму 5 412 319,80 грн. В подальшому даний вексель передано ТОВ "Діанік Груп". На підставі актів про пред'явлення векселя до оплати від 04 жовтня та 06 жовтня 2011 року позивач перерахував ТОВ "Діанік Груп" суму в розмірі 3 212 319,80 грн. 19 травня 2012 року позивач та ТОВ "Діанік Груп" склали протокол про зарахування взаємних вимог-пропозицій взаємозаліку, за яким дійшли згоди, що несплачена заборгованість за векселем від 08 вересня 2011 року АА 1527502, погашається за рахунок 6 простих векселів, виданих ТОВ "ІСК Трансекспо" як боржником ТОВ "Мускат Плюс", а простий вексель від 08 вересня 2011 року АА 1527502 анулюється.

Закуплене у ТОВ "Онтайм" устаткування озвучення системи стадіону позивач реалізував ТОВ "ІСК Трансекспо" згідно договору поставки, що підтверджується додатками до договору, накладними податковими накладними, довіреностями на отримання товару та виписками банку про перерахування грошових коштів ТОВ "ІСК Трансекспо" на рахунок позивача та простими векселями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Суд враховує також, що ТОВ "Онтайм" на момент складання податкових накладних було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, на думку суду, в межах спірних правовідносин господарські операції ТОВ "Мускат Плюс" по придбанню у ТОВ "Онтайм" природного газу та продажу устаткування озвучення системи стадіону ТОВ "ІСК Трансекспо" є реальними та відповідають дійсному економічному змісту.

Наведене свідчить, що ТОВ "Мускат Плюс" правомірно формувало та відображало в податкових деклараціях з податку на додану вартість суми податку на додану вартість в складі податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за перевірений період.

За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновки Акта перевірки в частині визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ "Мускат Плюс", є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Мускат Плюс" у цій частині підлягає задоволенню.

Водночас позовні вимоги про визнання протиправним дій відповідачів щодо складання Акта перевірки є необґрунтованими, оскільки такі дії, в силу положень пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, є обов'язковими та спрямовані на оформлення результатів перевірки, під час якої встановлено порушення.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мускат Плюс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби та Нестеренко Людмили Миколаївни, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мускат Плюс" з метою дослідження факту проведення фінансово-господарських операцій та правомірність відображення в податковому обліку операцій, пов'язаних із рухом товарів (робіт, послуг), отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтайм".

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мускат Плюс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 16,09 грн. (шістнадцять гривень дев'ять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко