Постанова

від 26.06.2012 по справі 2а-18403/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2012 року № 2а-18403/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 09.12.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов.від 26.04.2012р. №1277/9/10)

розглянувши у порядку відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Аврора»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.06.2012 року в 11 год. 26 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Аврора»(надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України (надалі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає , з огляду про наступне .

Матеріалами справи встановлено, що 20.06.2011 року Відповідачем винесено Акт №3218/23-322-24370724 про результати планової виїзноїперевірки ВАТ „Аврора" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р.

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Аврора" в 2009 році (II півріччя 2009р.) отримало від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток від перерахунку курсової заборгованості та від відсотків за фінансові кредити в іноземній, валюті в розмірі 112007422грн., але не відобразило в декларації про прибуток за 2009р.

Відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 №283/97-ВР, із змінами та доповненнями, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню to складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, у 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом .4 ст.22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010р. №2275-VІ (далі Закон).

Відповідно до п.22.4 ст. 22 зазначеного Закону в 2010 році у складі валових витрат платника додатку враховується 20% відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

Згідно з п. 1 розділу II Прикінцевих положень Закону №2275-УІ п.9 цього Закону набирає чинності з почату наступного звітного (податкового) періоду за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом.

Оскільки Закон №2275-УІ набрав чинності з 16.06.10 р. (офіційне опублікування) порядок врахування від ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», застосовується за підсумками 9 місяців 2010 року.

На підставі вищевикладеного, Позивачем в порушення п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 №283/97-ВР, пунктом 22.4 ст.22 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010р. №2275-УІ, пп. 4.1, пп. 4.2 ст.4 "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств", затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 № 143, не відобразило в декларації по податку н а прибуток від ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток декларації за 2009р., внаслідок чого не відображено по р.04.9 Декларації про прибуток в 2010р. 20% відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. Відповідно до п. 22.4 ст.22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

В ході розгляду справи підтверджено, що причинами збитковості Позивача є те, що підприємством сплачуються відсотки по кредитам, нараховуються значні суми курсових різниць по заборгованості за кредитами в іноземній валюті, а також на ринку відбувся спад попиту та значне зменшення вартості оренди торговельних площ.

Також, перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.1, п.п. 7.2.3 п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЯД»на суму 67643 грн., у тому числі за грудень 2010 року на суму 67643,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем отримано висновок від Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 05.03.2011 року, згідно якого ТОВ «Я.Д.»за юридичною адресою не знаходиться, інформація про місцезнаходження відсутня (акт ГВПМ ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва обстеження місцезнаходження юридичної особи від 04.03.2011р № 1639/26-05).

В ДПІ у Оболонському р-ні відсутня інформація про те, яким видом діяльності фактично займалося ТОВ «Я.Д.» та про отримання ним дозволів та ліцензій.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання - у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст.42 підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництво»підприємництво - це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отриманню прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством).

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 p. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Основний вид економічної діяльності - вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому, вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Враховуючи вищенаведене - усі операції купівлі-продажу за ТОВ «Я.Д.»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача".

За результатами проведеного аналізу встановлено відсутність придбання ТОВ «Я.Д.»(код за ЄДРПОУ 36993557) ТМЦ (послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року щодо придбання у ТОВ «Я.Д.»(код за ЄДРПОУ 36993557) ТМЦ (послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Таким чином, ТОВ «Я.Д.»(код за ЄДРПОУ 36993557) безпідставно сформовано податковий кредит та податкове зобов'язання по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та покупцями.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005р. №2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на проведення певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності і без наявності якого суб'єкт господарювання не може проводити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем не підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення, а відтак воно скасуванню не підлягає.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Аврора»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур