Ухвала

від 05.04.2007 по справі а23/216

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А23/216

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2007                                                                                             Справа № А23/216  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Швець В.В.,  Чимбар Л.О.

при секретарі Заєць П.Л.

за участю представників сторін

від позивача: Данильчук Т.І., довіреність №938  від 26.10.04

від  відповідача:Уланова П.В., довіреність №642/10/08-09  від 15.01.07,   Скрипник О.Б., довіреність №31840/10/08-09-15  від 14.12.06,     Твердоступ І.І., довіреність №31816/10/08-09-15  від 14.12.06,  Прошакова М.В., довіреність №621/10/08-09-18  від 15.01.07

    розглянувши апеляційну скаргу Дніпропетровського міського комунального підприємства теплових мереж “Дніпротепломережа”, м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  26.09.06р.  у справі №А23/216

за позовом  Дніпропетровського міського комунального підприємства теплових мереж “Дніпротепломережа”, м.Дніпропетровськ

до  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

    - постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006р. у справі №А23/216 (суддя-Добродняк І.Ю.) державному міському комунальному підприємству теплових мереж (далі-ДМКПТМ) “Дніпротепломережа” відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі-СДПІ) у м.Дніпропетровську від 13.07.2006р. №0000218823/3/17314;

- не погодившись з прийнятою постановою, ДМКПТМ “Дніпротепломережа” подало апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції;

- у поданій скарзі йдеться про невідповідність постанови господарського суду вимогам п.п.1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76р. №11 “Про судове рішення”, в частині необхідності всебічної перевірки обставин справи, про порушення господарським судом п.11 Перехідних положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який вступив в дію з 01.01.2003р., оскільки за результатами камеральної перевірки податковою інспекцією було зменшено від'ємне значення податку на прибуток на рік раніше і внаслідок неприйняття відповідного податкового повідомлення-рішення підприємство було позбавлено можливості оскаржити акт цієї перевірки №013058 від 06.10.2003р. про те, що у зв'язку з відсутністю законного шляху для відновлення балансових збитків у наступних деклараціях з податку на прибуток, які незаконно списані податковою інспекцією по названому акту, підприємством не була врахована у складі валового доходу за 2 квартал 2004 року сума 9 583 358грн.42коп. згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2004р., а також про те, що господарським судом не було призначено по даній справі бухгалтерської експертизи стосовно вірності стверджень податкової інспекції про законність наявності збитків на момент 2 кварталу 2004 року, чим грубо порушені норми процесуального права;

- відповідач вважає постанову господарського суду обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

В порядку, встановленому ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.04.2007р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2006р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську прийнято податкове повідомлення-рішення №0000218823/3/17314, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2 412 909грн.06 коп., у тому числі, основний платіж –1 197 623грн.33коп., штрафні(фінансові) санкції –1 215 285грн.78коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 09.12.2005р. №242-08-03/3-03342238, складеного за результатами планової виїзної перевірки дотримання підприємством вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 по 30.06.2005р.р.

Даною перевіркою встановлено, що в порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у ІІ кварталі 2004 року підприємством у складі валового доходу не було враховано суму непогашеної кредиторської заборгованості в розмірі 9 583 358грн.42 коп.

Зазначене порушення встановлено перевіряючими в процесі дослідження господарської операції по проведенню ВАТ “Дніпроенерго” в особі придніпровської ТЕС постачання підприємству теплової енергії за договором №1042-ДПО/32 від 15.11.2000р.

При цьому податкова інспекція посилалася на виникнення заборгованості підприємства в сумі 9 583 358грн.42 коп. перед постачальником теплової енергії, стягнення цієї заборгованості на користь ВАТ “Дніпроенерго” рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2004р. у справі №3/66, яке набрало законної сили 14.06.2004р. та збільшення ВАТ “Дніпроенерго” (платником податку-продавцем) на підставі цього рішення суми валових витрат на вартість поставленої у ІІІ кварталі 2004р. теплової енергії.

Відповідно до абз.”б” п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку –покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної судом, у податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини).

Даним підпунктом встановлено також, що строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Отже з наведеної норми випливає, що єдина умова, коли зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється, стосується заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацом “б” даного пункту.

Виходячи з положень п.п.12.1.5 а.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та враховуючи наявність рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2004р. по справі №3/66, господарський суд правильно встановив, що підприємство зобов'язано було збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості в розмірі 9 583 358грн.12 коп. у встановлені названим Законом строки, тобто у ІІ кварталі 2004 року.

За таких обставин визначення податковою інспекцією податкового зобов'язання по податку на прибуток за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Цілком обґрунтовано не прийняті господарським судом до уваги посилання підприємства на зменшення податковою інспекцією об'єкту оподаткування за актом камеральної перевірки від 06.10.2003р., з огляду на те, що неправомірність дій податкової інспекції з цього приводу у встановленому порядку не визначена, незгода з висновками податкової інспекції, зробленими за результатами перевірки підприємства, згідно норм діючого законодавства не дає йому права самостійно за рахунок неправомірного, на його думку, списання збитків компенсувати належні до збільшення у ІІ кварталі 2004 року валові доходи.

Таким чином, постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, підстави для її скасування відсутні.

У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину.

    Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

- постанову господарського суду Дніпропетровської області від  26.09.06р.  у справі №А23/216 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                        В.В.Швець

      Суддя                                                                                                        Л.О.Чимбар

                                                                          Дата виготовлення у повному обсязі 10 04.2007р.