Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а-196/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2012 року 14:55 № 2а-196/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Провідна кур'єрська служба України» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Відео Комунікації» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провідна кур'єрська служба України»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби), у якій просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 № 0005572308.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Відео Комунікації»- зазначила, що виступає у справі на стороні позивача та підтримує позовні вимоги.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Провідна кур'єрська служба України»з питань достовірності показників з податку на додану вартість та задекларованих за лютий 2011 року. За наслідком перевірки було складено акт від 08.08.2011 № 1805/2308/36469038 (далі -Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про відсутність реальної можливості надання послуг позивачу контрагентом ТОВ «Торговий дім «Доар»(далі - Контрагент), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 № 0005572308.

Позивач не погоджується з вказаними обставинами і рішеннями, оскільки стверджує про реальний (товарний) характер операцій з ТОВ «Торговий дім «Доар».

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на покликання податкової служби згідно змісту Акту перевірки на «безтоварний»характер операцій, судом на виконання зазначених вище положень КАС України з метою встановлення всіх обставин у справі запропоновано позивачу і відповідачу надати докази на підтвердження його товарного/безтоварного характеру, витребувано документи у третіх осіб.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Позивачем було укладено 10 лютого 2011 року договір № 10-к з ТОВ «Торговий дім «Доар»(далі - Договір). За вказаним договором Контрагент надає кур'єрські послуги по прийому, обробці, зберіганню та доставці кур'єрської кореспонденції особам, вказаним позивачем. Згідно пп.2.1.4. вказаного договору по закінченню доставки виконавець зобов'язується надати замовнику звіт по датам доставки та контролю по кожному будинку, а також коментарі по доставці у термін до двох робочих днів. На вимогу суду позивачем такого звіту Контрагента щодо доставки кореспонденції не було надано. Проте було надано лише перелік адрес за якими доставлялася кореспонденція. Разом з тим, суд не приймає такий перелік як належний доказ, оскільки надані документи не вміщують будь-яких реквізитів (наприклад відміток про прийняття його до виконання Контрагентом; зміст, призначення інформації та інш.), що вказують на її приналежність до договору та його виконання.

Як пояснив представник позивача послуги за Договором обумовлені необхідністю розсилки рахунків на оплату послуг третьої особи в місті Суми. При цьому послуги Контрагентом виконувалися безпосередньо в місті Суми.

На підтвердження «товарності»операцій з Контрагентом позивачем надав суду договір оренди від 01 серпня 2009 року згідно якого позивачем орендувалися приміщення під офіс (представництво) з метою надання кур'єрських послуг. Проте суд не може прийняти як належний доказ вказаний документ, оскільки згідно пп. 4.1. договір діє до 30 липня 2010 року. Жодних документів щодо його продовження суд не надано, як і документів щодо оплати позивачем орендної вартості офісної площі. При цьому договір з Контрагентом був укладений у 2011 році. Жодних документів щодо передачі рахунків Контрагенту для розсилки у позивача немає.

Додатково позивачем надано акт виконаних робіт від 28 лютого 2011 року щодо здійснення перевезення вантажу позивача. Згідно пояснень представника позивача предметом перевезення були рахунки споживачам послуг у місті Суми.

Згідно відповіді перевізника від 24.04.2012 № 8102 на запит суду, останнім було отримано електронну версію декларації на перевезення № 544 від 13.02.11 до міста Суми (що відповідає інформації згідно вказаного вище акту виконання робіт з перевезення вантажу позивача) згідно якої судом встановлено, що об'єктом перевезення є «бумага», тобто папір як такий. Разом з тим, на думку суду, в разі перевезення не просто паперу, а рахунків на оплату послуг (папір на якому відображено певну інформацію), зміст декларування полягав би у перевезенні документів/рахунків. Адже згідно договору № 18 від 01 жовтня 2010 року позивач отримує у замовника рахунки та/або інформаційні матеріали (пп.2.1.1.) та надає звіт в електронному вигляді про перебіг доставки рахунків щоденно (пп.2.1.7.).

Вказані судом вище обставини та відсутні документи позивача щодо виконання Договору свідчать про відсутність реального виконання своїх зобов'язань Контрагентом за Договором.

Окрім того, судом витребувано інформацію по обігу коштів на рахунках Контрагента. З наданої банками інформації судом вбачається активна діяльність ТОВ «Торговий дім «Доар», оскільки кожного дня укладаються здійснюються операції з купівлі-продажу товарів і надання послуг.

Разом з тим, детальний аналіз змісту вказаних операцій вказує на відсутність економічного змісту діяльності ТОВ «Торговий дім «Доар», спрямованого на отримання прибутку.

Вказаного висновку суд дійшов з огляду на те, що Контрагент надає різноманітні послуги (як-от: прибирання, маркетингу, реклами, виготовлення запчастин, кастингів, оренди навантажувачів, юридичне обслуговування, розробку модулів програмного забезпечення та інше), проте не здійснює жодної виплати заробітної плати (як в готівковій, так і в безготівковій формі). З переліку операцій по рахунку випливає, що Контрагент виконує вказані послуги самостійно, без залучення інших осіб, зокрема на умовах субпідряду та його оплати.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату , не нижчу від визначеної законом.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 № 108/95-ВР передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Із зазначених норм можна зробити висновок, що за виконання роботи особа отримує винагороду, тобто праця є оплачуваною.

Із отриманих судом виписок по банківських рахунках ТОВ «Торговий дім «Доар»витрат на виплату заробітної плати не вбачається (вказані операції проводяться в безготівковій формі (безпосереднім зарахуванням коштів з призначенням платежу «заробітна плата» або іншого з цього приводу) або в готівковій з зазначенням цілей отримання готівки з поточного рахунку). А відсутність оплати праці вказує на відсутність трудових ресурсів для виконання відповідних робіт, надання послуг.

Також судом не вбачається витрат на організаційне забезпечення діяльності ТОВ «Торговий дім «Доар»(на утримання офісу, на оплату послуг зв'язку, придбання інструментів, засобів для надання відповідних технічних послуг (їх технічного обслуговування), виконання робіт, тощо).

Поряд з цим, кошти які надходять до Контрагента за начебто надані послуги продані товари в розмірі близько 95% ним переводяться не пізніше наступного банківського дня одному постачальнику ТОВ «Укрспецпродукт -АГ»виключно за придбані побутові товари. Проте, жодної реалізації в такій кількості саме побутових товарів по рахунку Контрагента судом не встановлено. В той же час Контрагент продає товари які не можна віднести до побутових, наприклад: стенд тормозной (операція від 28.01.11), нерухома опора (31.01.11), комбікорм (31.01.11), офісно-переплетне обладнання та дизпаливо, фільтракартон (31.01.11), за вироби ПСК-100, за маніпулятори (03.02.11) та інш. Таким чином, здійснюється постійне придбання саме побутових товарів (як зазначено в призначені платежу) без їх подальшої реалізації та одночасне надання послуг, продаж товарів, які не є побутовими в розумінні цього слова (а отже не могли бути придбані у єдиного постачальника ТОВ «Укрспецпродукт -АГ»за накладними з призначенням платежу «за побутові товари»). Зазначені обставини вказують: по-перше, на відсутність економічно обґрунтованого змісту діяльності суб'єкта господарювання, по-друге, на неможливість продажу не побутового товару, який фактично не було придбано. А тому вказані обставини підтверджують доводи податкової служби як відносно безтоварного характеру діяльності Контрагента, так і вчинених з ним операцій позивачем по Договору.

З аналізу положень норм Податкового кодексу України випливає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232, та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Враховуючи вказане вище в сукупності, суд дійшов висновку про безтоварний характер здійснюваних операцій позивачем з Контрагентом та обґрунтованість і правомірність, у зв'язку з цим, оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано20.06.2012 р.