Рішення

від 25.06.2012 по справі 5020-412/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року справа № 5020-412/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт Лебяжий ЛТД" (99014, м. Севастополь, Гагарінський район, вул. Рибаків, будинок 5, ідентифікаційний код 34654594)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ" (99058, м. Севастополь, Гагарінський район, вул. Правди, будинок 10, корпус 8, офіс 24, ідентифікаційний код 32992167)

про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

позивача (ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД"): ОСОБА_1 - представник, довіреність № б/н від 09.04.2012; Лебедєв А.П. - директор, паспорт серії НОМЕР_1 від 16.04.1999, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі;

відповідача (ТОВ "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ"): ОСОБА_3 - юрисконсульт, довіреність № 53 від 10.04.2012; Чупров О.А. - директор, наказ № б/н від 28.04.2007; Швець Є.В. - енергетик, наказ № 11-к від 17.05.2011;

ПАТ «ЕК «Севастопольенерго»: ОСОБА_6 -заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 14/2-12 від 03.01.2012;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порт Лебяжий ЛТД" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського державного підприємства "Атлантика", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ" про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.12.2007 між Севастопольським державним підприємством "Атлантика" та ТОВ "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ" було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого на користь відповідача (ТОВ "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ") було відчужено майно -електричні лінії: довжиною 1600 м., тип кабелю АСБ 3*185 (від ПС-5 до ТП 1126), довжиною 1500 м, тип кабелю АСБ-10-1 (3*185) (від ТП-1126 до КТП 1191) та довжиною 729 м, тип кабелю АСБ-10-1 (3*185) (від КТП-1191 до ТП 1129), які фактично являються власністю позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач також посилається на рішення господарського суду м.Севастополя від 15.07.2011 у справі № 5020-1009/2011, яким за ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" визнано право власності на високовольтну підземну кабельну лінію № 64 напругою 6 кВ., що розташована у Гагарінському районі міста Севастополя на ділянці від ПС-5 (вічко №64) за адресою: м. Севастополь, вул. Читинська, 4, до ТП-1019, західний берег Камишової бухти, 1.

Ухвалою суду від 13.04.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 24.04.2012 провадження у справі було припинено в частині позовних вимог до Севастопольського державного підприємства "Атлантика" на підставі пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є запис про припинення Севастопольського державного підприємства "Атлантика" як юридичної особи .

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що Севастопольське державне підприємство "Атлантика", укладаючи спірний договір купівлі-продажу від 22.12.2007, являлось належним власником спірних електричних ліній, вказаних позивачем в позові; спірні електричні лінії перебували на балансі СДП "Атлантика" та відносились до межі балансової відповідальності саме СДП "Атлантика".

Відповідач також вважає, що зазначена в рішенні господарського суду м.Севастополя від 15.07.2011 у справі № 5020-1009/2011 підземна кабельна лінія є іншим об`єктом, який не ідентифікується із зазначеними в позові кабельними лініями, у зв`язку з чим, не має відношення до предмету спору.

ТОВ "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ" заявило клопотання про залучення в порядку, передбаченому статтею 30 Господарського процесуального кодексу України, для надання пояснень по суті питань, що виникли під час розгляду спору, працівників СДП "Атлантика", які безпосередньо керували процесом укладання електричних кабелів та експлуатували спірні електричні мережі в період з 1974 по 2007 роки (том 1 а.с.78).

Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Суд вважає, що особи, залучені до розгляду справи в порядку статті 30 Господарського процесулаьного кодексу України, можуть давати пояснення з питань, що виникають під час дослідження наявних у справі доказів. В іншому випадку такі пояснення підпадають під понаття показань свідка, які господарським процесуальним кодексом України в якості доказу не передбачені.

Крім того, в пункті 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що у частині першій статті 30 ГПК йдеться про можливість участі в судовому процесі лише посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, тобто осіб, зв'язаних з відповідними підприємствами (установами, організаціями, органами) трудовими відносинами на основі трудового договору (контракту). Тому якщо певна фізична особа (громадянин) не є посадовою особою чи іншим працівником підприємства (установи, організації, органу), в тому числі в разі, якщо зазначені відносини припинилися до моменту вирішення спору господарським судом, то вона не підпадає під дію відповідної норми ГПК.

Станом на 21.06.2012, згідно з даними з Єдиного державного реєстра юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Севастопольське державне підприємство "Атлантика" є припиненим як юридична особа, що, в свою чергу, виключає можливість існування трудових відносин.

У судовому засіданні 21.06.2012 було заслухано пояснення представника ПАТ «ЕК «Севастопольенерго»по суті спору, який викликався на підставі ухвали суду від 07.06.2012 в порядку статті 30 ГПК України у судове засідання для дачі пояснень, а також долучено до матеріалів справи письмові пояснення ПАТ «ЕК «Севастопольенерго»та додані до них документи (том 2 а.с.81-113).

Розглянувши матерівли справи, суд

Встановив:

В провадженні господарського суду м.Севастополя перебувала справа № 5020-1009/2012 за позовом ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" до ВАТ "Південрефтрансфлот" про визнання права власності на підземну кабельну лінію.

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 15.07.2012 у справі № 5020-1009/2012 за ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" було визнано право власності на високовольтну підземну кабельну лінію № 64 напругою 6 кВ., що розташована у Гагарінському районі міста Севастополя на ділянці від ПС-5 (вічко №64) за адресою: м. Севастополь, вул. Читинська, 4, до ТП-1019, західний берег Камишової бухти, 1.

Вказаним рішенням у справі № 5020-1009/2012, було встановлено, що вказана в рішенні кабельна лінія напругою 6 кВ від ТП 1015 (ТП-1) та ТП 1129 (ТП-3) до точки "А" була виконана за проектом 1979 року, а від точки "А"до ПС №5 за проектом від 1985 року №96989, замовником зазначених проектів було Виробниче об'єднання "Південрибхолодфлот".

Правонаступником Виробничого об'єднання "Південрибхолодфлот", відповідно до даних історичної довідки № 388 від 13.07.2011, є ВАТ "Південрефтрансфлот".

Актом державної приймальної комісії з приймання закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації від 20.03.1987 прийнято в експлуатацію електропостачання бази технічного обслуговування судів, виконане за проектом № 96989 за адресою: м. Севастополь, бухта Камишова.

Інвентаризаційним описом основних засобів від 04.04.1994 засвідчено перебування на балансі ДП "Філіал технічного обслуговування та ремонту судів" кабельної лінії, введеної в експлуатацію у 1979 році за інвентарним номером 5791, та кабельної лінії, введеної до експлуатації у 1987 року за інвентарним номером 66198.

Рішенням Правління ВАТ "Південрефтрансфлот"№ 2-2П/99 від 29.03.1999 було вирішено повернути засновнику неефективно використане майно ДП "Філіал технічного обслуговування та ремонту судів" у вигляді майнового комплексу, що використовується у сфері судноремонту, раніше переданого на баланс ДП "Філіал технічного обслуговування та ремонту судів".

Рішенням Правління ВАТ "Південрефтрансфлот" № 3-1П/99 від 05.04.1999 було вирішено здійснити передачу цілісного майнового комплексу, призначеного для ремонту та обслуговування судів, у статутний фонд ТОВ "Югінторг". 20.04.1999 за актом передачі будівель та споруд, які входять до складу цілісного майнового комплексу №1, кабельна лінія вартістю 2332,49 грн. та кабельна лінія вартістю 38576,22 грн. були передані ТОВ "Югінторг", з присвоєнням їм нових інвентаризаційних номерів 15002 та 15003 відповідно.

Протоколом зборів засновників ТОВ "Югінторг" № 2 від 02.03.2006 вирішено реорганізувати ТОВ "Югінторг" шляхом виділення з його складу ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" зі статутним капіталом 1002100 грн. Для формування майна товариства, що створюється, вирішено передати до складу активів ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" по розподільчому балансу частину майна (валових активів), а також частину прав і обов'язків ТОВ "Югінторг", при цьому до складу переданих активів увійшло майно існуючого виробничого комплексу у сфері судноремонтної та портової діяльності.

Протоколом зборів засновників ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" № 1 від 03.03.2006 вирішено: створити ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" шляхом виділення з ТОВ "Югінторг", новостворене Товариство є правонаступником ТОВ "Югінторг" - в частині переданих від останнього по розподільчому балансу майна, прав та обов'язків.

09.10.2006 за актом передачі частини майна (валових активів), а також частини прав та обов'язків ТОВ "Югінторг", які передаються до ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" згідно з розподільчим балансом, кабельна лінія за інвентарним номером 15002 вартістю 2 332,49 грн. (ПС-5-ТП № 64) та кабельна лінія за інвентарним номером 15003 вартістю 38 576,22 грн. (ПС-5-ТП № 84) були передані ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД".

Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 09.10.2006 прийнято в експлуатацію від ТОВ "Югінторг" згідно з розподільчим балансом електрична підземна кабельна лінія 6 кВ №64, інвентарний номер 17001, яка розташована в Гагарінському районі міста Севастополя на ділянці від ПС-5 (вічко №64) за адресою: вул. Читинська, 4, до ТП-1019 за адресою: західний берег Камишової бухти, 1.

Рішення господарского суду м.Севастополя від 15.07.2011 у справі № 5020-1009/2011 набрало законної сили.

Судом також встановлено, що 22.12.2007 між Севастопольським державним підприємством "Атлантика" -Продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ" -Покупець, в рамках процедури санації, було укладено договір купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна, на підставі якого ТОВ "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ" набуло право власності, зокрема, на електричні лінії: довжиною 1600 м., тип кабелю АСБ 3*185 (від ПС-5 до ТП 1126), довжиною 1500 м, тип кабелю АСБ-10-1 (3*185) (від ТП-1126 до КТП 1191) та довжиною 729 м, тип кабелю АСБ-10-1 (3*185) (від КТП-1191 до ТП 1129), які фактично являються власністю ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД".

ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" вважає, що за договором купівлі-продажу від 22.12.2007 відповідач придбав саме ті кабельні лінії, право власності на які визнано рішенням господарського суду м.Севастополя від 15.07.2011 у справі № 5020-1009/2011 за ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД", у зв`язку з чим, посилаючись на статті 203, 215, 316 Цивільного кодексу України, вважає договір купівлі-продажу від 22.12.2007 частково недійсним.

Дослідивши обставини справи, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, представника ПАТ «ЕК «Севастопольенерго», суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного .

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Позивачем заявлено позовні вимоги з посиланням на пункт 1 статті 203 Цивільного кодексу України, який встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Позивач зазначає, що договором купівлі-продажу від 22.12.2007 було порушено його права як власника майна -електричних кабельних ліній.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина 1 статті 190 Цивільного кодексу України встанвлює, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно з частиною 1 статті 184 Цивільного кодексу України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Суд вважає не доведеним збоку позивача той факт, що придбані відповідачем за договором купівлі-продажу від 22.12.2007 у СДП «Атлантика»електричні лінії є саме тими кабельними лініями, власником яких являється ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД".

Так, із змісту рішення господарського суду м.Севастополя від 15.07.2012 у справі № 5020-1009/2012 вбачається, що за ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" визнано право власності на високовольтну підземну кабельну лінію № 64 напругою 6 кВ., що розташована у Гагарінському районі міста Севастополя на ділянці від ПС-5 (вічко №64) за адресою: м. Севастополь, вул. Читинська, 4, до ТП-1019, західний берег Камишової бухти, 1.

За договором купівлі-продажу від 22.12.2007, ТОВ "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ" придбало у СДП «Атлантика»кабельні лінії довжиною 1600 м., тип кабелю АСБ 3*185 (від ПС-5 до ТП 1126), довжиною 1500 м, тип кабелю АСБ-10-1 (3*185) (від ТП-1126 до КТП 1191) та довжиною 729 м, тип кабелю АСБ-10-1 (3*185) (від КТП-1191 до ТП 1129).

Таким чином, виходяи з самого найменування та опису кабельних ліній, є неможливою ідентифікація об`єктів як одного й того ж самого.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши оставини справи в їх сукупності, судом встановлено, що відповідно до Акту державної приймальної комісії від 20.03.1987 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, вбачається факт прийняття в експлуатацію кабельної лінії довжиною 2100 м, будь-який детальний опис кабельної лінії відсутній.

Суд звертає увагу на той факт, що із змісту Акту № 1 від 31.03.1999 до рішення Правління ВАТ "Південрефтрансфлот" № 2-2П/99 від 29.03.1999 про повернення до ДП "Філіал технічного обслуговування та ремонту судів" майна вбачається лише інвентарний номер кабельної лінії без будь-яких ідентифікуючих ознак (том 1 а.с.23-24).

Також із змісту Акту № 1 від 20.04.1999 до рішення Правління ВАТ "Південрефтрансфлот" № 3-1П/99 від 05.04.1999 про передачу цілісного майнового комплексу у статутний фонд ТОВ "Югінторг" вбачається лише інвентарний номер та довжина кабельної лінії, без вказання ознак, якіб б дозволяли ідентифікувати такі лінії від інших (том 1 а.с.26-28).

За таких обставин, кабельна лінія, яка вводилась в експлуатацію 20.03.1987 та в подальшому передавалась до статуного фонду ТОВ "Югінторг", не містить ідентифікуючих ознак (зокрема, як кабельна лінія № 64) (том 1 а.с.15-18).

З матеріалів справи також вбачається, що 23.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ" -Основний споживач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порт Лебяжий ЛТД" -Субспоживач, було укладено договір № 9-02/08Э про спільне використання технологічних мереж Основного споживача, згідно з пунктом 1.1 якого Основний споживач зобов`язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Субспоживачу для використання, а Субспоживач -своєчасно оплачувати за використання електричних мереж та отримані послуги, в тому числі за послуги по компенсації перетікання реактивної електроенергії, а також втрати в електричних мережах (том 1 а.с.97-101).

Згідно з пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, договір про спільне використання технологічних електричних мереж -це домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Основний споживач -це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації (абз. 51 п. 1.2 ПКЕЕ).

Із змісту Акту розмежування балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання (Додаток № 2 до Договору № 9-02/08Э від 23.02.2008), вбачається, що електричні мережі довжиною 1500 м від ТП-1126 до КТП-1191, довжиною 729 м. від КТП-1191 до ТП-1129 належать ТОВ "Науково виробниче об'єднання "ЕКОТЕХ", а ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД", підписавши даний Акт, визнав факт належності вказаних електричних мереж саме відповідачу (том 1 а.с.103).

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом, зокрема, 2011 року, підписував акти здачі-прийомки виконаних робіт в рамках договору № 9-02/08Э про спільне використання технологічних мереж та оплачував відповідачеві вартість послуг за користування саме тими електричними мережами, право власності на які просить визнати за ним (за ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД").

Із змісту пояснень та доказів, наданих ПАТ «ЕК «Севастопольенерго»як постачальником електричної енергії в порядку статті 30 ГПК України, вбачається, що ПАТ «ЕК «Севастопольенерго»являється власником Підстанції № 5 (ПС-5), від якої постачання електричної енергії відбувається по кільцевій електричній мережі: від ПТ-5 (ячейка № 64) до ТП-1126, від ТП-1126 до ТП-1191, від ТП-1191 до ТП-1129, від ТП-1129 до ТП-1019 та від ТП-1019 до ПС-5 (ячейка № 84).

При цьому, у власності ТОВ "Порт Лебяжий ЛТД" перебуває високовольтна кабельна лінія від ТП-1019 до ПС-5 (ячейка-84), що являється іншим відрізком кільцевої електричної мережі та іншою кабельною лінією, ніж та, яка вказана у позовній заяві.

Таким чином, наявні у справі докази, в їх сукупності, свідчать про недоведеність того факту, що відповідач за договором купівлі-продажу від 22.12.2007 придбав саме ті електричні мережі, право власності на які визнано за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 25.06.2012.

Суддя підпис О.С. Погребняк