Постанова

від 06.06.2012 по справі 2а-3079/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2012 року 09:45 № 2а-3079/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Ледовського О.С., відповідача -Старощука С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт і К» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011року № 0002512360, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 квітня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт і К»(далі -ТОВ «Пласт і К»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011року № 0002512360.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 відкрито провадження у справі № 2а-3079/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 квітня 2012 року.

03 квітня 2012 року у судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Святошинському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

03 квітня 2012 року у судовому засіданні оголошено перерву до 18 квітня 2012 року, а в подальшому до 15 травня 2012 року та до 06 червня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Пласт і К»(ідентифікаційний код 33998772) зареєстровано 18 січня 2006 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією (реєстраційний номер 1 072 102 0000 006080). Вказане товариство розташоване за адресою: 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд.9

ТОВ «Пласт і К»перебуває на податковому обліку у ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 177031 від 11 лютого 2008 року до видів діяльності ТОВ «Пласт і К»за КВЕД відноситься, зокрема: 25.21 0 Виробництво плит, штаби, труб та профілів з пластмас, 20.30.0 Виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 45.21.1 Будівництво будівель, 20.20.0 Виробництво фанери, плит, та панелей, шпону.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пласт і К» (код за ЄДРПОУ 33998772) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД»(код за ЄДРПОУ 37046350) за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, за результатами якої було складено акт від 07 вересня 2011 року № 257/23-60/33998772.

В ході перевірки відповідачем встановлено факт відсутності надання послуг та поставки товару, що свідчить про нікчемність укладених договорів та призвело до заниження податку на додану вартість.

Зокрема, ДПІ у Святошинському районі м. Києва зроблено висновок про порушення пункту пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 103 059, 30 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 103 059, 30 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму -на загальну суму 103 059, 30 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 103 059, 30 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки ДПІ у Святошинському районі 27 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002512360, яким згідно з пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 103 059, 30, в тому числі -103 059, 30 грн. -основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень ДПА у м. Києві від 05.12.2011 р. № 11562/10/25-114 та ДПС України від 10.02.2012 р. № 2507/6/10-2115 за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «Пласт і К» на спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги підприємства -без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та висновками податкового органу ТОВ «Пласт і К» звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення -рішення є протиправним та підлягає скасуванню .

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з позовними вимогами ТОВ «Пласт і К» , виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкової накладної від 01 лютого 2011 року № 1 контрагентом позивача)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В підтвердження формування податкового кредиту позивачем надано договори поставки товару № АГ01-03/11ЄК від 01 березня 2011 року, № АГ02-03/11 від 02 березня 2011 року, АГ04-05/11ЄК від 04 травня 2011 року (далі -договори), укладеними між ТОВ «Пласт і К»(далі -покупець) та ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД» (далі -постачальник), за умовами яких постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю Євроконтейнери 1000 л. б/у (ємність для зберігання хімічної продукції, Ємкості 1000 л. П/Э б/у, гідрохінон фото (далі -товар ) у кількості, асортименті, по цінам, в термін відповідно до умов договорів і додаткових угод до них, що є невід'ємними частинами даних договорів, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату даних договорів (п. 1.1. договору).

Кількість та асортимент кожної партії товару узгоджується в додатковій угоді до даного договору і вказується в накладних на товар ( п. 2.1 договору).

Зобов'язання постачальника по поставці товару за даними договорами виникає лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди, а бо прийняття до виконання відповідної заяви покупця, та отримання постачальником оплати за товар ( п. 3.2 договору).

Ціна за одиницю товару, кількість та загальна вартість кожної окремої партії товару, що поставлятиметься за даними договорами, визначається сторонами у відповідних додаткових угодах, які підписуються сторонами, або у рахунках на оплату товару (у випадку виставляння рахунків за заявкою покупця). Загальну вартість договору складається шляхом розрахунку вартості поставлених по договорам товару згідно суми, що вказана у підписаних сторонами накладних товарно-транспортних накладних або товарних) (розділ 4 договору).

Датою поставки вважається дата доставки постачальником товару до пункту призначення згідно умов поставки вказаних в п. 3.1.договорів, що підтверджується підписом покупця у видаткових накладних (п.6.1.договору)

Відповідно до п. 7.1 договори набувають чинності з моменту підписання сторонами та діють до 31 грудня 2011 року.

Факт виконання вказаних договорів підтверджується виписаними ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД»податковими накладними від 03 травня 2011 року № 225 на загальну суму 265 98, 40 грн., в тому числі 44 330, 07 грн. -податок на додану вартість, від 10 травня 2011 року № 7 на загальну суму 22 209, 00 грн., в тому числі 3 701, 50 грн. -податок на додану вартість, від 12 травня 2011 року № 23 на загальну суму 73 123, 20 грн., в тому числі -12 187, 20 грн. -податок на додану вартість, від 17 травня 2011 року № 24 на загальну суму 35 038, 20 грн., в тому числі 5 839, 70 грн. -податок на додану вартість, від 18 травня 2011 року № 27 на загальну суму 24 200, 00 грн., в тому числі 4 033, 33 грн. -податок на додану вартість, від 19 травня 2011 року № 92 на загальну суму 58 710, 00 грн., в тому числі 9 785, 00 грн. -податок на додану вартість, від 26 травня 2011 року № 104 на загальну суму 40 059, 60 грн., в тому числі 6 676, 60 грн. -податок на додану вартість, від 26 травня 2011 року № 125 на загальну суму 29 040, 00 грн., в тому числі 4 840, 00 грн. -податок на додану вартість, від 26 травня 2011 року № 142 на загальну суму 69 995, 40 грн., в тому числі 11 665, 90 грн. -податок на додану вартість, видатковими накладними від 10 травня 2011 року № АГ-0001165, від 12 травня 2011 року № АГ-0001539, від 17 травня 2011 року № АГ-0001540, від 18 травня 2011 року № АГ-0001638, від 19 травня 2011 року № АГ-0001711, від 26 травня 2011 року № АГ-0001723, від 26 травня 2011 року № АГ-0001739, від 26 травня 2011 року № АГ-0001746, товарно-транспортними накладними від 03 травня 2011 року, 10 травня 2011 року, від 12 травня 2011 року, від 17 травня 2011 року, від 18 травня 2011 року, від 19 травня 2011 року, від 26 травня 2011 року, від 26 травня 2011 року, рахунками-фактури від 10 травня 2011 року № АГ-562, від 12 травня 2011 року № АГ-596, від 17 травня 2011 року № АГ-734, від 18 травня 2011 року № АГ-759, від 19 травня 2011 року № АГ-816, від 26 травня 2011 року № АГ-840, від 26 травня 2011 року № АГ-841, від 26 травня 2011 року № АГ-858.

Вказані податкові накладні мають усі законодавчо встановлені обов'язкові реквізити, тобто оформлені належним чином.

Позивачем надано також договір купівлі-продажу № АК-3/03-11 від 03 березня 2011 року , укладеного між ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД» (далі -продавець) та ТОВ «Пластік і К»(далі -покупець), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність Покупця оптовими партіями товар -косметичну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар згідно чинного договору.

Ціна товару, який передається у власність за цим договором вказана в товарних накладних (п. 2.1 договору).

Факт виконання вказаного договору підтверджується видатковою накладною від 03 травня 2011 року № АГ-0001824 на загальну суму 265 980, 40 грн., в тому числі 44 330, 07 грн. -податок на додану вартість.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01 березня 2012 року та повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором ( п. 7.1 договору).

Оплата послуг та товарів за вказаними договорами підтверджується виписками по особовому рахунку ТОВ «Пластік і К», наявними в матеріалах справи.

Окрім цього, позивачем в підтвердження права на податковий кредит за травень 2011 року надано договір поставки № 01/10-2010 від 01.10.2010 р., укладений між ПП «Вегас»та ТОВ «Пластік і К»та додаткову угоду до договору від 16.05.2011 р., договір про поставку товару № ЛІЗ 01/12 від 01.12.2010 р., укладений між ТОВ «ЛІЗОФОРМ»та ТОВ «Пластік і К», договір купівлі-продажу № 03/11 від 03.03.2010 р., укладений між ТОВ «Пластік і К»та ТОВ «МСА Україна», договір поставки № 04/05-2011-ГФ від 04.05.2011 р., укладений між ТОВ «Авастор»та ТОВ «Пластік і К»та додаткову угоду до нього № 1 від 09.05.2011 р., а також первинні документи до даних договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Посилання ДПІ у Святошинському районі м. Києва, в обґрунтування своєї позиції, на відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість у ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД»при продажі товарів ТОВ «Пласт і К»судом не береться до уваги, оскільки вказані доводи не підтверджені належними доказами про відсутність наміру сторін на реальне настання правових наслідків або порушення позивачем правил оподаткування.

Окрім цього, ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД»на момент здійснення операцій було зареєстровано як платники податків, як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Судом приймається до уваги нотаріально засвідчена копія заяви директора ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД», якою останній підтверджує, що жодні ствердження про фіктивність вказаного товариства, як і його непричетність до діяльності товариства є такими, що не відповідають дійсності та принижують його честь та гідність, а також ділову репутацію підприємства.

Твердження відповідача про те, що позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, не відповідає дійсності, оскільки контрагентом позивача ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД» сума податку на додану вартість у загальному розмірі 103 059, 30 грн. за виданими позивачу податковими накладними була включена ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД»до складу податкових зобов'язань в деклараціях з податку на додану вартість за травень 2011 року, що підтверджується даними податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД»поданої до податкового органу 11 серпня 2011 року (вх. № 396890), копія якої наявна в матеріалах справи.

Водночас, реальність господарських операцій позивача з ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД»були підтверджені в судовому засіданні належними податковими, видатковими накладними, розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем в підтвердження реальності господарських операцій надано в судовому засіданні також докази використання складських приміщень, зокрема договір оренди приміщення № 47/06 від 02 березня 2010 року, укладеного з ТОВ «Електротехнічний завод», акт приймання-передачі приміщення, яке здається в оренду від 01 квітня 2010 року, картки складського обліку матеріалів, договір оренди приміщення № АР6-07 від 10 жовтня 2007 року, укладеного з ТОВ «КАРАПУЗ», акт приймання-передачі об'єкту оренди до вказаного договору від 10 жовтня 2007 року, додатками до договору № 1 від 11 січня 2008 року та № 2 від 10 жовтня 2010 року.

Судом також приймається до уваги те, що представником відповідача, інших доказів нікчемності угод в судовому засіданні не надано, окрім фактів, викладених в акті перевірки від 07 вересня 2011 року № 257/23-60/33998772.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Отже, позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «АВИТЕК ГРУП ЛТД», що підтверджується наявними матеріалами справи первинними документами.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Таким чином, відповідачем не вказано жодних відомостей та обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника податку при укладенні та виконанні даного договору та наявності мети отримання податкової вигоди та з огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданими зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та про протиправність донарахування позивачу податку на додану вартість.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Приймаючи до уваги те, що у судовому засіданні встановлено правомірність дій під час формування податкового кредиту позивача, застосування суб'єктом владних повноважень штрафних (фінансових) санкцій в податковому повідомленні-рішенні від 27 березня 2012 року № 000106220 у розмірі 1, 00 грн. є незаконним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт і К»задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 27 вересня 2011року № 0002512360.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт і К»(код за ЄДРПОУ 33998772) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 030, 61 грн. (одна тисяча тридцять гривень, 61 копійка).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.06.2012 р.