Рішення

від 02.07.2012 по справі 2-8109/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 2-8109/11

Провадження 2/412/523/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Трещова В.В., при секретарі Нижник І.В.,

за участю прокурорів Сухової М.Г., В'юркова О.М., представників третьої особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська в інтересах Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа -Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім № 38»про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім № 38»до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітет Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради про визнання недійсним рішення й державного акту, визнання дозволу анульованим, відшкодування матеріальної й моральної шкоди, визнання будівлі самочинно збудованою,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2009 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнення заявлених вимог (т. 2 а.с. 180) просив суд зобов'язати відповідачів повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0121 га поряд з будинком АДРЕСА_1 державі в особі Дніпропетровської міської ради, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення за їх рахунок самовільно зведеного на ній бетонного паркану. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідачі самовільно та безпідставно заволоділи спірною земельною ділянкою, використовуючи її для реконструкції індивідуального житлового будинку, та звели на ній бетонний паркан.

У червні 2009 р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім, 38»пред'явило позов, в якому з урахуванням уточнення заявлених вимог (т. 2 а.с. 27, 28) просило суд визнати недійсним державний акт на право приватної власності, виданий 09.01.1998 р. на ім'я ОСОБА_5, визнати недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.12.1997 р. № 1939 про передання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0275 га по АДРЕСА_2, визнати анульованим дозвіл на погодження місця розташування додаткової земельної ділянки по АДРЕСА_2, наданий рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 р. № 42/11, визнати жилий будинок АДРЕСА_2 самовільно збудованим, стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на його користь 46.714, 00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 100.000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 02.07.2009р. зазначені позови були об'єднані в одному провадженні, при цьому позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім, 38»визнаний позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (т. 1 а.с. 115).

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав.

Представником Дніпропетровської міської ради надана заява про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтриманий (т. 2 а.с. 194). В наступні судові засідання представник не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав посилаючись на його безпідставність та необгрунтованність.

Відповідач ОСОБА_5 до суду не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, її представник в судовому засіданні ОСОБА_4 позов не визнала посилаючись на його безпідставність та необгрунтованність.

Представники третьої особи з самостійними вимогами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім, 38» позов підтримали у повному обсязі з підстав у ньому викладених.

Виконавчий комітет Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради явку свого представника до суду не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, суду від даної особи надіслано клопотання про розгляд справи без їх участі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала суду, що всі будівельні роботи, на її думку, проводяться відповідачами не у встановленому законом порядку, з порушенням прав інших осіб, у тому числі її особистих прав, як члена ОСББ.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала суду, що в неї з відповідачами давні неприязні стосунки, оскільки вони без будь-яких, на її думку, дозволів побудували господарські споруди на ділянці, що їм не належить, знесли належний їй гараж, спір по якому між ними вирішується за окремим позовом.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала суду, що вона продала відповідачці будинок і всі будівельні роботи, на її думку, проводяться відповідачами у встановленому законом порядку, без порушення прав інших осіб.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку суд приходить до наступного.

Судом встановлені наступні факти.

На підставі договору купівлі-продажу від 13.05.1987 р. ОСОБА_8 набула у власність 32/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_3 (а.с. 147).

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради від 22.12.1995р. № 784 було надано правомочності самовільним побудовам, зведеним співвласниками у вищезазначеному домоволодінні, та воно розділене в натурі на три окремих домоволодіння, зокрема ОСОБА_8 виділений жилий будинок літ. Г-2 загальною площею 223, 9 кв.м., жилою площею 77,4 кв.м., та земельна ділянка площею 181 кв.м., створеному таким чином домоволодінню присвоєна адреса по АДРЕСА_2 з видачею свідоцтва про право власності (т. 2 а.с. 154).

09.08.1996 р. між продавцем ОСОБА_8 та покупцем ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу, за яким у власність останньої перейшло домоволодіння АДРЕСА_2, що на той час складалося з жилого будинку літ. Г-2 жилою площею 77,4 кв.м., огорожі №№ 1, 2, та було розташоване на земельній ділянці площею 181 кв.м. (т. 2 а.с. 103).

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради від 23.07.1997р. № 473 ОСОБА_5 був наданий дозвіл на виконання двоповерхової прибудови загальною площею 45, 3 кв.м. згідно проекту (т. 2 а.с. 104). На заяві ОСОБА_5, що стала підставою для прийняття зазначеного рішення, наявні зауваження архітектора району, з яких вбачається, що фактично будівництво вже здійснене, при цьому порушені вимоги будівельних норм і правил та захоплена земельна ділянка міської території. Також на зазначеній заяві наявні зауваження ГоловАПУ Дніпропетровської міської ради про необхідність виділення додаткової земельної ділянки Дніпропетровським міськвиконкомом (т. 2 а.с. 186).

Як вбачається з матеріалів технічної інвентаризації, станом на липень 2007 р. у домоволодінні, належному відповідачці ОСОБА_5, у порівнянні з даними 2006 р. було виявлене самозахоплення земельної ділянки площею 102 кв.м. (т. 1 а.с. 69-71).

Оспорюваним у справі рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.12.1997 р. № 1939 ОСОБА_5 була передана у приватну власність з видачею 09.01.1998 р. відповідного акту присадибна земельна ділянка площею 0,0275 га по АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 46-49). При цьому будь-яке проміжне рішення щодо надання відповідачці у користування самовільно зайнятої земельної ділянки не приймалося.

30.07.2003 р. Дніпропетровською міською радою було прийняте оспорюване у справі рішення № 42/11, яким відповідачці надане погодження на розташування додаткової земельної ділянки під кадастровим № 1210100000:0106:0182 до належного їй домоволодіння та надана згода на розробку проекту її відведення строком на один рік (т. 1 а.с. 76-79).

Також з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.09.2007 р. № 40/19 (т. 2 а.с. 111, 112) жилий будинок літ. А-2 по АДРЕСА_1 загальною площею 450,2 кв.м. був знятий з балансу КВЖРЕП Жовтневого району м.Дніпропетровська та переданий ОСББ "Наш дім, 38" (т. 1 а.с. 32, 73, т. 2 а.с. 12), створеному власниками окремих приміщень у цьому будинку та часток у відповідному домоволодінні (т. 2 а.с. 62-76, 113-133).

За семантичними даними Державного земельного кадастру земельні ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0819 га та 0,076 га перебувають у користуванні ОСББ "Наш дім, 38" (т. 1 а.с 34, 35, т. 2 а.с. 50-56), що сплачує з них земельний податок (т. 1 а.с. 33), втім залишаються у власності територіальної громади м. Дніпропетровська.

У подальшому між учасниками ОСББ "Наш дім, 38" та відповідачами виник спір з приводу межі земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та здійснення відповідачами самовільного будівництва, що потягло звернення до правоохоронних та інших компетентних органів.

У грудні 2008 р. Інспекцією ДАБК за ініціативою прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська була проведена перевірка законності проведення будівельних робіт, якою встановлений факт проведення ОСОБА_3 будівельних робіт шляхом копання котловану за межами земельної ділянки, належної ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 5).

06.03.2009 р. співробітниками Держземінспекції у Дніпропетровській обл. була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої встановлений факт самовільного захоплення земельної ділянки площею 0,0121 га, про що складені відповідні акти (т. 1 а.с. 8, 9).

У червні 2010 р. Інспекцією ДАБК у Дніпропетровській обл. на вимогу прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська була проведена перевірка законності здійснення будівельних по АДРЕСА_2, якою встановлено, що такі роботи ведуться ОСОБА_5 та ОСОБА_3 самовільно, у межах їх проведення останніми був встановлений бетонний паркан за межами земельної ділянки по АДРЕСА_2 на прибудинковій території домоволодіння АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 182-184).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, згідно ст. ст. 12, 80 ЗК України Дніпропетровська міська рада, будучи суб'єктом права власності на землі відповідної територіальної громади, вправі на підставі ст. 78, ч. 2 ст. 90, ст. 152 ЗК України вимагати усунення порушення свого права, в тому числі шляхом витребування самовільно зайнятої земельної ділянки з чужого незаконного володіння та відновлення її стану, що існував до такого порушення.

Оскільки з фактичних обставин справи вбачається, що відповідачами була самовільна зайнята земельна ділянка площею 0,0121 га зі складу земель територіальної громади та на ній встановлений бетонний паркан, суд з урахуванням положень вищезазначених норм законодавства вважає позовні вимоги прокурора в інтересах Дніпропетровської міської ради -обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про обгрунтованість позову третьої особи з самостійними вимогами ОСББ "Наш дім, 38" в частині визнання недійсним виданого відповідачці ОСОБА_5 державного акту про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 та рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, на підставі якого він був виданий, про визнання таким, що втратив чинність, дозволу на погодження місця розташування додаткової земельної ділянки по АДРЕСА_2, наданого рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 р. № 42/11, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Декрету КМУ від 26.12.1992 р. № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок", чинного на час передання відповідної земельної ділянки у власність ОСОБА_5, громадянам передаються у власність земельні ділянки, надані їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, встановлених Земельним кодексом України.

Ст. 17 ЗК України у чинній на той час редакції Закону 1990 р. було передбачено два окремих порядки набуття громадянами права власності на земельні ділянки в порядку приватизації, а саме отримання у власність земельної ділянки з земель запасу та отримання у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, в тому числі для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Зазначені порядки істотно відрізнялися змістом та обсягом документів, що підлягали наданню, процедурою розгляду звернення громадянина, змістом рішень, що приймалися за результатами такого розгляду.

З фактичних обставин справи вбачається, що відповідачці ОСОБА_5 у порушення вищезазначених вимог закону була передана у власність в порядку приватизації присадибної ділянки не тільки земельна ділянка площею 181 кв.м., раніше виділена у користування попередньому власнику домоволодіння АДРЕСА_2 рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради від 22.12.1995 р. № 784, що є власне присадибною, але й земельна ділянка площею 94 кв.м., що у користування не надавалася та була самовільно зайнята відповідачкою.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ОСББ "Наш дім, 38", створене у 2007 р., що визнано сторонами справи та підтверджується Статутом вказаної особи, копією свідоцтва про його державну реєстрацію.

Спірний Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0275 га по АДРЕСА_2, виданий 09.01.1998 р. на ім'я ОСОБА_5.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.12.1997 р. № 1939 -було передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0275 га. по АДРЕСА_2.

Погодження місця розташування додаткової земельної ділянки по АДРЕСА_2, надано рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 р. № 42/11.

Тобто на час винесення спірних рішень та видачі вказаного Державного акту ОСББ "Наш дім, 38" , ще не було створено.

Судом встановлено, що ні на час винесення спірних рішень та видачі вказаного Державного акту, ні на час розгляду справи ОСББ "Наш дім, 38" не набуло права власності, чи права користування на земельну ділянку на якій розташований належний даному об'єднанню будинок, або на земельну ділянку на якій розташовані господарські будівлі та споруди збудовані відповідачами.

Згідно вимог ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави

Доказів того, що даними рішеннями та Державним актом порушено будь які права та інтереси ОСББ "Наш дім, 38" сторонами справи не надано, а судом не встановлено.

За викладених обставин суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСББ "Наш дім, 38" в частині визнання недійсним виданого відповідачці ОСОБА_5 державного акту про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 та рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, на підставі якого він був виданий, про визнання таким, що втратив чинність, дозволу на погодження місця розташування додаткової земельної ділянки по АДРЕСА_2, наданого рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 р. № 42/11 -відмовити.

Позовні вимоги ОСББ "Наш дім, 38" в частині визнання жилого будинку по вул.К.Цеткін у м.Дніпропетровську самовільно збудованим задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України, в той же час встановлення фактичної обставини не є визначеною законом формою захисту цивільного права. Згідно п. 3 ст. 215 ЦПК України фактичні обставини, що мають значення для вирішення позову, встановлюються судом у мотивувальній частині рішення, а отже їх визначення не може бути предметом самостійної позовної вимоги.

Вирішуючи позові вимоги ОСББ "Наш дім, 38" в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до наступного. Так, зі змісту наданого третьою особою розрахунку вбачається, що така шкода була заподіяна риттям котловану на прибудинковій території, знесенням допоміжних споруд -будинку Б-1, будівель В, Г, Д, Е, Ж, парканів №№ 2, 3, 4, знесенням дерев (т. 1 а.с. 87-103).

В той же час власником земельної ділянки, якій була заподіяна шкода шляхом риття котловану, є Територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, і спір між останньою та відповідачами вирішений судом окремо. Також з матеріалів справи не вбачається, що ОСББ "Наш дім, 38", створене у 2007 р., набуло та зареєструвало за собою право власності на багаторічні насадження або інші будівлі та споруди, ніж жилий будинок літ. А-2 по АДРЕСА_1.

Згідно вимог ст.22 ЦК України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 316. ЦК України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Діючим законодавством України не передбачено підстав для відшкодування шкоди завданої власнику іншій особі, яка не є власником пошкодженого майна.

Таким чином, оскільки ОСББ "Наш дім, 38" не є власниками чи користувачами спірної земельної ділянки, їм не належить право вимагати відшкодування на їх користь шкоди спричиненої даній ділянці.

За викладених обставин суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСББ "Наш дім, 38" в частині, що стосується відшкодування матеріальної шкоди -відмовити, оскільки за даною вимогою ОСББ "Наш дім, 38" не є належним позивачем у справі.

Позовні вимоги ОСББ "Наш дім, 38" в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки у спірних правовідносинах не вбачається наявності в третьої особи втрат, з якими чинне законодавство та судова практика, зокрема п. 3 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", пов'язує виникнення у юридичної особи права на відшкодування такої шкоди.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог. При цьому судові витрати за задоволеними вимогами, від яких позивач звільнений, підлягають стягненню з відповідача в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська -задовольнити у повному обсязі .

Зобов'язати ОСОБА_5, ОСОБА_3 повернути Дніпропетровській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0121 га. по АДРЕСА_1, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення за їх рахунок самовільно зведеного на ній бетонного паркану.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_3 солідарно в дохід держави 107 гривень 30 копійок судового збору.

В задоволенні позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім, 38»про визнання недійсним рішення й державного акту, визнання дозволу анульованим, відшкодування матеріальної й моральної шкоди, визнання будівлі самочинно збудованою - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська .

Суддя В.В. Трещов-