Постанова

від 26.09.2006 по справі а23/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А23/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26.09.06р.

Справа № А23/216

За позовом  Державного міського комунального підприємства теплових мереж "Дніпротепломережа", м.Дніпропетровськ 

до  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, м.Дніпропетровськ 

про визнання недійсним рішення

Суддя  Добродняк І.Ю.

Представники сторін:

  Від позивача: Данильчук Т.І. - представник, дов. від 26.10.04 №938

Від відповідача: Уланова П.В. - головний податковий інспектор юр.відділу, дов. від 30.01.06 №2063/10/08-09-13

Роденко Т.С. - головний податковий ревізор-інспектор відділу, дов. від 12.09.06 №21696/10/08-09-15 

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.07.06 № 0000218823/3/17314 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2412909,06 грн., із яких 1197623,33 грн. –основного платежу, 1215285,73 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги  обґрунтовані тим, що висновок відповідача про порушення позивачем пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” –невключення до складу валових доходів суми, визнаної рішенням суду, внаслідок чого занижений податок на прибуток є помилковим, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах.  

Відповідач в запереченнях на адміністративний позов просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що вказане податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки, проведеної на підприємстві–позивача, під час якої встановлено порушення позивачем певних норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В  :

13.07.06 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків, м. Дніпропетровськ, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000218823/3/17314, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2412909,06 грн., із яких 1197623,33 грн. –основного платежу, 1215285,73 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення став акт перевірки № 242-08-03/3-03342238 від 09.12.05, складений відповідачем за результатами планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємства-позивача за період з 01.04.03 по 30.06.05.

В ході перевірки правильності визначення валового доходу відповідачем встановлено заниження скоригованого валового доходу за перевіряємий період на суму 9548447,36 грн.

Такий висновок відповідачем зроблений, виходячи з того, що в межах укладеного між позивачем та ВАТ „Дніпроенерго” договору № 1042-ДПО/32 від 15.11.00 позивач отримував теплову енергію, за яку розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість перед постачальником в сумі 9583358,42 грн.

Заявлений  ВАТ „Дніпроенерго” позов про стягнення з позивача суми заборгованості рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.04 по справі № 3/66 задоволений, присуджено до стягнення з позивача суму 9583358,42 грн.

Рішення суду по справі № 3/66 набрало чинності 14.06.04, на виконання зазначеного рішення судом виданий наказ № 3/66 від 14.06.04.

Постачальником теплової енергії –ВАТ „Дніпроенерго” на підставі рішення суду № 3/66 від 28.05.04 збільшена сума валових витрат на вартість поставленої теплової енергії у ІІІ кварталі 2004 року, про що повідомлено відповідача листом від 28.11.05.

Відповідно до вимог абз.”б” пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), судом у податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини).

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

В порушення пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством у ІІ кварталі 2004 року у складі валового доходу не враховано суму непогашеної кредиторської заборгованості в розмірі 9583358,42 грн., що призвело з урахуванням інших порушень до заниження податку на прибуток в загальному розмірі 1197623,33 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що сума 9583358,42 грн. згідно рішення суду по справі № 3/66 від 28.05.04 не підлягає включенню до складу валових доходів ІІ кварталу 2004 року у зв'язку з тим, що в І півріччі 2003 року камеральною перевіркою (акт № 013058 від 06.10.03) було достроково (раніше на рік) зменшено збитки підприємства на суму 15641507,00 грн.

При цьому позивач посилається на положення п.11 Перехідних положень Закону України від 24.12.02 „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який набрав чинності і з 01.01.03, відповідно до яких якщо платник податку задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки) за наслідками податкового періоду, що передує податковому періоду, з якого починають застосовуватися норми цього Закону, таке від'ємне значення об'єкта оподаткування для цілей оподаткування обліковується окремо, не включається до складу валових витрат та враховується таким платником податку у зменшенні об'єкта оподаткування наступних податкових періодів протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого від'ємного значення. Якщо зазначений строк у 12 кварталів минув до набрання чинності цим Законом, то останнім кварталом такого строку вважається квартал, з якого починають застосовуватися норми цього Закону. Якщо зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування не погашається протягом такого строку, непогашена сума в подальшому для цілей оподаткування не враховується у зменшенні об'єкта оподаткування та не підлягає включенню до складу валових витрат такого платника податку.

Суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникають у податкових періодах після набрання чинності цим Законом, враховуються у податковому обліку платника податку за правилами цього Закону.

За результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки на підставі акту попередньої документальної перевірки № 19/08-03/2-47/2-03342238 від 18.06.03 за період з 01.10.01 по 01.04.03, відповідачем складений акт № 013058 від 06.10.03, яким зменшено від'ємне значення на суму 15641507,00 грн.

У зв'язку з тим, що за результатами такого акту не має нарахувань до бюджету, податкове повідомлення-рішення відповідачем не виносилось, позивач, за його думкою, був позбавлений можливості оскаржити висновки відповідача.

Поданим суду розрахунком збитків за періодами їх виникнення позивач підтверджує, що збитки відповідачем списані неправомірно, крім того, позивачем подані додаткові пояснення, проведений аналіз виникнення збитків та їх використання, за яким на момент проведення камеральної перевірки за даними позивача рахувались збитки у сумі 28660500 грн., які ніяким чином не підпадали під строк списання.

Позивач зазначає, що ним не відображено у декларації на прибуток на ІІ квартал 2004 року ні валові доходи від кредиторської заборгованості перед ВАТ „Дніпроенерго”, ні від'ємне значення об'єкта оподаткування, що не призвело до нарахувань до бюджету.

Крім того, позивач посилається на той факт, що 23.11.04 між позивачем та ВАТ „Дніпроенерго” підписана мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.05. Згідно даної мирової угоди ВАТ „Дніпроенерго” відносить суму 7986132,02 грн. (без ПДВ) до складу валового доходу у декларацію на прибуток за І півріччя 2005 року, що підтверджується листом ВАТ „Дніпроенерго” від 24.11.05 № 1158.

У І півріччі 2005 року позивачем перерахована на користь ВАТ „Дніпроенерго” сума 89000,00 грн., яка також не відносилась ні позивачем, ні відповідачем до валових витрат за І півріччя 2005 року згідно з абз.7 пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Такі висновки позивача суд вважає помилковими, такими що суперечать нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи.

Строк, визначений абз.”б” пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, - 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) заборгованості (її частини) - застосовується незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи примусового стягнення боргу чи ні.

Єдина умова, коли зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється, стосується заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацом "б" цього підпункту.

Інші норми, які регулюють спірні відносини, не містять виключень та додаткових умов, за яких сума заборгованості не підлягає включенню до складу валових доходів.

Таким чином, виходячи з норм пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, враховуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.04 по справі № 3/66, позивач зобов'язаний був збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості в розмірі 9583358,42 грн. у встановлені Законом строки, тобто у ІІ кварталі 2004 року.

Той факт, що між позивачем та ВАТ „Дніпроенерго” 21.04.05 підписана мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду від 22.04.05, про розстрочення погашення,  не впливає на обов'язок позивача віднести суму визнаної у судовому порядку суми заборгованості до складу валових доходів у ІІ кварталі 2004 року.  

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на наявність акту камеральної перевірки від 06.10.03, за результатами якої відповідачем було зменшено об'єкт оподаткування на суму 15641507,00 грн. Неправомірність дій відповідача з цього приводу у встановленому порядку не визначена, незгода з висновками податкового органу, зробленими за результатами перевірки позивача, згідно норм діючого законодавства не дає права останньому самостійно за рахунок неправомірного на думку позивача списання збитків компенсувати належні до збільшення у ІІ кварталі 2004 року валові доходи.

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Крім того, Конституцією України кожному гарантується  право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Твердження позивача, що в ході перевірки відповідачем не врахована сума 89000,00 грн., сплачена підприємством у І півріччі 2005 року в погашення заборгованості перед ВАТ „Дніпроенерго”, не відповідає фактичним обставинам, оскільки як вбачається з акту перевірки № 242-08-03/3-03342238 від 09.12.05, сума 89000,00 грн. врахована при розрахунку валових витрат.

Щодо решти порушень, встановлених відповідачем під час перевірки, внаслідок чого позивачеві був донарахований податок на прибуток в сумі 1197623,33 грн., позивач не заперечує, неправомірність дій з боку відповідача із матеріалів справи не вбачається.

За даних обставин справи суд вважає правомірним донарахування позивачеві податку на прибуток в сумі 1197623,33 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1215285,73 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.94, ст.ст. 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені  ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.Ю. Добродняк

                                                                                                                                  13.11.06