Постанова

від 20.06.2012 по справі 5009/647/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.06.2012р. справа № 5009/647/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівПринцевської Н.М , Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довір. № 13 від 13.02.2012р. від відповідача:ОСОБА_5 за довір. № 149 від 30.01.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" м. Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2012р. по справі№ 5009/647/12 (Серкіз В.Г.) за позовомприватного підприємства "МЗК-Інвест" м. Одеса доМелітопольського орендного підприємства теплових мереж м. Мелітополь Запорізької області простягнення 75390,41грн. Господарський суд Запорізької області (суддя Серкіз В.Г.) рішенням від 02.04.2012р. задовольнив позовні вимоги приватного підприємства «МЗК-Інвест» м. Одеса (далі -ПП «МЗК-Інвест») та стягнув з Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж м. Мелітополь Запорізької області основний борг в сумі 75000,00грн., інфляційні витрати в сумі 150,00грн., три процента річних в сумі 240,41грн. та судовий збір в сумі 1609,50грн., посилаючись на законність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі»м. Мелітополь Запорізької області (далі - ТОВ «Мелітопольські теплові мережі») звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2012р. по справі № 5009/647/12 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що 19.10.2011р. Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж було ліквідовано шляхом перетворення в ТОВ «Мелітопольські теплові мережі». При перетворені підприємства за результатами виявлених кредиторських вимог було складено передавальний акт, до якого не було включено суму позовних вимог 75000,00грн., у зв'язку з не пред'явленням вимог кредитором - позивачем.

Крім того, заявник апеляційної скарги зазначив, що ухвалу суду про розгляд справи було отримано підприємством лише 03.04.2012р., у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості прийняти участь в судових засіданнях першої інстанції та надати пояснення, оскільки належним чином не був повідомлений про час та місце слухання справи.

Позивач рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2012р. по справі № 5009/647/12 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

У судовому засіданні 20.06.2012р. представником ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» було заявлено письмове клопотання в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України про заміну відповідача, а саме Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж на товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі", у зв'язку із перетворенням підприємства.

Апеляційна інстанція задовольнила клопотання відповідача, оскільки як свідчать надані заявником документи (копія Протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" від 17.10.2011р., в якому пунктом 2 передбачено створити ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" шляхом перетворення Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, копія статуту ТОВ "Мелітопольські теплові мережі", довідки АБ № 369302 від 24.10.2011р. з ЄДРПОУ та виписки № 026907 з ЄДРПОУ від 19.10.2011р.

На підставі зазначених документів орендне підприємство було перетворено в ТОВ "Мелітопольські теплові мережі", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (п. 1.2 Статуту).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ПП «МЗК-Інвест»звернулось до суду з позовом до ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" про стягнення 75 390,41грн., з яких: основний борг в сумі 75000,00грн., інфляційні витрати в сумі 150,00грн., три процента річних в сумі 240,41грн., посилаючись на порушення відповідачем умов пункту 4.2. договору позики № 09/11 від 27.07.2010р. щодо своєчасного повернення грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2010р. між сторонами був укладений договір позики № 09/11 (далі - договір), за умовами якого ПП «МЗК-Інвест»(Позикодавець) передає у власність Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (Позичальник) грошові кошти у сумі 150000,00грн. на зворотній та безпроцентній основі і без плати за користування коштами, а останній зобов'язується повернути Позикодавцеві суму позики у встановлений цим договором термін (п.п. 1.1., 1.2., 2.1. договору).

Відповідно до п. 4.1 договору позика надається з моменту її перерахування і до 31.12.2011р.

У пункті 4.2 зазначено, що повернення позики здійснюється шляхом перерахування грошової суми на поточний рахунок Позикодавця, або в інший спосіб, який не суперечить чинному законодавству, в термін до 31.12.2011р.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов договору № 09/11 від 27.07.2010р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 75000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 817 від 30.07.2010р. (а.с. 20).

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення грошових коштів в сумі 75000,00грн. не виконав, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення основного боргу в сумі 75000,00грн., інфляційних витрат в сумі 150,00грн. та трьох процентів річних в сумі 240,41грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 3 ст. 1049 цього Кодексу встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 75000,00грн. основного боргу, оскільки останній не надав суду доказів щодо своєчасного повернення грошових коштів позивачу у зазначеній сумі.

Посилання заявника на те, що при перетворенні підприємства не була внесена в передавальний акт сума 75000,00грн. колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами .

Передавальний акт затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється , за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника , за місцем її державної реєстрації. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Відповідно до Статуту ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" переходять усі права та обов'язки Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж , що відповідає нормам ст. 108 Цивільного кодексу України згідно якої перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 150,00грн. та трьох процентів річних в сумі 240,41грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача інфляційних та трьох процентів річних.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що товариство не було повідомлено про час та місце слухання справи не є доведеним, оскільки згідно матеріалів справи позовна заява та ухвали суду були направлені відповідачу за місцем юридичної реєстрації, а саме: м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61 (а.с. 6), за цією адресою зареєстровано і ТОВ "Мелітопольські теплові мережі". Доказів повідомлення позивача про реорганізацію (перетворення) орендного підприємства суду не надано.

За таких обставин, підстави для скасування рішення суду відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2012р. по справі № 5009/647/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача з Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж м. Мелітополь Запорізької області на товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Луначарського, будинок 61).

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» м. Мелітополь Запорізької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2012р. по справі № 5009/647/12 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Запор. обл.