Постанова

від 21.06.2012 по справі 5023/525/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 5023/525/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Россолов В.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю прокурора - Васильця Ю.О. посвідчення № 26 від 23.02.2009 року

представників сторін :

1-го позивача - ОСОБА_1 за дорученням № 108/01-21/08-12 від 16.01.2012 року

2-го позивача - Тепанян А.М. -голова Міловської сільської ради

відповідача - ОСОБА_6 -керівник

Міністерства екології та природних ресурсів України -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Балаклійського району Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 19 березня 2012 року (вх. № 1364 Х/1-32) 21 лютого 2012 року у справі

за позовом прокурора Балаклійського району Харківської області, м. Балаклія, в інтересах держави в особі:

1) Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

2) Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, с. Мілова, Балаклійський райно, Харківська область,

до Комунального підприємства "Джерело" Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, с. Мілова, Балаклійський район, Харківська область

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Балаклійського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з КП "Джерело" 94095,76 грн. для зарахування надходжень за кодом бюджетної класифікації 24062100 "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 березня 2012 року (суддя Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 19 березня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вказує на те, що відповідач в порушення вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України здійснював видобування підземних прісних вод без дозволу на спеціальне водокористування за період з 01.01.2011 року по 08.08.2011 року. Прокурором уточнено позовні вимоги щодо використання відповідачем води в об'ємі 7756 куб.м., у зв'язку з чим безпідставне посилання суду на те, що прокуратурою встановлено використання підземних вод в об'ємі 4192 куб.м. Також зазначає, що судом невірно трактовано положення пунктів 1.2 та 9.1 Методики № 389 щодо розрахунку розмірів збитків від самовільного використання водних ресурсів лише за умови забруднення підземних вод водокористувачем, та використанням свердловин до 20 метрів. Розділом IX Методики окремо передбачено розрахунок збитків за самовільне використання водних ресурсів.

1-й позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні йог представник зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 19 березня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

2-й позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Полтавської області від 19 березня 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач також просить рішення господарського суду Полтавської області від 19 березня 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказує на те, що дозвіл на спеціальне водокористування не оформлено у зв'язку з відсутністю коштів.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд зазначив, що заявлена прокурором до стягнення сума збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування відповідачем, розрахована позивачем за період з 01.01.2011 року по 08.08.2011 року відповідно до Методики №389 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів №220 від 30.06.2011 року, тобто в редакції, яка набрала чинності з 08.08.2011 року та складає 94095,79 грн. Ні прокурором, ні Державною екологічною інспекцією у Харківській області не встановлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування, що виключає можливість розрахунку збитків за формулою 23, визначеною пунктом 9.1 Методики. Господарський суд вважає, що при розрахунку розміру збитків внаслідок самовільного використання води за період з 01.01.2011 року по 08.08.2011 року не підлягає застосуванню положення Методики №389 в редакції, що діяла у період спірних правовідносин, оскільки виявлене прокурором та позивачем (ДЕІ) правопорушення у вигляді самовільного водокористування відповідача (використання підземних вод без спеціального дозволу) не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявності яких вимагає застосована позивачем Методика №389, оскільки проведеною перевіркою не встановлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування. Крім того, похідним показником розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, є фактичний об'єм самовільно відібраної води. Самовільний забір води здійснювався відповідачем з артезіанських свердловин глибиною 100 м і 120 м та встановлено прокурором фактичне використання відповідачем підземних вод у об'ємі 4192 куб. м (по трьох об'єктах водозабору разом). Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що Методика №389, в редакції, що діяла у період спірних правовідносин, не може бути застосована до спірних правовідносин, а застосована прокурором та позивачем (ДЕІ) у розрахунку розміру заподіяного відповідачем збитку Методика №389, в редакції, що діяла з 08.08.11 р., є неправомірно застосованою, оскільки вона набрала чинності з 08.08.11 р., тобто після спірних правовідносин. Крім того, прокурором та позивачем безпідставно взятий до розрахунку обсяг використаної відповідачем води 7756 куб. м, оскільки: по-перше, в позовній заяві прокурор вказує, що перевіркою встановлено використання відповідачем води в обсязі 4192 куб. м; по-друге, взятий до розрахунку обсяг використаної відповідачем води 7756 куб. м нічим не підтверджений, крім довідки відповідача; по-третє, розрахунок розміру відшкодування збитків по кожному об'єкту водозабору окремо позивачем (ДЕІ) здійснений не був. Самовільне водокористування, тобто здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього, є підставою для притягнення посадової особи відповідача до адміністративної відповідальності згідно вимог ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Але за відсутності таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявності яких вимагає застосована позивачем Методика №389, саме по собі самовільне водокористування не може бути підставою для нарахування збитків. На підставі наведеного, господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Комунального підприємства "Джерело"Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, затвердженого рішенням ХL сесії скликання Міловської сільської ради від 28.05.2009 року та зареєстрованого Балаклійською райдержадміністрацією 03.06.2009 року засновником комунального підприємства є Міловська сільська рада Балаклійського району Харківської області (т.1 а.с.9-13).

Згідно п. 3.2 Статуту основним предметом діяльності підприємства, зокрема, є надання послуг з водопостачання та водовідведення.

З Акту приймання-передачі основних засобів від КП "Добробут" на баланс КП "Джерело" від 30.06.2009 року відповідачу передані житлові будинки, водопровід, перекачна станція, артезіанські свердловини та інше майно (т.1 а.с.24,25).

З Довідки Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області вбачається, що на виконання вимоги прокуратури Балаклійського району від 05.08.2011 року держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорноморець Марією Сергіївною прийнято участь в перевірці дотримання вимог Водного кодексу України протягом 2011 року в діяльності КП «Джерело», яке розташовано на території Міловської сільської ради Балаклійського району в результаті чого встановлено наступне. На балансі КП "Джерело" знаходяться 5 водогосподарських споруд (артсвердловин), з яких 2 артсвердловини підприємством не використовується. Паспорта артсвердловин в наявності. Глибина свердловини №2 складає 100 м, пробурена в 1988 р. Свердловини № 4 - 120 м, пробурена в 1988 р. Свердловини № 5 - 100 м, пробурена в 1982 р. Забір води зі свердловин здійснюється для водопостачання населення в с. Мілове, Балаклійського району, Харківської області. Згідно довідки, яка надана КП «Джерело»від 09.08.2011 року № 65 з З-х артсведловин підприємством використовується 40м 3 води на добу. В період з 01.01.2011 по 08.08.2011 року було використано 7756 м 3 води. Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного Кодексу України. Первинний облік забранної води ведеться в журналі за формою ГЮД-12. Звіт по формі 2-ТП (водгосп) та 7-ГР (підземна вода) не здається, що є порушенням ст. ст. 44,49 Водного кодексу України (т.1 а.с.66).

З Довідки КП "Джерело" Мілоської сільської ради №65 від 09.08.2011 року вбачається, що на балансі КП «Джерело» Мілоської сільської ради знаходяться 5 артсвердловин, 2 артсвердловини підприємством не використовуються. З трьох артсвердловин підприємством використовується 40 куб. м. на добу. За період з 01.01.2011 року по 08.08.2011 року було використано 7756 куб. м. води (т.1 а.с.70).

15.08.2011 року фахівцями Державної екологічної інспекції у Харківській області зроблений розрахунок збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного використання води з водних об'єктів, по трьом артсведловинам за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.09 р. №389, зареєстрованою Міністерством юстиції України 14.08.09 р. за №767/1678, (надалі -Методика №389) із змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів №220 від 30.06.2011 року. Згідно розрахунку збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного використання води з водних об'єктів, складеного 15.08.11 р. фахівцями Державної екологічної інспекції у Харківській області розмір збитку склав 94095,79 грн. (т.1 а.с.69).

15.08.2011 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області направлено Директору КП «Джерело» претензію № 158 з якої вбачається, що Державною екологічною інспекцією в Харківській області на вимогу прокуратури Балаклійського району від 05.08.2011 № 03-42 було прийнято участь у перевірці дотримання вимог Водного кодексу України протягом 2011 року в діяльності КП «Джерело», розташованого за адресою: Харківська обл., Балаклійський район, с. Мілове, вул. Нова, 2, за результатами якої було встановлено факт забору води з 3-х артсвердловин без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України. Згідно довідки, наданої КП «Джерело» в період з 01.01.2011 по 08.08.2011 р. з 3-х артсвердловин забрано 7756 м 3 води. У зв'язку із вищевикладеним, державі заподіяно матеріальний збиток на суму 94 тис. 95 грн. 79 коп., який розраховано по «Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.09 № 389, зареєстрованій Мінюстом України 14.08.2009 року №767/1678. На підставі викладеного, державна екологічна інспекція в Харківській області запропонувала КП «Джерело»відшкодувати збиток, заподіяний державі на суму 94 тис. 95 грн. 79 коп. (т.1 а.с.67,68).

З постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 21.02.2012 року, яка набула законної сили, у справі 2001/391/2012 по обвинуваченню ОСОБА_6 по ч.1 ст.365, ч.2 ст. 240 КК України, зазначено, що ОСОБА_6, працюючи директором КП «Джерело»Міловської сільської ради, під час здійснення господарської діяльності в період з 01.01.2011 року по 08.08.2011 року в порушення ст. ст. 44,49 Водного кодексу України, вийшла за межі повноважень, хоча була обізнана, що у організації відсутній дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в харківській області на спеціальне водокористування. ОСОБА_6 самовільно організувала та здійснювала незаконну добичу корисних копален загальнодержавного значення -підземних прісних вод з 3-х свердловин, в об'ємі 7756 куб.м. здійснила дії, які дозволяються при наявності спеціального дозволу, чим перевищила свої повноваження. Вказаними діями державним інтересам спричинено збитки на загальну суму 94095,79 грн. (т.1 а.с.137).

Відповідно до ч.1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно з ч.2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

У ст. 111 Водного кодексу України зазначено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Положеннями ч.1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно із ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.225 Господарського кодексу України Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

Згідно із п.1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 року, встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок суми збитків здійснено Інспекцією з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року № 389 та становить 94095,79 грн.

Посилання відповідача на те, що п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року № 389 (в редакції від 20.07.2009 року) застосовано позивачем неправомірно, колегією до уваги не приймається, оскільки саме зазначених пунктом визначено порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування (як в редакції 2009 року так і станом на день проведення перевірки).

Посилання відповідача на те, що відсутність встановленого факту забруднення водних об'єктів унеможливлює застосування Методики від 20.07.2009 року № 389, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки положення Методики не пов'язують таку відповідальність із одночасною наявністю у діях винних осіб як самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, так забруднення водних об'єктів. Так, розділ ІХ вказаної Методики містить формулу розрахунку збитків, обумовлених лише самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, без обов'язкової умови встановлення факту забруднення водних ресурсів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач не заперечує факту здійснення спеціального водокористування без відповідного дозволу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що здійснюючи спеціальне водокористування без дозволу, відповідач порушив законодавство про охорону та раціональне використання водних ресурсів, тим самим, заподіяв державі збитки у сумі 94095,79 грн., розмір яких був розрахований відповідно до вищезазначеної Методики.

Відповідач не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів в підтвердження сплати даних збитків, тому вони мають бути відшкодовані ним у повному обсязі.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, про те що рішення господарського суду Харківської області 19 березня 2012 року прийняте з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора Балаклійського району Харківської області підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1, ст. 104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Балаклійського району Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області 19 березня 2012 року у справі № 5023/525/12 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Джерело" Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області (Харківська область, Балаклійський район, с. Мілова, вул. Нова,2, код ЄДРПОУ 35902322, р/р 260043013550 в ТВБВ 10020/0475 Філія ХОУАТ «Ощадбанк) на користь Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області (Харківська область, Балаклійський район, с. Мілова, вул. Нова,2, код ЄДРПОУ 04397282 р/р 33118331700034, УДК Мілоської с/р у Балаклійському районі, код ЄДРПОУ ВДК 24134225, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку -головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 94095 грн. 79 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Джерело" Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області (Харківська область, Балаклійський район, с. Мілова, вул. Нова,2, код ЄДРПОУ 35902322, р/р 260043013550 в ТВБВ 10020/0475 Філія ХОУАТ «Ощадбанк) до державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Дзержинському районі Харківської облатсі , код 37999654 р/р 31216206782003 ГУДКСУ у Харківській області Код банку 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) державне мито у розмірі 2822 грн. 88 коп. за подачу позову та апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Россолов В.В.

Постанову підписано 21.06.2012 року