Постанова

від 16.09.2008 по справі 13-29-15-10/222-05-8951

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16"

вересня 2008 р.

Справа

№ 13-29-15-10/222-05-8951

Одеський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

при

секретарі судового засідання

Кубік О.В.,

за участю

представників сторін:

від позивача -Анатольєв А.О., керівник,

від відповідача-1 -Воскобойников В.О., керівник,

від відповідача-2 -не з'явився, належним чином

повідомлений,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю Фірми „Круг”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області

від 14 липня 2008 року

у

справі №

13-29-15-10/222-05-8951

за

позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю Фірми „Круг”, м. Одеса

до

відповідачів:

-          Українсько-болгарського спільного підприємства

„Вітінформ” у вигляді ТОВ

-          Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи

ОСОБА_1

про визнання договору недійсним

          (судове засідання здійснювалось за допомогою технічних

засобів)

встановив:

Другий

відповідач СПД ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду

апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, із яких вбачається

(довідок поштового відділення), що рекомендований лист з ухвалами суду були

повернені в зв'язку із спливом строку зберігання. Тому відповідно до п. 11

інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р.

№01-8/123 сторона вважається повідомленою належним чином, а матеріали справи

дають можливість розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника СПД

ОСОБА_1 По даним представника першого відповідача (СП „Вітінформ”) другий

відповідач -СПД - фізична особа - ОСОБА_1 знаходиться за межами України, а саме

в Росії, тому не може з'явитися на засідання суду.

За

згодою сторін згідно ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну

та резолютивну частини постанови.

У

жовтні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Круг”

(далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з

позовом до Українсько-болгарського СП „Вітінформ у вигляді Товариства з

обмеженою відповідальністю (далі-відповідач-1) і Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі-відповідач-2) про визнання недійсним

договору купівлі-продажу товарів від 14.05.2003р., укладеного між цими

відповідачами.

Підставою

для звернення ТОВ фірми „Круг” з таким позовом було часткове задоволення позову

першого відповідача до позивача про стягнення з останнього 109200 грн.

неотриманого прибутку і судових витрат у справі №19-28/321-03-7528 по спірному

договору купівлі-продажу від 14.05.2003р., укладеного між відповідачами,

оскільки цей договір купівлі-продажу між відповідачами позивач вважає мнимим,

так як він укладений без наміру настання юридичних наслідків і з метою

створення видимості настання негативних наслідків від його невиконання у

вигляді неотримання прибутку.

Перший

відповідач (СП „Вітінформ” ТОВ) у відзиві на позов і в подальших заявах і

поясненнях на нього вважає його необґрунтованим, оскільки позивач не є стороною

у спірному договорі, а попередні судові рішення у справ №19-28/321-03-7528 і у

цій справі підтвердили дійсність спірного договору купівлі-продажу від

14.05.2003р. (слід зазначити, що всі попередні судові рішення по вказаній

справі скасовані і на даний час апеляційне провадження по ній зупинено).

Справа

судами розглядалась неодноразово.

Постановою

касаційної інстанції -Вищого господарського суду України -від 11.02.2008р.

попередні судові рішення від 07.09.2007р. і 30.10.2007р. по цій справі

скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Як

зазначено у цій постанові касаційної інстанції підставою для скасування цих

судових рішень було те, що судами першої і апеляційної інстанцій не виконано

жодної вказівки касаційної інстанції, які містились у постанові Вищого

господарського суду України від 07.05.2007р. і, зокрема, суди не витребували

оригінали документів, що стосувались виконання спірного договору, залишені поза

увагою письмові клопотання позивача, не дана оцінка листу Управління державної

служби боротьби з економічною злочинністю про те, що є достатньо підстав

вважати, що деякі пункти спірного договору мають ознаки фіктивності, про

підробку підпису Кукіна О.О. на акті приймання-передачі робіт від 01.07.2003р.

та податковій накладній від 01.07.2003р. №5, не з'ясовано, примірник якої

пресформи та упаковки під дитячу іграшку надавались суду для огляду (а.с.

67-68, т.ІІ ).

          Останнім рішенням місцевого

господарського суду від 14.07.2008р. (суддя Панченко О.Л.) у позові відмовлено

з огляду на його необґрунтованість, тобто суд погодився з доводами першого

відповідача (СП „Вітінформ” ТОВ) у відзиві на позов, не виконавши при розгляді

справи вказівок суду касаційної інстанції у зазначених постановах.

          Не погоджуючись з ухваленим рішенням

суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду

скасувати і прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити,

посилаючись при цьому на невиконання судом першої інстанції жодної вказівки

Вищого господарського суду України від 07.05.2007р., про що зазначено у

постанові суду касаційної інстанції від 11.02.2008р. у цій справі, тобто суд

першої інстанції не встановив всі обставини, які мають значення для справи для

прийняття обґрунтованого рішення.

          У поясненнях на апеляційну скаргу

позивача перший відповідач (СП „Вітінформ” ТОВ) посилається на безпідставність

позовних вимог ТОВ „Круг”.

          Другий відповідач не скористався

своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

          Розглянувши матеріали справи, доводи

апеляційної скарги, заслухавши представників апелянта (позивача) і першого

відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених судом

першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм

матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції

вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На

виконання вказівок суду касаційної інстанції у зазначених вище постановах,

якими були скасовані попередні судові рішення, ухвалою суду апеляційної

інстанції від 26.08.2008р. при відкладенні розгляду справи у відповідачів (СП

„Вітінформ” ТОВ і СПД - фізичної особи ОСОБА_1) були витребувані додаткові

документи.

Із

витребуваних документів представник першого відповідача (СП „Вітінформ” ТОВ)

надав копії документів, які є у матеріалах справи, разом з письмовим поясненням,

що ці матеріали вже неодноразово розглядалися судами, однак знову надаються на

вимогу суду.

Відповідачами

не надано документального підтвердження (накладних, платіжних доручень на

оплату, тощо) наявності дитячих іграшок, під які необхідно було виготовити

упаковку в кількості 70000 (сімдесят тисяч) штук згідно спірного договору

купівлі-продажу від 14.05.2003р.

Як

вбачається із матеріалів справи, між продавцем -СП „Вітінформ” в особі

генерального директора Воскобойникова В.О., що діяв на підставі Статуту, і

покупцем -ПП „ОСОБА_1” в особі ОСОБА_1, що діяв також на підставі Статуту, 14

травня 2003 року укладено договір купівлі-продажу партії товарів, згідно п.1.1

якого СП „Вітінформ” (продавець) зобов'язується виготовити і передати у

власність ПП „ОСОБА_1” (покупцю) товар:

-

упаковку під дитячу іграшку, погоджену с Покупцем, в кількості 70000 (сімдесят

тисяч) штук по ціні 4 грн. за одну штуку з ПДВ;

-

пресформу -1 штуку за ціною 20000 (двадцять тисяч) з ПДВ.

          Відповідно до п. 1.6 цього договору

вартість всього товару (упаковок для іграшок і пресформи) складає 280000

(двісті вісімдесят тисяч) грн., що не відповідає дійсності, оскільки сума

всього товару складає 300000 (триста тисяч) грн., характеристика чому буде дана

нижче.

          Згідно пункту 9 вказаного договору

сторонами його зазначені Продавець - СП „Вітінформ”, а Покупцем - ПП „ОСОБА_1”,

а підписані особами, які вказані у вступній частині договору (преамбулі) і

скріплені печатками Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ”

Товариства з обмеженою відповідальністю і Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1.

          Таким чином, із преамбули вступної

частини спірного договору купівлі-продажу і його пункту 9 випливає, що цей

договір укладено між підприємствами (СП „Вітінформ” і ПП „ОСОБА_1” в особі

Воскобойникова В.О. і ОСОБА_1, що діяли на підставі Статуту), одного із яких не

існує, а саме ПП „ОСОБА_1”.

          Крім того, як вказано у пункті 1.6

цього спірного договору, вартість всього товару, куди входить згідно п. 1.4

договору 70000 упаковок по ціні 4 грн. за штуку з ПДВ на суму 280000 грн. і

одна пресформа за ціною 20000 грн. з ПДВ, складає 280000 (двісті вісімдесят

тисяч) грн., що не відповідає дійсності.

          Суму 280000 (двісті вісімдесят тисяч)

грн.. з ПДВ складає вартість тільки 70000 (сімдесят тисяч) штук упаковок

(70000х4 грн.), а разом з вартістю пресформи (20000 грн.) вартість всього

товару, а, отже, і сума договору складає 300000 (триста тисяч) грн.

          Саме із суми договору (вартості

всього товару) виникають права і обов'язки сторін по сплаті збитків і штрафних

санкцій у відповідності з нормами Господарського кодексу і Цивільного кодексу

України.

          На зазначені вище обставини і,

зокрема, в частині укладення спірного договору з неіснуючим підприємством, в

особі якого діяв ОСОБА_1 на підставі Статуту, а не як Суб'єкт підприємницької

діяльності, і зазначення в спірному договорі його суми, яка не відповідає

дійсності, не змогли б не звернути увагу сторони цього договору, якби вони

дійсно мали намір укласти такий договір, а не про людське око з метою створення

видимості настання негативних наслідків від його невиконання у вигляді

неодержаного прибутку.

          Це підтверджується статтею 42

Господарського кодексу України, згідно якої встановлено, що підприємство-це

самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська

діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою

досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

          Крім того, про мнимість спірного

договору, тобто його укладення без наміру створити юридичні наслідки, а з метою

настання негативних наслідків від його невиконання у вигляді неодержаного

прибутку свідчать і інші обставини справи.

          Так, умови спірного договору

купівлі-продажу від 14.05.2003р. не містять технічної характеристики

(інформації) упаковки і пресформи, які підлягали виготовленню СП „Вітінформ”, і

яким вони повинні були відповідати по якості.

          Про якість товару, якій він повинен

відповідати і яким нормам, у спірному договорі купівлі-продажу мова взагалі не

йде і такий опис у спірному договорі купівлі-продажу відсутній.

          Згідно зі ст. 673 Цивільного кодексу

України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає

умовам договору купівлі-продажу, а у разі продажу товару за зразком та/або за

описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку

та/або опису.

          По спірному договору купівлі-продажу

від 14.05.2003р. покупцеві (ПП „ОСОБА_1”) підлягали передачі експериментальні

зразки товару (упаковок і пресформи), опис технічної характеристики якого у

договорі відсутній, а тому для огляду в суд могли бути принесені будь-які

пресформа і упаковка.

          Також у матеріалах цієї справи є

повідомлення (лист) Управління державної служби боротьби з економічною

злочинністю УМВС в Одеській області від 19.04.2006р., із якого випливає, що із

пояснень Кукіна О.О., яким як директором ТОВ „Склосервіс” нібито було підписано

і затверджено 01.07.2003р. акт №ОУ-0000005 приймання-передачі пресформи і

підписано 01.07.2003р. податкову накладну №5, ці документи ним не

підписувались, так як він виконував обов'язки директора ТОВ „Склосервіс” восени

2003 року, в зв'язку з чим не міг підписувати вказані акт і податкову накладну,

а підписи, які стоять проти його П.І.П. у зазначених документах, належать не

йому, а іншій особі (а.с. 105, 111-114, т.І).

          Є необґрунтованим посилання в

оскарженому рішенні суду на постанову Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ

УМВС України в Одеській області від 11.04.2007р. про відмову у порушенні

кримінальної справи за відсутністю складу злочину при перевірці законності

укладення спірного договору купівлі-продажу. Із цієї постанови випливає, що

01.07.2003р. акт приймання-передачі пресформи та податкова накладна від імені

Кукіна О.О. були підписані засновником ТОВ „Склосервіс” Артемчуком П.П. з

відома та згоди Кукіна О.О. Але, як зазначено вище, із пояснень самого Кукіна

О.О., які він давав в Управлінні державної служби боротьби з економічною

злочинністю УМВС в Одеській області, Кукін О.О. виконував обов'язки директора

ТОВ „Склосервіс” восени 2003р., а тому від його імені не могли бути підписані

вказані акт і податкова накладна 01.07.2003р.

          А тим паче, що в названому листі

вказаного Управління зазначається, що по даним ДПІ у Приморському районі м.

Одеси відсутня будь-яка інформація про призначення Кукіна О.О. на посаду

директора ТОВ „Склосервіс” (а.с. 105-106, т.І).

          Крім того, даючи такі пояснення в

названому Управлінні у квітні 2006 рокуі власноручно їх підписуючи, Кукін О.О.

не вказував тоді, що замість нього з його відома підписи на акті і податковій

накладній від 01.07.2003р. поставив засновник ТОВ „Склосервіс” Артемчук П.П.

          Також із постанови оперуповноваженого

Портофранківського  ВМ Приморського РВ

ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.04.2007р. не вбачається, що був

допитаний Артемчук П.П., на якого посилався Кукін О.О. через рік після дачі ним

перших пояснень (а.с. 107-108, т.І).

          Не могли бути прийняті до уваги судом

першої інстанції посилання СП „Вітінформ” на рахунок-фактуру №ГП-0001503 від

15.08.2003р., видаткову накладну №ГП-0001422 від 18.08.2003р., податкову

накладну від 15.08.2003р. №2700 і на платіжне доручення від 15.08.2003р. №233

як на доказ виконання спірного договору купівлі-продажу, оскільки кількість

плівки і її вартість, вказаних в цих рахунку - фактурі і видатковій накладній

(518 кг за мінусом вартості попередньої оплати складає 5778 грн.) відрізняється

від кількості плівки і її вартості, вказаної у податковій накладній (443 кг на

суму 5980,50 грн. з ПДВ), що не могло бути, так як кількість і вартість плівки

у рахунку-фактурі від 15.08.2003р. і видатковій накладній від 18.08.2003р.

повинні відповідати кількості і вартості плівки у виписаній податковій

накладній (а.с. 51-55, т.І).

          З зазначених підстав неможливо

зробити висновок про те, що вказані фінансові документи стосуються саме

спірного договору купівлі-продажу, а тим паче, що СП „Вітінформ” платіжним дорученням

№287 від 16.10.2003р. сплатив ТОВ „Склосервіс” вартість пресформи в сумі 20000

грн. і в той же час СП „Вітінформ” стверджує, що договірні відносини по

спірному договору купівлі-продажу у нього припинились у вересні 2003 року.

          Оборотна-сальдова відомість по

рахунку 361 «Контрагенти»за травень 2002р., на яку СП „Вітінформ” посилається

як на виконання спірного договору купівлі-продажу від 14.05.2003р., немає

ніякого відношення до останнього, оскільки складена значно раніше від дати

укладення цього договору (а.с. 16, т.І).

          Що стосується калькуляції проекту

договірної ціни в сумі 4 (чотири) гривни на форму для дитячої іграшки і, як в

ній зазначено, що вона є невід'ємною частиною спірного договору купівлі-продажу

від 14 травня 2003р., то суд апеляційної інстанції вважає, що ця калькуляція

була складена у процесі розгляду справи №19-28/321-03-7528 за позовом СП

„Вітінформ” до ТОВ „Круг” (позивача по цій справі) про стягнення з останнього

170000 грн. збитків, підставою для якого 

був спірний договір купівлі-продажу.

          При цьому суд виходить з наступного.

          Зазначена калькуляція не вказана в

спірному договорі купівлі-продажу як його невід'ємна частина.

          СП „Вітінформ”, пред'являючи по

вказаній вище справі такий позов, не згадав у ньому про таку калькуляцію і не

надав її до позовної заяви, а подаючи свої заперечення на відзив ТОВ „Круг”

(відповідача по вказаній справі) на позов СП „Вітінформ” останнє зазначає, що

сума збитків 170000 грн., які він просить стягнути з ТОВ „Круг”, складає

затрати на виготовлення пресформи і придбання плівки, втрачене замовлення на

суму 280000 грн., прибуток від якого міг би складати 141307 грн., не даючи

розрахунку і не обґрунтовуючи такої суми прибутку.

          Слід також зазначити, що з переписки

між генеральним директором СП „Вітінформ” ІНФОРМАЦІЯ_1м М.К. і СПД ОСОБА_1 не

вбачається, що останній, вказуючи на спричинені йому збитки невиконанням

спірного договору купівлі-продажу, посилався на те, що він втратив інтерес до

виготовлення упаковок для іграшок або звертався до суду про стягнення збитків з

СП „Вітінформ” ТОВ, і є таке рішення суду. Навпаки, сторони у п.6.1 спірного

договору купівлі-продажу зазначили, що договір діє до повного його виконання.

          При зазначених вище обставинах суд

апеляційної інстанції вважає, що спірний договір купівлі-продажу є мнимим, як

такий, що укладений без наміру створити юридичні наслідки і підписаний з метою

створення видимості настання негативних наслідків у вигляді неодержання

прибутку.

Також

слід зазначити, що СП „Вітінформ” ТОВ, ТОВ „Склосервіс” і СПД ОСОБА_1

знаходились за однією і тією ж адресою: м. Одеса, вул. Кузнечна, 39, к.10 , а

засновниками і керівниками СП „Вітінформ” ТОВ і ТОВ „Склосервіс” є члени однієї

родини (ІНФОРМАЦІЯ_1), що вбачається із матеріалів справи (а.с. 46, 109-110,

т.І), і наданими на вимогу суду документів: засновницький договір про створення

СП „Вітінформ” ТОВ, протоколи зборів засновників останнього і Статуту ТОВ

„Склосервіс”, що підтверджено представником СП „Вітінформ” ТОВ у судовому

засіданні.

          Оскільки спірний договір

купівлі-продажу був підписаний у травні 2003 року, то при визнанні останнього

недійсним слід виходити з положень Цивільного кодексу України в редакції

18.07.63р. з подальшими змінами, який втратив чинність з 01.01.2004р. з

введенням в дію Цивільного кодексу України в редакції 16.01.2003р.

          Відповідно до ч.1 ст.58 ЦК України в

редакції 18.07.63р. недійсною є угода, укладена лише про людське око, без

наміру створити юридичні наслідки (мнима угода), що має місце в даному випадку.

          Тому спірний договір від 14.05.2003р.

слід визнати недійсним з моменту його укладення, а оскаржене рішення суду

підлягає скасуванню як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105

Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

постановив:

Апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Круг” задовольнити.

Рішення

господарського суду Одеської області від 14 липня 2008 року у справі

№13-29-15-10/222-05-8951 скасувати.

Позов

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Круг” задовольнити.

Визнати

недійсним договір купівлі-продажу партії товарів від 14 травня 2003 року,

укладеного між Продавцем - СП „Вітінформ” в особі генерального директора

Воскобойникова Віталія Осиповича, і Покупцем -ПП „ОСОБА_1” в особі ОСОБА_1, з

моменту його укладення.

Стягнути

з СП „Вітінформ” у вигляді ТОВ (65045, м.Одеса, вул. Кузнечна, 39, к.10; п/р

26009227115001 в ОФ КБ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 20932415) на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Круг” (65031, м.Одеса,

вул. Промислова, 27; п/р 2600596486676 в Одеській філії ПУМБ, МФО 328191, код

ЄДРПОУ 19197637) 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп. державного мита і 118 (сто

вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видачу

наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному

порядку.

Головуючий суддя                                                           

В.М.Тофан

Судді                                                                                          М.В.Михайлов

                           О.О.Журавльов