Постанова

від 26.06.2012 по справі 5/169б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 5/169б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

на ухвалу господарського суду у справі Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року Донецької області №5/169б

за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Делірій-Центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арагон ЛТД" провизнання банкрутом

представники сторін в судове засідання не з'явились,

Встановив:

Постановою господарського суду Донецької області від 22.12.2011 року у справі №5/169б боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Арагон ЛТД" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Куркіну Ю.Р., якого зобов'язано виконати його обов'язки відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника банкрутом або визнання його банкрутом".

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва (далі за текстом -ДПІ у Голосіївському районі міста Києва), не погоджуючись з вказаною постановою місцевого господарського суду, звернулась з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, з вимогою про скасування постанови господарського суду Донецької області від 22.12.2011 року у справі №5/169б, так як вважає, що постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, за відсутністю повного з'ясування обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування вимог апелянт посилався на те, що боржник виключно в цілях припинення юридичної особи та уникнення відповідальності, переєструвався за іншою адресою, а отже ДПІ позбавлена права проведення позапланової виїзної перевірки своєчасності, повноти та сплати податків і зборів у зв'язку з зміною інформації про переєстрацію юридичної адреси. При цьому, зауважуючи на тому, що згідно самостійно поданої платником податків до інспекції декларації з ПДВ за 2011 року обсяги поставки склали 37 млн. грн., сплачено податку на прибуток 40930 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на постанову господарського суду Донецької області від 22.12.2011 року. Апеляційний господарський суд, припиняючи апеляційне провадження виходив з того, що скаржник не набув статусу сторони у справі, а відтак апеляційне провадження було помилково порушене.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного господарського суду, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтовується, зокрема, тим, що орган державної податкової служби, в силу специфіки власних функцій та повноважень, не може бути позбавлений права на оскарження процесуального документу.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.06.2012 року, прийнято до провадження касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва та призначено її до розгляду.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як свідчать матеріали справи, господарським судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

Постановою господарського суду Донецької області від 22.12.2011 року у справі №5/169б боржника Товариства з обмеженою відповідальністю

"Арагон ЛТД" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Куркіну Ю.Р., якого зобов'язано виконати його обов'язки відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника банкрутом або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з вказаною постановою місцевого господарського суду до господарського суду апеляційної інстанції звернулась з апеляційною скаргою ДПІ у Голосіївському районі міста Києва. При цьому, скаржник посилався на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

За наслідками розгляду апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, Донецьким апеляційним господарським судом припинено апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою з підстав не набуття скаржником статусу сторони у справі.

При цьому, апеляційним господарським судом слушно зауважено, що в силу ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. Водночас, п.8 частини 3 ст.129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма відображена в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вказаних норм, реалізація конституційного права на оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону.

За приписами ч.1 ст.91 ГПК України, зокрема і особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Обмежившись посиланням на наведені вище норми та встановленням обставин щодо незвернення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з кредиторськими вимогами, апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу на постанову господарського суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

Однак, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, апеляційним господарським судом не були взяті до уваги, з наданням відповідної оцінки, положення ст. 210 ГК України.

Згідно зі ст. 210 ГК України (яка має назву "Кредитори неплатоспроможних боржників"), кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в ч. 1 ст. 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, у апеляційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зазначає, що ТОВ "Арагон ЛТД" звітувало йому подаючи податкові декларації в 2010 роках та у ІІ кварталі 2011 року, чому (з урахуванням дати порушення провадження у цій справі про банкрутство) також не надано належної оцінки.

Крім того, апеляційний господарський суд, вказуючи, що оскаржуваною постановою не було вирішено питання про права та обов'язки ДПІ, не надав оцінки процесуальним діям господарського суду першої інстанції, зокрема, щодо обов'язку господарського суду повідомити податковий орган про порушення справи про банкрутство та встановленого Податковим кодексом України обов'язку податкового органу у разі порушення справи про банкрутство здійснити перевірку.

Однак, апеляційний господарський суд обмежившись у спірній ухвалі виключно встановленням правового статусу скаржника - ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, не виконав приписи ст.43 та ч.2 ст.101 ГПК України.

А саме, не врахував той факт, що ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладених на них законодавством обов'язків щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва не може бути позбавлена права на оскарження рішення суду першої інстанції про затвердження визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, оскільки, вона виконує повноваження по контролю за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів).

Так, копія ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим учасникам провадження, які беруть або мають право взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном боржника, органу місцевого самоврядування та іншим), державному органу з питань банкрутства, органу державної податкової служби, місцевому суду загальної юрисдикції та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору, що здійснює реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року).

За загальним правилом, встановленим ст.1 ГПК України, установи мають право звертатись до господарського суду за захистом свого порушеного права та для вжиття передбачених цим кодексом заходів спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, звернулась до Донецького апеляційного господарського суду у справі №5/169б так як вважає, що постанову місцевого господарського суду від 22.12.2011 року прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, за відсутністю повного з'ясування обставин, що мають значення для справи області. Окрім того виявлення приховувань несплати боржником податків і зборів може призвести до значних збитків, в вигляді ненадходження коштів до державного бюджету по податком і зборам.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 ГПК України, Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Статтею 104 ГПК України визначено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Застосування норм матеріального права визначає також коло обставин, які підлягають встановленню.

Враховуючи наведене, господарський суд касаційної інстанції вважає, що оскаржена ухвала апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що згідно з ч.1 ст.111 10 ГПК України є підставою для її скасування.

Оскільки в силу приписів ст.111 7 ГПК України встановлення обставин справи, збирання доказів та їх оцінка не входить до компетенції суду касаційної інстанції, під час розгляду касаційної скарги виправити зазначені недоліки оскарженого судового рішення неможливо, оскаржена ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Виходячи з вищенаведеного, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПО С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року у справі №5/169б скасувати.

Справу передати до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий Міщенко П.К.

С у д д я Заріцька А.О.

С у д д я Поліщук В.Ю.