Постанова

від 19.06.2012 по справі 2а-3833/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 р. № 2а-3833/12/1370

о 12 год. 52 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом «Юсенко Україна»корпорації «Юсенко Інтернешнл Інк», представник -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довіреність від 03.05.2012 року) до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник -ОСОБА_4 (довіреність № 2920/10-0 від 23.05.2012 року) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень -рішень

Позивач -Дочірнє підприємство із 100% іноземним капіталом «Юсенко Україна»корпорації «Юсенко Інтернешнл Інк»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адмінстративном позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просило:

- визнати нечинним і скасувати частково податкове повідомлення -рішення відповідача № 0001752321 від 24.10.2011 року;

- визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача № 0001742321 від 24.10.2011 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», збиток 2010 року переноситься на перший квартал 2011 року, враховується у складі витрат і впливає на результат визначення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року. Відповідно результат діяльності першого кварталу 2011 року, з врахуванням збитків 2010 року у складі витрат, за наростаючим підсумком починає застосовуватись з 01.04.2011 року. Таке від'ємне значення за підсумками першого кварталу наростаючим підсумком враховується у складі витрат таких податкових періодів до повного погашення такого від'ємного значення протягом наступних податкових періодів.

Позивач також вказує про неправильне тлумачення відповідачем п. 150.1. ст. 150 ПК України, пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу, згідно яких сформоване згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підлягає включенню до витрат другого кварталу 2011 року.

Щодо порушення п. 200.1. п.200.2 ст. 200 ПК України, п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановленого відповідачем, позивач вказує, що уточнення показників зазначення об'єкта оподаткування ПДВ за результатами самостійного виявлення помилок за минулі податкові періоди по суті не вплинуло на податкові зобов'язання позивача зазначені в акті перевірки.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечив повністю вказав про правомірність спірних податкових повідомлень -рішень надав суду додаткові

пояснення та письмові докази, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встанови наступні обставини:

30.09.2011 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом «Юсенко Україна»корпорації «Юсенко Інтернешнл Інк»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року та валютного законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 3426/23-209/30051913.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 144.1, п. 144.3 ст. 140, п.п. 138.10.4, п. 138.10 ст. 138, ст.. 36, п. 37.1. ст. 37, п. 3 підрозділу 4, розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення оподаткування по податку на прибуток за другий квартал 2011 року на суму 35368008,00 грн.;

- п.п. 200.1, п.п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем неправомірно зменшено суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету за результатами червня 2011 року на суму 278934,00 грн.;

- п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем неправомірно зменшено суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету за результатами діяльності на загальну суму 1971882,00 грн., в тому числі за вересень 2010 року в сумі 1494820,00 грн. та жовтень 2010 року в сумі 477062,00 грн.

В акті перевірки, крім іншого, зазначено, що у другому кварталі 2011 року позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 35644973,00 грн., в тому числі збитки попереднього звітного періоду в сумі 34901970,00 грн. (яке складається з від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року та перенесених збитків 2009 року.

Перевіркою також встановлено, що за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року ДП «ЮСЕНКО Україна»задекларовано ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 229208,00 грн. та податку, підлягав бюджетному відшкодуванню у сумі 0,00 грн. Перевіркою повноти нарахування ПДВ за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року встановлено його заниження всього у сумі 2250816,00 грн., у тому числі за вересень 2010 року в сумі 1494820,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 477062,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства.

24.10.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001752321, яким згідно п. 54.3. ст. 54, п. 58 ст. 58 та розділу ХХ підрозділу 10 п. 6 ПК України, на підставі акту перевірки від 30.09.2011 року № 3426/23-209/30051913, встановлено порушення п. 144.1., п. 144.3. ст. 140, п.п. 138.10.4. п. 138.10. ст. 138, ст. 36, п. 37.1. ст. 37, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 35368008,00 грн., в тому числі, сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 35368008,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 0,00 грн.

24.10.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001752321, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1 ст. 123 та розділу ХХ підрозділу 10 п. 7 ПК України, на підставі акту перевірки від 30.09.2011 року № 3426/23-209/30051913, встановлено порушення п. 200.1., п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2743788 грн., в тому числі: за основним платежем 2250816 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 492972 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в

редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 2.1. ст. 2 цього ж Кодексу, зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

Згідно п. 3.1. ст. 3 цього ж Кодексу, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим ж Кодексом.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. цього ж Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується на принципі загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим же Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу.

Згідно п.п. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно п.п.16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 цього ж Кодексу платник податків має право безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Згідно п. 35.3. ст. 35 цього ж Кодексу, порядок сплати податків та зборів встановлюється цим же Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно п. 36.1. ст. 36 цього ж Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом.

Згідно п. 36.3. ст. 36 цього ж Кодексу, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 37.1. ст. 37 цього ж Кодексу, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.3. ст. 38 цього ж Кодексу, спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим же Кодексом.

Згідно п. 150.1. ст. 150 цього ж Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу,пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно п. 200.1. ст. 200 цього ж Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2. ст. 200 цього ж Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї ж статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 50.1. ст. 50 цього ж Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього ж Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п. 102.1. ст. 102 цього ж Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї ж статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого

відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник позивача надав суду копії:

- Декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року у якій позивачем сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування, отриманого у першому кварталі 2011 року (р.08-09-10) в сумі 34901970,00 грн., у рядку 04.9 позивач зазначив від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010 року в цілому) в сумі 38736972,00 грн.;

- Декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року у якій позивачем сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року становить 34901970,00 грн., у рядку 07 позивач зазначив від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 -рядок 04) в сумі 35644973,00 грн.;

- акту від 31.12.2009 року звірення розрахунків платника з бюджетом за період 01.01.2009 року по 31.08.2009 року та від 31.12.2010 року звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, акту від 31.12.2011 року звірення розрахунків платника з бюджетом за період за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року;

- Аналіз рахунка: 6415 за 1 півріччя 2010 року, за 1 півріччя 2011 року

Щодо податкового повідомлення -рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0001752321 від 24.10.2011 року, яким згідно п. 54.3. ст. 54, п. 58 ст. 58 та розділу ХХ підрозділу 10 п. 6 ПК України, на підставі акту перевірки від 30.09.2011 року № 3426/23-209/30051913, встановлено порушення п. 144.1., п. 144.3. ст. 140, п.п. 138.10.4. п. 138.10. ст. 138, ст. 36, п. 37.1. ст. 37, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 35368008,00 грн., в тому числі, сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 35368008,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 0,00 грн., судом не враховується обґрунтування позовних вимог позивача щодо визнання протиправним податкового повідомлення -рішення № 0001752321 від 24.10.2011 року в частині 34901970,00 грн., оскільки лише Податковим кодексом України, врегульовано відносини, що виникають у

сфері справляння податків і зборів та порядку їх узгодження і сплати. Кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу, яким також встановлено спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом, яким також встановлено підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу, п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням таких істотних умов а саме:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року, тобто, законодавець визначив період виникнення від'ємного значення -перший квартал 2011 року.

- розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, тобто, законодавець встановив урахування від'ємного значення саме отриманого (а не включеного) за перший квартал 2011 року.

По суті п. 150.1. ст. 150 ПК України, встановлює, що сума від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ ПК України встановлює порядок застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України у 2011 році, що не враховано позивачем.

Позивач у спірну декларацію за 2 квартал 2011 року включив від'ємне значення в тому числі за 2010 рік, хоча правильно було б включити від'ємне значення отримане за перший квартал 2011 року.

Згідно наказу державної податкової адміністрації України за № 114 від 28.02.2011 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який діяв на час спірних правовідносин, в рядку 06.6 вказаної декларації (в тому числі поданої позивачем) зазначено: «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року)», згідно примітки 4 від'ємне значення включається відповідно до ст. 150 розділу III ПК України.

Судом також не враховується обґрунтування позивачем позовних вимог неоднозначним (множинним) трактуванням прав та обов'язків платників податків, оскільки зазначеними нормами ПК України чітко вказано, що розрахунок об'єкта оподаткування другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого (а не включеного) платником податку за перший квартал 2011 року.

Наявними в справі деклараціями підтверджується, що відповідачем правомірно зменшено суму від'ємного значення позивача лише в частині від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, про що представник позивача не заперечив.

Відтак, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем всупереч вищевказаним вимогам Податкового кодексу України у Декларації з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року в сумі 34901970,00 грн. В іншій частині податкове повідомлення -рішення позивачем не оспорюється.

Щодо податкового повідомлення рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0001752321 від 24.10.2011 року, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1 ст. 123 та розділу ХХ підрозділу 10 п. 7 ПК України, на підставі акту перевірки від 30.09.2011 року № 3426/23-209/30051913, встановлено порушення п. 200.1., п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2743788 грн., в тому числі: за основним платежем 2250816 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 492972 грн., судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача та не враховуються заперечення відповідача, оскільки по суті позивач, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Визначальним в даному випадку є правильність застосування вказаного обов'язку в межах встановлених законодавцем строків. На запитання суду представник позивача пояснила, що подала уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійно виявленими помилками в межах визначеного законодавцем строку. Такі виправлення не вплинули на визнання зобов'язання по вказаному податку по суті. Представником відповідача надану суду зворотній бік облікової карти платника -позивача з податку на додану вартість та надано пояснення, що порушення строків подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійно виявленими помилками визначеного законодавцем немає.

Відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено відсутність порушення позивачем п. 200.1., п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно і відсутність підстава застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем лише в частині переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом «Юсенко Україна»корпорації «Юсенко Інтернешнл Інк»про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень, підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0001742321 від 24.10.2011 року.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом «Юсенко Україна»корпорації «Юсенко Інтернешнл Інк»(ЄДРПОУ 30051913, вул. пл. Міцкевича, 8, м. Львів) 154,51 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 25.06.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.