Постанова

від 26.06.2012 по справі 2а-8107/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2012 року 11:59 № 2а-8107/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Текстиль"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000842250/2493 від 19.04.2012 р.

за участю представника позивача - Лаврова А.М.,

представника відповідача - Кириленко М.Є.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Текстиль" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000842250/2493 від 19.04.2012 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав в повному обсязі з підстав реальності правочинів та необґрунтованості висновків відповідача про нікчемність правочину. При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, посилаючись при цьому, на висновки акту перевірки щодо нікчемності правочинів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Акту від 29.03.2012р. № 720/2350/37117011 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ТК-Текстиль»(код ЄДРПОУ 37117011) по взаємовідносинам з ПП «Стартрейд»(код ЄДРПОУ 37249155) з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р. (надалі -«Акт перевірки») було прийняте Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0000842250/2493 від 19.04.2012 р. (надалі -«Рішення ДШ»), згідно з яким було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ТК-ТЕКСТИЛЬ»за податком на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 3590932 грн. 50 коп., у т.ч. 2393955 грн. (основний платіж), 1196977, 5 грн. (штрафні (фінансові) санкції.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «ТК-Текстиль»порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2011р. в сумі 2393955 грн. грн.

Актом перевірки та матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «ТК-Текстиль»(Покупець) та ПП «Стартрейд»(Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 9 від 02.01.2011 р. згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець приймає і сплачує товари (тканини) згідно замовленням.

При цьому, в Акті перевірки відсутня інформація щодо наявності будь-яких розбіжностей згідно бази AIS «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»між ТОВ «ТК-Текстиль»та ПП «Стартрейд».

Фактично відповідачем не було перевірено факт відображення податкових зобов'язань за липень 2011 р. ПП «Стартрейд».

ТОВ «ТК-Текстиль»було сформовано податковий кредит за фінансово-господарськими взаємовідносинами із ПП «Стартрейд», згідно договору № 9 від 02.01.2011 р. на загальну суму 2393955, 37 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Стартрейд», які зазначені в акті перевірки на стор. 4,5,6 від 01.07.2011 р., 04.07.2011 р., 05.07.2011 р., 06.07.2011 р. (Т.1, арк. 16-18).

Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним включено до складу податкового кредиту у липні 2011р.

При цьому, в даному акті перевірки зазначено, що провести перевірку ПП «Стартрейд»не виявилось можливості, а від ГВПМ у Голосіївському районі м. Києва отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. При цьому, на чому ґрунтується даний висновок неможливо встановити.

Також в акті міститься посилання на висновок експерта щодо того, що заява від 15.007.2011 р. та довіреність від 07.07.2011 р. від імені ОСОБА_4 ймовірно виконані різними особами.

Враховуючи вищевикладене, укладений правочин між позивачем та ПП «Стартрейд»не спричинив реального настання юридичних наслідків.

Суд з зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

По-перше, відповідачем на вимогу суду не надано документи, на підставі яких зроблено висновки акту, зокрема не було надано висновок ГВПМ від 24.10.2011 р. та висновок спеціаліста від 20.10.2011 р. При цьому, відповідачем було зазначено, що вказані документи відсутні в податковому органі.

По-друге, відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує лише на те, що даний контрагент ПП «Стартрейд»має ознаки фіктивності, разом з тим, не конкретизуючи, в чому саме ці ознаки проявились.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості щодо відсутності ПП «Стартрейд»та його посадових осіб за місцем реєстрації за період липень 2011р. та факт несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість даним контрагентом за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеним договором позивачем були отримані товари (текстиль, тканини).

Дані товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактична поставка товару позивачеві, а саме:

- накладними, товарно-транспортними накладними, які підтверджують факт перевезення товару на склад ТОВ «ТК-Текстиль»(м. Київ, вул. Сортувальна, 2 та приймання-передачу зазначеного товару від ПП «Стартрейд»;

- наявністю відповідних складських приміщень у позивача. Так, зокрема, у м. Києві по вул. Сортувальна, 2 позивач є суборендарем: 1359 кв.м. складських приміщень у капітальних спорудах, 1197 кв.м. складських приміщень у легких спорудах, 3015 кв. м. площадок (договір суборенди №05 від 31 грудня 2010 р. між СТ «Лівий берег»та ТОВ «ТК-Текстиль»з доказами оплати згідно банківських виписок);

- наявністю у позивача відповідного штату працівників. Так, згідно довідки ТОВ «ТК-Текстиль»(додається) станом на липень 2011 р. кількість працівників склала: 384 особи, з яких 30 вантажників, завідуючих складами та начальників складів - 23, продавців-консультантів - 49, касирів - 11, комірників - 53, що підтверджується також п.2.10 Акту перевірки;

- наявністю у позивача вантажних транспортних засобів, що підтверджується, зокрема 4 свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів .

- укладеним договором про надання транспортних послуг № Т-04-01-11 від 04.01.2011р.

- наявністю у позивача основних фондів (комп'ютерної техніки, оргтехніки, офісних

меблів, тощо), що підтверджується балансом, витягом із переліку основних фондів,

витягом з обігового балансу;

- наявністю у позивача належних дозвільних документів для здійснення торгівельної діяльності, що підтверджується дозволами на розміщення об'єктів торгівлі, висновками СЕС, торговими патентами, тощо;

- наявністю у позивача реєстраторів розрахункових операцій, що підтверджується договором на сервісне обслуговування та ремонт техніки №113/2010 від 11 листопада 2010р.

- рекламними оголошеннями про продаж товару;

- Актами звіряння взаємних розрахунків між позивачем та ПП «Стартрейд»;;

- рішенням господарського суду м. Києва від 14.12.2011р. у справі № 51/428 за позовом ТОВ «ТК-Текстиль»до ПП «Стартрейд», яке набуло законної сили, яким дано правову оцінку договору № 9 від 02.01.2011 р. та встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства, на підстав чого стягнуто заборгованість за цим договором.

Сторони договору № 9 від 02.01.2011р., позивач та ПП «Стартрейд»мають спеціальну податкову правосуб'єктність, а саме: є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, що підтверджується:

• Свідоцтвом про реєстрацію платника податків на додану вартість № 100310684 від 02.09.2010р., Довідкою про взяття на облік платника податків №83970/10/29-218 від 04.11.2010р.;

• Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100291279 від 05 липня 2010 р., Довідкою про взяття на облік платника податків № 941 від 03.06.2010р.;

• Довідками із сайту ДПС України.

У матеріалах справи є належні та допустимі докази того, що позивач та його контрагент за договором № 9 від 02.01.2011р. - ПП «Стартрейд»- на час здійснення господарської операції за вказаним договором були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, що не оскаржується Відповідачем.

Договір № 9 від 02.01.2011р. та первинні документи за вказаним договором з боку ПП «Стартрейд»підписані директором ПП «Стартрейд»Красою І.М., повноваження якого підтверджуються Статутом ПП «Стартрейд», зареєстрованим 01.11.2010р., та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на запит від 20.08.2010р. № 6758128.

Відтак, посилання в акті перевірки на висновок спеціаліста відносно підписів ОСОБА_4 не можуть братись до уваги судом, оскільки дана особа не є уповноваженою діяти від імені ПП «Стартрейд»на момент спірних операцій.

Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Основним видом діяльності Позивача є оптова торгівля текстильними товарами (код КВЕД 51.41.0) та роздрібна торгівля текстильними та галантерейними товарами (код КВЕД 52.41.0), що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ АА №349333 від 02.06.2010р. Саме текстильні товари були предметом продажу за договором № 9 від 02.01.2011р.

Після того, як позивач отримав текстильні товари від ПП «Стартрейд», вказані товари були реалізовані позивачем з метою отримання прибутку тисячам покупців -юридичним та фізичним особам - на території України, що підтверджується укладеними договорами, частина яких разом з накладними та довіреностями, наявними у матеріалах справи.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки на факт нікчемності угод між позивачем та ПП «Стартрейд», що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними в силу закону. Оскільки, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми середниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Текстиль" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби № 0000842250/2493 від 19.04.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Текстиль" у розмірі 2 146,00 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова